Галіарт, Аліарт (грец. Αλίαρτος, дав.-гр. Ἁλίαρτος) — грецьке містечко у Беотії, у давнину — незалежне місто-держава.
Історія
В давнину Галіарт займав стратегічне становище між гірським масивом Гелікон та Копаїдським озером. Засновником міста вважали Атаманта. Галіарт був згаданий Гомером, який іменував його «ποιήεις» — «рясним травою», бо місцевість навколо Галіарта і справді славилася заливними луками.
Під час перської навали 480 р. до н. е. Галіарт був єдиним беотійським містом, яке рішуче виступило проти загарбників, і був зруйнований Ксерксом.) Але незабаром місто було відбудоване і перетворилося на одне з головних у Беотії. Разом із і Лівадією Геліарт входив до однієї з 11 складових ланок .
У 395 р. до н. е. під мурами Галіарта відбулася одна з перших битв Коринфської війни, під час якої загинув спартанський ватажок Лісандр.
В 171 р. до н. е. Галіарт став на бік македонського царя Персея, який підняв повстання проти римської влади. Претор здобув місто, продав дві з половиною тисячі його мешканців у рабство, вивіз із Галіарта усе, що мало якусь цінність, насамперед скульптури, картини та інші витвори мистецтва, а саме місто зрівняв із землею. Землі міста були передані під владу Афін, які призначали для цього особливих посадовців — .
Місцевість навколо міста залишалася малонаселеною і за часів Римської імперії і за візантійської доби. У XII сторіччі тут виник монастир.
Після здобуття Константинополя хрестоносцями у 1204 році, землі колишнього Галіарта разом з усією Беотією увійшли до складу Афінського герцогства, у 1311 р. — опинилися під контролем каталонських найманців, що передали владу над герцогством Арагону, а p 1379 — під владою флорентійської родини Аччаюолі. Хрестоносці збудували в Галіарті замок, від якого досьогодні залишилася одна напівзруйнована вежа.
В 1460 році Беотію захопили османи. Геліарт опинився у складі . На його землях з часом виникло два селища — Мулкі і .
Після здобуття Грецією незалежності Мулкі був об'єднаний з Клімбасом в єдине містечко під назвою останнього. В 1873 році розпочалися роботи з осушення Копаїдського озера, які значно збільшили розміри оброблюваних земель і сприяли господарському піднесенню краю.
В 1919 році Клімбасу вирішили повернути назву античного міста і перейменували на Аліарт.
Сьогодні Аліарт є визначним центром бавовняного виробництва.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galiart Aliart grec Aliartos dav gr Ἁliartos grecke mistechko u Beotiyi u davninu nezalezhne misto derzhava Pechera i vezha serednovichnogo zamku na v yizdi do AliartaIstoriyaV davninu Galiart zajmav strategichne stanovishe mizh girskim masivom Gelikon ta Kopayidskim ozerom Zasnovnikom mista vvazhali Atamanta Galiart buv zgadanij Gomerom yakij imenuvav jogo poiheis ryasnim travoyu bo miscevist navkolo Galiarta i spravdi slavilasya zalivnimi lukami Stater karbovanij v Galiarti na pochatku IV st do n e Keramichna protoma V st do n e z Geliarta Pid chas perskoyi navali 480 r do n e Galiart buv yedinim beotijskim mistom yake rishuche vistupilo proti zagarbnikiv i buv zrujnovanij Kserksom Ale nezabarom misto bulo vidbudovane i peretvorilosya na odne z golovnih u Beotiyi Razom iz i Livadiyeyu Geliart vhodiv do odniyeyi z 11 skladovih lanok U 395 r do n e pid murami Galiarta vidbulasya odna z pershih bitv Korinfskoyi vijni pid chas yakoyi zaginuv spartanskij vatazhok Lisandr V 171 r do n e Galiart stav na bik makedonskogo carya Perseya yakij pidnyav povstannya proti rimskoyi vladi Pretor zdobuv misto prodav dvi z polovinoyu tisyachi jogo meshkanciv u rabstvo viviz iz Galiarta use sho malo yakus cinnist nasampered skulpturi kartini ta inshi vitvori mistectva a same misto zrivnyav iz zemleyu Zemli mista buli peredani pid vladu Afin yaki priznachali dlya cogo osoblivih posadovciv Vezha serednovichnogo zamku Miscevist navkolo mista zalishalasya malonaselenoyu i za chasiv Rimskoyi imperiyi i za vizantijskoyi dobi U XII storichchi tut vinik monastir Pislya zdobuttya Konstantinopolya hrestonoscyami u 1204 roci zemli kolishnogo Galiarta razom z usiyeyu Beotiyeyu uvijshli do skladu Afinskogo gercogstva u 1311 r opinilisya pid kontrolem katalonskih najmanciv sho peredali vladu nad gercogstvom Aragonu a p 1379 pid vladoyu florentijskoyi rodini Achchayuoli Hrestonosci zbuduvali v Galiarti zamok vid yakogo dosogodni zalishilasya odna napivzrujnovana vezha Budivlya Kopayidskoyi kompaniyi v Aliarti V 1460 roci Beotiyu zahopili osmani Geliart opinivsya u skladi Na jogo zemlyah z chasom viniklo dva selisha Mulki i Pislya zdobuttya Greciyeyu nezalezhnosti Mulki buv ob yednanij z Klimbasom v yedine mistechko pid nazvoyu ostannogo V 1873 roci rozpochalisya roboti z osushennya Kopayidskogo ozera yaki znachno zbilshili rozmiri obroblyuvanih zemel i spriyali gospodarskomu pidnesennyu krayu V 1919 roci Klimbasu virishili povernuti nazvu antichnogo mista i perejmenuvali na Aliart Sogodni Aliart ye viznachnim centrom bavovnyanogo virobnictva PrimitkiMustafin O Zolote runo Istoriya zaplutana v mifah H 2019 s 25 Pavsanij Opis Elladi IX 32 5 Ksenofont Ellinska istoriya III 5 17