Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Гала́нтна доба» (фр. Fêtes galantes) — період європейської історії, що охоплює більшу частину XVIII століття. Частково збігається в часі з добою Просвітництва, але на відміну від неї визначається не стільки за ідейними, скільки за культурними ознаками, способом життя, модою і мистецькими смаками сучасників. У Франції терміном «галантна доба» зазвичай позначають час правління Людовика XV (включно з ).
Походження терміну
Французьке слово «galante» — тобто «ґречний», «надзвичайно ввічливий» — спочатку мав значення «приносити задоволення». Під галантністю у XVIII столітті розуміли не лише бездоганні манери, але й вміння отримувати насолоду від життя без праці і турбот — лише таке життя вважали гідним «справжнього шляхтича».
Головні риси епохи
На початку XVIII століття європейські абсолютні монархії набули показового блиску і водночас своєрідної вишуканості та витонченості. Більшість європейських володарів не прагнули жодних змін, адже були цілком задоволені своїм становищем і намагалися лише зберегти непорушність «старого порядку». Ті ж настрої панували й серед шляхти, яка втратила залишки незалежності від королівської влади, але міцно трималася за свої станові привілеї, що відокремлювали її від решти суспільства.
Феєрверки, маскаради з численними перевдяганнями та інші «галантні» розваги і справді мали перетворити життя панівної верстви на суцільне свято. Монархи, як могли, заохочували ці прагнення — на утримання своїх дворів європейські володарі витрачали зазвичай більше грошей, аніж на військо. Збиралася шляхта не лише в палаці володаря. Представники вищої знаті влаштовували бали і зустрічі для обміну новинами та неквапливих розмов у своїх приватних оселях, з часом такі збори отримали назву салонів («салон» з французької — «вітальня»). У гонитві за задоволеннями й самі королі намагалися не обтяжувати себе управлінськими клопотами. За правління Людовика XV державними справами Франції керував спочатку кардинал , а потім королівська коханка, або ж, як тоді говорили, фаворитка — маркіза де Помпадур. У Саксонії та Речі Посполитій за правління Августа III владу в своїх руках зосередив Генріх Брюль, в Данії — коханець королеви Кароліни Матильди Йоганн Фрідріх Струензе, в Росії від імені племінниці Петра I — імператриці Анни — урядував її фаворит Ернст Бірон.
За Галантної доби розквітли декоративне мистецтво, розваги та мода. Тогочасний модний одяг був немовби створений для нероб — на високих підборах і у вузьких камзолах з пишними жабо було надзвичайно важко не лише працювати, а й просто швидко рухатися. Улюбленим напоєм панівної верхівки став шоколад, він не бадьорив, як кава чи чай, а заспокоював та розслаблював. Поширення набули стільці з м'якими сидіннями та спинкою. Шляхетські та купецькі оселі ставали просторішими й ошатнішими, їх прикрашали дзеркалами, картинами та порцеляною. Порцеляну здавна завозили з Далекого Сходу, проте в 1709 році секрет її створення самостійно відкрив алхімік Августа Сильного . Тож порцеляновий посуд та фігурки почали виготовляти спочатку в Саксонії, а потім і в інших європейських державах.
Мистецтво Галантної доби
З початком Галантної доби змінилися й мистецькі смаки. Класицизм тепер вважали занадто нудним, модним знову стало бароко. У музиці бароко сягнуло нових вершин у творчості Антоніо Вівальді, Георга Генделя і Йоганна Себестьяна Баха. Невдовзі виник і цілком новий, «грайливий» стиль — рококо (від французького слова «рокайль» — «завиток», «мушля»). Його творці й справді намагалися уникати прямих ліній та віддавали перевагу витонченим прикрасам, що іноді нагадували театральні декорації. У Німеччині рококо навіть дістало назву (нім. Perückenstil). Від бароко рококо відрізнялося легкістю, невимушеністю, зосередженістю на приватному житті і особистих почуттях. У живописі яскраві та контрастні кольори поступилися пастельним — рожевому, бузковому, блакитному, салатовому. Найвидатнішими художниками цієї доби вважають італійця Джованні Тьєполо та француза Антуана Ватто. Героями картин Ватто є здебільшого актори або ж шляхетні дами і кавалери, які ведуть безтурботне життя, сповнене ігор, радощів та кохання. Непривабливих сторін життя для митців рококо немовби й не існувало.
Примітки
- розглядає маскарад як одну з найприкметніших рис тогочасного світосприйняття — звідси й його визначення XVIII століття як «Доби перевтілення» (англ. Age of Disguise) — Maximillian E. Novak. English Literature in the Age of Disguise, University of California Press, 1977
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. — Х., 2014, с. 320—324
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. — Х., 2014, с. 322—323
Посилання
- Галантні сцени // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gala ntna doba fr Fetes galantes period yevropejskoyi istoriyi sho ohoplyuye bilshu chastinu XVIII stolittya Chastkovo zbigayetsya v chasi z doboyu Prosvitnictva ale na vidminu vid neyi viznachayetsya ne stilki za idejnimi skilki za kulturnimi oznakami sposobom zhittya modoyu i misteckimi smakami suchasnikiv U Franciyi terminom galantna doba zazvichaj poznachayut chas pravlinnya Lyudovika XV vklyuchno z Antuan Vatto Urok kohannyaPohodzhennya terminuFrancuzke slovo galante tobto grechnij nadzvichajno vvichlivij spochatku mav znachennya prinositi zadovolennya Pid galantnistyu u XVIII stolitti rozumili ne lishe bezdoganni maneri ale j vminnya otrimuvati nasolodu vid zhittya bez praci i turbot lishe take zhittya vvazhali gidnim spravzhnogo shlyahticha Golovni risi epohiNa pochatku XVIII stolittya yevropejski absolyutni monarhiyi nabuli pokazovogo blisku i vodnochas svoyeridnoyi vishukanosti ta vitonchenosti Bilshist yevropejskih volodariv ne pragnuli zhodnih zmin adzhe buli cilkom zadovoleni svoyim stanovishem i namagalisya lishe zberegti neporushnist starogo poryadku Ti zh nastroyi panuvali j sered shlyahti yaka vtratila zalishki nezalezhnosti vid korolivskoyi vladi ale micno trimalasya za svoyi stanovi privileyi sho vidokremlyuvali yiyi vid reshti suspilstva Feyerverki maskaradi z chislennimi perevdyagannyami ta inshi galantni rozvagi i spravdi mali peretvoriti zhittya panivnoyi verstvi na sucilne svyato Monarhi yak mogli zaohochuvali ci pragnennya na utrimannya svoyih dvoriv yevropejski volodari vitrachali zazvichaj bilshe groshej anizh na vijsko Zbiralasya shlyahta ne lishe v palaci volodarya Predstavniki vishoyi znati vlashtovuvali bali i zustrichi dlya obminu novinami ta nekvaplivih rozmov u svoyih privatnih oselyah z chasom taki zbori otrimali nazvu saloniv salon z francuzkoyi vitalnya U gonitvi za zadovolennyami j sami koroli namagalisya ne obtyazhuvati sebe upravlinskimi klopotami Za pravlinnya Lyudovika XV derzhavnimi spravami Franciyi keruvav spochatku kardinal a potim korolivska kohanka abo zh yak todi govorili favoritka markiza de Pompadur U Saksoniyi ta Rechi Pospolitij za pravlinnya Avgusta III vladu v svoyih rukah zoserediv Genrih Bryul v Daniyi kohanec korolevi Karolini Matildi Jogann Fridrih Struenze v Rosiyi vid imeni pleminnici Petra I imperatrici Anni uryaduvav yiyi favorit Ernst Biron Za Galantnoyi dobi rozkvitli dekorativne mistectvo rozvagi ta moda Togochasnij modnij odyag buv nemovbi stvorenij dlya nerob na visokih pidborah i u vuzkih kamzolah z pishnimi zhabo bulo nadzvichajno vazhko ne lishe pracyuvati a j prosto shvidko ruhatisya Ulyublenim napoyem panivnoyi verhivki stav shokolad vin ne badoriv yak kava chi chaj a zaspokoyuvav ta rozslablyuvav Poshirennya nabuli stilci z m yakimi sidinnyami ta spinkoyu Shlyahetski ta kupecki oseli stavali prostorishimi j oshatnishimi yih prikrashali dzerkalami kartinami ta porcelyanoyu Porcelyanu zdavna zavozili z Dalekogo Shodu prote v 1709 roci sekret yiyi stvorennya samostijno vidkriv alhimik Avgusta Silnogo Tozh porcelyanovij posud ta figurki pochali vigotovlyati spochatku v Saksoniyi a potim i v inshih yevropejskih derzhavah Mistectvo Galantnoyi dobiDiv takozh Galantnij stil muzika Z pochatkom Galantnoyi dobi zminilisya j mistecki smaki Klasicizm teper vvazhali zanadto nudnim modnim znovu stalo baroko U muzici baroko syagnulo novih vershin u tvorchosti Antonio Vivaldi Georga Gendelya i Joganna Sebestyana Baha Nevdovzi vinik i cilkom novij grajlivij stil rokoko vid francuzkogo slova rokajl zavitok mushlya Jogo tvorci j spravdi namagalisya unikati pryamih linij ta viddavali perevagu vitonchenim prikrasam sho inodi nagaduvali teatralni dekoraciyi U Nimechchini rokoko navit distalo nazvu nim Peruckenstil Vid baroko rokoko vidriznyalosya legkistyu nevimushenistyu zoseredzhenistyu na privatnomu zhitti i osobistih pochuttyah U zhivopisi yaskravi ta kontrastni kolori postupilisya pastelnim rozhevomu buzkovomu blakitnomu salatovomu Najvidatnishimi hudozhnikami ciyeyi dobi vvazhayut italijcya Dzhovanni Tyepolo ta francuza Antuana Vatto Geroyami kartin Vatto ye zdebilshogo aktori abo zh shlyahetni dami i kavaleri yaki vedut bezturbotne zhittya spovnene igor radoshiv ta kohannya Neprivablivih storin zhittya dlya mitciv rokoko nemovbi j ne isnuvalo Primitkirozglyadaye maskarad yak odnu z najprikmetnishih ris togochasnogo svitosprijnyattya zvidsi j jogo viznachennya XVIII stolittya yak Dobi perevtilennya angl Age of Disguise Maximillian E Novak English Literature in the Age of Disguise University of California Press 1977 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 320 324 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 322 323PosilannyaGalantni sceni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006