Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Гамалія» — історична поема Тараса Шевченка про запорозьких козаків, написана 1842 року в Петербурзі.
| Гамалія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | поема | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1842 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Передумови
У поемі «Гамалія» Тарас Шевченко вдруге звернувся до теми морських походів запорожців. Порівняно з ранішою поезією «Іван Підкова», у поемі «Гамалія» цю тему розроблено повніше і виразніше наголошено на визвольній меті експедиції козаків. Загалом були використані ті ж самі історичні, літературні й народнопісенні джерела, що й у «Івані Підкові». Це передусім народні думи про чорноморські походи запорожців і поневіряння невільників у османській неволі (думи про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславку тощо). Вплив дум позначився і на трактуванні історичної доби, і на загальному ліричному тоні твору, і на поетиці його окремих частин. У дусі й стилі дум і народних пісень написано початок поеми («плач невільників»), уславлення Гамалії («Слава тобі, Гамаліє…»), пісню запорожців («У туркені по тім боці…»). Безпосередній поштовх до написання поеми поетові, очевидно, дали враження від його подорожі по Балтійському морю. З відомих Шевченкові літературно-історичних джерел («История русов», «История Малой России» Дмитра Бантиша-Каменського, «Описание Украйны» Гійома де Боплана, повісті Михайла Чайковського «Wyprawa na Carogród» і «Skalozub w zamku siedmiu wież» й інших) він найбільше скористався матеріалами «Запорожской старины», яку поет одержав в травні 1842 року від (відома йому й раніше). Крім думи «Татарский поход Серпяги», ця збірка містила розділ «Походы казаков против татар и турок». «Лежу оце п'яті сутки та читаю „Старину“, добра книжка, спасибі Вам і Срезневському, — писав Шевченко Пилипу Корольову 22 травня 1842 року — Я думаю дещо з неї зробить, коли здоров буду, там багато є дечого такого, що аж губи облизуєш…» (очевидно, малися на увазі матеріали про морські експедиції запорожців).
Написання
«Гамалія» датується орієнтовно жовтнем — першою половиною листопада 1842 року на підставі згадки про створення поеми в листі Шевченка до Пилипа Корольова від 18 листопада того ж року: «Позавчора вернувся в Петербург. Мене носив проклятущий пароход у Шведчину й Датчину. Пливши в Стокгольм, я скомпонував „Гамалію“, невеличку поему, та так занедужав, що ледве привезли мене в Ревель, там трошки очуняв». Найраніший відомий текст поеми — першодрук 1844 року окремою книжкою. Рукопис поеми на 12 сторінках подав 7 березня 1843 року до Петербурзького цензурного комітету . Шевченко же забрав рукопис. Сам рукопис, за яким видано поему, не зберігся. Видання здійснювалося без нагляду Шевченка, який з кінця травня 1843 року виїхав в Україну й повернувся до Петербурга лише в перших числах березня 1844-го, коли її було вже віддруковано. Перебуваючи в лютому 1844 році, по дорозі з України до Петербурга, в Москві Шевченко мав у себе інший рукопис поеми. За цим рукописом він правив тоді поему разом з Осипом Бодянським. Ці виправлення Шевченко не встиг внести у видання поеми. Про це в листі від 6-7 травня 1844 року поет писав Бодянському: «„Гамалія“ не поправлений, як ми з вами тойді поправляли, бо без мене надрюкований полукацапом…». Над текстом поеми чи принаймні частиною тексту Шевченко працював і після виходу твору в світ. Наслідки цієї праці відбилися в неповному автографі частини поеми, що містився під № 4 перед віршем «Як умру, то поховайте…» у рукописній збірці, тепер неповній, середини 1840-х років. Початок цього автографа втрачено. Тоді ж Шевченко поклав частину поеми — пісню козаків-бранців — на музику. Свідчення про це лишив Віктор Ковальов, який, вступивши 1844 року до Академії мистецтв, деякий час мешкав з Шевченком у спільній квартирі: «Случалось, что Тарас Григорьевич, когда, бывало, захочется отвести душу народной песней, выходил к нам за перегородку, садился на единственный стоявший в комнате деревянный диван и говаривал: „А нуте, хлопці, заспіваєм!“ брал свою скрипку, держал баса — и при помощи наших молодых тогда голосов песня лилась, и мы забывали нашу тяжелую нужду. Чаще всего при этом пели песню из сочинений Тараса Григорьевича: „Ой повій, вітре, з Великого Лугу, та розвій нашу тугу“; эту песню он и сам пел с нами и руководил пением; и напев к ней был им же сочинен; пели, конечно, без нот».
Сюжет поеми
В основі сюжету поеми — морський похід отамана Гамалії з козаками в Стамбул для визволення з неволі своїх побратимів. Але в цьому творі увага автора зосереджена не тільки на лицарських рисах запорожців. Одночасно з оспівуванням мужності і сміливості козаків, їхньої великої відваги і глибокого почуття обов'язку, поет наголошує на почутті великої любові до рідного краю козаків до «України-неньки», заради якої вони і здійснювали свої незабутні подвиги, поза межами якої не уявляли свого життя.
Образи та географічні об'єкти
- Гамалія — художній образ запорозького отамана, а не історична особа: в джерелах з історії України не зафіксовано жодного ватажка чорноморського походу з цим прізвищем, хоч в «Истории русов», «Истории Малой России» Дмитра Бантиша-Каменського та інших джерелах згадується кілька історичних діячів на ім'я Гамалія.
- «Та з Великого Лугу…» — Великий Луг знаходився на території Запорозького Війська. За Дмитром Яворницьким, «Великий Луг начинался по-теперешнему от немецкой колонии Шенвиц, у г. Александровска (тепер місто Запоріжжя.), и тянулся левым берегом Днепра до местечка Никополя, на протяжении около 120 верст длины, при 15 — 20 верстах средней ширины».
- Скутар (Скутара) — передмістя Стамбула на малоазійському березі Босфору.
- «…І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу-мову на хвилі подав…» — тут Шевченко скористався мотивом «розмови Лиману, моря, Дніпра» в народній пісні «Жалкується лиман морю…», відомої йому зі збірок народних пісень Михайла Максимовича. Властива поетиці Шевченка й персоніфікація явищ природи мала за джерело народнопісенну традицію.
- Баша (тобто паша) — слово, запозичене поетом з народних дум.
- «…Дрімає в харемі — в раю Візантія…» — йдеться про Стамбул — столицю Османської імперії. Відомо кілька нападів запорозьких флотилій на Стамбул та його околиці, зокрема, у 1615, 1621, 1624 роках.
- Галата — частина Стамбула, розташована за затокою Золотий Ріг. Влітку 1621 року запорожці вступили до Галати. Ченцем Шевченко називає тут гетьмана реєстрового козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного слідом за Дмитром Бантишем-Каменським, який твердив, що наприкінці життя Сагайдачний «принял монашество, успокоил совесть».
Переклади
- Російською мовою поему «Гамалія» переклав Микола Асєєв, а також у 1876 році переклад був здійснений Миколою Бергом.
- Англійська версія «Гамалії» вперше з'явилася у 1922 році на кошти Е. Дж. Гантера.
- У 1939 році чеченською мовою вийшов «Кобзар», до якого увійшов переклад «Гамалії»..
- У 1870 році німецький переклад Й.-Г. Обрісша вийшов друком у Чернівцях.
- Французькі переклади були здійснені Адольфом д'Аврілем (1876) та Е.-А. Дюраном у тому ж році.
- Чуваською мовою «Гамалію» переклали у 1964 році..
Художні інтерпретації
Поема «Гамалія» лягла в основу однойменної кантати Мирослава Скорика прем'єра якої відбулась 28 серпня 2013 року. Також інтерпретували твір Максим Копко, Микола Лисенко, Яків Степовий, Гнат Хоткевич, Юлій Мейтус.
Слова поеми покладено на музику..
Примітки
- «Гамалія» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 234-238; С. 685-687.] litopys.org.ua
- Переклад «Кобзаря» російською мовою, ст.52-60.
- Тарас Шевченко у вінку світової слави [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ПЕРЕКЛАДАННЯ ТВОРІВ Т. Г. ШЕВЧЕНКА [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ЧУВАСЬКА ЛІТЕРАТУРА І Т. Г. ШЕВЧЕНКО [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Кантата «Гамалія» [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Пісня «Гамалія» [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.], .
Література
| У Вікіджерелах є Гамалія |
- Ковалев В. В. Воспоминания о Т. Г. Шевченко // По морю и суше. — 1896. — № 8. — С. 135
- Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. — С. 83
- Эварницкий Д. И. Запорожцы в поэзии Т. Г. Шевченка. — Екатеринослав, 1912. — С. 12
- Geschichte der Ukraine und der ukrainischen Kosaken. — 1796
- Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России. — М., 1842. — Ч. 1. — С. 168
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gamaliya Gamaliya istorichna poema Tarasa Shevchenka pro zaporozkih kozakiv napisana 1842 roku v Peterburzi GamaliyaFaksimile poemi Gamaliya Zhanr poemaForma virsh d Avtor Taras ShevchenkoMova ukrayinskaNapisano 1842 Cej tvir u VikidzherelahKartina Tarasa Shevchenka Gamaliya 1842 Ilyustraciya do poemi Gamaliya Leonida DenisenkaPershodruk poemi Gamaliya 1844 PeredumoviU poemi Gamaliya Taras Shevchenko vdruge zvernuvsya do temi morskih pohodiv zaporozhciv Porivnyano z ranishoyu poeziyeyu Ivan Pidkova u poemi Gamaliya cyu temu rozrobleno povnishe i viraznishe nagolosheno na vizvolnij meti ekspediciyi kozakiv Zagalom buli vikoristani ti zh sami istorichni literaturni j narodnopisenni dzherela sho j u Ivani Pidkovi Ce peredusim narodni dumi pro chornomorski pohodi zaporozhciv i poneviryannya nevilnikiv u osmanskij nevoli dumi pro Samijla Kishku Oleksiya Popovicha Marusyu Boguslavku tosho Vpliv dum poznachivsya i na traktuvanni istorichnoyi dobi i na zagalnomu lirichnomu toni tvoru i na poetici jogo okremih chastin U dusi j stili dum i narodnih pisen napisano pochatok poemi plach nevilnikiv uslavlennya Gamaliyi Slava tobi Gamaliye pisnyu zaporozhciv U turkeni po tim boci Bezposerednij poshtovh do napisannya poemi poetovi ochevidno dali vrazhennya vid jogo podorozhi po Baltijskomu moryu Z vidomih Shevchenkovi literaturno istorichnih dzherel Istoriya rusov Istoriya Maloj Rossii Dmitra Bantisha Kamenskogo Opisanie Ukrajny Gijoma de Boplana povisti Mihajla Chajkovskogo Wyprawa na Carogrod i Skalozub w zamku siedmiu wiez j inshih vin najbilshe skoristavsya materialami Zaporozhskoj stariny yaku poet oderzhav v travni 1842 roku vid vidoma jomu j ranishe Krim dumi Tatarskij pohod Serpyagi cya zbirka mistila rozdil Pohody kazakov protiv tatar i turok Lezhu oce p yati sutki ta chitayu Starinu dobra knizhka spasibi Vam i Sreznevskomu pisav Shevchenko Pilipu Korolovu 22 travnya 1842 roku Ya dumayu desho z neyi zrobit koli zdorov budu tam bagato ye dechogo takogo sho azh gubi oblizuyesh ochevidno malisya na uvazi materiali pro morski ekspediciyi zaporozhciv Napisannya Gamaliya datuyetsya oriyentovno zhovtnem pershoyu polovinoyu listopada 1842 roku na pidstavi zgadki pro stvorennya poemi v listi Shevchenka do Pilipa Korolova vid 18 listopada togo zh roku Pozavchora vernuvsya v Peterburg Mene nosiv proklyatushij parohod u Shvedchinu j Datchinu Plivshi v Stokgolm ya skomponuvav Gamaliyu nevelichku poemu ta tak zaneduzhav sho ledve privezli mene v Revel tam troshki ochunyav Najranishij vidomij tekst poemi pershodruk 1844 roku okremoyu knizhkoyu Rukopis poemi na 12 storinkah podav 7 bereznya 1843 roku do Peterburzkogo cenzurnogo komitetu Shevchenko zhe zabrav rukopis Sam rukopis za yakim vidano poemu ne zberigsya Vidannya zdijsnyuvalosya bez naglyadu Shevchenka yakij z kincya travnya 1843 roku viyihav v Ukrayinu j povernuvsya do Peterburga lishe v pershih chislah bereznya 1844 go koli yiyi bulo vzhe viddrukovano Perebuvayuchi v lyutomu 1844 roci po dorozi z Ukrayini do Peterburga v Moskvi Shevchenko mav u sebe inshij rukopis poemi Za cim rukopisom vin praviv todi poemu razom z Osipom Bodyanskim Ci vipravlennya Shevchenko ne vstig vnesti u vidannya poemi Pro ce v listi vid 6 7 travnya 1844 roku poet pisav Bodyanskomu Gamaliya ne popravlenij yak mi z vami tojdi popravlyali bo bez mene nadryukovanij polukacapom Nad tekstom poemi chi prinajmni chastinoyu tekstu Shevchenko pracyuvav i pislya vihodu tvoru v svit Naslidki ciyeyi praci vidbilisya v nepovnomu avtografi chastini poemi sho mistivsya pid 4 pered virshem Yak umru to pohovajte u rukopisnij zbirci teper nepovnij seredini 1840 h rokiv Pochatok cogo avtografa vtracheno Todi zh Shevchenko poklav chastinu poemi pisnyu kozakiv branciv na muziku Svidchennya pro ce lishiv Viktor Kovalov yakij vstupivshi 1844 roku do Akademiyi mistectv deyakij chas meshkav z Shevchenkom u spilnij kvartiri Sluchalos chto Taras Grigorevich kogda byvalo zahochetsya otvesti dushu narodnoj pesnej vyhodil k nam za peregorodku sadilsya na edinstvennyj stoyavshij v komnate derevyannyj divan i govarival A nute hlopci zaspivayem bral svoyu skripku derzhal basa i pri pomoshi nashih molodyh togda golosov pesnya lilas i my zabyvali nashu tyazheluyu nuzhdu Chashe vsego pri etom peli pesnyu iz sochinenij Tarasa Grigorevicha Oj povij vitre z Velikogo Lugu ta rozvij nashu tugu etu pesnyu on i sam pel s nami i rukovodil peniem i napev k nej byl im zhe sochinen peli konechno bez not Syuzhet poemiV osnovi syuzhetu poemi morskij pohid otamana Gamaliyi z kozakami v Stambul dlya vizvolennya z nevoli svoyih pobratimiv Ale v comu tvori uvaga avtora zoseredzhena ne tilki na licarskih risah zaporozhciv Odnochasno z ospivuvannyam muzhnosti i smilivosti kozakiv yihnoyi velikoyi vidvagi i glibokogo pochuttya obov yazku poet nagoloshuye na pochutti velikoyi lyubovi do ridnogo krayu kozakiv do Ukrayini nenki zaradi yakoyi voni i zdijsnyuvali svoyi nezabutni podvigi poza mezhami yakoyi ne uyavlyali svogo zhittya Obrazi ta geografichni ob yektiGamaliya hudozhnij obraz zaporozkogo otamana a ne istorichna osoba v dzherelah z istoriyi Ukrayini ne zafiksovano zhodnogo vatazhka chornomorskogo pohodu z cim prizvishem hoch v Istorii rusov Istorii Maloj Rossii Dmitra Bantisha Kamenskogo ta inshih dzherelah zgaduyetsya kilka istorichnih diyachiv na im ya Gamaliya Ta z Velikogo Lugu Velikij Lug znahodivsya na teritoriyi Zaporozkogo Vijska Za Dmitrom Yavornickim Velikij Lug nachinalsya po tepereshnemu ot nemeckoj kolonii Shenvic u g Aleksandrovska teper misto Zaporizhzhya i tyanulsya levym beregom Dnepra do mestechka Nikopolya na protyazhenii okolo 120 verst dliny pri 15 20 verstah srednej shiriny Skutar Skutara peredmistya Stambula na maloazijskomu berezi Bosforu I more revnulo Bosforovu movu U Liman pognalo a Liman Dniprovi Tuyu zhurbu movu na hvili podav tut Shevchenko skoristavsya motivom rozmovi Limanu morya Dnipra v narodnij pisni Zhalkuyetsya liman moryu vidomoyi jomu zi zbirok narodnih pisen Mihajla Maksimovicha Vlastiva poetici Shevchenka j personifikaciya yavish prirodi mala za dzherelo narodnopisennu tradiciyu Basha tobto pasha slovo zapozichene poetom z narodnih dum Drimaye v haremi v rayu Vizantiya jdetsya pro Stambul stolicyu Osmanskoyi imperiyi Vidomo kilka napadiv zaporozkih flotilij na Stambul ta jogo okolici zokrema u 1615 1621 1624 rokah Galata chastina Stambula roztashovana za zatokoyu Zolotij Rig Vlitku 1621 roku zaporozhci vstupili do Galati Chencem Shevchenko nazivaye tut getmana reyestrovogo kozactva Petra Konashevicha Sagajdachnogo slidom za Dmitrom Bantishem Kamenskim yakij tverdiv sho naprikinci zhittya Sagajdachnij prinyal monashestvo uspokoil sovest PerekladiRosijskoyu movoyu poemu Gamaliya pereklav Mikola Asyeyev a takozh u 1876 roci pereklad buv zdijsnenij Mikoloyu Bergom Anglijska versiya Gamaliyi vpershe z yavilasya u 1922 roci na koshti E Dzh Gantera U 1939 roci chechenskoyu movoyu vijshov Kobzar do yakogo uvijshov pereklad Gamaliyi U 1870 roci nimeckij pereklad J G Obrissha vijshov drukom u Chernivcyah Francuzki perekladi buli zdijsneni Adolfom d Avrilem 1876 ta E A Dyuranom u tomu zh roci Chuvaskoyu movoyu Gamaliyu pereklali u 1964 roci Hudozhni interpretaciyiPoema Gamaliya lyagla v osnovu odnojmennoyi kantati Miroslava Skorika prem yera yakoyi vidbulas 28 serpnya 2013 roku Takozh interpretuvali tvir Maksim Kopko Mikola Lisenko Yakiv Stepovij Gnat Hotkevich Yulij Mejtus Slova poemi pokladeno na muziku Primitki Gamaliya Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 1 Poeziya 1837 1847 S 234 238 S 685 687 litopys org ua Pereklad Kobzarya rosijskoyu movoyu st 52 60 Taras Shevchenko u vinku svitovoyi slavi 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine PEREKLADANNYa TVORIV T G ShEVChENKA 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ChUVASKA LITERATURA I T G ShEVChENKO 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kantata Gamaliya 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Pisnya Gamaliya 9 sichnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaU Vikidzherelah ye GamaliyaKovalev V V Vospominaniya o T G Shevchenko Po moryu i sushe 1896 8 S 135 Borodin V S T G Shevchenko i carska cenzura S 83 Evarnickij D I Zaporozhcy v poezii T G Shevchenka Ekaterinoslav 1912 S 12 Geschichte der Ukraine und der ukrainischen Kosaken 1796 Bantysh Kamenskij D N Istoriya Maloj Rossii M 1842 Ch 1 S 168