Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Павло́ Па́влович Гай-Ни́жник (нар. 28 травня 1971, м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Українська РСР) — український історик, поет, громадсько-політичний діяч, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Доктор історичних наук (2008), лауреат Міжнародної літературної премії імені І. Кошелівця (2014), академік ГО Української академії наук (2010), академік ГО Академії політичних наук України (2018), президент-академік (ГО) Української академії геополітики та геостратегії (2022). Заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (2020—2022). Є одним з провідних ідеологів і теоретиків сучасного націонал-консерватизму в Україні[], лідер Націонал-консервативного руху «Булава». Член Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Павло Павлович Гай-Нижник | |
---|---|
Український історик Павло Гай-Нижник, 17 жовтня 2022 року Павло Гай-Нижник, 17 жовтня 2022 року | |
Народився | 28 травня 1971 (53 роки) м. Дунаївці, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Київ |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Кам'янець-Подільський університет |
Галузь | історія, політологія |
Заклад | Науково-дослідний інститут українознавства |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України |
Нагороди | Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2006) Почесна грамота Міністерства освіти та науки України (2007) Міжнародна літературна премія ім. Івана Кошелівця (2013) |
Особ. сторінка | Офіційний сайт |
Гай-Нижник Павло Павлович у Вікісховищі |
Життєпис
Павло Гай-Нижник народився 28 травня 1971 року в місті Дунаївці Хмельницької області у сім'ї творчої інтелігенції.
Був активним учасником самостійницького руху в період перебудови в СРСР. Засновник і провідник націоналістичної молодіжної організації «Союз Українського Народу», яка діяла у 1986—1989 роках у містах Дунаївці та Кам'янець-Подільський. У 1988 році вперше на теренах радянського Поділля підніс національний прапор України (почепив на трубі Дунаєвецької суконної фабрики ім. В. Лєніна синьо-жовтий стяг).
1989 року був учасником Республіканської установчої конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Києві.
Переможець Кубка Хмельницької області з боротьби «самбо» на приз Героя Радянського Союзу Ф. Є. Гончарука (м. Нова Ушиця, 1985). Здобув «Золотий значок ГТО СРСР» (1985), ІІ юнацький спортивний розряд з легкої атлетики (1985) й з боротьби «самбо» (1986) та І спортивний розряд з футболу (1988).
Освіта
- У 1978—1988 роках навчався у середній школі № 4 міста Дунаївці. Закінчив із срібною медаллю.
- У 1989—1990 роках був курсантом Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії Єпішева. Відрахований з ДВВПУ за недисциплінованість, зокрема за здійснення націоналістичної пропаганди і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
- 1990—1991 — рядовий Радянської армії.
- У 1991—1995 роках — студент історичного факультету Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. Затонського (нині Кам'янець-Подільський національний університет).
- З 1995 року живе і працює в Києві.
- У 1995—1998 роках — аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України.
Професійна та наукова діяльність
У 1999 році Павло Гай-Нижник працює провідним археографом відділу пам'яток княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
У 2000 році захистив дисертаційне дослідження на тему «Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918)» і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
2001—2003 — провідний науковий співробітник відділу економічної реформи та удосконалення управління фінансовою системою Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.
2002—2003 — завідувач науково-інформаційного відділу Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.
2003 — заступник головного редактора науково-популярного часопису «Гуманітарний seminarium».
2003 — науковий співробітник Інституту трансформації суспільства.
2003—2004 — старший викладач кафедри історії України Криворізького державного педагогічного університету.
2004 — старший викладач кафедри гуманітарних наук Інституту ділового адміністрування в м. Кривий Ріг (за сумісництвом).
2004—2005 — доцент кафедри історії та теорії держави і права Національної академії державної податкової служби України.
2005—2008 — докторант історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
2008 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України: «Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918)»[1] [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
2007—2012 — старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України.
2 липня 2010 р.— обраний дійсним членом (академіком) ГО «Українська академія наук»..
Від 17 квітня 2013 — Голова міжвідомчої Експертної ради з питань національностей, національних меншин та захисту українців у світі при Громадській раді при МЗС України.
Від 1 вересня 2013 — старший науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії.
20 листопада 2014 - 6 лютого 2020 — завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.
Засновник (фундатор) Музею української пропаганди, що був створений в травні 2014 р. на житловому масиві «Троєщина» в Києві (вул. Драйзера, 8). Музей став першим подібним культурним закладом на лівобережжі столиці України.
Від грудня 2014 — член експертної групи Громадського комітету з питань національно-патріотичного виховання при МОН України.
Від 8 лютого 2016 — голова історичної секції Міждержавного проекту «Україна-Польща».
Від 2016 — член «Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин».
Від 13 березня 2017 р. є членом експертно-перевірної комісії ЦДКФФА України ім. Г.C.Пшеничного.
11 жовтня 2018 р. — обраний дійсним членом (академіком) ГО «Академія політичних наук».
6 лютого 2020 — 15 вересня 2022 р. — заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
1 лютого 2024 р. — провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Член редколегій:
- наукового щорічника «Україна дипломатична»
- наукового часопису «Пам'ять століть»
- наукового збірника «Становлення та розвиток української державності»
- часопису «Музеї України»
- наукового часопису «Українознавство».
Громадсько-політична діяльність
1986—1989 — засновник і провідник націоналістичної молодіжної організації «Союз Українського Народу» (Дунаївці, Кам'янець-Подільський). У 1988 р. вперше на теренах радянського Поділля підніс національний прапор України (почепив на трубі Дунаєвецької суконної фабрики ім. В.Лєніна синьо-жовтий стяг).
1989 — учасник Республіканської установчої конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Києві.
Вересень 2002 — член ініціативної групи Української гетьманської організації по створенню Всеукраїнського об'єднання громадян «Союз гетьманців-державників».
Вересень-грудень 2004 — Учасник Помаранчевої революції в Києві.
4 березня 2010 р. підписав Петицію — Відкрите звернення до депутатів Європейського парламенту з приводу наклепу проти С. Бандери в тексті Європейського парламенту щодо України від 25 лютого 2010 р. .
У червні 2012 р. був включений у «Список — 300» — авторитетних і найвідоміших українців (представників інтелігенції, науки, освіти, мистецтва, політики і громадських діячів), що створили «Всеукраїнський Комітет на захист української мови».
30 липня 2012 р. на передвиборчому з'їзді УНА-УНСО був включений до партійного виборчого списку. Увійшов до першої десятки (№ 7, як безпартійний) виборчого списку Української національної асамблеї (УНА-УНСО) як кандидат у народні депутати України (вибори до Верховної Ради України 28 жовтня 2012)
2012 — кандидат в народні депутати України (№ 7 у виборчому партійному списку Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО).
3 серпня 2012 р. підписав «Відкритий лист генеральному директору (президенту) Національної телекомпанії України Єгорові Бенкендорфу» з протестом відомих громадсько-політичних і наукових діячів проти російськомовного коментування Першим національним телеканалом ХХХ літніх Олімпійських ігор Чому Перший Національний коментує Олімпіаду недержавною мовою?! [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.].
Учасник Євромайдану та Революції Гідності (21 листопада 2013 — 21 лютого 2014) у Києві.
Під час Революції Гідності — член політради революційної організації «Правий сектор».
У березні 2014 р. разом з групою провідних вчених України підписав «Звернення до російських вчених з приводу окупації російськими військами Криму та спроб кремлівського керівництва повернути на президентський пост в Україні В. Януковича».
У серпні 2014 р. був одним з підписантів (П. Гай-Нижник, К. Гломозда, В. Сергійчук, Б. Якимович, А. Гречило, М. Железняк, О. Купчинський, А. Руккас, М. Ковальчук, М. Чмир, А. Сова, І. Скочиляс, М. Капраль та ін.) відкритого листа вчених щодо спроб нищення чи фальсифікації державних символів України, поширеному з нагоди Дня Прапора. В листі наголошувалося, що «протягом останнього часу ведеться системне нищення, паплюження та дискредитація Державних символів України» і ця політтехнологічна провокація має на меті посіяти чвари, створити штучне чергове протистояння в українському суспільстві й проводиться вона аналогічними методами, що й спроби розпалити конфлікти навколо неіснуючих мовних чи конфесійних проблем. З огляду на зазначене історики звертали увагу державних структур на потребу посилити захист державних символів України.
2014 — Лауреат Міжнародної літературної премії імені І.Кошелівця за 2013 рік.
Від 2013 — засновник і голова Націонал-консервативного руху «БУЛАВА» (офіційно зареєстровано Міністерством юстиції України 24 жовтня 2017)
У 2018 — один з активних ініціаторів перейменування Дніпропетровської області на Січеславську (у Верховній Раді України цю акцію очолив народний депутат А. Денисенко).
2019 — один з підписантів Загальної декларації архівів (la Déclaration Universelle des Archives).
Від червня 2022 — член Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
11—12 серпня 2022 — один з учасників і доповідачів на Всеукраїнському форумі лідерів суспільної думки у Києві.
Від грудня 2022 — член робочої групи з розробки Концепції (Програми) опанування державної мови у Києві при Департаментах культури КМДА й суспільних комунікацій КМДА, за участі громадськості столиці України.
Ініціатор знесення у Києві пам'ятника радянсько-російському генералові Миколі Ватутіну та перепоховання його рештків з Маріїнського парку у столиці України. Пам'ятник Ватутіну у Києві було демонтовано 9 лютого 2023 року.
Від 2023 р. — член Видавничої ради при Департаменті суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Від 2023 р. – голова журі конкурсу поезії військових-киян "Голос бойового серця".
Сім'я
Одружений.
Виховує доньок Дзвениславу (нар. 2005) та Яснославу (нар. 2009).
Нагороди, премії та відзнаки
- 1999 — премія Федерації профспілок України «За активну роботу і сприяння при підготовці і випуску журналу Федерації профспілок України „Профспілки України“ у 1998 році і в першому кварталі 1999 року».
- 2004 — Лист подяки Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради «за плідну роботу по організації науково-дослідницької діяльності учнів».
- 2004 — Лист подяки кандидата в Президенти України, народного депутата України Віктора Ющенка «за участь у Міжнародному Форумі „Освіта і наука — стратегічний резерв України“».
- 2006 — Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня «за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви».
- 2007 — Почесна грамота Міністерства освіти та науки України «за вагомий внесок у розвиток освіти та високий професіоналізм».
- 2008 — Грамота Дунаєвецької районної державної адміністрації та Дунаєвецької районної ради Хмельницької обл. «за вагомий внесок у дослідженні історії Дунаєвеччини».
- 2012 — Дипломом лауреата редакції періодичних видань Національного банку України за версією журналу «Вісник Національного банку України» в номінації «Топ-20 докторів наук — активних авторів журналу „Вісник НБУ“».
- 2014 — лауреат Міжнародної літературної премії імені І. Кошелівця за 2013 рік.
- 2018 — Грамота Івано-Франківської обласної ради та Ювілейна відзнака «100 років Західно-Української Народної Республіки».
- 2019 — Диплом учасника Топ-10 у номінації «Життєпис» за дослідження «Павло Скоропадський і Власний Штаб гетьмана всієї України: боротьба за владу і державність» (Київ: Крок, 2019) Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу — 2019» Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського за участі незалежних експертів з метою виявлення та популяризації доробку в галузі біографістики та біографіки вчених, краєзнавців і бібліологів України.
- 2021 — Почесний Знак Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв.
- 2022 — Diploma Worldwide Cultural Diplomacy Award (Charitabile Organization «Commitee on Public Award of Ukraine»; Award Decision # 477, November 9, 2022, Kyiv)
- 2022 — Всесвітній орден «Культурна дипломатія» / «World Order of Cultural Diplomacy» (ГО «Грандів рейтингів і номінацій»; 30 листопада 2022 р., № 210).
Наукові інтереси
- історія України першої половини XX ст.,
- історія світової та української політичної думки,
- історія української революції та національно-визвольних змагань 1917—1923,
- історія вітчизняної соціально-економічної та фінансової політики,
- біографістика,
- політологія,
- ідеологія,
- історія української діаспори.
Автор понад 900 наукових досліджень, опублікованих в наукових фахових виданнях України, США, Канади, Росії, Білорусі, Німеччини, Італії, Польщі, Угорщини, Сербії, Румунії, Латвіі, Мозамбіку та інших країн. Один із співавторів передмови до «Спогадів» гетьмана України Павла Скоропадського (Київ-Філадельфія, 1995)[3] [ 11 червня 2013 у Wayback Machine.].
Доробок
Монографії
- «Документальні джерела і матеріали до історії фінансової політики уряду Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Довідник» — К., 2004. — 47 с. [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918)» — К., 2004. — 430 с. [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР (1917—1930)» — К.: Цифра-друк, 2006. — 303 с. [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Український Державний банк: історія становлення. Документи і матеріали (1917—1918)» — К.: Цифра-друк, 2007. — 340 с. [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні» — К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2008. — 124 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.][У співавторстві]
- «Нариси історії державної служби в Україні» — К.: Ніка-Центр, 2008. — 536 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] [У співавторстві];
- «Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи. Експертно-аналітична доповідь» — К.: Дорадо-друк, 2009. — 64 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] [У співавторстві];
- «Історія державної служби в Україні». У 5 т. — К.: Ніка-Центр, 2009. — Т.1. — 544 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] [У співавторстві]
- «Історія державної служби в Україні». У 5 т. — К.: Ніка-Центр, 2009. — Т.2. — 512 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] [У співавторстві]
- «УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне державотворення (1917—1920)». — К.: ЩеК, 2010. — 304 c. [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Економічна безпека банківської системи в контексті нового курсу реформ в Україні 2010—2015 років. Експертно-аналітична доповідь». — К.: Дорадо-друк, 2010. — 64 с. [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] [У співавторстві]
- «Держава, влада та громадянське суспільство у документах політичних партій України (кінець 1980-х — перша половина 2011)». — К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011. — 808 с. [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.] [Співукладач]
- «Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х — початок 2012). Енциклопедичний довідник». — К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. — 588 с. [http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2012doc.bagatopart.php [У співавторстві]
- «Україна за двадцять років: матеріали міжнародної веб-конференції 22 серпня 2011 р». / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, держ п-в, установ і організацій; Ред. кол. : В. М. Бойко (голова ред.) [та ін.]. — Чернігів, 2013. — 48 с. [У співавторстві]
- «УНР у період Директорії: пошук моделі державного устрою (кінець 1918—1919)». — Ніжин, 2013. — 214 с. [У співавторстві]
- Політичні партії України у парламентській виборчій кампанії 2012 року. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. — 400 с. [У співавторстві
- «Час на зміни (політична публіцистика та інтерв'ю за 2010—2013)». - К., 2013. — 258 с.
- «Українознавство: концептуальні та теоретико-методологічні основи розвитку». — К., 2015. — 504 с. [У співавторстві]
- «Догматика віри в Кафолічній Церкві й запровадження християнства у Давній Русі (кінець ІХ — середина ХІ ст.). Нарис історико-герменевтичної інтерпретації». — К.: «МП Леся», 2015. — 278 с. [У співавторстві]
- «Російська окупація і деокупація України: історія, сучасні загрози та виклики сьогодення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 2016)». — К.: МП Леся, 2016. — 352 c. [У співавторстві]
- «Українська дипломатія й міжнародна фінансова політика урядів Центральної Ради, Української Держави (Гетьманату) та Директорії УНР (1917—1922)». — К.: Дуліби, 2016. — 532 c.
- «Агресія Росії проти України: історичні передумови та сучасні виклики». — К.: МП Леся, 2016. — 586 c. [У співавторстві]
- «Агресія Російської Федерації проти України: проблеми оптимізації державного управління та системи національної безпеки. Експертно-аналітична доповідь». — К.: МП Леся, 2016. — 28 c. [У співавторстві]
- «Росія проти України (1990—2016): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення». — К.: МП Леся, 2017. — 332 c.
- «Основні засади Стратегії деокупації та реінтеґрації Криму в контексті національної безпеки України: штрихи до проблеми й напрямки розв'язання». — К.: МП Леся, 2017. — 52 c.
- «Basic Principles of the Strategy for De-Occupation and Reintegration of Crimea in the Context of National Security of Ukraine: Aspects of the Problem and Solution Areas / Основні засади Стратегії деокупації та реінтеґрації Криму в контексті національної безпеки України: штрихи до проблеми й напрямки розв'язання». — К.: МП Леся, 2017. — 105 c.
- «Російська агресія проти України: правда і вигадки, причини і наслідки». — К.: МП Леся, 2018. — 435 c. [У співавторстві]
- «Aggression of the Russian Federation against Ukraine: ethnonational dimension and civilizational confrontation». — Saarbrücken (Germany): LAP Lambert Academic Publishing. — 229 p. [У співавторстві]
- «ЗУНР — ЗО УНР: становлення органів влади і державного управління (1918—1919)». – Київ, 2018. — 146 с.
- «Україна ХХ ст.: суспільно-політичні моделі національної держави (державницька ідеологія та програмні засади провідних українських політичних партій і громадсько-політичних об'єднань)». – К., 2018. — 705 c. [У співавторстві]
- «Велика війна 1914—1918: витоки, характер, наслідки». – К.: Видавничий дім «Кондор», 2018. — 536 с. [У співавторстві]
- «Світоч Української Церкви. До 90-річчя з дня народження Святійшого Патріарха Філарета (Денисенка)». – К.: ГДІП, 2019. — 157 с. [У співавторстві]
- «Трансформація української національної ідеї». — К.: Наш формат, 2019. — 464 c. [У співавторстві]
- «1918-й: два перевороти». – К.: Видавець Марко Мельник, 2019. — 298 с.
- «Павло Скоропадський і Власний Штаб гетьмана всієї України: боротьба за владу і державність». – К.: Крок, 2019. — 626 с.
- «Ярослав Мудрий та його доба: тисячолітній досвід українського державотворення». – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. — 284 с. [У співавторстві]
- «Історія України. Семінар для студентів-медиків». – Тернопіль, 2020. — 178 с. [У співавторстві]
- «Українська Держава: суспільно-політична модель і соціально-економічний лад в теорії та ідеології ОУН-б (1940—1990)». – К.: Крок, 2020. — 432 с.
- «Цегельський Л. Битва за Соборність: від легенди до правди». – Київ: Видавець Олексій Бешуля, 2021. — 416 с. [Науковий редактор і автор коментарів ]
- «Історія України. Семінар для студентів-медиків: посібник». – Тернопіль: ТНМУ, 2021. — 180 с. [У співавторстві]
- «Dziedzictwo Józefa Piłsudskiego i Symona Petlury. Przeszłość, teraźniejszość i przyszłość partnerstwa Polski i Ukrainy». – Lublun: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2021. – 386 s. [У співавторстві]
- «Спадщина Пілсудського та Петлюри. Минуле, сьогодення та майбутнє партнерства Польщі та України». – Київ: Ніка-Центр; Люблін: Видавництво УМКС, 2021. – 424 с. [У співавторстві]
- «Україна: фінанси і політика (1917—1922)». – К.: Саміт-книга, 2021. — 808 с., іл.
- «Місця пам'яті української дипломатії: енциклопедичний довідник». – Київ: Горобець, 2022. – 672 c. [У співавторстві]
- «The Russian-Ukrainian war (2014–2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects». – Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022. – 1421 p. [У співавторстві]
- «Імміграція і транснаціоналізм: навчальний посібник» / Анакіна Т.М., Гай-Нижник П.П. та ін.; за ред. П.В.Токаря. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2023. – 372 с., іл. [У співавторстві]
- «Таємна історія монголів. …–1240 рр.» / [переклад До Тайж Цогтсайхан. – К. : Саміт-книга, 2023. – 256 с.] [Передмова – Павло Гай-Нижник. Коментарі до тексту: До Тайж Цогтсайхан, Павло Гай-Нижник]
- «Міфи і таємниці останнього гетьмана України» / Павло Гай-Нижник, Микола Томенко. – Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. – 384 с., іл. [У співавторстві]
- «Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух». – Книга І. 1900–1936 рр. – К.: Саміт-книга, 2023. — 544 с., іл.
Поетична творчість
- «Згадуй мене… Лірика кохання» (Київ, 2006. — 114 с.)
- «Смак свободи… Лірика життя» (Київ: Вид-во «Цифра-друк», 2009. — 95 с.)
- «Вілаґ почуттів. Збірник української поезії». — Ужгород: Вид-во «ФОП Бреза А. Е.», 2012. — С. 408—411. (600 с.) [у співавторстві]
- «Тебе я колихав ночами». Поезії // Соборність (Ізраїль). — 2013. — № 1—2 (46—47). — С.50—61. (261 с.)
[ 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Воїнам Світла: поезія 2003—2014 — Вип.1. — Ужгород: Вид-во «Серце патріота», 2015. — С. 61—63. (300 с.) [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] [у співавторстві]
- Воїнам Світла: поезія (збірник віршів поетичної сотні України). — Вип.2. — Ужгород: Вид-во «Серце патріота», Благодійний фонд «Віта Дольче», 2015. — С. 51—53. (256 с.) [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] [у співавторстві]
- Поезія // Соборність (Ізраїль). — 2015. — № 3–4 (54–55). — жовтень–грудень. — С. 3–19. [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Плинність: Поезія» (Київ, 2015. — 100 с.) [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- «Пером і пензлем, і душею». Мистецька антологія (2018). [у співавторстві]
- «Відчуття: Поезія» (Київ, 2019. — 150 с.) [ 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- «Крізь час. Поезія» (Київ: Саміт-книга, 2022. — 360 с.)
Поезії автора друкувалися у часописах «Подолянин» (Кам'янець-Подільський), «Батьківщина» (Торонто, Канада), «Дніпро» (Київ), а також у збірнику української поезії «Вілаг почуттів» (Ужгород, 2012) та у міжнародному літературно-публіцистичному часописі українських письменників «Соборність» (Ізраїль, 2013). Новітні поезії П. Гай-Нижника, а також «Лірична галерея» [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.] автора набули численного кола шанувальників і особливої популярності серед молоді, на слова його віршів складаються популярні пісні (зокрема: «Якби ти знала мила моя» [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] та «Мамине кохання» [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]), а також твори для хорового співу (як, наприклад, «Скажи-но, гай» (слова П. Гай-Нижника, музика С. Заверухи) [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.] — хорова композиція, що брала участь у Міжнародному фестивалі хорової музики (Варна, Болгарія; червень 2012).
Сьогодні слова з вірша українського поета П.Гай-Нижника: «Вклоніться їм за те, що живете. / Усім – хто впав за Волю, за Ідею! / І свічку покладіть, де стоїте, / Щоб святість сяяла над нашою землею!» увіковічують монументи «Борцям за волю України» у Ковелі (Волинська обл.), Благовіщенському (Кіровоградська обл.), Покрові (Дніпропетровська / Січеславська обл.), Білобожниці (Тернопільська обл.).
Використана література
- Кабачинська С. Проблеми тисяча й однієї школи Хмельниччини обговорювали педагоги на традиційних серпневих конференціях // Радянське Поділля. — 1988. — № 168. — 30 серпня. — С. 2;
- Захар'єв В., Шандебура С. Ярлики // Корчагінець. — 1989. — № 4. — 22 січня. — С. 3-4;
- Оліфер В. Якщо ти лідер, то будь ним завжди // Ленінським шляхом. — 1989;
- Резонанс «Ярлики» // Корчагінець. — 1989. — 23 квітня;
- Ільєнко Д. Ми однієї землі сини // Ленінським шляхом. — 1990. — 10 лютого. — № 17. — С. 3;
- Ільєнко Д. Обрав професію офіцера // Радянське Поділля. — 1990. — 23 лютого. — № 38. — С. 3;
- Отт-Скоропадська О. Третя подорож на Україну // Батьківщина (Торонто). — 1993. — № 8-10. . — С. 8—9;
- Кифоренко Л. До нас повертається наша історія // Дунаєвецький вісник. — 1997. — 8 березня. — № 18. — С. 2—3;
- Отт-Скоропадська О. Повернення в Україну (1991—1998). — К., 1999. — С. 55, 57, 95;
- Чуприна О. Гай-Нижнику Павлу Павловичу // Чуприна О. Від щирого серця. — К., 2002. — С. 16—17;
- Соловйов С. Соборність: криворізький аспект // Червоний гірник (Кривий Ріг). — 2004. — № 14. — С. 2;
- Гай-Нижник Павло Павлович // Прокопчук В. С., Прокопчук Т. К., Олійник С. В. Дунаєвеччина в іменах. — Дунаївці, 2006. — Вип.1. — С. 27—28;
- Швидкий В., Шепель Л. Гай-Нижник Павло Павлович // Українські історики XX століття. Серія «Українські історики». — Вип. 2, Ч. 3. — К.: НАН України, 2006. — С. 43—45 [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Оліфер В. Висока нагорода подолянина // Дунаєвецький вісник. — 2006. — № 98. — 15 грудня. — С. 1.
- Пам'ять століть. — 2007. — № 1. — С.169, 240;
- Журналу «Пам'ять століть» 10 років // Пам'ять століть. — 2007. — № 2. — С. 240;
- Головко І. Новий науковий погляд на історію // Вісник податкової служби України. — 2007. — № 41. — С. 78-80 [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Noiret S. Publications on financial history 2004 // Financial History Review. — Vol.13. — Is.02. — Cambridge: University Press, Oct 2006. — Р.235-307;
- Оліфер В. Відзначено вченого-Дунаївчанина // Дунаєвецький вісник. — 2007. — № 26. — 3 квітня. — С.2;
- Телячий Ю. Успіх нашого земляка // Дунаєвецький вісник. — 2008. — № 79-80. — 16 жовтня. — С. 3;
- Noiret S. Publications on financial history 2006 // Financial History Review. — Vol.15. — Is.02. — Cambridge: University Press, Oct 2008. — Р.203-261;
- Ідзьо В. Рецензія на автореферат докторської дисертації Гай-Нижника Павла Павловича «Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918)» // Науковий вісник Українського Історичного клубу. — М., 2008. — Т. XIV. — С. 180—181.
- Павло Павлович Гай-Нижник // Україна наприкінці ХІХ ст. — у 30-х рр. XX ст. (наукова школа): біобібліографічний покажчик. — Серія: Наукові школи університету; Вип.2. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. — С. 42—56 [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Історична секція Міждержавного Проекту «Україна-Польща» // Міжнародна Дипломатична Місія Народної Дипломатії «Європейська Україна». [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт. — 2016. — 8 лютого;
- Гай-Нижник Павло Павлович // 25 років Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — К.: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2016. — С.403-409.
- Григоренко О. П. Борець за державність України, патріот і вчений, поет і людина (з нагоди 50-річчя від дня народження Павла Гай-Нижника) // Гілея. – 2021. – Вип.160 (№1–2). – Ч.1. Історичні науки. – С.7–22.
- Гай-Нижник Павло Павлович / М. Г. Железняк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-880718
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 14 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Процитовано 23 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Наказ № 296 Державного управління справами Президента України від 26 травня 2021 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2015 Osoba abo osobi yaki aktivno redaguyut za vsima oznakami mayut bezposerednij stosunok do yiyi predmeta Mozhlivo stattya potrebuye polipshennya dlya vidpovidnosti pravilam Vikipediyi shodo zmistu statej zokrema pravilu pro nejtralnu tochku zoru Podrobici mozhna znajti na storinci obgovorennya veresen 2023 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki gruden 2022 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gaj znachennya Pavlo Pa vlovich Gaj Ni zhnik nar 28 travnya 1971 m Dunayivci Dunayeveckij rajon Hmelnicka oblast Ukrayinska RSR ukrayinskij istorik poet gromadsko politichnij diyach providnij naukovij spivrobitnik Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini Doktor istorichnih nauk 2008 laureat Mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi imeni I Koshelivcya 2014 akademik GO Ukrayinskoyi akademiyi nauk 2010 akademik GO Akademiyi politichnih nauk Ukrayini 2018 prezident akademik GO Ukrayinskoyi akademiyi geopolitiki ta geostrategiyi 2022 Zastupnik direktora Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini 2020 2022 Ye odnim z providnih ideologiv i teoretikiv suchasnogo nacional konservatizmu v Ukrayini dzherelo lider Nacional konservativnogo ruhu Bulava Chlen Ekspertnoyi radi z pitan podolannya naslidkiv rusifikaciyi ta totalitarizmu pri Ministerstvi kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini Pavlo Pavlovich Gaj NizhnikUkrayinskij istorik Pavlo Gaj Nizhnik 17 zhovtnya 2022 roku Pavlo Gaj Nizhnik 17 zhovtnya 2022 rokuNarodivsya28 travnya 1971 1971 05 28 53 roki m Dunayivci Hmelnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRMisce prozhivannyaKiyivKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materKam yanec Podilskij universitetGaluzistoriya politologiyaZakladNaukovo doslidnij institut ukrayinoznavstvaNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikzastupnik direktora Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON UkrayiniNagorodiOrden Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo III stupenya 2006 Pochesna gramota Ministerstva osviti ta nauki Ukrayini 2007 Mizhnarodna literaturna premiya im Ivana Koshelivcya 2013 Osob storinkaOficijnij sajt Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nizhnik ZhittyepisPavlo Gaj Nizhnik narodivsya 28 travnya 1971 roku v misti Dunayivci Hmelnickoyi oblasti u sim yi tvorchoyi inteligenciyi Buv aktivnim uchasnikom samostijnickogo ruhu v period perebudovi v SRSR Zasnovnik i providnik nacionalistichnoyi molodizhnoyi organizaciyi Soyuz Ukrayinskogo Narodu yaka diyala u 1986 1989 rokah u mistah Dunayivci ta Kam yanec Podilskij U 1988 roci vpershe na terenah radyanskogo Podillya pidnis nacionalnij prapor Ukrayini pochepiv na trubi Dunayeveckoyi sukonnoyi fabriki im V Lyenina sino zhovtij styag 1989 roku buv uchasnikom Respublikanskoyi ustanovchoyi konferenciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka v Kiyevi Peremozhec Kubka Hmelnickoyi oblasti z borotbi sambo na priz Geroya Radyanskogo Soyuzu F Ye Goncharuka m Nova Ushicya 1985 Zdobuv Zolotij znachok GTO SRSR 1985 II yunackij sportivnij rozryad z legkoyi atletiki 1985 j z borotbi sambo 1986 ta I sportivnij rozryad z futbolu 1988 Osvita Pavlo Gaj Nizhnik i Leonid Kravchuk 1 grudnya 2000 roku U 1978 1988 rokah navchavsya u serednij shkoli 4 mista Dunayivci Zakinchiv iz sribnoyu medallyu U 1989 1990 rokah buv kursantom Doneckogo vishogo vijskovo politichnogo uchilisha inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku imeni generala armiyi Yepisheva Vidrahovanij z DVVPU za nedisciplinovanist zokrema za zdijsnennya nacionalistichnoyi propagandi i rozpalyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi 1990 1991 ryadovij Radyanskoyi armiyi U 1991 1995 rokah student istorichnogo fakultetu Kam yanec Podilskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im V Zatonskogo nini Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet Z 1995 roku zhive i pracyuye v Kiyevi U 1995 1998 rokah aspirant Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Profesijna ta naukova diyalnist U 1999 roci Pavlo Gaj Nizhnik pracyuye providnim arheografom viddilu pam yatok knyazhoyi ta kozackoyi dobi Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini U 2000 roci zahistiv disertacijne doslidzhennya na temu Finansova politika uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana P Skoropadskogo 29 kvitnya 14 grudnya 1918 i zdobuv naukovij stupin kandidata istorichnih nauk iz specialnosti 07 00 01 Istoriya Ukrayini u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka 2001 2003 providnij naukovij spivrobitnik viddilu ekonomichnoyi reformi ta udoskonalennya upravlinnya finansovoyu sistemoyu Naukovo doslidnogo finansovogo institutu pri Ministerstvi finansiv Ukrayini 2002 2003 zaviduvach naukovo informacijnogo viddilu Ukrayinskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva 2003 zastupnik golovnogo redaktora naukovo populyarnogo chasopisu Gumanitarnij seminarium 2003 naukovij spivrobitnik Institutu transformaciyi suspilstva 2003 2004 starshij vikladach kafedri istoriyi Ukrayini Krivorizkogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu 2004 starshij vikladach kafedri gumanitarnih nauk Institutu dilovogo administruvannya v m Krivij Rig za sumisnictvom 2004 2005 docent kafedri istoriyi ta teoriyi derzhavi i prava Nacionalnoyi akademiyi derzhavnoyi podatkovoyi sluzhbi Ukrayini 2005 2008 doktorant istorichnogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 2008 r u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka dostrokovo zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk iz specialnosti 07 00 01 Istoriya Ukrayini Finansova politika Centralnoyi Radi ta uryadiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki berezen 1917 kviten 1918 1 30 bereznya 2012 u Wayback Machine 2007 2012 starshij naukovij spivrobitnik viddilu socialno politichnoyi istoriyi Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2 lipnya 2010 r obranij dijsnim chlenom akademikom GO Ukrayinska akademiya nauk Vid 17 kvitnya 2013 Golova mizhvidomchoyi Ekspertnoyi radi z pitan nacionalnostej nacionalnih menshin ta zahistu ukrayinciv u sviti pri Gromadskij radi pri MZS Ukrayini Vid 1 veresnya 2013 starshij naukovij spivrobitnik Nacionalnogo naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva i vsesvitnoyi istoriyi 20 listopada 2014 6 lyutogo 2020 zaviduvach viddilu istorichnih studij Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva Zasnovnik fundator Muzeyu ukrayinskoyi propagandi sho buv stvorenij v travni 2014 r na zhitlovomu masivi Troyeshina v Kiyevi vul Drajzera 8 Muzej stav pershim podibnim kulturnim zakladom na livoberezhzhi stolici Ukrayini Vid grudnya 2014 chlen ekspertnoyi grupi Gromadskogo komitetu z pitan nacionalno patriotichnogo vihovannya pri MON Ukrayini Vid 8 lyutogo 2016 golova istorichnoyi sekciyi Mizhderzhavnogo proektu Ukrayina Polsha Vid 2016 chlen Naukovogo tovaristva istoriyi diplomatiyi ta mizhnarodnih vidnosin Vid 13 bereznya 2017 r ye chlenom ekspertno perevirnoyi komisiyi CDKFFA Ukrayini im G C Pshenichnogo 11 zhovtnya 2018 r obranij dijsnim chlenom akademikom GO Akademiya politichnih nauk 6 lyutogo 2020 15 veresnya 2022 r zastupnik direktora Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini 1 lyutogo 2024 r providnij naukovij spivrobitnik Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini Chlen redkolegij naukovogo shorichnika Ukrayina diplomatichna naukovogo chasopisu Pam yat stolit naukovogo zbirnika Stanovlennya ta rozvitok ukrayinskoyi derzhavnosti chasopisu Muzeyi Ukrayini naukovogo chasopisu Ukrayinoznavstvo Gromadsko politichna diyalnist1986 1989 zasnovnik i providnik nacionalistichnoyi molodizhnoyi organizaciyi Soyuz Ukrayinskogo Narodu Dunayivci Kam yanec Podilskij U 1988 r vpershe na terenah radyanskogo Podillya pidnis nacionalnij prapor Ukrayini pochepiv na trubi Dunayeveckoyi sukonnoyi fabriki im V Lyenina sino zhovtij styag 1989 uchasnik Respublikanskoyi ustanovchoyi konferenciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka v Kiyevi Veresen 2002 chlen iniciativnoyi grupi Ukrayinskoyi getmanskoyi organizaciyi po stvorennyu Vseukrayinskogo ob yednannya gromadyan Soyuz getmanciv derzhavnikiv Veresen gruden 2004 Uchasnik Pomaranchevoyi revolyuciyi v Kiyevi 4 bereznya 2010 r pidpisav Peticiyu Vidkrite zvernennya do deputativ Yevropejskogo parlamentu z privodu naklepu proti S Banderi v teksti Yevropejskogo parlamentu shodo Ukrayini vid 25 lyutogo 2010 r U chervni 2012 r buv vklyuchenij u Spisok 300 avtoritetnih i najvidomishih ukrayinciv predstavnikiv inteligenciyi nauki osviti mistectva politiki i gromadskih diyachiv sho stvorili Vseukrayinskij Komitet na zahist ukrayinskoyi movi 30 lipnya 2012 r na peredviborchomu z yizdi UNA UNSO buv vklyuchenij do partijnogo viborchogo spisku Uvijshov do pershoyi desyatki 7 yak bezpartijnij viborchogo spisku Ukrayinskoyi nacionalnoyi asambleyi UNA UNSO yak kandidat u narodni deputati Ukrayini vibori do Verhovnoyi Radi Ukrayini 28 zhovtnya 2012 2012 kandidat v narodni deputati Ukrayini 7 u viborchomu partijnomu spisku Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Asambleyi UNA UNSO 3 serpnya 2012 r pidpisav Vidkritij list generalnomu direktoru prezidentu Nacionalnoyi telekompaniyi Ukrayini Yegorovi Benkendorfu z protestom vidomih gromadsko politichnih i naukovih diyachiv proti rosijskomovnogo komentuvannya Pershim nacionalnim telekanalom HHH litnih Olimpijskih igor Chomu Pershij Nacionalnij komentuye Olimpiadu nederzhavnoyu movoyu 12 listopada 2013 u Wayback Machine Uchasnik Yevromajdanu ta Revolyuciyi Gidnosti 21 listopada 2013 21 lyutogo 2014 u Kiyevi Pid chas Revolyuciyi Gidnosti chlen politradi revolyucijnoyi organizaciyi Pravij sektor U berezni 2014 r razom z grupoyu providnih vchenih Ukrayini pidpisav Zvernennya do rosijskih vchenih z privodu okupaciyi rosijskimi vijskami Krimu ta sprob kremlivskogo kerivnictva povernuti na prezidentskij post v Ukrayini V Yanukovicha P Gaj Nizhnik ta donka ostannogo getmana Ukrayini P Skoropadskogo Olena Ott Skoropadska z cholovikom Lyudvigom Ott Skoropadskim 13 IX 2005 U serpni 2014 r buv odnim z pidpisantiv P Gaj Nizhnik K Glomozda V Sergijchuk B Yakimovich A Grechilo M Zheleznyak O Kupchinskij A Rukkas M Kovalchuk M Chmir A Sova I Skochilyas M Kapral ta in vidkritogo lista vchenih shodo sprob nishennya chi falsifikaciyi derzhavnih simvoliv Ukrayini poshirenomu z nagodi Dnya Prapora V listi nagoloshuvalosya sho protyagom ostannogo chasu vedetsya sistemne nishennya paplyuzhennya ta diskreditaciya Derzhavnih simvoliv Ukrayini i cya polittehnologichna provokaciya maye na meti posiyati chvari stvoriti shtuchne chergove protistoyannya v ukrayinskomu suspilstvi j provoditsya vona analogichnimi metodami sho j sprobi rozpaliti konflikti navkolo neisnuyuchih movnih chi konfesijnih problem Z oglyadu na zaznachene istoriki zvertali uvagu derzhavnih struktur na potrebu posiliti zahist derzhavnih simvoliv Ukrayini 2014 Laureat Mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi imeni I Koshelivcya za 2013 rik Vid 2013 zasnovnik i golova Nacional konservativnogo ruhu BULAVA oficijno zareyestrovano Ministerstvom yusticiyi Ukrayini 24 zhovtnya 2017 U 2018 odin z aktivnih iniciatoriv perejmenuvannya Dnipropetrovskoyi oblasti na Sicheslavsku u Verhovnij Radi Ukrayini cyu akciyu ocholiv narodnij deputat A Denisenko 2019 odin z pidpisantiv Zagalnoyi deklaraciyi arhiviv la Declaration Universelle des Archives Vid chervnya 2022 chlen Ekspertnoyi radi z pitan podolannya naslidkiv rusifikaciyi ta totalitarizmu pri Ministerstvi kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini 11 12 serpnya 2022 odin z uchasnikiv i dopovidachiv na Vseukrayinskomu forumi lideriv suspilnoyi dumki u Kiyevi Vid grudnya 2022 chlen robochoyi grupi z rozrobki Koncepciyi Programi opanuvannya derzhavnoyi movi u Kiyevi pri Departamentah kulturi KMDA j suspilnih komunikacij KMDA za uchasti gromadskosti stolici Ukrayini Iniciator znesennya u Kiyevi pam yatnika radyansko rosijskomu generalovi Mikoli Vatutinu ta perepohovannya jogo reshtkiv z Mariyinskogo parku u stolici Ukrayini Pam yatnik Vatutinu u Kiyevi bulo demontovano 9 lyutogo 2023 roku Vid 2023 r chlen Vidavnichoyi radi pri Departamenti suspilnih komunikacij vikonavchogo organu Kiyivskoyi miskoyi radi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Vid 2023 r golova zhuri konkursu poeziyi vijskovih kiyan Golos bojovogo sercya Sim yaOdruzhenij Vihovuye donok Dzvenislavu nar 2005 ta Yasnoslavu nar 2009 Nagorodi premiyi ta vidznaki1999 premiya Federaciyi profspilok Ukrayini Za aktivnu robotu i spriyannya pri pidgotovci i vipusku zhurnalu Federaciyi profspilok Ukrayini Profspilki Ukrayini u 1998 roci i v pershomu kvartali 1999 roku 2004 List podyaki Upravlinnya osviti i nauki vikonkomu Krivorizkoyi miskoyi radi za plidnu robotu po organizaciyi naukovo doslidnickoyi diyalnosti uchniv 2004 List podyaki kandidata v Prezidenti Ukrayini narodnogo deputata Ukrayini Viktora Yushenka za uchast u Mizhnarodnomu Forumi Osvita i nauka strategichnij rezerv Ukrayini 2006 Ordenom Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo III stupenya za zaslugi z vidrodzhennya duhovnosti v Ukrayini ta utverdzhennya Pomisnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 2007 Pochesna gramota Ministerstva osviti ta nauki Ukrayini za vagomij vnesok u rozvitok osviti ta visokij profesionalizm 2008 Gramota Dunayeveckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ta Dunayeveckoyi rajonnoyi radi Hmelnickoyi obl za vagomij vnesok u doslidzhenni istoriyi Dunayevechchini 2012 Diplomom laureata redakciyi periodichnih vidan Nacionalnogo banku Ukrayini za versiyeyu zhurnalu Visnik Nacionalnogo banku Ukrayini v nominaciyi Top 20 doktoriv nauk aktivnih avtoriv zhurnalu Visnik NBU 2014 laureat Mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi imeni I Koshelivcya za 2013 rik 2018 Gramota Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi ta Yuvilejna vidznaka 100 rokiv Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 2019 Diplom uchasnika Top 10 u nominaciyi Zhittyepis za doslidzhennya Pavlo Skoropadskij i Vlasnij Shtab getmana vsiyeyi Ukrayini borotba za vladu i derzhavnist Kiyiv Krok 2019 Vseukrayinskogo bibliotechnogo Biografichnogo rejtingu 2019 Institutu biografichnih doslidzhen Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo za uchasti nezalezhnih ekspertiv z metoyu viyavlennya ta populyarizaciyi dorobku v galuzi biografistiki ta biografiki vchenih krayeznavciv i bibliologiv Ukrayini 2021 Pochesnij Znak Generalnoyi direkciyi z obslugovuvannya inozemnih predstavnictv 2022 Diploma Worldwide Cultural Diplomacy Award Charitabile Organization Commitee on Public Award of Ukraine Award Decision 477 November 9 2022 Kyiv 2022 Vsesvitnij orden Kulturna diplomatiya World Order of Cultural Diplomacy GO Grandiv rejtingiv i nominacij 30 listopada 2022 r 210 Naukovi interesiistoriya Ukrayini pershoyi polovini XX st istoriya svitovoyi ta ukrayinskoyi politichnoyi dumki istoriya ukrayinskoyi revolyuciyi ta nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1923 istoriya vitchiznyanoyi socialno ekonomichnoyi ta finansovoyi politiki biografistika politologiya ideologiya istoriya ukrayinskoyi diaspori Avtor ponad 900 naukovih doslidzhen opublikovanih v naukovih fahovih vidannyah Ukrayini SShA Kanadi Rosiyi Bilorusi Nimechchini Italiyi Polshi Ugorshini Serbiyi Rumuniyi Latvii Mozambiku ta inshih krayin Odin iz spivavtoriv peredmovi do Spogadiv getmana Ukrayini Pavla Skoropadskogo Kiyiv Filadelfiya 1995 3 11 chervnya 2013 u Wayback Machine DorobokMonografiyi Dokumentalni dzherela i materiali do istoriyi finansovoyi politiki uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi 29 kvitnya 14 grudnya 1918 Dovidnik K 2004 47 s 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Finansova politika uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana P Skoropadskogo 29 kvitnya 14 grudnya 1918 K 2004 430 s 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Podatkova politika Centralnoyi Radi uryadiv UNR Ukrayinskoyi Derzhavi USRR 1917 1930 K Cifra druk 2006 303 s 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Ukrayinskij Derzhavnij bank istoriya stanovlennya Dokumenti i materiali 1917 1918 K Cifra druk 2007 340 s 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Naukovo dokumentalna zbirka do 90 richchya zaprovadzhennya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini K Centr spriyannya institucijnomu rozvitku derzhavnoyi sluzhbi 2008 124 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi Narisi istoriyi derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini K Nika Centr 2008 536 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi Bankivska sistema Ukrayini vimiri globalnoyi finansovoyi krizi Ekspertno analitichna dopovid K Dorado druk 2009 64 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi Istoriya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini U 5 t K Nika Centr 2009 T 1 544 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi Istoriya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini U 5 t K Nika Centr 2009 T 2 512 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi UNR ta ZUNR stanovlennya organiv vladi i nacionalne derzhavotvorennya 1917 1920 K SheK 2010 304 c 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Ekonomichna bezpeka bankivskoyi sistemi v konteksti novogo kursu reform v Ukrayini 2010 2015 rokiv Ekspertno analitichna dopovid K Dorado druk 2010 64 s 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U spivavtorstvi Derzhava vlada ta gromadyanske suspilstvo u dokumentah politichnih partij Ukrayini kinec 1980 h persha polovina 2011 K IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2011 808 s 1 travnya 2012 u Wayback Machine Spivukladach Ukrayinska bagatopartijnist politichni partiyi viborchi bloki lideri kinec 1980 h pochatok 2012 Enciklopedichnij dovidnik K IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2012 588 s http www hai nyzhnyk in ua doc 2012doc bagatopart php U spivavtorstvi Ukrayina za dvadcyat rokiv materiali mizhnarodnoyi veb konferenciyi 22 serpnya 2011 r Chernig centr perepidgotovki ta pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv organiv derzh vladi organiv misc samovryaduvannya derzh p v ustanov i organizacij Red kol V M Bojko golova red ta in Chernigiv 2013 48 s U spivavtorstvi UNR u period Direktoriyi poshuk modeli derzhavnogo ustroyu kinec 1918 1919 Nizhin 2013 214 s U spivavtorstvi Politichni partiyi Ukrayini u parlamentskij viborchij kampaniyi 2012 roku K IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2013 400 s U spivavtorstvi Chas na zmini politichna publicistika ta interv yu za 2010 2013 K 2013 258 s Ukrayinoznavstvo konceptualni ta teoretiko metodologichni osnovi rozvitku K 2015 504 s U spivavtorstvi Dogmatika viri v Kafolichnij Cerkvi j zaprovadzhennya hristiyanstva u Davnij Rusi kinec IH seredina HI st Naris istoriko germenevtichnoyi interpretaciyi K MP Lesya 2015 278 s U spivavtorstvi Rosijska okupaciya i deokupaciya Ukrayini istoriya suchasni zagrozi ta vikliki sogodennya Materiali Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Kiyiv 2016 K MP Lesya 2016 352 c U spivavtorstvi Ukrayinska diplomatiya j mizhnarodna finansova politika uryadiv Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi Derzhavi Getmanatu ta Direktoriyi UNR 1917 1922 K Dulibi 2016 532 c Agresiya Rosiyi proti Ukrayini istorichni peredumovi ta suchasni vikliki K MP Lesya 2016 586 c U spivavtorstvi Agresiya Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini problemi optimizaciyi derzhavnogo upravlinnya ta sistemi nacionalnoyi bezpeki Ekspertno analitichna dopovid K MP Lesya 2016 28 c U spivavtorstvi Rosiya proti Ukrayini 1990 2016 vid politiki shantazhu i primusu do vijni na poglinannya ta sprobi znishennya K MP Lesya 2017 332 c Osnovni zasadi Strategiyi deokupaciyi ta reintegraciyi Krimu v konteksti nacionalnoyi bezpeki Ukrayini shtrihi do problemi j napryamki rozv yazannya K MP Lesya 2017 52 c Basic Principles of the Strategy for De Occupation and Reintegration of Crimea in the Context of National Security of Ukraine Aspects of the Problem and Solution Areas Osnovni zasadi Strategiyi deokupaciyi ta reintegraciyi Krimu v konteksti nacionalnoyi bezpeki Ukrayini shtrihi do problemi j napryamki rozv yazannya K MP Lesya 2017 105 c Rosijska agresiya proti Ukrayini pravda i vigadki prichini i naslidki K MP Lesya 2018 435 c U spivavtorstvi Aggression of the Russian Federation against Ukraine ethnonational dimension and civilizational confrontation Saarbrucken Germany LAP Lambert Academic Publishing 229 p U spivavtorstvi ZUNR ZO UNR stanovlennya organiv vladi i derzhavnogo upravlinnya 1918 1919 Kiyiv 2018 146 s Ukrayina HH st suspilno politichni modeli nacionalnoyi derzhavi derzhavnicka ideologiya ta programni zasadi providnih ukrayinskih politichnih partij i gromadsko politichnih ob yednan K 2018 705 c U spivavtorstvi Velika vijna 1914 1918 vitoki harakter naslidki K Vidavnichij dim Kondor 2018 536 s U spivavtorstvi Svitoch Ukrayinskoyi Cerkvi Do 90 richchya z dnya narodzhennya Svyatijshogo Patriarha Filareta Denisenka K GDIP 2019 157 s U spivavtorstvi Transformaciya ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi K Nash format 2019 464 c U spivavtorstvi 1918 j dva perevoroti K Vidavec Marko Melnik 2019 298 s Pavlo Skoropadskij i Vlasnij Shtab getmana vsiyeyi Ukrayini borotba za vladu i derzhavnist K Krok 2019 626 s Yaroslav Mudrij ta jogo doba tisyacholitnij dosvid ukrayinskogo derzhavotvorennya K Kiyiv un t im B Grinchenka 2019 284 s U spivavtorstvi Istoriya Ukrayini Seminar dlya studentiv medikiv Ternopil 2020 178 s U spivavtorstvi Ukrayinska Derzhava suspilno politichna model i socialno ekonomichnij lad v teoriyi ta ideologiyi OUN b 1940 1990 K Krok 2020 432 s Cegelskij L Bitva za Sobornist vid legendi do pravdi Kiyiv Vidavec Oleksij Beshulya 2021 416 s Naukovij redaktor i avtor komentariv Istoriya Ukrayini Seminar dlya studentiv medikiv posibnik Ternopil TNMU 2021 180 s U spivavtorstvi Dziedzictwo Jozefa Pilsudskiego i Symona Petlury Przeszlosc terazniejszosc i przyszlosc partnerstwa Polski i Ukrainy Lublun Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie Sklodowskiej 2021 386 s U spivavtorstvi Spadshina Pilsudskogo ta Petlyuri Minule sogodennya ta majbutnye partnerstva Polshi ta Ukrayini Kiyiv Nika Centr Lyublin Vidavnictvo UMKS 2021 424 s U spivavtorstvi Ukrayina finansi i politika 1917 1922 K Samit kniga 2021 808 s il Miscya pam yati ukrayinskoyi diplomatiyi enciklopedichnij dovidnik Kiyiv Gorobec 2022 672 c U spivavtorstvi The Russian Ukrainian war 2014 2022 historical political cultural educational religious economic and legal aspects Riga Latvia Baltija Publishing 2022 1421 p U spivavtorstvi Immigraciya i transnacionalizm navchalnij posibnik Anakina T M Gaj Nizhnik P P ta in za red P V Tokarya Uzhgorod DVNZ UzhNU 2023 372 s il U spivavtorstvi Tayemna istoriya mongoliv 1240 rr pereklad Do Tajzh Cogtsajhan K Samit kniga 2023 256 s Peredmova Pavlo Gaj Nizhnik Komentari do tekstu Do Tajzh Cogtsajhan Pavlo Gaj Nizhnik Mifi i tayemnici ostannogo getmana Ukrayini Pavlo Gaj Nizhnik Mikola Tomenko Kiyiv Kreativna agenciya Artil 2023 384 s il U spivavtorstvi Ukrayinskij nacional konservatizm Getmanskij Ruh Kniga I 1900 1936 rr K Samit kniga 2023 544 s il Poetichna tvorchist Zgaduj mene Lirika kohannya Kiyiv 2006 114 s Smak svobodi Lirika zhittya Kiyiv Vid vo Cifra druk 2009 95 s Vilag pochuttiv Zbirnik ukrayinskoyi poeziyi Uzhgorod Vid vo FOP Breza A E 2012 S 408 411 600 s u spivavtorstvi Tebe ya kolihav nochami Poeziyi Sobornist Izrayil 2013 1 2 46 47 S 50 61 261 s 16 bereznya 2013 u Wayback Machine Voyinam Svitla poeziya 2003 2014 Vip 1 Uzhgorod Vid vo Serce patriota 2015 S 61 63 300 s 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine u spivavtorstvi Voyinam Svitla poeziya zbirnik virshiv poetichnoyi sotni Ukrayini Vip 2 Uzhgorod Vid vo Serce patriota Blagodijnij fond Vita Dolche 2015 S 51 53 256 s 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine u spivavtorstvi Poeziya Sobornist Izrayil 2015 3 4 54 55 zhovten gruden S 3 19 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Plinnist Poeziya Kiyiv 2015 100 s 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Perom i penzlem i dusheyu Mistecka antologiya 2018 u spivavtorstvi Vidchuttya Poeziya Kiyiv 2019 150 s 5 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Kriz chas Poeziya Kiyiv Samit kniga 2022 360 s Poeziyi avtora drukuvalisya u chasopisah Podolyanin Kam yanec Podilskij Batkivshina Toronto Kanada Dnipro Kiyiv a takozh u zbirniku ukrayinskoyi poeziyi Vilag pochuttiv Uzhgorod 2012 ta u mizhnarodnomu literaturno publicistichnomu chasopisi ukrayinskih pismennikiv Sobornist Izrayil 2013 Novitni poeziyi P Gaj Nizhnika a takozh Lirichna galereya 14 sichnya 2012 u Wayback Machine avtora nabuli chislennogo kola shanuvalnikiv i osoblivoyi populyarnosti sered molodi na slova jogo virshiv skladayutsya populyarni pisni zokrema Yakbi ti znala mila moya 14 travnya 2014 u Wayback Machine ta Mamine kohannya 14 travnya 2014 u Wayback Machine a takozh tvori dlya horovogo spivu yak napriklad Skazhi no gaj slova P Gaj Nizhnika muzika S Zaveruhi 19 listopada 2012 u Wayback Machine horova kompoziciya sho brala uchast u Mizhnarodnomu festivali horovoyi muziki Varna Bolgariya cherven 2012 Sogodni slova z virsha ukrayinskogo poeta P Gaj Nizhnika Vklonitsya yim za te sho zhivete Usim hto vpav za Volyu za Ideyu I svichku pokladit de stoyite Shob svyatist syayala nad nashoyu zemleyu uvikovichuyut monumenti Borcyam za volyu Ukrayini u Koveli Volinska obl Blagovishenskomu Kirovogradska obl Pokrovi Dnipropetrovska Sicheslavska obl Bilobozhnici Ternopilska obl Vikoristana literaturaKabachinska S Problemi tisyacha j odniyeyi shkoli Hmelnichchini obgovoryuvali pedagogi na tradicijnih serpnevih konferenciyah Radyanske Podillya 1988 168 30 serpnya S 2 Zahar yev V Shandebura S Yarliki Korchaginec 1989 4 22 sichnya S 3 4 Olifer V Yaksho ti lider to bud nim zavzhdi Leninskim shlyahom 1989 Rezonans Yarliki Korchaginec 1989 23 kvitnya Ilyenko D Mi odniyeyi zemli sini Leninskim shlyahom 1990 10 lyutogo 17 S 3 Ilyenko D Obrav profesiyu oficera Radyanske Podillya 1990 23 lyutogo 38 S 3 Ott Skoropadska O Tretya podorozh na Ukrayinu Batkivshina Toronto 1993 8 10 S 8 9 Kiforenko L Do nas povertayetsya nasha istoriya Dunayeveckij visnik 1997 8 bereznya 18 S 2 3 Ott Skoropadska O Povernennya v Ukrayinu 1991 1998 K 1999 S 55 57 95 Chuprina O Gaj Nizhniku Pavlu Pavlovichu Chuprina O Vid shirogo sercya K 2002 S 16 17 Solovjov S Sobornist krivorizkij aspekt Chervonij girnik Krivij Rig 2004 14 S 2 Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich Prokopchuk V S Prokopchuk T K Olijnik S V Dunayevechchina v imenah Dunayivci 2006 Vip 1 S 27 28 Shvidkij V Shepel L Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich Ukrayinski istoriki XX stolittya Seriya Ukrayinski istoriki Vip 2 Ch 3 K NAN Ukrayini 2006 S 43 45 14 sichnya 2012 u Wayback Machine Olifer V Visoka nagoroda podolyanina Dunayeveckij visnik 2006 98 15 grudnya S 1 Pam yat stolit 2007 1 S 169 240 Zhurnalu Pam yat stolit 10 rokiv Pam yat stolit 2007 2 S 240 Golovko I Novij naukovij poglyad na istoriyu Visnik podatkovoyi sluzhbi Ukrayini 2007 41 S 78 80 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Noiret S Publications on financial history 2004 Financial History Review Vol 13 Is 02 Cambridge University Press Oct 2006 R 235 307 Olifer V Vidznacheno vchenogo Dunayivchanina Dunayeveckij visnik 2007 26 3 kvitnya S 2 Telyachij Yu Uspih nashogo zemlyaka Dunayeveckij visnik 2008 79 80 16 zhovtnya S 3 Noiret S Publications on financial history 2006 Financial History Review Vol 15 Is 02 Cambridge University Press Oct 2008 R 203 261 Idzo V Recenziya na avtoreferat doktorskoyi disertaciyi Gaj Nizhnika Pavla Pavlovicha Finansova politika Centralnoyi Radi ta uryadiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki berezen 1917 kviten 1918 Naukovij visnik Ukrayinskogo Istorichnogo klubu M 2008 T XIV S 180 181 Pavlo Pavlovich Gaj Nizhnik Ukrayina naprikinci HIH st u 30 h rr XX st naukova shkola biobibliografichnij pokazhchik Seriya Naukovi shkoli universitetu Vip 2 Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 2009 S 42 56 14 sichnya 2012 u Wayback Machine Istorichna sekciya Mizhderzhavnogo Proektu Ukrayina Polsha Mizhnarodna Diplomatichna Misiya Narodnoyi Diplomatiyi Yevropejska Ukrayina 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt 2016 8 lyutogo Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich 25 rokiv Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini K IPIEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2016 S 403 409 Grigorenko O P Borec za derzhavnist Ukrayini patriot i vchenij poet i lyudina z nagodi 50 richchya vid dnya narodzhennya Pavla Gaj Nizhnika Gileya 2021 Vip 160 1 2 Ch 1 Istorichni nauki S 7 22 Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich M G Zheleznyak Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Elektronnij resurs Redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2023 Rezhim dostupu https esu com ua article 880718Primitki Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 14 lipnya 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2022 Procitovano 23 serpnya 2017 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 31 bereznya 2014 Arhiv originalu za 4 chervnya 2022 Procitovano 8 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nakaz 296 Derzhavnogo upravlinnya spravami Prezidenta Ukrayini vid 26 travnya 2021 r