Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білоу́сівка — село в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 888 осіб.
| село Білоусівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Тульчинський район |
| Громада | Тульчинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1971 року |
| Населення | 888 осіб |
| Площа | 3,538 км² |
| Густота населення | 250,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23663 |
| Телефонний код | +380 4335 |
| Катойконіми | білоусівський, білоусівці |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′44″ пн. ш. 29°07′59″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 29.13306° сх. д.Координати: 48°39′44″ пн. ш. 29°07′59″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 29.13306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 196 м |
| Водойми | Сільниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23663, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Білоусівка, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, 64 А |
| Карта | |
  Білоусівка | |
 Білоусівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване на сході району на берегах річки Сільниця — правої притоки річки Південного Бугу.
Вулиці
Центральна, Шевченка, Гагаріна, Партизанська, Садова, Жовтнева, Набережна.
Корисні копалини
Корисні копалини представлені покладами граніту та піску. Розробляється гранітний кар'єр.
Водойми
Ставок розміщений в центрі села. Він створений на річці Сільниця з метою забезпечення роботи кам'яного п'ятиповерхового вальцового млина, який за добу пропускав 2500 пудів зерна і виготовляв 10 сортів борошна, яке відправлялося в різні міста Росії. Млин був власністю поміщика Фелікса Собанського.
В 1948-49 роках в селі відбулася сільська толока, нарощування греблі для подальшого збереження ставка. Жителі села мішками носили землю, каміння і насипали греблю.
Площа ставка складає 35,5 га. Він є власністю територіальної громади. Значка частина його близько 10 га заросла, сильно замулився. З часу його створення ставок фактично не чистився.
В 90-х роках на березі річки в урочищі рибачкової криниці був побудований Літній кінотеатр із спортивним майданчиком. Раніше, на березі річки була побудова пристань, звідки могли діти та дорослі цілими днями плавати на катамаранах, які були закуплені колгоспом.
Неодноразово на ставку проводяться різні свята, а особливо свято Івана Купала.
З 2002 року ставок перебуває в оренді.
Історія
Заснування. Походження назви
В пору Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького (сер. XVII ст.) околиці міста Ладижина, що знаходяться в радіусі 10 км, стали театром воєнних дій поляків, польсько-шляхетського війська і козаків.
На цьому місці, де тепер Білоусівка, засів один з ватажків козацьких загонів Федір Білоус. Під його захист почали збиратися селяни з різних зруйнованих сіл і заклали тут сучасне село, яке дістало назву Білоусівка.
До XVII ст. місцевість була власністю князя Короткого, який в урочищі Київець влаштував городок і палац. Сліди його були ще помітні у 1901 р.
Дореволюційні часи
Село входило до Ладижинської волості Гайсинського повіту Кам'янець-Подільської губернії.
Одним із важливих видів діяльності сільського населення Білоусівки було добування руди і селітри на р. Сільниці, яка йшла на виготовлення пороху для козаків. Крім порохового заводу, у селі були скляний і смоляний заводи. Був також винокурний завод і в 1912 році розібраний і перевезений в с. Кирнасівку на будівництво цукрового заводу. Взамін його в 1912—1913 роках побудували цегельний і черепний заводи, які були зруйновані в 1917 році.
Радянська влада
В 1919 році в селі створено сільську раду. За радянських часів мало назву Білоусівка Друга.
Рішенням облвиконкому від 14 жовтня 1971 р.
- с. Білоусівка Друга — село Тульчинського району перейменоване на село Білоусівка,
- с. Білоусівка Перша (до 1971) — село Тульчинського району Вінницької області приєднано до села Суворовське (Тульчинський район).
Колективізація
Під час масової колективізації в 1930-ті роки мілкі організації об'єдналися в колективне господарство ім. Т. Г. Шевченка. Воно розташувалося на території сучасної лікарні. Млин перейшов в користування колективного господарства. В 1932 році головою колгоспу був Король Василь з Олександрівки. Через чотири роки колгосп ім. Т. Г. Шевченка був перейменований на ім. Будьоного.
В 1934 році було прийнято рішення про організацію другого колгоспу під назвою «7 з'їзд Рад», головою колгоспу обрано Шпіника М. А. Контора колгоспу та тваринницькі приміщення тимчасово розміщалися в колгоспника Тишкуна Степана Антоновича. Восени 1935 році було побудовано контору колгоспу та інші приміщення на місці колишньої економії, куди було переміщено колгосп «7 з'їзд Рад».
Колгоспниками обох колгоспів було побудовано конюшні, корівники, свинарники, магазини (склади) для зберігання зерна, майстерні по ремонту с/г інвентаря, кузні, вівчарники та інші приміщення.
В 1951 році колгоспи були об'єднані в один колгосп ім. Мічуріна. Колгосп перейменовувався кілька разів.
В 1959 році рішенням загальних зборів колгоспників колгосп ім. Мічуріна приєднано до колгоспу ім. Петровського с. Калініне.
В 1961 році після роз'єднання з колгоспом ім. Петровського господарство отримало назву колгосп «Росія». Головою колгоспу обрано Ляшенко П. Г.. Станом на 01.01.1967 року було побудовано 4 корівники, 1 телятник, 2 свинарники, 2 вівчарні, 1 конюшню, контору, клуб, кормокухню, водопровід протяжністю 6 км, встановлено 2 водонапірні вежі, дитячий садок, кінобудку, шкільне приміщення на 3 класи, літні табори для худоби.
В 1976 році рішенням зборів уповноважених осіб колгоспу «Ленінський шлях» с. Заозерне і колгоспу «Росія» об'єднались в спільне господарства з назвою «Ленінський шлях».
В 1987 році — відновлений колгосп «Росія»
Німецько-радянська війна
В 1941 році почалася Німецько-радянська війна. Все майно та худобу було евакуйовано в східні райони України. Під час окупації в селі були румуни. Вони організували в селі общину на місці колгоспу ім. Будьоного. Німецько-радянська війна нанесла величезних збитків для колгоспів і колгоспників. Худоба, трактори, машини все потрапило до рук німців. Землі не було чим обробляти і вона давала дуже низькі урожаї в перші післявоєнні роки. 138 чоловік загинуло в роки війни, а багато повернулося інвалідами.
14 березня 1944 року Радянська Армія звільнила село від румунів, оскільки натиск Радянської Армії був раптовий, румуни залишили село без бою. В післявоєнні роки колгоспники з великими труднощами і нестатками стали відбудовувати зруйноване і розграбоване господарство.
Економіка
В селі діють підприємства:
- ПП «Артеміда», фермерські господарства — вирощування зернових та технічних культур;
- ТОВ НВО «Укрграніт», ТОВ «Чарнокіт-К», ДП «Білоусівка-Граніт» — добування декоративного та будівельного каменю;
- ПП «Прибужський граніт» — добування піску та гравію
Білоусівська мала ГЕС
В 1950 році об'єдналися колгоспи сіл Паланки (тепер Заозерне), Калініне (тепер Богданівка) та Білоусівки і побудували приміщення малої ГЕС на притоці р. Сільниці. Це була міжколгоспна гідроелектростанція.
В 1953 році її введено в експлуатацію. Потужність її становила 102 кВт. Дана електростанція перейшла у власність колгоспу «Росія» так як була побудована на землях колгоспу. У жителів села сяяла електролампочка. 80 % житлових будинків перебудовані і покриті шифером, черепицею, бляхою. Майже в кожному будинку був радіоприймач, телевізор, швейна машинка та інші побутові прилади.
В 1959—1960 роках запрацювала ТЕС в м. Ладижин і потреба в гідроелектростанції відпала, робота її була призупинена тому, що Ладижинська ТЕС забезпечувала електроенергією всі окружні села.
В 1998 році розпочалися реформи в агропромисловому секторі країни. Проведено розпаювання земель, майна колишнього колгоспу «Росія». В 2001 році створено ПСП «Старт» . В 2007 році за рішенням господарського суду дане підприємство визнано банкрутом. Розпочалася ліквідаційна процедура і приміщення малої ГЕС, а також гідроспоруди були в переліку майна на погашення кредиторської заборгованості.
В 2009 році приміщення гідроелектростанції було продано орендатором ставка ПП Кононовим С. Д. Власницею малої ГЕС стала Бабич Батіма Нигментівна, яка провела відповідні роботи по відновленню напівзруйнованого приміщення та гідроспоруд малої ГЕС. Відновлено роботу 2-х генераторів. В травні 2010 року мала ГЕС запрацювала. На гідроелектростанції встановлено: дві турбіни Ф300 ГО-71, пропуск води турбін становить 1,3 м³ за годину, два асинхронних двигуна потужністю 90 кВт на 75 кВт. Потужність гідроелектростанції становить 165 кВт.
Соціальна сфера
Заклади освіти:
- дитячий садок «Сонечко»
- Білоусівська загальноосвітня школа I—III ступенів (директор — Рябокінь Валентина Михайлівна)
У селі діють медична амбулаторія, клуб.
Релігійне життя
Церква св. Михайла перетворена з греко-католицької на православну 27 вересня 1794 р. Церква св. Михаїла збудована, за переказом, у 1650 р. Ф. Білоусом — дерев'яна триверха, з окремою дзвіницею. Вона розібрана у 1896 р. Нова церква збудована у 1890—1895 рр. на новому місці — дерев'яна двоверха хрещата, разом з дзвіницею. Новий іконостас 3-ярусний.
Довкола церкви часто знаходили підземні ходи до р. Сільниці. Один було розкопано у 1889 р.: вузький лаз на глибині 8.5 м привів у приміщення, де могло розміститись до 30 осіб.
Пам'ятки
Історичні
Один із сусідніх лісів має назву Гайдамацький. В урочищі Бахматово, за переказом, мав зимову стоянку Сава Чалий, коли ще гайдамакував.
На південь від села на узвишші був курган (первісною висотою 10.6 м) — за переказом, насипаний згідно з наказом графа Потоцького, щоб імператор Олександр I з нього спостерігав за маневрами військ.
Пам'ятники
1973 року встановлено пам'ятник на честь загиблих на Німецько-радянській війні. Скульптурна композиція — воїн, який підтримує пораненого товариша. Виготовлено з залізобетону, висота — 1,5 м. Постамент — цегляний, поштукатурений. Цоколь — цегляний, поштукатурений. Біля підніжжя пам'ятника палає Вічний Вогонь. З обох боків пам'ятника встановлені меморіальні дошки з прізвищами загиблих воїнів-односельців. Між дошками — зображення орденів Вітчизняної війни. При вході — з обох сторін встановлені стели. На одній — горельєфне зображення бою, на другій — танкіст, прикордонник, моряк.
Особистості
В селі народилися:
- Гриневич Антон Юстинович (1870, або 1875 — 1937) — український церковний діяч, архієпископ УАПЦ. За однією з версій народився у селі.
- Каракой Тихін Кирилович (1923—2015) — український радянський медик, Герой Соціалістичної Праці.
- Мороз Петро Микитович (1925—2013) — український художник.
- Прудиус Іван Никифорович (нар. 1942) — вчений в області техніки надвисоких частот, антен та оброблення сигналів в радіотехнічних системах.
Примітки
- Горпинич В. О. Назви жителів в українській мові. — К. : Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979. — С. 124.
- Жарких М. І. Храми Поділля. — К., 2007.
Література
- Калі́ніне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.658 (Білоусівка Друга)
- Суворовське // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.660 (Білоусівка Перша)
Посилання
- Погода в селі Білоусівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilousivka Bilou sivka selo v Ukrayini u Tulchinskij miskij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 888 osib selo Bilousivka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Tulchinskij rajon Gromada Tulchinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1971 roku Naselennya 888 osib Plosha 3 538 km Gustota naselennya 250 99 osib km Poshtovij indeks 23663 Telefonnij kod 380 4335 Katojkonimi bilousivskij bilousivci Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 44 pn sh 29 07 59 sh d 48 66222 pn sh 29 13306 sh d 48 66222 29 13306 Koordinati 48 39 44 pn sh 29 07 59 sh d 48 66222 pn sh 29 13306 sh d 48 66222 29 13306 Serednya visota nad rivnem morya 196 m Vodojmi Silnicya Misceva vlada Adresa radi 23663 Vinnicka obl Tulchinskij r n s Bilousivka VULICYa CENTRALNA 64 A Karta Bilousivka Bilousivka Mapa Bilousivka u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na shodi rajonu na beregah richki Silnicya pravoyi pritoki richki Pivdennogo Bugu Vulici Centralna Shevchenka Gagarina Partizanska Sadova Zhovtneva Naberezhna Korisni kopalini Korisni kopalini predstavleni pokladami granitu ta pisku Rozroblyayetsya granitnij kar yer Vodojmi Stavokrozmishenij v centri sela Vin stvorenij na richci Silnicya z metoyu zabezpechennya roboti kam yanogo p yatipoverhovogo valcovogo mlina yakij za dobu propuskav 2500 pudiv zerna i vigotovlyav 10 sortiv boroshna yake vidpravlyalosya v rizni mista Rosiyi Mlin buv vlasnistyu pomishika Feliksa Sobanskogo V 1948 49 rokah v seli vidbulasya silska toloka naroshuvannya grebli dlya podalshogo zberezhennya stavka Zhiteli sela mishkami nosili zemlyu kaminnya i nasipali greblyu Plosha stavka skladaye 35 5 ga Vin ye vlasnistyu teritorialnoyi gromadi Znachka chastina jogo blizko 10 ga zarosla silno zamulivsya Z chasu jogo stvorennya stavok faktichno ne chistivsya V 90 h rokah na berezi richki v urochishi ribachkovoyi krinici buv pobudovanij Litnij kinoteatr iz sportivnim majdanchikom Ranishe na berezi richki bula pobudova pristan zvidki mogli diti ta dorosli cilimi dnyami plavati na katamaranah yaki buli zakupleni kolgospom Neodnorazovo na stavku provodyatsya rizni svyata a osoblivo svyato Ivana Kupala Z 2002 roku stavok perebuvaye v orendi IstoriyaZasnuvannya Pohodzhennya nazvi V poru Nacionalno vizvolnoyi vijni Bogdana Hmelnickogo ser XVII st okolici mista Ladizhina sho znahodyatsya v radiusi 10 km stali teatrom voyennih dij polyakiv polsko shlyahetskogo vijska i kozakiv Na comu misci de teper Bilousivka zasiv odin z vatazhkiv kozackih zagoniv Fedir Bilous Pid jogo zahist pochali zbiratisya selyani z riznih zrujnovanih sil i zaklali tut suchasne selo yake distalo nazvu Bilousivka Do XVII st miscevist bula vlasnistyu knyazya Korotkogo yakij v urochishi Kiyivec vlashtuvav gorodok i palac Slidi jogo buli she pomitni u 1901 r Dorevolyucijni chasi Selo vhodilo do Ladizhinskoyi volosti Gajsinskogo povitu Kam yanec Podilskoyi guberniyi Odnim iz vazhlivih vidiv diyalnosti silskogo naselennya Bilousivki bulo dobuvannya rudi i selitri na r Silnici yaka jshla na vigotovlennya porohu dlya kozakiv Krim porohovogo zavodu u seli buli sklyanij i smolyanij zavodi Buv takozh vinokurnij zavod i v 1912 roci rozibranij i perevezenij v s Kirnasivku na budivnictvo cukrovogo zavodu Vzamin jogo v 1912 1913 rokah pobuduvali cegelnij i cherepnij zavodi yaki buli zrujnovani v 1917 roci Radyanska vlada V 1919 roci v seli stvoreno silsku radu Za radyanskih chasiv malo nazvu Bilousivka Druga Rishennyam oblvikonkomu vid 14 zhovtnya 1971 r s Bilousivka Druga selo Tulchinskogo rajonu perejmenovane na selo Bilousivka s Bilousivka Persha do 1971 selo Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti priyednano do sela Suvorovske Tulchinskij rajon Kolektivizaciya Pid chas masovoyi kolektivizaciyi v 1930 ti roki milki organizaciyi ob yednalisya v kolektivne gospodarstvo im T G Shevchenka Vono roztashuvalosya na teritoriyi suchasnoyi likarni Mlin perejshov v koristuvannya kolektivnogo gospodarstva V 1932 roci golovoyu kolgospu buv Korol Vasil z Oleksandrivki Cherez chotiri roki kolgosp im T G Shevchenka buv perejmenovanij na im Budonogo V 1934 roci bulo prijnyato rishennya pro organizaciyu drugogo kolgospu pid nazvoyu 7 z yizd Rad golovoyu kolgospu obrano Shpinika M A Kontora kolgospu ta tvarinnicki primishennya timchasovo rozmishalisya v kolgospnika Tishkuna Stepana Antonovicha Voseni 1935 roci bulo pobudovano kontoru kolgospu ta inshi primishennya na misci kolishnoyi ekonomiyi kudi bulo peremisheno kolgosp 7 z yizd Rad Kolgospnikami oboh kolgospiv bulo pobudovano konyushni korivniki svinarniki magazini skladi dlya zberigannya zerna majsterni po remontu s g inventarya kuzni vivcharniki ta inshi primishennya V 1951 roci kolgospi buli ob yednani v odin kolgosp im Michurina Kolgosp perejmenovuvavsya kilka raziv V 1959 roci rishennyam zagalnih zboriv kolgospnikiv kolgosp im Michurina priyednano do kolgospu im Petrovskogo s Kalinine V 1961 roci pislya roz yednannya z kolgospom im Petrovskogo gospodarstvo otrimalo nazvu kolgosp Rosiya Golovoyu kolgospu obrano Lyashenko P G Stanom na 01 01 1967 roku bulo pobudovano 4 korivniki 1 telyatnik 2 svinarniki 2 vivcharni 1 konyushnyu kontoru klub kormokuhnyu vodoprovid protyazhnistyu 6 km vstanovleno 2 vodonapirni vezhi dityachij sadok kinobudku shkilne primishennya na 3 klasi litni tabori dlya hudobi V 1976 roci rishennyam zboriv upovnovazhenih osib kolgospu Leninskij shlyah s Zaozerne i kolgospu Rosiya ob yednalis v spilne gospodarstva z nazvoyu Leninskij shlyah V 1987 roci vidnovlenij kolgosp Rosiya Nimecko radyanska vijna V 1941 roci pochalasya Nimecko radyanska vijna Vse majno ta hudobu bulo evakujovano v shidni rajoni Ukrayini Pid chas okupaciyi v seli buli rumuni Voni organizuvali v seli obshinu na misci kolgospu im Budonogo Nimecko radyanska vijna nanesla velicheznih zbitkiv dlya kolgospiv i kolgospnikiv Hudoba traktori mashini vse potrapilo do ruk nimciv Zemli ne bulo chim obroblyati i vona davala duzhe nizki urozhayi v pershi pislyavoyenni roki 138 cholovik zaginulo v roki vijni a bagato povernulosya invalidami 14 bereznya 1944 roku Radyanska Armiya zvilnila selo vid rumuniv oskilki natisk Radyanskoyi Armiyi buv raptovij rumuni zalishili selo bez boyu V pislyavoyenni roki kolgospniki z velikimi trudnoshami i nestatkami stali vidbudovuvati zrujnovane i rozgrabovane gospodarstvo EkonomikaV seli diyut pidpriyemstva PP Artemida fermerski gospodarstva viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur TOV NVO Ukrgranit TOV Charnokit K DP Bilousivka Granit dobuvannya dekorativnogo ta budivelnogo kamenyu PP Pribuzhskij granit dobuvannya pisku ta graviyu Bilousivska mala GES V 1950 roci ob yednalisya kolgospi sil Palanki teper Zaozerne Kalinine teper Bogdanivka ta Bilousivki i pobuduvali primishennya maloyi GES na pritoci r Silnici Ce bula mizhkolgospna gidroelektrostanciya V 1953 roci yiyi vvedeno v ekspluataciyu Potuzhnist yiyi stanovila 102 kVt Dana elektrostanciya perejshla u vlasnist kolgospu Rosiya tak yak bula pobudovana na zemlyah kolgospu U zhiteliv sela syayala elektrolampochka 80 zhitlovih budinkiv perebudovani i pokriti shiferom cherepiceyu blyahoyu Majzhe v kozhnomu budinku buv radioprijmach televizor shvejna mashinka ta inshi pobutovi priladi V 1959 1960 rokah zapracyuvala TES v m Ladizhin i potreba v gidroelektrostanciyi vidpala robota yiyi bula prizupinena tomu sho Ladizhinska TES zabezpechuvala elektroenergiyeyu vsi okruzhni sela V 1998 roci rozpochalisya reformi v agropromislovomu sektori krayini Provedeno rozpayuvannya zemel majna kolishnogo kolgospu Rosiya V 2001 roci stvoreno PSP Start V 2007 roci za rishennyam gospodarskogo sudu dane pidpriyemstvo viznano bankrutom Rozpochalasya likvidacijna procedura i primishennya maloyi GES a takozh gidrosporudi buli v pereliku majna na pogashennya kreditorskoyi zaborgovanosti V 2009 roci primishennya gidroelektrostanciyi bulo prodano orendatorom stavka PP Kononovim S D Vlasniceyu maloyi GES stala Babich Batima Nigmentivna yaka provela vidpovidni roboti po vidnovlennyu napivzrujnovanogo primishennya ta gidrosporud maloyi GES Vidnovleno robotu 2 h generatoriv V travni 2010 roku mala GES zapracyuvala Na gidroelektrostanciyi vstanovleno dvi turbini F300 GO 71 propusk vodi turbin stanovit 1 3 m za godinu dva asinhronnih dviguna potuzhnistyu 90 kVt na 75 kVt Potuzhnist gidroelektrostanciyi stanovit 165 kVt Socialna sferaZakladi osviti dityachij sadok Sonechko Bilousivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv direktor Ryabokin Valentina Mihajlivna U seli diyut medichna ambulatoriya klub Religijne zhittyaCerkva sv Mihajla peretvorena z greko katolickoyi na pravoslavnu 27 veresnya 1794 r Cerkva sv Mihayila zbudovana za perekazom u 1650 r F Bilousom derev yana triverha z okremoyu dzviniceyu Vona rozibrana u 1896 r Nova cerkva zbudovana u 1890 1895 rr na novomu misci derev yana dvoverha hreshata razom z dzviniceyu Novij ikonostas 3 yarusnij Dovkola cerkvi chasto znahodili pidzemni hodi do r Silnici Odin bulo rozkopano u 1889 r vuzkij laz na glibini 8 5 m priviv u primishennya de moglo rozmistitis do 30 osib Pam yatkiIstorichni Odin iz susidnih lisiv maye nazvu Gajdamackij V urochishi Bahmatovo za perekazom mav zimovu stoyanku Sava Chalij koli she gajdamakuvav Na pivden vid sela na uzvishshi buv kurgan pervisnoyu visotoyu 10 6 m za perekazom nasipanij zgidno z nakazom grafa Potockogo shob imperator Oleksandr I z nogo sposterigav za manevrami vijsk Pam yatniki 1973 roku vstanovleno pam yatnik na chest zagiblih na Nimecko radyanskij vijni Skulpturna kompoziciya voyin yakij pidtrimuye poranenogo tovarisha Vigotovleno z zalizobetonu visota 1 5 m Postament ceglyanij poshtukaturenij Cokol ceglyanij poshtukaturenij Bilya pidnizhzhya pam yatnika palaye Vichnij Vogon Z oboh bokiv pam yatnika vstanovleni memorialni doshki z prizvishami zagiblih voyiniv odnoselciv Mizh doshkami zobrazhennya ordeniv Vitchiznyanoyi vijni Pri vhodi z oboh storin vstanovleni steli Na odnij gorelyefne zobrazhennya boyu na drugij tankist prikordonnik moryak OsobistostiV seli narodilisya Grinevich Anton Yustinovich 1870 abo 1875 1937 ukrayinskij cerkovnij diyach arhiyepiskop UAPC Za odniyeyu z versij narodivsya u seli Karakoj Tihin Kirilovich 1923 2015 ukrayinskij radyanskij medik Geroj Socialistichnoyi Praci Moroz Petro Mikitovich 1925 2013 ukrayinskij hudozhnik Prudius Ivan Nikiforovich nar 1942 vchenij v oblasti tehniki nadvisokih chastot anten ta obroblennya signaliv v radiotehnichnih sistemah PrimitkiGorpinich V O Nazvi zhiteliv v ukrayinskij movi K Golovne vidavnictvo vidavnichogo ob yednannya Visha shkola 1979 S 124 Zharkih M I Hrami Podillya K 2007 LiteraturaKali nine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 658 Bilousivka Druga Suvorovske Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 660 Bilousivka Persha PosilannyaPogoda v seli Bilousivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine