У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білаш Гаври ло Оста пович Білаш Біляш Булашка після 1662 український в

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білаш.

Гаври́ло Оста́пович Білаш (Біляш, Булашка) (? — після 1662) — український військовик доби Гетьманщини. Миргородський (1660—1661), наказний гадяцький (1661—1662) полковник.

Гаврило Білаш

Прапор

Миргородський полковник

грудень 1660 — травень 1661

Попередник:

Павло Апостол

Наступник:

Павло Животовський

Народження:

невідомо
Білоусівка, Брацлавське воєводство, Річ Посполита

Смерть:

після 1662

Країна:

Річ Посполита →

Гетьманщина

Релігія:

православний

Походження та участь у Хмельниччині

За версією історика В. Заруби, походив із зем'янського шляхетського роду Білашів (Білашівських), що володіли містечком Білоусівкою у Брацлавському воєводстві. Гаврило Білаш згаданий у Реєстрі 1649 року як білоусівський городовий отаман у Красненській сотні Брацлавського полку. На Миргородщину він міг переселитися у 1651 після ліквідації Брацлавського полку за умовами Білоцерківського миру. Аналогічну версію висуває дослідник С. Коваленко.

Історик В. Кривошея ототожнює майбутнього полковника з Гаврилом Біляченком, який зафіксований у Реєстрі 1649 у полковому товаристві Миргородського полку. На думку вченого, Гаврило Білаш-Біляченко за походженням був корінним миргородським козаком.

Полковництво

1659 належав до групи полкової старшини Миргородського полку, яка підтримала Юрія Хмельницького у боротьбі за булаву. Наприкінці 1659 призначений наказним полковником від Павла Апостола.

У січні 1660 обороняв рубежі полку від набігів кримських татар. 18 та 19 січня написав листи білгородському воєводі Гр. Ромодановському та сумському Умаю Шамордіну, у яких повідомляв про пересування ординців та закликав до пильності:

	В тому будьте в пильній обережності, як до війни належить, по-рицарському треба бути готовими, аби нас, сонних, противник у дворах не ставав ... будем тим противникам хреста святого відсіч давати
—

Оригінальний текст (ст. укр.)

В том будьте в пильной осторожности, як до войни принадлежит, по-рицерску треба быти готовими, аби нас сонных непріятель в дворах не ставал ... будем оным непріятелям креста святого отпор давать.

Обраний повним полковником у грудні 1660 після того, як Павло Апостол потрапив у полон під Чудновом. Зберіг вірність Хмельницькому, відмовившись підтримати наказного гетьмана Якима Сомка. Боровся за вплив у полку з прихильником Сомка Павлом Животовським. У травні 1661 усунутий від полковництва в Миргороді. Деякий час як наказний полковник очолював Гадяцький полк, що у той час формувався. Після 1662 не згадується в історичних джерелах.

Нащадки

Ймовірні нащадки мешкали у Городиській сотні Миргородського полку, та у Лубенському полку. Григорій Білаш — лубенський полковий канцелярист (1767).

Примітки

Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011
Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія у 3 томах. — Т. 1 — Київ, 2007
Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 166
Розсоха Л. Гаврило Білаш, маловідомий козацький полковник // Миргородська старовина: Дослідження. Статті. Нариси. Розвідки. — Кобеляки, 2002

[:0-1] Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011

[:1-2] Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія у 3 томах. — Т. 1 — Київ, 2007

[:2-3] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 166

[:3-4] Розсоха Л. Гаврило Білаш, маловідомий козацький полковник // Миргородська старовина: Дослідження. Статті. Нариси. Розвідки. — Кобеляки, 2002