Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаври́лівка — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Маломихайлівської сільської громади. Населення становить 2027 осіб. Органом місцевого самоврядування до 2020 року була Гаврилівська сільська рада.
| село Гаврилівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Громада | Маломихайлівська сільська громада |
| Облікова картка | Гаврилівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1696 |
| Населення | 2027 |
| Площа | 12 км² |
| Густота населення | 169 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 53614 |
| Телефонний код | +380 5638 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 145 м |
| Водойми | Кам'янка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 53614, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с.Гаврилівка, вул.Перемоги,1 |
| Сільський голова | Зайцев Анатолій Вікторович |
| Карта | |
  Гаврилівка | |
 Гаврилівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Гаврилівка знаходиться на березі річки Кам'янка в місці впадання в неї річки Берестова, нижче за течією примикає село Підгаврилівка. Через село проходять автомобільні дороги Н15 і Т 0427.
Назва
Село Гаврилівка отримало свою назву на честь засновника, козака Гаврила Блакитного.
Історія
Село Гаврилівка засноване в 1696 році. Місцевістю на котрій зараз знаходиться село у свій час пролягав знаменитий Муравський шлях. В 1696 р. цю місцевість зайняли запорожці і влаштували тут кілька зимівників. В роки татарської навали 1768–1769 років цю місцевість було спустошено.
Навесні 1770 року територію зайняли нові поселенці на чолі зі старшиною Гаврилом Блакитним. Поселення одержало назву Гаврилів Кут. У вересні 1775 року перший губернатор Азовської губернії Чертков Василь Олексійович оглядаючи всі населені місцевості по річці Вовчій відвідав Гаврилів Кут.
За його рішенням тут було створено державну воїнську слободу. Чертков назвав її Гаврилівкою на честь старшини Гаврила Блакитного, а його самого призначив осадчим давши письмовий наказ заселити слободу сімейними людьми. Невдовзі в Гаврилівці збільшилось населення. У 1782 році згідно перепису в Гаврилівці налічувалось 238 жителів з них 121 чоловічої статі і 117 жіночої котрі проживали у 58 дворах.
У 1784 р. в слободі було споруджено каплицю. При ній находився ієромонах з Самарського монастиря для відправляння служб. У 1791 згідно побажанню жителів було зроблено подвірний грошовий збір, всього на будівництво церкви було виділено 400 рублів. В червні 1793 р. Гаврилівський староста Корній Мельник, виборний Іван Радченко, писар Василь Абалмасов, ктитори Матвій Водолазький і Харитон Яровий та інші просили від лиця всього Гаврилівського общества правителя Катеринославського намісництва Василя Каховського попросити у митрополита для них дозвіл побудувати дерев'яну церкву в ім'я Миколи Чудотворця. 6 червня 1793 року Василь Каховський в листі до митрополита Катеринославського Гаврила писав:
 | Державні селяни державної слободи Гаврилівки Павлоградського повіту в поданому мені проханні пояснили, що мають потребу у власній церкві для виконання християнських обрядів, оскільки закріплений за ними священик слободи Михайлівки, через віддаленість його місця проживання і багатолюдність приходу в слободі Михайловкі, не встигає обслужити потреби поселян Гаврилівки... Оригінальний текст (ст.-слов.) Павлоградскаго уѣзда, казенной слободы Гавриловки общество казенныхъ поселянъ въ поданномъ мнѣ прошенніи объяснили о терпимой ими нуждѣ въ исполненіи по долгу христіанскому обрядовъ, ибо хотя слободы Михайловки священникъ и опредѣленъ къ совершенію оныхъ, но по отдаленности его жительства и по многолюдству въ той же порученной ему слободѣ МихайловкѢ, въ преподаваніи требъ церковныхъ слободы Гавриловки поселянамъ успѣть не можетъ... |  |
Після розгляду всіх обставин цього діла митрополит Катеринославський Гаврило резолюцією від 10 червня 1793 року дозволив у державній слободі Гаврилівці побудувати церкву в ім'я Миколи Чудотворця і благословив протопопа слободи Петропавлівка, Іакова Соколовського закласти її будівництво. 20 червня 1793 року з Катеринославської державної консисторії був відправлений в Павлоградське духовне правління указ про це рішення. 24 червня 1793 року Іаков Соколовський освятив місце під церкву. Була вона дерев'яною вкрита соломою, пізніше її перекрили залізом. Так само скромно церкву оздобили в середині. У такому вигляді церква проіснувала до 1856 року. У 1891 році розпочалося будівництво нової церкви з паленої цегли, трьох престольної з мармуровими іконостасами. 1 грудня 1898 року церкву було освячено в пам'ять Миколи чудотворця. Будівництво коштувало 122 тисячі рублів. Вона мала два куполи, дзвіницю висотою до 40 метрів. У 30-ті роки її знесли.
До 1832 року в Гаврилівці не було жодної школи. Перша розміщувалась в церковній сторожці Вчителями виступали священик і причетники. За навчальний сезон з хлопчиків брали 1 рубль, дівчатка не відвідували школу взагалі. Навчання велося за старовинними методами, дітям воно давалося тяжко, тому батьки давали інколи навіть хабарі у розмірі 3 або 5 рублів аби дитина уникла цієї школи.
Коли в 1865 році виникли земські школи першими вчителями в них стали чиновники, котрі позбувалися місць на державній службі, збіднілі дворяни, малограмотні селяни, колишні солдати. За навчальний сезон з учня брали 2 рубля. Пізніше вчителям від земства призначали грошову оплату в розмірі 250 рублів на рік, з наданням житла, опалення та освітлення за рахунок общини.
Через те що Гаврилівка знаходилася за 120 верств від повітового міста начальство тут було рідко і не дуже цікавилося потребами селян. Тому першу школу було споруджено в 1897 році. Збудували також окрему школу для дівча. Утримувалися вони коштом громади, зарплата вчителя становила 100 рублів на рік.
Медична допомога була відсутня, смертність високою, особливо серед дітей. Нерідко спалахували епідемії; так взимку 1891–1892 років у Гаврилівці було зафіксовано спалах чуми. На ближніх шляхах було встановлено суворий карантин, у селі застосовували сильнодійні дезинфікуючі засоби. Чуму ліквідували через 1,5—2 місяці. Влітку 1909 року було зафіксовано спалах холери. Своєчасно вжитими заходами протягом 15—20 днів її вдалося ліквідувати. Тим не менше 71 людина померла, і жодного хто б одужав. Причини епідемії з'ясувати не вдалося.
Люди жили бідно. Фабрик чи заводів поблизу не було. Заробити якусь копійку можна було хіба що, в еллінських або німецьких селах у сусідньому маріупольському повіті. Часто траплялися посухи. Ґрунти були бідними, знаходилися далеко від села та й оброблялися примітивним способом.
У 1864 році Катеринославським губернським у селянських ділах була відмежована по числу жителів загальна дача в кількості 18760 десятин землі. Пізніше ця земельна дача була значно наближена до села. Також мешканці почали виходити на хутори, а декотрі навіть переселялись на Кавказ і до Сибіру. На рубежі XIX та XX століть поблизу Гаврилівки почали виникати хутори Василівка (по балці Суха, близько 12 дворів), Миколаївський на балці Великий Яр. Цей хутір був названий на честь земського начальника Николая Клюшникова, крім того були засновані хутір Чаусів, Солоний, село Володимирівка, у котрому нараховувалось 210 дворів. Всі вони були виділені в самостійні одиниці.
До ліквідації кріпосництва в Гаврилівці налічувалося 5 тисяч мешканців. До 1910 року населення зросло до 7 тисяч жителів. У 1911 році в Гаврилівці нарахували 1043 домогосподарства, що одержали відруби. У 1920–1922 роках, після розподілу та ущільнення поміщицьких та громадських земель, вихідці з Гаврилівки заснували 5 хуторів (від 30 до 60 дворів в кожному).
Перед Визвольними змаганнями у Гаврилівці працювали парові вальцьові млини, кілька олійниць два невеликих підприємства по виготовленню бричок, дрог, саней та іншого реманенту. На пагорбах розміщувалось понад 10 вітряків. У двоповерховій будівлі розміщувалась лікарня. Було в селі і кілька магазинів. В так званому народному домі розміщувались сільськогосподарське товариство і відділення сільгоспбанку.
У роки Визвольних змагань в селі точилася боротьба між Червоною армією і загонами Охтана Щуся, також Мельника, Забудька та ін.
у 1924 році було створено Підгаврилівську сільраду. Коли після Другої світової війни Гаврилівку було приєднано до Покровського району було створено Гаврилівську сільраду.
У 1927 році в Гаврилівці налічувалося 1200 одноосібних господарств з них: 538 — бідняцьких 517 — середняцьких, 145 — заможних. У 1928 році був організований перший колгосп — «Комуна». У 1932 році було створено колгоспи «Країна Рад», «Зелений Гай», «Зоря комунізму». У 1931–1932 роках село за рішенням уряду через недовиконання плану поставок продовольства було занесено на «чорну дошку». 1933 року гаврилівчани пережили голодомор.
Ще у довоєнні роки найкращі трудівники району збирали високі врожаї озимої пшениці. Під час Другої світової війни 1045 жителів села пішло на фронт, з них 808 не повернулись до дому, понад 200 гаврильчан були на примусових роботах.
У 1958 році, після укрупнення, було створено єдиний колгосп «Зоря комунізму». У Гаврилівці збудовано меморіальний комплекс. Діє Гаврилівський історичний музей, що розташований у приміщенні школи. У 2008 році засновано сільську громадську організацію «Гаврилівський общинний фонд» котру очолив Віктор Іванович Сердюк. З 2012 року Гаврилівська сільрада спільно з СГО «Гаврилівський общинний фонд» беруть участь у проекті Європейського союзу та програмі розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду». У рамках цього проекту було проведено ремонт Гаврилівського дошкільного навчального закладу «Росинка».
Гаврилівська сільрада бере участь у програмі «Бібліоміст» — надання бібліотечних послуг через інтернет.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1964 | 96.89% |
| російська | 61 | 3.01% |
| вірменська | 1 | 0.05% |
| інші/не вказали | 1 | 0.05% |
| Усього | 2027 | 100% |
Відомі люди
- Ступак Юрій Петрович (1911—1979) — український фольклорист, кандидат філологічних наук.
Місцеві пам'ятки
Див. також
Джерела
- Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Дніпропетровськ, ВАТ «Дніпрокнига»,2000.
- В. Процан, Гаврилівка // Радянське слово, 28 липня 1998 р.
- Покровському району — 90 років / Під ред. М. Кроля, 2013 р.
Література
- Гаври́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.673-674
- Chaban, M., Shevtsova, Z., Gaponov, V., & Gaponov, V. (2022). На берегах річок Вовчої та Кам’янки: сторінки історії земської медицини. Гастроентерологія - Gastroenterologìa, 56(2), 137–142. https://doi.org/10.22141/2308-2097.56.2.2022.498
Посилання
- Погода в селі Гаврилівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України. 25 січня 1933 [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Яна СІЛЕЦЬКА-ВАСИЛЬЄВА. Гаврилівці виповнилося 360 років Вісті Придніпров'я, 29.07.2016
 | Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gavrilivka Gavri livka selo v Ukrayini u Sinelnikivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Vhodit do skladu Malomihajlivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 2027 osib Organom miscevogo samovryaduvannya do 2020 roku bula Gavrilivska silska rada selo Gavrilivka Vid z trasi Doneck Zaporizhzhya Vid z trasi Doneck Zaporizhzhya Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Sinelnikivskij rajon Gromada Malomihajlivska silska gromada Oblikova kartka Gavrilivka Osnovni dani Zasnovane 1696 Naselennya 2027 Plosha 12 km Gustota naselennya 169 osib km Poshtovij indeks 53614 Telefonnij kod 380 5638 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 04 39 pn sh 36 31 39 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 145 m Vodojmi Kam yanka Misceva vlada Adresa radi 53614 Dnipropetrovska obl Sinelnikivskij rajon s Gavrilivka vul Peremogi 1 Silskij golova Zajcev Anatolij Viktorovich Karta Gavrilivka Gavrilivka Mapa Gavrilivka u VikishovishiGeografiyaSelo Gavrilivka znahoditsya na berezi richki Kam yanka v misci vpadannya v neyi richki Berestova nizhche za techiyeyu primikaye selo Pidgavrilivka Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi N15 i T 0427 NazvaSelo Gavrilivka otrimalo svoyu nazvu na chest zasnovnika kozaka Gavrila Blakitnogo IstoriyaKozacke minule vidobrazheno v oformlenni avtobusnoyi zupinki Gavrilivka Selo Gavrilivka zasnovane v 1696 roci Miscevistyu na kotrij zaraz znahoditsya selo u svij chas prolyagav znamenitij Muravskij shlyah V 1696 r cyu miscevist zajnyali zaporozhci i vlashtuvali tut kilka zimivnikiv V roki tatarskoyi navali 1768 1769 rokiv cyu miscevist bulo spustosheno Navesni 1770 roku teritoriyu zajnyali novi poselenci na choli zi starshinoyu Gavrilom Blakitnim Poselennya oderzhalo nazvu Gavriliv Kut U veresni 1775 roku pershij gubernator Azovskoyi guberniyi Chertkov Vasil Oleksijovich oglyadayuchi vsi naseleni miscevosti po richci Vovchij vidvidav Gavriliv Kut Za jogo rishennyam tut bulo stvoreno derzhavnu voyinsku slobodu Chertkov nazvav yiyi Gavrilivkoyu na chest starshini Gavrila Blakitnogo a jogo samogo priznachiv osadchim davshi pismovij nakaz zaseliti slobodu simejnimi lyudmi Nevdovzi v Gavrilivci zbilshilos naselennya U 1782 roci zgidno perepisu v Gavrilivci nalichuvalos 238 zhiteliv z nih 121 cholovichoyi stati i 117 zhinochoyi kotri prozhivali u 58 dvorah U 1784 r v slobodi bulo sporudzheno kaplicyu Pri nij nahodivsya iyeromonah z Samarskogo monastirya dlya vidpravlyannya sluzhb U 1791 zgidno pobazhannyu zhiteliv bulo zrobleno podvirnij groshovij zbir vsogo na budivnictvo cerkvi bulo vidileno 400 rubliv V chervni 1793 r Gavrilivskij starosta Kornij Melnik vibornij Ivan Radchenko pisar Vasil Abalmasov ktitori Matvij Vodolazkij i Hariton Yarovij ta inshi prosili vid licya vsogo Gavrilivskogo obshestva pravitelya Katerinoslavskogo namisnictva Vasilya Kahovskogo poprositi u mitropolita dlya nih dozvil pobuduvati derev yanu cerkvu v im ya Mikoli Chudotvorcya 6 chervnya 1793 roku Vasil Kahovskij v listi do mitropolita Katerinoslavskogo Gavrila pisav Derzhavni selyani derzhavnoyi slobodi Gavrilivki Pavlogradskogo povitu v podanomu meni prohanni poyasnili sho mayut potrebu u vlasnij cerkvi dlya vikonannya hristiyanskih obryadiv oskilki zakriplenij za nimi svyashenik slobodi Mihajlivki cherez viddalenist jogo miscya prozhivannya i bagatolyudnist prihodu v slobodi Mihajlovki ne vstigaye obsluzhiti potrebi poselyan Gavrilivki Originalnij tekst st slov Pavlogradskago uѣzda kazennoj slobody Gavrilovki obshestvo kazennyh poselyan v podannom mnѣ proshennii obyasnili o terpimoj imi nuzhdѣ v ispolnenii po dolgu hristianskomu obryadov ibo hotya slobody Mihajlovki svyashennik i opredѣlen k soversheniyu onyh no po otdalennosti ego zhitelstva i po mnogolyudstvu v toj zhe poruchennoj emu slobodѣ MihajlovkѢ v prepodavanii treb cerkovnyh slobody Gavrilovki poselyanam uspѣt ne mozhet Pislya rozglyadu vsih obstavin cogo dila mitropolit Katerinoslavskij Gavrilo rezolyuciyeyu vid 10 chervnya 1793 roku dozvoliv u derzhavnij slobodi Gavrilivci pobuduvati cerkvu v im ya Mikoli Chudotvorcya i blagosloviv protopopa slobodi Petropavlivka Iakova Sokolovskogo zaklasti yiyi budivnictvo 20 chervnya 1793 roku z Katerinoslavskoyi derzhavnoyi konsistoriyi buv vidpravlenij v Pavlogradske duhovne pravlinnya ukaz pro ce rishennya 24 chervnya 1793 roku Iakov Sokolovskij osvyativ misce pid cerkvu Bula vona derev yanoyu vkrita solomoyu piznishe yiyi perekrili zalizom Tak samo skromno cerkvu ozdobili v seredini U takomu viglyadi cerkva proisnuvala do 1856 roku U 1891 roci rozpochalosya budivnictvo novoyi cerkvi z palenoyi cegli troh prestolnoyi z marmurovimi ikonostasami 1 grudnya 1898 roku cerkvu bulo osvyacheno v pam yat Mikoli chudotvorcya Budivnictvo koshtuvalo 122 tisyachi rubliv Vona mala dva kupoli dzvinicyu visotoyu do 40 metriv U 30 ti roki yiyi znesli Do 1832 roku v Gavrilivci ne bulo zhodnoyi shkoli Persha rozmishuvalas v cerkovnij storozhci Vchitelyami vistupali svyashenik i prichetniki Za navchalnij sezon z hlopchikiv brali 1 rubl divchatka ne vidviduvali shkolu vzagali Navchannya velosya za starovinnimi metodami dityam vono davalosya tyazhko tomu batki davali inkoli navit habari u rozmiri 3 abo 5 rubliv abi ditina unikla ciyeyi shkoli Koli v 1865 roci vinikli zemski shkoli pershimi vchitelyami v nih stali chinovniki kotri pozbuvalisya misc na derzhavnij sluzhbi zbidnili dvoryani malogramotni selyani kolishni soldati Za navchalnij sezon z uchnya brali 2 rublya Piznishe vchitelyam vid zemstva priznachali groshovu oplatu v rozmiri 250 rubliv na rik z nadannyam zhitla opalennya ta osvitlennya za rahunok obshini Cherez te sho Gavrilivka znahodilasya za 120 verstv vid povitovogo mista nachalstvo tut bulo ridko i ne duzhe cikavilosya potrebami selyan Tomu pershu shkolu bulo sporudzheno v 1897 roci Zbuduvali takozh okremu shkolu dlya divcha Utrimuvalisya voni koshtom gromadi zarplata vchitelya stanovila 100 rubliv na rik Medichna dopomoga bula vidsutnya smertnist visokoyu osoblivo sered ditej Neridko spalahuvali epidemiyi tak vzimku 1891 1892 rokiv u Gavrilivci bulo zafiksovano spalah chumi Na blizhnih shlyahah bulo vstanovleno suvorij karantin u seli zastosovuvali silnodijni dezinfikuyuchi zasobi Chumu likviduvali cherez 1 5 2 misyaci Vlitku 1909 roku bulo zafiksovano spalah holeri Svoyechasno vzhitimi zahodami protyagom 15 20 dniv yiyi vdalosya likviduvati Tim ne menshe 71 lyudina pomerla i zhodnogo hto b oduzhav Prichini epidemiyi z yasuvati ne vdalosya Lyudi zhili bidno Fabrik chi zavodiv poblizu ne bulo Zarobiti yakus kopijku mozhna bulo hiba sho v ellinskih abo nimeckih selah u susidnomu mariupolskomu poviti Chasto traplyalisya posuhi Grunti buli bidnimi znahodilisya daleko vid sela ta j obroblyalisya primitivnim sposobom U 1864 roci Katerinoslavskim gubernskim u selyanskih dilah bula vidmezhovana po chislu zhiteliv zagalna dacha v kilkosti 18760 desyatin zemli Piznishe cya zemelna dacha bula znachno nablizhena do sela Takozh meshkanci pochali vihoditi na hutori a dekotri navit pereselyalis na Kavkaz i do Sibiru Na rubezhi XIX ta XX stolit poblizu Gavrilivki pochali vinikati hutori Vasilivka po balci Suha blizko 12 dvoriv Mikolayivskij na balci Velikij Yar Cej hutir buv nazvanij na chest zemskogo nachalnika Nikolaya Klyushnikova krim togo buli zasnovani hutir Chausiv Solonij selo Volodimirivka u kotromu narahovuvalos 210 dvoriv Vsi voni buli vidileni v samostijni odinici Do likvidaciyi kriposnictva v Gavrilivci nalichuvalosya 5 tisyach meshkanciv Do 1910 roku naselennya zroslo do 7 tisyach zhiteliv U 1911 roci v Gavrilivci narahuvali 1043 domogospodarstva sho oderzhali vidrubi U 1920 1922 rokah pislya rozpodilu ta ushilnennya pomishickih ta gromadskih zemel vihidci z Gavrilivki zasnuvali 5 hutoriv vid 30 do 60 dvoriv v kozhnomu Pered Vizvolnimi zmagannyami u Gavrilivci pracyuvali parovi valcovi mlini kilka olijnic dva nevelikih pidpriyemstva po vigotovlennyu brichok drog sanej ta inshogo remanentu Na pagorbah rozmishuvalos ponad 10 vitryakiv U dvopoverhovij budivli rozmishuvalas likarnya Bulo v seli i kilka magaziniv V tak zvanomu narodnomu domi rozmishuvalis silskogospodarske tovaristvo i viddilennya silgospbanku U roki Vizvolnih zmagan v seli tochilasya borotba mizh Chervonoyu armiyeyu i zagonami Ohtana Shusya takozh Melnika Zabudka ta in u 1924 roci bulo stvoreno Pidgavrilivsku silradu Koli pislya Drugoyi svitovoyi vijni Gavrilivku bulo priyednano do Pokrovskogo rajonu bulo stvoreno Gavrilivsku silradu U 1927 roci v Gavrilivci nalichuvalosya 1200 odnoosibnih gospodarstv z nih 538 bidnyackih 517 serednyackih 145 zamozhnih U 1928 roci buv organizovanij pershij kolgosp Komuna U 1932 roci bulo stvoreno kolgospi Krayina Rad Zelenij Gaj Zorya komunizmu U 1931 1932 rokah selo za rishennyam uryadu cherez nedovikonannya planu postavok prodovolstva bulo zaneseno na chornu doshku 1933 roku gavrilivchani perezhili golodomor She u dovoyenni roki najkrashi trudivniki rajonu zbirali visoki vrozhayi ozimoyi pshenici Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1045 zhiteliv sela pishlo na front z nih 808 ne povernulis do domu ponad 200 gavrilchan buli na primusovih robotah U 1958 roci pislya ukrupnennya bulo stvoreno yedinij kolgosp Zorya komunizmu U Gavrilivci zbudovano memorialnij kompleks Diye Gavrilivskij istorichnij muzej sho roztashovanij u primishenni shkoli U 2008 roci zasnovano silsku gromadsku organizaciyu Gavrilivskij obshinnij fond kotru ocholiv Viktor Ivanovich Serdyuk Z 2012 roku Gavrilivska silrada spilno z SGO Gavrilivskij obshinnij fond berut uchast u proekti Yevropejskogo soyuzu ta programi rozvitku OON Miscevij rozvitok oriyentovanij na gromadu U ramkah cogo proektu bulo provedeno remont Gavrilivskogo doshkilnogo navchalnogo zakladu Rosinka Gavrilivska silrada bere uchast u programi Bibliomist nadannya bibliotechnih poslug cherez internet NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1964 96 89 rosijska 61 3 01 virmenska 1 0 05 inshi ne vkazali 1 0 05 Usogo 2027 100 Vidomi lyudiStupak Yurij Petrovich 1911 1979 ukrayinskij folklorist kandidat filologichnih nauk Miscevi pam yatki Bratska mogila pershih organizatoriv radyanskoyi vladi ta radyanskih voyiniv Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast DzherelaFeodosij Makarevskij Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj Eparhii Cerkvi i prihody proshedshego XVIII stoletiya Dnipropetrovsk VAT Dniprokniga 2000 V Procan Gavrilivka Radyanske slovo 28 lipnya 1998 r Pokrovskomu rajonu 90 rokiv Pid red M Krolya 2013 r LiteraturaGavri livka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 673 674 Chaban M Shevtsova Z Gaponov V amp Gaponov V 2022 Na beregah richok Vovchoyi ta Kam yanki storinki istoriyi zemskoyi medicini Gastroenterologiya Gastroenterologia 56 2 137 142 https doi org 10 22141 2308 2097 56 2 2022 498PosilannyaPogoda v seli Gavrilivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini 25 sichnya 1933 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Yana SILECKA VASILYeVA Gavrilivci vipovnilosya 360 rokiv Visti Pridniprov ya 29 07 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih