Ю́рґен Га́бермас (нім. Jürgen Habermas; 18 червня 1929) — німецький філософ і соціолог, представник нової генерації «франкфуртської школи». Відомий роботами із соціальної філософії, що стосуються комунікативної дії, дискурсу та раціональності, що стали новою основою для критичної теорії. Для Габермаса основою суспільства є комунікативні інтеракції, в яких висуваються та відкидаються раціональні аргументи.
Біографія
Дитинство, освіта та шлюб
Юрґен Габермас був народжений у 1929 в традиційній сім'ї, що належала до середнього класу. Він народився із розщепленням піднебіння, це викликало складнощі з мовленням, а як наслідок — із спілкуванням із людьми. Двічі йому робили операцію. Сам Габермас зазначає, що проблеми із мовленням підштовхнули його до роздумів про важливість комунікації.
До випуску із гімназії Габермас жив у містечку Гуммерсбах, біля Кельна. Його батько, Ернст Габермас, був виконавчим директором Кельнської палати індустрії та комерції, та з 1933 — членом Націонал-соціалістичної партії Німеччини. Сам Юрґен, як вимагалось для юнаків від 10 років, був членом Гітлер'югенд та восени 1944 року був відправлений на Лінію Зігфрида. Його діяльність у Гітлер'югенд у 2006 році стала приводом для полеміки.
З 1949 до 1954 року Габермас навчався в університетах Ґеттінгену (1949/50), Цюриха (1950/51) та Бонна (1951—1954). Він цікавився філософією, історією, психологією, німецькою літературою та економікою. До його вчителів належали Ніколай Гартманн, Вільгельм Келлер, Теодор Літт, Еріх Ротгакер та Герман Вайн.
У зимовому семестрі 1950/51 він вперше познайомився із Карлом Отто Апелем, чий інтерес до американського прагматизму пізніше вплинув на теоретизування Габермаса. У 1954 році Габермас закінчив докторантуру в Бонні, захистивши дисертацію щодо абсолюту та історії у ідеях Шеллінга, що мала назву Das Absolute und die Geschichte. Von der Zwiespältigkeit in Schellings Denken («Абсолют та історія. Про суперечності у філософії Шеллінга»). Після цього він працював вільним журналістом у таких франкфуртських виданнях нім. Allgemeine Zeitung («Газета про все»), нім. Merkur («Меркурій») та нім. Frankfurter Hefte («Франкфуртські записки»).
У 1955 році Юрґен одружився із Утою Вессельгьофт. Подружжя мало трьох дітей. Тільманн Габермас із 2002 року є професором психоаналізу в Франкфуртському університеті, а Ребекка Габермас з 2000 року — професором історії в Ґеттінгенському університеті.
Асистент у Франкфурті, габілітація та позаштатний професор
Отримавши стипендію у 1956 році він почав вивчати філософію та соціологію у Франкфуртському університеті імені Йоганна Вольфганга Гете в інституті досліджень суспільства під керівництвом критичних теоретиків Макса Горкгаймера та Теодора Адорно. Того ж року Габермас познайомився із Гербертом Маркузе, який справив на нього значний вплив, перевівши його орієнтацію від марксизму до ідей Фройда та раннього Маркса. Його залученість до політичного руху Kampf dem Atomtod («Боротьба із атомною смертю») та участь у радикальнодемократичних студіях Student und Politik («Студент та політика») викликала у Горкгаймера негативну реакцію. Через конфлікт із вчителями, а також через власне переконання, що Франкфуртська школа призупинила розвиток через політичний скептицизм та зневагу до сучасної культури, Габермас закінчив габілітацію у політичних науках в Марбурзькому університеті під керівництвом марксиста Вольфганга Абендрота. Його робота отримала назву Strukturwandel der Öffentlichkeit. Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft («Структурні зміни відкритості. Дослідження категорії міського суспільства»).
У 1962 році за сприяння Ганса-Ґеорга Ґадамера та Карла Льовіта йому запропонували посаду позаштатного професора в Гайдельберзькому університеті, хоча така посада була нетиповою для тогочасного німецького суспільства. Там він викладав до 1964 року. Співпраця із Ґадамером мала наслідком зацікавленість герменевтикою. Разом з цим Габермас зайнявся аналітичною філософією, зокрема філософією пізнього Віттгенштайна, а також американським прагматизмом: Пірсом, Мідом та Дьюї. У 1963—1965 роках Габермас брав участь у Диспуті про позитивізм, що змусило його осмислити пізнавальний потенціал соціальних наук. Із цього постали ідеї роботи Erkenntnis und Interesse («Пізнання та інтереси»), що побачила світ у 1968 році.
Професор філософії та соціології
У 1964 році Габермас зайняв посаду Горкгаймера у Франкфуртському університеті. Через чотири роки він видав книжку «Erkenntnis und Interesse», така назва була обрана, щоб відобразити різницю між науковими теоріями та методологіями. Однією із центральних ідей роботи є та, що процес пізнання обумовлений певними груповими або класовими інтересами. Людині притаманні базові інтереси, кожному з них відповідають різні методології та наукові теорії: інтерес до технічних досягнень та об'єктивних процесів (емпірично-аналітичні науки), інтерес до порозуміння при комунікації (герменевтика) та інтерес до емансипації від природних потреб (соціальнонаукова критика та психоаналіз). Від запропонованої йому посади керівника інституту соціальних досліджень він відмовився, замість цього він разом із Людвігом фон Фрідебургом взяв керівництво над «Семінарами із соціології». Його лекції та семінари відвідували як соціологи, так і філософи. Під час студентських протестів у Франкфурті Габермас відіграв важливу роль. У 1950-х роках він впроваджував демократичні реформи у систему вищої освіти, і як «лівий» був ідейним натхненником студентського руху 1967/68 років. Разом із Руді Дучке Габермас брав участь у конгресі «Умови та організація опору» у Ганновері. Але різна оцінка соціально-політичної ситуації призвела до конфронтації між Габермасом та радикальними студентами.
Керівник Інституту Макса Планка
У 1971 році Габермас переїхав до Штарнберга, де до 1981 року очолював у Інституті Макса Планка дослідження умов життя науково-технічного світу. В тому ж році відбулися дебати із Нікласом Луманом щодо його теорії систем. У 1973 році його було нагороджено Hegel-Preis der Stadt Stuttgart («Премія Гегеля міста Штутгарт»), а у 1976 — Sigmund-Freud-Preis für wissenschaftliche (Премія Зиґмунда Фройда за наукову прозу). Під час так званої «Німецької осені» 1977 року Габермас висловив свою позицію щодо актуальних спірних питань, зокрема він виступив проти Radikalenerlasses («Положення про радикальні сили») 1972 та виклав теорію неоконсерватизму та свою критику модернізму. У 1980 році він отримав Премію Теодора Адорно. В 1981 опублікував свою роботу Theorie des kommunikativen Handelns («Теорія комунікативної дії»), в якій посилався зокрема на Джорджа Герберта Міда, Макса Вебера, Еміля Дюркгайма, Талкотта Парсонса, Дьйордя Лукача та Теодора Адорно.
Професор філософії
Після часткового закриття Інституту Макса Планка дослідження умов життя науково-технічного світу Габермас повернувся у Франкфурт-на-Майн, де він з 1983 року до відходу на пенсію у 1994 році працював на кафедрі філософії, що спеціалізувалась у соціальній філософії та філософії історії. Із середини 1980-х у рамках дослідницького проєкту, що фінансувався Науковим товариством імені Лейбніца та Німецьким науково-дослідницьким співтовариством, Габермас присвятив себе дискурсивній теорії права, своїй власній філософії права та теорії «деліберативної демократії».
Теорія
Витоки
Гайдеґґер та Лукач
Ідеї молодого Габермаса формувались під впливом філософії Мартіна Гайдеґґера. Тому у своїй дисертації Das Absolute und die Geschichte («Абсолют та історія») він інтерпретував поняття абсолюту у роботах Шеллінга на тлі праці «Буття та час» Гайдеґґера. У центрі інтересів Габермаса знаходилася робота Шеллінга Die Weltalter («Вік Всесвіту»), яку він сприймав як «антропологічно орієнтовану» історію буття. Вона зачіпала такі теми екзистенційної філософії Гайдеґґера як необхідність історичної екзистенції: біль, роз'єднаність, сумніви, зусилля та конфлікти. Не менш сильний вплив вчинили на Габермаса збірка статей Лукача «Історія та класова свідомість» (Geschichte und Klassenbewußtsein). Зокрема теорія урічевлення Лукача підштовхнула Габермаса глибинніше зайнятись марксизмом, але не віддалила від ідей Гайдеґґера.
Діалектика раціоналізації
У своїй публікації 1954 року Die Dialektik der Rationalisierung («Діалектика раціоналізації»), крім багатьох ідей висвітлених пізніше у роботі Theorie des kommunikativen Handelns () (1981), Габермас висвітлює під впливом Лукача теорію капіталістичної раціоналізації. Він розрізнює технічну, економічну та соціальну раціоналізацію праці. Раціоналізація редукувала фізичні зусилля робітників, але збільшила ментальні. Він виражає своє ставлення до сучасної техніки та критикує Маркса та описує його негативну роль. Цю критику він повторює у статті Marx in Perspektiven («Маркс в перспективі») (1955). Маркс не розумів, що не певний стан економіки, а власне сама техніка підштовхує людей, як працюючих, так і споживаючих до стану «відчуження». Починаючи з літературної доповіді щодо філософської дискусії про Маркса та марксизм (1957) Габермас почав відходити від поглядів Гайдегера та наближатись до Маркса. Він зупиняється на ідеї Маркса, що феномен відчуження виступає не людським виміром, а ознакою певних соціальних відносин. У своїй статті Soziologische Notizen zum Verhältnis von Arbeit und Freiheit («Соціологічні записи про співвідношення роботи та свободи») (1958) Габермас виправляє свій, сформований під впливом Гайдегера, погляд на техніку. Не сама техніка, а власне її політичне застосування провокує відчуження.
Філософська антропологія
У 1958 році у роботі Philosophische Anthropologie («Філософська антропологія») Габермас заперечує ідею про незмінну природу людини. Із своїм вчителем Еріхом Ротгакером він написав тези щодо історичності людської природи: «Люди живуть і діють кожен у своєму життєсвітті, ніколи у світі»
Демократія та відкритість
Концепт політичної участі
У передмові до роботи Student und Politik («Студент та політика»), співавтором якої він був, Габермас уперше виклав свої ідеї щодо демократії та громадського суспільства. Суть демократії невідривно пов'язана із поняттям політичної участі. Причому, ідея участі у Габермаса пов'язана не лише з рівнем національної держави, але й наднаціональними демократичними інститутами, які він пропонує розвивати в межах Європейського Союзу як альтернативу «технократичній дилемі», коли важливі рішення схвалюються з низькою можливістю громадського контролю..
Комунікативна дія і дискурс
Юрген Габермас прагнув розробити теорію спілкування, коріння якої лежить у концепції ідеальної мовленнєвої спільноти, теорії, кінцевою метою якої є звільнення власного Ego.
Габермас розрізняє дві форми комунікації: комунікативну дію, метою котрої є обмін інформацією, та дискурс, що допомагає відновити згоду, дискурсивне взаєморозуміння, шляхом обґрунтувань.
Габермас зазначає, що, на відміну від немовленнєвої дії, мовленнєва залежить від інтерпретації суб'єкта і є самодостатня. Мовленнєва дія спрямована на раціональність взаєморозуміння та іллокутивну ціль, що досягається за згодою. На відміну від комунікативної, стратегічна дія передбачає передавання інформації з наміром впливу на об'єкта засобами заохочення та погроз, що не може трактуватися як взаєморозуміння і має перлокутивну ціль.
Поняття комунікативної дії вимагає, щоб дійові особи були розглянуті, як суб'єкти, що говорять і слухають, і пов'язані будь-якими відносинами з об'єктивним, соціальним або суб'єктивним світом, і одночасно висувають певні претензії на значущість того, про що вони говорять, думають, у чому вони переконані. Тому ставлення окремих суб'єктів до світу завжди опосередковані та релятивовані можливостями комунікації з іншими людьми, а також їх суперечками і здатністю прийти до згоди. При цьому, особа, що діє, може висувати такі претензії: його висловлювання істинне (wahr), воно правильне (richtig — легітимно у світлі певного нормативного контексту) або правдоподібне (wahrhaft — коли намір мовця адекватно виражено в вислові). Вільна та відкрита комунікація є основною лінією його теорії, а також — політичних поглядів. Це, зокрема, відображається в участі Габермаса в дискусіях щодо перспектив євроінтеграції, де він стоїть на позиції необхідності зміни вектора інтеграції з економічного на політичний..
Нормальна мовна гра відбувається, якщо:
1) суб'єкт повідомляє та розуміє прагматичний сенс відносин (приклад питання «Що ти маєш на увазі?»);
2) розуміє значення змісту («Як я повинен це розуміти?»);
3) не ставить під сумнів претензії щодо значущості висловлень, що беруть участь в комунікативній дії;
4) залежно від обставин, визнає ці претензії (виникають питання, що призводять до виправдовування).
Лише дискурс передбачає віднайдення причини непорозуміння. Беручи участь в практичному дискурсі, суб'єкт припускає два контрфактичних очікування, він ідеалізує іншого суб'єкта, з погляду інтерсуб'єктивної сфери. Суб'єкт дивиться на іншого як суб'єкта, очікуючи такої самої поведінки, як від себе. Друге очікування поза сферою інтерсуб'єктивності означає, що ми дивимося на іншого як на об'єкта. Суб'єкту невідомо, яких норм дотримується об'єкт, доки в процесі взаємодії він сам їх не визнає.
У схемі комунікативного акту егоцентричні орієнтації та дії суб'єкта підпорядковуються обмеженням мови. Відбувається обмін позиції від тієї, що об'єктивує, до перформативної позиції мовця (заради порозуміння).
Габермас абстрактно виділяє такі випадки дискурсу: комунікативна дія у формі дискурсу або як його засіб (мета: інформація та навчання), терапевтичний дискурс (психоаналіз за участі пацієнта та лікаря), нормальний дискурс (напр. наукова дискусія), нові форми дискурсу (навчання за допомогою дискурсу).
Життєсвіт та система
Поняття життєсвіт бере свої витоки із феноменологічної соціології, зокрема з робіт Альфреда Щюца. Хабермас вважає, що життєсвіт являє собою погляд із середини окремого суб'єкта. В цьому контексті життєсвіт та комунікативна дія — взаємодоповнюючі поняття. Бо комунікативна дія відбувається всередині життєсвіту, він стає тим трансцендентальним місцем, де зустрічаються той, що говорить та той, що слухає, де вони критикують та вирішують конфлікти, це «контекстноутворюючий фон процесів досягнення розуміння». Габермас розглядає раціоналізацію життєсвіту, що передбачає, зокрема, зростання раціональної комунікації у життєсвіті. Він вважає, що чим раціональнішим стає життєсвіт, тим більша імовірність того, що взаємодія буде регулюватися раціонально вмотивованим взаєморозумінням. Таке розуміння або раціональний метод досягнення згоди заснований на владі кращої аргументації. Хабермас вважає, що раціоналізація життєвсвіту передбачає поступову диференціацію різних його елементів. Життєсвіт складається з культури, суспільства й особистості. Кожен елемент пов'язаний з моделями інтерпретації або фоновими уявленнями про культуру та її вплив на дію, про відповідні зразки соціальних відносин (про суспільство) і про те, якими є люди (про особистість), і як їм слід поводитися. Участь у комунікативній дії і досягнення взаєморозуміння з точки зору кожної із зазначених позицій сприяють відтворенню життєвсвіту через зміцнення культури, інтеграцію суспільства і формування особистості. Тоді як ці компоненти тісно переплетені в архаїчних суспільствах, раціоналізація життєсвіту передбачає зростаючу дифференціацію між культурою, суспільством і особистістю. Система є зовнішнім поглядом на суспільство. Аналізуючи системи, ми налаштовуємося на взаємозв'язок дій, а також на функціональне значення дій та їх роль у збереженні системи. Кожен із найважливіших компонентів життєсвіту (культура, суспільство, особистість) має відповідні елементи системи: культурне відтворення, соціальну інтеграцію та особистісне формування, що відбуваються на рівні системи. Джерела системи знаходяться в життєсвіті, однак, вона виробляє свої власні структурні характеристики, в числі таких структур: сім'я, держава, економіка та інші. В міру свого розвитку ці структури дедалі більше віддаляються від життєсвіту. Як і в життєсвіті, раціоналізація на системному рівні викликає поступову диференціацію і велику ускладненість. Ці структури стають більш самодостатніми. У міру збільшення їхньої влади вони проявляють все більшу здатність керувати життєсвітом. Вони стають все менш пов'язаними з процесом досягнення консенсусу і, по суті, обмежують прояв цього процесу в життєвому світі. Інакше кажучи, ці раціональні структури, замість того щоб збільшувати здатність до комунікації і досягненню взаєморозуміння, погрожують цим процесам, здійснюючи над ними зовнішній контроль.
Погляди
У центрі філософських роздумів Габермаса — поняття комунікативного розуму. Першим кроком у розвитку цього поняття була книга «Пізнання та інтерес» (Erkenntnis und Interesse, 1968). У цій праці Габермас шукає модель критичного діалогу, за допомогою якої сподівається заново осмислити позови трансцендентальної філософії, пов'язавши останню з інструментарієм соціальних наук. «Свідомість», що виступала в традиційній європейській онтології як верховний суддя, позбавляється тепер своїх прерогатив, а її місце займає універсальне комунікативне суспільство. При цьому сама комунікація не виступає в ролі вищої та останньої інстанції, оскільки її результати знаходяться в залежності від суспільних умов, і на них можуть впливати відношення панування і підлеглості. Тому критика повинна ще раз проаналізувати суспільство, аби відрізнити вільну комунікацію від комунікації, що знаходиться під впливом відношень панування — підлеглості. У цьому контексті зразками для Габермаса виступають Маркс і Фрейд, що зробили принципово важливий крок на шляху критичного оновлення поняття розуму. Нове поняття розуму критичне (але пов'язане з критикою суспільства, а не тільки з «критикою розуму», як у Канта) і має всезагальний характер (будучи нормою процедур, що виконуються потенційно універсальним комунікативним суспільством, а не актуальною очевидністю всезагального акту «я мислю», як у Декарта або Канта).
Починаючи з 1971 р. (а саме — з виходом невеликої роботи «Попередні роздуми з теорії комунікативної компетенції», Vorbereitende Bemerkungen zu einer Theorie der kommunikativen Kompetenz) Габермас намагається зв'язати комунікативне поняття розуму з «лінгвістичним поворотом», здійсненим англо-американською філософією. Звертаючись до відповідних досліджень К.-О.Апеля (і в тісному співробітництві з ним), Габермас приходить до розробки поняття розуму, що спирається на теорію мовних актів. Ця теорія докладно викладена в двотомній праці «Теорія комунікативної дії» (Theorie des kommunikativen Handelns, 1981).
Своєрідність філософської теорії Габермаса полягає в тому, що він пов'язав поняття розуму з емпіричною теорією соціальної еволюції, розробленої Марксом, Вебером і Парсонсом. Він відкидає філософський апріоризм і зосереджує зусилля на розробці пост метафізичного «філософського проєкту». Це означає, що філософське поняття розуму не є незалежним від емпіричних спостережень і повинно постійно підтверджувати себе в діалозі з конкретними науковими дисциплінами, що відображають факт функціональної диференціації суспільства. Діалог філософії з окремими науками Габермас ілюструє то на прикладі психоаналізу («Пізнання та інтерес»), то на прикладі теорії соціальної еволюції «До реконструкції історичного матеріалізму», Zur Rekonstruktion des historischen Materialismus, 1976), то на прикладі теорії суспільства («Теорія комунікативної дії»), то на прикладі теорії права («Фактичність і значимість», Faktizität und Geltung, 1992). Теорія пізнання можлива лише як теорія суспільства — думка, що проходить через усю творчість Габермаса. На противагу Марксу, Габермас чіко розрізяє філософію історії та теорію суспільної еволюції (наближаючись у цьому пункті до Ж. Піаже, Т. Парсонса і Н. Лумана).
Основний мотив критичної теорії своїх вчителів, Горкгаймера та Адорно, Габермас із самого початку намагався доповнити теорією демократії. Завдяки цьому доповненню Франкфуртська школа була виведена з тупика негативізму й отримала потужний імпульс для подальшого розвитку. Осмислюючи структурну трансформацію суспільства, Габермас ще на початку 1960-х років висунув поняття, яке в кінці того ж десятиліття стало ключовим для цілого покоління революційної студентської молоді. Це поняття — публічність, суспільність (Öffentlichkeit). Іншу важливу тему Габермасівських досліджень утворює взаємозв'язок права і демократії. Ця тема обговорюється Габермасом у його книзі «Фактичність і значимість», де розвинене в попередніх роботах комунікативне поняття розуму застосовується до класичної теорії суверенітету. Стрижнем пропонованої ним теорії права є полеміка з висхідним до К.Шмітта (1888—1985) розділенням волі та розуму (voluntas і ratio). Згідно з Габермасом, формування національного суверенітету слід розуміти як раціональний процес, що включає вироблення суспільної волі, яка зовні цієї раціональної процедури мала б анархічний характер.
Формулювання й поняття Габермаса зумовили помітний вплив на сучасну думку. Висунуті на у 1960-і роки поняття емансипації, теоретико-пізнавального інтересу, комунікації, дискурсу в 1970-і роки були розвинені в концепції «кризи легітимності пізнього капіталізму», а в 1980-і роки доповнені термінами й афоризмами, що поширилися в мові не лише вчених, а й широкої публіки («колонізація життєвого світу», «нова непрозорість» та ін.).
Полеміка Габермаса з «історичним ревізіонізмом» консервативних німецьких істориків дала поштовх дебатам, що вийшли за межі академічної «суперечки істориків». Продуктивне сприйняття ідей Габермаса відчутне в багатьох країнах, особливо у США, де його вплив на молодих радикально налаштованих інтелектуалів є ледве не сильнішим, ніж у ФРН.
Реакція на вторгнення Росії в Україну
Після повномасштабного вторгнення Росії в України у 2022 році критикує сучасну німецьку політику, відхід від повоєнного менталітету Німеччини, а також за прагнення «відродити патріотизм». Габермаса турбує ідея нації. На думку філософа, під загрозою зараз перебуває «режим діалогу та підтримання миру в німецькій політиці». Криза ця має міжпоколіннєвий характер, вона розвивається між молодими людьми, що забули історію, і старими, що пережили війну. «Між тими, хто зі співчуттям сприймає точку зору нації, що бореться за свою свободу, свої права і своє життя, і тими, хто витягнув інший урок з досвіду холодної війни та розвинув інший менталітет». Головна загроза за Габермасом, таким чином, полягає в ідеї нації, яка зараз активно відроджується в Україні, і яку німці подолали.
Твори
- Theorie und Praxis, 2 Aufl. Neuwied am Rhein — B., 1967.
- Erkenntnis und Interesse. Fr./M., 1968.
- Strukturwandel der Öffentlichkeit, 5 Aufl. Neuwied am Rhein — B., 1971.
- Technik und Wissenschaft als «Ideologic», 5 Aufl. Fr./M., 1971.
- Zur Logik der Sozial wissenschaften, 2 Aufl. Fr./M., 1971.
- Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie — was leistet die Systernforschung? Fr./M., 1971 (mit N. Luhmann).
- Legitimationsprobleme im Spätkapitalismus. Fr./M., 1973.
Українські переклади
- Хабермас Юрген. Пізнання й інтерес // Читанка з філософії: У 6 книгах. — К.: Довіра, 1993. — Кн. 6: Зарубіжна філософія ХХ ст. — С. 228—238.
- Хабермас Юрген. Комунікативна дія і дискурс — дві форми повсякденної комунікації // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. — К.: Либідь, 1996. — С. 84-90.
- Габермас Юрґен. Інший спосіб подолання філософії суб'єкта: комунікативний versus суб'єктивний розум // Пер. з нім. А. Богачова / Габермас Юрґен. Філософський дискурс сучасності. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 5-37.
- Габермас Юрґен. Замах на розум // Пер. О. Соболь / Габермас Юрґен. Філософський дискурс сучасності. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 38-44.
- Габермас Юрґен. Філософія як берегиня та тлумач / Пер. з нім. В. Купліна // Генеза: Філософія, історія, політологія. — 1998. — № 1-2 (6-7). — С. 64-74.
- Габермас Ю. Єдність розуму в розмаїтті його голосів // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. — К.: Лібра, 1999. — С. 255—286.
- Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. — К.: Лібра, 1999. — С. 287—324.
- Габермас Ю. Мораль і моральність. Чи стосуються гегелівські заперечення Канта також і дискурсивної етики? // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. — К.: Лібра, 1999. — С. 325—345.
- Габермас Ю. Про суб'єкта історії. Деякі мікування щодо хибних альтернатив // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. — К.: Лібра, 1999. — С. 346—354.
- Габермас Юрґен. Структурні перетворення у сфері відкритости. — Львів: Літопис, 2000. — 320 с.
- Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / Пер. з нім. В. Купліна. — К.: Четверта хвиля, 2001. — 424 с.
- Філософія сьогодні. Розмови з У. Беком, Г.-Ґ. Ґадамером, Ю. Габермасом, Г. Йонасом, О. Гьофе, В. Гьосле, Р. Рорті та ін. За ред. У. Бьома // Пер. з нім. А. Богачова. — К.: Альтерпрес, 2003. — 168 с.
- Габермас Юрґен. Громадянство і національна ідентичність // Умови громадянства: Зб. ст. / Під редакцією Варта ван Стінбергена: Пер. з англ., передмова та примітки Іваненко О. О. — К.: Український Центр духовної культури, 2005. — С. 49-70.
- Габермас Юрґен. Залучення іншого: Студії з політичної теорії / Пер. з нім. А. Дахнія. — Львів: Астролябія, 2006. — 416 с.
- Габермас Ю. Постметафізичне мислення. Філософські статті. Розділ 1. Повернення до метафізики? // Філософія освіти: науковий часопис. — К., 2010. — № 1/2. — С. 68-102.
- Габермас Ю. Постметафізичне мислення / Пер. з нім. В. Купліна. — К.: Дух і літера, 2011. — 280 с.
- Габермас Ю. На хвилі думок (інтерв'ю Маркусу Шверінгу) // Філософія права і загальна теорія права: науковий журнал: додаток до юридичного журналу «Право України». — К., 2014. — № 1/2. — C. 486—493.
- Габермас Юрген. До реконструкції історичного матеріалізму / Пер. з нім. В. Купліна. — К.: Дух і літера, 2011. — 320 с.
Примітки
- LIBRIS — 2018.
- Catalog of the German National Library
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://www.ae-info.org/ae/User/Habermas_Jürgen
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1451092
- Habermas, Jurgen. 2008. Between Naturalism and Religion: Philosophical Essays.
- Andreas Zielcke: NS-Vorwürfe gegen Habermas — Verleumdung wider besseres Wissen. In: Süddeutsche Zeitung, 27. Oktober 2006.
- Stefan Müller-Doohm: Jürgen Habermas, Suhrkamp BasisBiographie, Frankfurt am Main 2008, S. 31ff.
- Klaus Mlynek, in: Stadtlexikon Hannover, Hannover 2009, S. 611f.
- Habermas: Das Absolute und die Geschichte, S. 9.
- Habermas: Arbeit, Erkenntnis, Fortschritt, S. 80.
- Habermas: Kultur und Kritik, KuK, S. 107.
- В. Шелухін
- Хабермас Юрген. КОМУНІКАТИВНА ДІЯ І ДИСКУРС//Першоджерела комунікативної філософії. - К.: Либідь,-1996 - С.84-91. www.philsci.univ.kiev.ua. Процитовано 12 грудня 2020.
- Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. — К.: Лібра, 1999. — С. 287-324.
- Габермас Ю. Комунікативна дія і дискурс — дві форми повсякденної комунікації / Пер. з німецької // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. — К.: Либідь, 1996. — С. 84 — 91.
- J. Habermas
- Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- Germany, Süddeutsche de GmbH, Munich. War and Indignation. Süddeutsche.de (англ.). Процитовано 3 травня 2022.
Література
- Габермас, Юрген // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- М. Чабанна. Габермас Юрген// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.122 .
- Владленова І. В. Трансформація природи людини: виклик сучасних технологій (за Ю. Габермасом) // НЮУ ім. Ярослава Мудрого. — 2014.
- Borja Hermoso. «Заради Бога, жодних можновладців-філософів!». zbruc.eu. Процитовано 9 червня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юрґен Габермас
- Габермас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Валерій Денисенко, Валерій Терещенко. Юрґен Габермас — останній філософ світу, де панує «постмодернізм»
- Олена Щурко. Ю. Габермас про інституціалізацію сфери громадської відкритости
- Володимир Шелухін. Чи буде Європа рішенням? Українські нотатки на полях європейських дискусій
- Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. — Київ: Четверта хвиля, 2001. — 424 с.
- Юрґен Габермас. Громадянство і національна ідентичність
- Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: Дослідження категорії громадянське суспільство. — Львів: Літопис, 2000. — 318 с.
- Jürgen Habermas. Democracy, Solidarity and the European Crisis
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rgen Ga bermas nim Jurgen Habermas 18 chervnya 1929 nimeckij filosof i sociolog predstavnik novoyi generaciyi frankfurtskoyi shkoli Vidomij robotami iz socialnoyi filosofiyi sho stosuyutsya komunikativnoyi diyi diskursu ta racionalnosti sho stali novoyu osnovoyu dlya kritichnoyi teoriyi Dlya Gabermasa osnovoyu suspilstva ye komunikativni interakciyi v yakih visuvayutsya ta vidkidayutsya racionalni argumenti Yurgen Gabermasnim Jurgen HabermasSociologiyaYurgen Gabermas 2007Narodzhennya18 chervnya 1929 1929 06 18 95 rokiv Dyuseldorf NimechchinaGromadyanstvo piddanstvo Nimechchina 1 2 Znannya movnimecka 3 4 Diyalnistsociolog vikladach universitetuVikladavFrankfurtskij universitet Pivnichno Zahidnij universitet Marburzkij universitet i Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaChlenSerbska akademiya nauk i mistectv Yevropejska akademiya 5 Nimecka akademiya movi i poeziyi Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk i Britanska akademiyaNaukovij stupindoktor filosofiyiShkola Tradiciyakritichna teoriya druge pokolinnya Frankfurtskoyi shkoliOsnovni interesiteoriya komunikativnoyi diyi teoriya diskursu teoriya racionalnostiVplinuv Richard Rorti Gilari PatnemAlma materMarburzkij universitet 6 Gettingenskij universitet Bonnskij universitet 6 i Cyurihskij universitetLiteraturnij napryamFrankfurtska shkola i dZaznav vplivuKarl Marks Zhan Piazhe Charlz Pirs Zigmund FrojdVchiteliTeodor Adorno i Maks GorkgajmerViznachnij tvirKomunikativna diya d d i dIstorichnij periodKonfesiyaateyizmBatkod 2 U shlyubi zd 2 2 Ditid 2 i d 2 AvtografNagorodid 2006 d 1985 d 1985 premiya Erazma 2013 premiya Lyudviga Golberga 2005 d 1980 Premiya miru nimeckih knigariv 2001 d 2003 premiya Karla Yaspersa 1995 d 1973 medal Gelmgolca 2000 Premiya Lejbnica 1986 Premiya Klyuge 2015 premiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu 1976 d 2011 d 2001 d 1999 d 2018 d 2004 Chlen Britanskoyi akademiyi 1994 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1984 d 2012 d 2013 Q1361157 2012 d 7 lyutogo 1997 1997 Yurgen Gabermas u VikishovishiBiografiyaDitinstvo osvita ta shlyub Yurgen Gabermas buv narodzhenij u 1929 v tradicijnij sim yi sho nalezhala do serednogo klasu Vin narodivsya iz rozsheplennyam pidnebinnya ce viklikalo skladnoshi z movlennyam a yak naslidok iz spilkuvannyam iz lyudmi Dvichi jomu robili operaciyu Sam Gabermas zaznachaye sho problemi iz movlennyam pidshtovhnuli jogo do rozdumiv pro vazhlivist komunikaciyi Do vipusku iz gimnaziyi Gabermas zhiv u mistechku Gummersbah bilya Kelna Jogo batko Ernst Gabermas buv vikonavchim direktorom Kelnskoyi palati industriyi ta komerciyi ta z 1933 chlenom Nacional socialistichnoyi partiyi Nimechchini Sam Yurgen yak vimagalos dlya yunakiv vid 10 rokiv buv chlenom Gitler yugend ta voseni 1944 roku buv vidpravlenij na Liniyu Zigfrida Jogo diyalnist u Gitler yugend u 2006 roci stala privodom dlya polemiki Z 1949 do 1954 roku Gabermas navchavsya v universitetah Gettingenu 1949 50 Cyuriha 1950 51 ta Bonna 1951 1954 Vin cikavivsya filosofiyeyu istoriyeyu psihologiyeyu nimeckoyu literaturoyu ta ekonomikoyu Do jogo vchiteliv nalezhali Nikolaj Gartmann Vilgelm Keller Teodor Litt Erih Rotgaker ta German Vajn U zimovomu semestri 1950 51 vin vpershe poznajomivsya iz Karlom Otto Apelem chij interes do amerikanskogo pragmatizmu piznishe vplinuv na teoretizuvannya Gabermasa U 1954 roci Gabermas zakinchiv doktoranturu v Bonni zahistivshi disertaciyu shodo absolyutu ta istoriyi u ideyah Shellinga sho mala nazvu Das Absolute und die Geschichte Von der Zwiespaltigkeit in Schellings Denken Absolyut ta istoriya Pro superechnosti u filosofiyi Shellinga Pislya cogo vin pracyuvav vilnim zhurnalistom u takih frankfurtskih vidannyah nim Allgemeine Zeitung Gazeta pro vse nim Merkur Merkurij ta nim Frankfurter Hefte Frankfurtski zapiski U 1955 roci Yurgen odruzhivsya iz Utoyu Vesselgoft Podruzhzhya malo troh ditej Tilmann Gabermas iz 2002 roku ye profesorom psihoanalizu v Frankfurtskomu universiteti a Rebekka Gabermas z 2000 roku profesorom istoriyi v Gettingenskomu universiteti Asistent u Frankfurti gabilitaciya ta pozashtatnij profesor Poperedu Maks Gorkgajmer ta Teodor Adorno pozadu sprava Yurgen Gabermas Otrimavshi stipendiyu u 1956 roci vin pochav vivchati filosofiyu ta sociologiyu u Frankfurtskomu universiteti imeni Joganna Volfganga Gete v instituti doslidzhen suspilstva pid kerivnictvom kritichnih teoretikiv Maksa Gorkgajmera ta Teodora Adorno Togo zh roku Gabermas poznajomivsya iz Gerbertom Markuze yakij spraviv na nogo znachnij vpliv perevivshi jogo oriyentaciyu vid marksizmu do idej Frojda ta rannogo Marksa Jogo zaluchenist do politichnogo ruhu Kampf dem Atomtod Borotba iz atomnoyu smertyu ta uchast u radikalnodemokratichnih studiyah Student und Politik Student ta politika viklikala u Gorkgajmera negativnu reakciyu Cherez konflikt iz vchitelyami a takozh cherez vlasne perekonannya sho Frankfurtska shkola prizupinila rozvitok cherez politichnij skepticizm ta znevagu do suchasnoyi kulturi Gabermas zakinchiv gabilitaciyu u politichnih naukah v Marburzkomu universiteti pid kerivnictvom marksista Volfganga Abendrota Jogo robota otrimala nazvu Strukturwandel der Offentlichkeit Untersuchungen zu einer Kategorie der burgerlichen Gesellschaft Strukturni zmini vidkritosti Doslidzhennya kategoriyi miskogo suspilstva U 1962 roci za spriyannya Gansa Georga Gadamera ta Karla Lovita jomu zaproponuvali posadu pozashtatnogo profesora v Gajdelberzkomu universiteti hocha taka posada bula netipovoyu dlya togochasnogo nimeckogo suspilstva Tam vin vikladav do 1964 roku Spivpracya iz Gadamerom mala naslidkom zacikavlenist germenevtikoyu Razom z cim Gabermas zajnyavsya analitichnoyu filosofiyeyu zokrema filosofiyeyu piznogo Vittgenshtajna a takozh amerikanskim pragmatizmom Pirsom Midom ta Dyuyi U 1963 1965 rokah Gabermas brav uchast u Disputi pro pozitivizm sho zmusilo jogo osmisliti piznavalnij potencial socialnih nauk Iz cogo postali ideyi roboti Erkenntnis und Interesse Piznannya ta interesi sho pobachila svit u 1968 roci Profesor filosofiyi ta sociologiyi U 1964 roci Gabermas zajnyav posadu Gorkgajmera u Frankfurtskomu universiteti Cherez chotiri roki vin vidav knizhku Erkenntnis und Interesse taka nazva bula obrana shob vidobraziti riznicyu mizh naukovimi teoriyami ta metodologiyami Odniyeyu iz centralnih idej roboti ye ta sho proces piznannya obumovlenij pevnimi grupovimi abo klasovimi interesami Lyudini pritamanni bazovi interesi kozhnomu z nih vidpovidayut rizni metodologiyi ta naukovi teoriyi interes do tehnichnih dosyagnen ta ob yektivnih procesiv empirichno analitichni nauki interes do porozuminnya pri komunikaciyi germenevtika ta interes do emansipaciyi vid prirodnih potreb socialnonaukova kritika ta psihoanaliz Vid zaproponovanoyi jomu posadi kerivnika institutu socialnih doslidzhen vin vidmovivsya zamist cogo vin razom iz Lyudvigom fon Frideburgom vzyav kerivnictvo nad Seminarami iz sociologiyi Jogo lekciyi ta seminari vidviduvali yak sociologi tak i filosofi Pid chas studentskih protestiv u Frankfurti Gabermas vidigrav vazhlivu rol U 1950 h rokah vin vprovadzhuvav demokratichni reformi u sistemu vishoyi osviti i yak livij buv idejnim nathnennikom studentskogo ruhu 1967 68 rokiv Razom iz Rudi Duchke Gabermas brav uchast u kongresi Umovi ta organizaciya oporu u Gannoveri Ale rizna ocinka socialno politichnoyi situaciyi prizvela do konfrontaciyi mizh Gabermasom ta radikalnimi studentami Kerivnik Institutu Maksa Planka U 1971 roci Gabermas pereyihav do Shtarnberga de do 1981 roku ocholyuvav u Instituti Maksa Planka doslidzhennya umov zhittya naukovo tehnichnogo svitu V tomu zh roci vidbulisya debati iz Niklasom Lumanom shodo jogo teoriyi sistem U 1973 roci jogo bulo nagorodzheno Hegel Preis der Stadt Stuttgart Premiya Gegelya mista Shtutgart a u 1976 Sigmund Freud Preis fur wissenschaftliche Premiya Zigmunda Frojda za naukovu prozu Pid chas tak zvanoyi Nimeckoyi oseni 1977 roku Gabermas visloviv svoyu poziciyu shodo aktualnih spirnih pitan zokrema vin vistupiv proti Radikalenerlasses Polozhennya pro radikalni sili 1972 ta viklav teoriyu neokonservatizmu ta svoyu kritiku modernizmu U 1980 roci vin otrimav Premiyu Teodora Adorno V 1981 opublikuvav svoyu robotu Theorie des kommunikativen Handelns Teoriya komunikativnoyi diyi v yakij posilavsya zokrema na Dzhordzha Gerberta Mida Maksa Vebera Emilya Dyurkgajma Talkotta Parsonsa Djordya Lukacha ta Teodora Adorno Profesor filosofiyi Pislya chastkovogo zakrittya Institutu Maksa Planka doslidzhennya umov zhittya naukovo tehnichnogo svitu Gabermas povernuvsya u Frankfurt na Majn de vin z 1983 roku do vidhodu na pensiyu u 1994 roci pracyuvav na kafedri filosofiyi sho specializuvalas u socialnij filosofiyi ta filosofiyi istoriyi Iz seredini 1980 h u ramkah doslidnickogo proyektu sho finansuvavsya Naukovim tovaristvom imeni Lejbnica ta Nimeckim naukovo doslidnickim spivtovaristvom Gabermas prisvyativ sebe diskursivnij teoriyi prava svoyij vlasnij filosofiyi prava ta teoriyi deliberativnoyi demokratiyi TeoriyaVitoki Gajdegger ta Lukach Ideyi molodogo Gabermasa formuvalis pid vplivom filosofiyi Martina Gajdeggera Tomu u svoyij disertaciyi Das Absolute und die Geschichte Absolyut ta istoriya vin interpretuvav ponyattya absolyutu u robotah Shellinga na tli praci Buttya ta chas Gajdeggera U centri interesiv Gabermasa znahodilasya robota Shellinga Die Weltalter Vik Vsesvitu yaku vin sprijmav yak antropologichno oriyentovanu istoriyu buttya Vona zachipala taki temi ekzistencijnoyi filosofiyi Gajdeggera yak neobhidnist istorichnoyi ekzistenciyi bil roz yednanist sumnivi zusillya ta konflikti Ne mensh silnij vpliv vchinili na Gabermasa zbirka statej Lukacha Istoriya ta klasova svidomist Geschichte und Klassenbewusstsein Zokrema teoriya urichevlennya Lukacha pidshtovhnula Gabermasa glibinnishe zajnyatis marksizmom ale ne viddalila vid idej Gajdeggera Dialektika racionalizaciyi U svoyij publikaciyi 1954 roku Die Dialektik der Rationalisierung Dialektika racionalizaciyi krim bagatoh idej visvitlenih piznishe u roboti Theorie des kommunikativen Handelns 1981 Gabermas visvitlyuye pid vplivom Lukacha teoriyu kapitalistichnoyi racionalizaciyi Vin rozriznyuye tehnichnu ekonomichnu ta socialnu racionalizaciyu praci Racionalizaciya redukuvala fizichni zusillya robitnikiv ale zbilshila mentalni Vin virazhaye svoye stavlennya do suchasnoyi tehniki ta kritikuye Marksa ta opisuye jogo negativnu rol Cyu kritiku vin povtoryuye u statti Marx in Perspektiven Marks v perspektivi 1955 Marks ne rozumiv sho ne pevnij stan ekonomiki a vlasne sama tehnika pidshtovhuye lyudej yak pracyuyuchih tak i spozhivayuchih do stanu vidchuzhennya Pochinayuchi z literaturnoyi dopovidi shodo filosofskoyi diskusiyi pro Marksa ta marksizm 1957 Gabermas pochav vidhoditi vid poglyadiv Gajdegera ta nablizhatis do Marksa Vin zupinyayetsya na ideyi Marksa sho fenomen vidchuzhennya vistupaye ne lyudskim vimirom a oznakoyu pevnih socialnih vidnosin U svoyij statti Soziologische Notizen zum Verhaltnis von Arbeit und Freiheit Sociologichni zapisi pro spivvidnoshennya roboti ta svobodi 1958 Gabermas vipravlyaye svij sformovanij pid vplivom Gajdegera poglyad na tehniku Ne sama tehnika a vlasne yiyi politichne zastosuvannya provokuye vidchuzhennya Filosofska antropologiya U 1958 roci u roboti Philosophische Anthropologie Filosofska antropologiya Gabermas zaperechuye ideyu pro nezminnu prirodu lyudini Iz svoyim vchitelem Erihom Rotgakerom vin napisav tezi shodo istorichnosti lyudskoyi prirodi Lyudi zhivut i diyut kozhen u svoyemu zhittyesvitti nikoli u sviti Demokratiya ta vidkritist Koncept politichnoyi uchasti U peredmovi do roboti Student und Politik Student ta politika spivavtorom yakoyi vin buv Gabermas upershe viklav svoyi ideyi shodo demokratiyi ta gromadskogo suspilstva Sut demokratiyi nevidrivno pov yazana iz ponyattyam politichnoyi uchasti Prichomu ideya uchasti u Gabermasa pov yazana ne lishe z rivnem nacionalnoyi derzhavi ale j nadnacionalnimi demokratichnimi institutami yaki vin proponuye rozvivati v mezhah Yevropejskogo Soyuzu yak alternativu tehnokratichnij dilemi koli vazhlivi rishennya shvalyuyutsya z nizkoyu mozhlivistyu gromadskogo kontrolyu Komunikativna diya i diskurs Yurgen Gabermas pragnuv rozrobiti teoriyu spilkuvannya korinnya yakoyi lezhit u koncepciyi idealnoyi movlennyevoyi spilnoti teoriyi kincevoyu metoyu yakoyi ye zvilnennya vlasnogo Ego Gabermas rozriznyaye dvi formi komunikaciyi komunikativnu diyu metoyu kotroyi ye obmin informaciyeyu ta diskurs sho dopomagaye vidnoviti zgodu diskursivne vzayemorozuminnya shlyahom obgruntuvan Gabermas zaznachaye sho na vidminu vid nemovlennyevoyi diyi movlennyeva zalezhit vid interpretaciyi sub yekta i ye samodostatnya Movlennyeva diya spryamovana na racionalnist vzayemorozuminnya ta illokutivnu cil sho dosyagayetsya za zgodoyu Na vidminu vid komunikativnoyi strategichna diya peredbachaye peredavannya informaciyi z namirom vplivu na ob yekta zasobami zaohochennya ta pogroz sho ne mozhe traktuvatisya yak vzayemorozuminnya i maye perlokutivnu cil Ponyattya komunikativnoyi diyi vimagaye shob dijovi osobi buli rozglyanuti yak sub yekti sho govoryat i sluhayut i pov yazani bud yakimi vidnosinami z ob yektivnim socialnim abo sub yektivnim svitom i odnochasno visuvayut pevni pretenziyi na znachushist togo pro sho voni govoryat dumayut u chomu voni perekonani Tomu stavlennya okremih sub yektiv do svitu zavzhdi oposeredkovani ta relyativovani mozhlivostyami komunikaciyi z inshimi lyudmi a takozh yih superechkami i zdatnistyu prijti do zgodi Pri comu osoba sho diye mozhe visuvati taki pretenziyi jogo vislovlyuvannya istinne wahr vono pravilne richtig legitimno u svitli pevnogo normativnogo kontekstu abo pravdopodibne wahrhaft koli namir movcya adekvatno virazheno v vislovi Vilna ta vidkrita komunikaciya ye osnovnoyu liniyeyu jogo teoriyi a takozh politichnih poglyadiv Ce zokrema vidobrazhayetsya v uchasti Gabermasa v diskusiyah shodo perspektiv yevrointegraciyi de vin stoyit na poziciyi neobhidnosti zmini vektora integraciyi z ekonomichnogo na politichnij Normalna movna gra vidbuvayetsya yaksho 1 sub yekt povidomlyaye ta rozumiye pragmatichnij sens vidnosin priklad pitannya Sho ti mayesh na uvazi 2 rozumiye znachennya zmistu Yak ya povinen ce rozumiti 3 ne stavit pid sumniv pretenziyi shodo znachushosti vislovlen sho berut uchast v komunikativnij diyi 4 zalezhno vid obstavin viznaye ci pretenziyi vinikayut pitannya sho prizvodyat do vipravdovuvannya Lishe diskurs peredbachaye vidnajdennya prichini neporozuminnya Beruchi uchast v praktichnomu diskursi sub yekt pripuskaye dva kontrfaktichnih ochikuvannya vin idealizuye inshogo sub yekta z poglyadu intersub yektivnoyi sferi Sub yekt divitsya na inshogo yak sub yekta ochikuyuchi takoyi samoyi povedinki yak vid sebe Druge ochikuvannya poza sferoyu intersub yektivnosti oznachaye sho mi divimosya na inshogo yak na ob yekta Sub yektu nevidomo yakih norm dotrimuyetsya ob yekt doki v procesi vzayemodiyi vin sam yih ne viznaye U shemi komunikativnogo aktu egocentrichni oriyentaciyi ta diyi sub yekta pidporyadkovuyutsya obmezhennyam movi Vidbuvayetsya obmin poziciyi vid tiyeyi sho ob yektivuye do performativnoyi poziciyi movcya zaradi porozuminnya Gabermas abstraktno vidilyaye taki vipadki diskursu komunikativna diya u formi diskursu abo yak jogo zasib meta informaciya ta navchannya terapevtichnij diskurs psihoanaliz za uchasti paciyenta ta likarya normalnij diskurs napr naukova diskusiya novi formi diskursu navchannya za dopomogoyu diskursu Zhittyesvit ta sistema Ponyattya zhittyesvit bere svoyi vitoki iz fenomenologichnoyi sociologiyi zokrema z robit Alfreda Shyuca Habermas vvazhaye sho zhittyesvit yavlyaye soboyu poglyad iz seredini okremogo sub yekta V comu konteksti zhittyesvit ta komunikativna diya vzayemodopovnyuyuchi ponyattya Bo komunikativna diya vidbuvayetsya vseredini zhittyesvitu vin staye tim transcendentalnim miscem de zustrichayutsya toj sho govorit ta toj sho sluhaye de voni kritikuyut ta virishuyut konflikti ce kontekstnoutvoryuyuchij fon procesiv dosyagnennya rozuminnya Gabermas rozglyadaye racionalizaciyu zhittyesvitu sho peredbachaye zokrema zrostannya racionalnoyi komunikaciyi u zhittyesviti Vin vvazhaye sho chim racionalnishim staye zhittyesvit tim bilsha imovirnist togo sho vzayemodiya bude regulyuvatisya racionalno vmotivovanim vzayemorozuminnyam Take rozuminnya abo racionalnij metod dosyagnennya zgodi zasnovanij na vladi krashoyi argumentaciyi Habermas vvazhaye sho racionalizaciya zhittyevsvitu peredbachaye postupovu diferenciaciyu riznih jogo elementiv Zhittyesvit skladayetsya z kulturi suspilstva j osobistosti Kozhen element pov yazanij z modelyami interpretaciyi abo fonovimi uyavlennyami pro kulturu ta yiyi vpliv na diyu pro vidpovidni zrazki socialnih vidnosin pro suspilstvo i pro te yakimi ye lyudi pro osobistist i yak yim slid povoditisya Uchast u komunikativnij diyi i dosyagnennya vzayemorozuminnya z tochki zoru kozhnoyi iz zaznachenih pozicij spriyayut vidtvorennyu zhittyevsvitu cherez zmicnennya kulturi integraciyu suspilstva i formuvannya osobistosti Todi yak ci komponenti tisno perepleteni v arhayichnih suspilstvah racionalizaciya zhittyesvitu peredbachaye zrostayuchu differenciaciyu mizh kulturoyu suspilstvom i osobististyu Sistema ye zovnishnim poglyadom na suspilstvo Analizuyuchi sistemi mi nalashtovuyemosya na vzayemozv yazok dij a takozh na funkcionalne znachennya dij ta yih rol u zberezhenni sistemi Kozhen iz najvazhlivishih komponentiv zhittyesvitu kultura suspilstvo osobistist maye vidpovidni elementi sistemi kulturne vidtvorennya socialnu integraciyu ta osobistisne formuvannya sho vidbuvayutsya na rivni sistemi Dzherela sistemi znahodyatsya v zhittyesviti odnak vona viroblyaye svoyi vlasni strukturni harakteristiki v chisli takih struktur sim ya derzhava ekonomika ta inshi V miru svogo rozvitku ci strukturi dedali bilshe viddalyayutsya vid zhittyesvitu Yak i v zhittyesviti racionalizaciya na sistemnomu rivni viklikaye postupovu diferenciaciyu i veliku uskladnenist Ci strukturi stayut bilsh samodostatnimi U miru zbilshennya yihnoyi vladi voni proyavlyayut vse bilshu zdatnist keruvati zhittyesvitom Voni stayut vse mensh pov yazanimi z procesom dosyagnennya konsensusu i po suti obmezhuyut proyav cogo procesu v zhittyevomu sviti Inakshe kazhuchi ci racionalni strukturi zamist togo shob zbilshuvati zdatnist do komunikaciyi i dosyagnennyu vzayemorozuminnya pogrozhuyut cim procesam zdijsnyuyuchi nad nimi zovnishnij kontrol Poglyadi U centri filosofskih rozdumiv Gabermasa ponyattya komunikativnogo rozumu Pershim krokom u rozvitku cogo ponyattya bula kniga Piznannya ta interes Erkenntnis und Interesse 1968 U cij praci Gabermas shukaye model kritichnogo dialogu za dopomogoyu yakoyi spodivayetsya zanovo osmisliti pozovi transcendentalnoyi filosofiyi pov yazavshi ostannyu z instrumentariyem socialnih nauk Svidomist sho vistupala v tradicijnij yevropejskij ontologiyi yak verhovnij suddya pozbavlyayetsya teper svoyih prerogativ a yiyi misce zajmaye universalne komunikativne suspilstvo Pri comu sama komunikaciya ne vistupaye v roli vishoyi ta ostannoyi instanciyi oskilki yiyi rezultati znahodyatsya v zalezhnosti vid suspilnih umov i na nih mozhut vplivati vidnoshennya panuvannya i pidleglosti Tomu kritika povinna she raz proanalizuvati suspilstvo abi vidrizniti vilnu komunikaciyu vid komunikaciyi sho znahoditsya pid vplivom vidnoshen panuvannya pidleglosti U comu konteksti zrazkami dlya Gabermasa vistupayut Marks i Frejd sho zrobili principovo vazhlivij krok na shlyahu kritichnogo onovlennya ponyattya rozumu Nove ponyattya rozumu kritichne ale pov yazane z kritikoyu suspilstva a ne tilki z kritikoyu rozumu yak u Kanta i maye vsezagalnij harakter buduchi normoyu procedur sho vikonuyutsya potencijno universalnim komunikativnim suspilstvom a ne aktualnoyu ochevidnistyu vsezagalnogo aktu ya mislyu yak u Dekarta abo Kanta Pochinayuchi z 1971 r a same z vihodom nevelikoyi roboti Poperedni rozdumi z teoriyi komunikativnoyi kompetenciyi Vorbereitende Bemerkungen zu einer Theorie der kommunikativen Kompetenz Gabermas namagayetsya zv yazati komunikativne ponyattya rozumu z lingvistichnim povorotom zdijsnenim anglo amerikanskoyu filosofiyeyu Zvertayuchis do vidpovidnih doslidzhen K O Apelya i v tisnomu spivrobitnictvi z nim Gabermas prihodit do rozrobki ponyattya rozumu sho spirayetsya na teoriyu movnih aktiv Cya teoriya dokladno vikladena v dvotomnij praci Teoriya komunikativnoyi diyi Theorie des kommunikativen Handelns 1981 Svoyeridnist filosofskoyi teoriyi Gabermasa polyagaye v tomu sho vin pov yazav ponyattya rozumu z empirichnoyu teoriyeyu socialnoyi evolyuciyi rozroblenoyi Marksom Veberom i Parsonsom Vin vidkidaye filosofskij apriorizm i zoseredzhuye zusillya na rozrobci post metafizichnogo filosofskogo proyektu Ce oznachaye sho filosofske ponyattya rozumu ne ye nezalezhnim vid empirichnih sposterezhen i povinno postijno pidtverdzhuvati sebe v dialozi z konkretnimi naukovimi disciplinami sho vidobrazhayut fakt funkcionalnoyi diferenciaciyi suspilstva Dialog filosofiyi z okremimi naukami Gabermas ilyustruye to na prikladi psihoanalizu Piznannya ta interes to na prikladi teoriyi socialnoyi evolyuciyi Do rekonstrukciyi istorichnogo materializmu Zur Rekonstruktion des historischen Materialismus 1976 to na prikladi teoriyi suspilstva Teoriya komunikativnoyi diyi to na prikladi teoriyi prava Faktichnist i znachimist Faktizitat und Geltung 1992 Teoriya piznannya mozhliva lishe yak teoriya suspilstva dumka sho prohodit cherez usyu tvorchist Gabermasa Na protivagu Marksu Gabermas chiko rozrizyaye filosofiyu istoriyi ta teoriyu suspilnoyi evolyuciyi nablizhayuchis u comu punkti do Zh Piazhe T Parsonsa i N Lumana Osnovnij motiv kritichnoyi teoriyi svoyih vchiteliv Gorkgajmera ta Adorno Gabermas iz samogo pochatku namagavsya dopovniti teoriyeyu demokratiyi Zavdyaki comu dopovnennyu Frankfurtska shkola bula vivedena z tupika negativizmu j otrimala potuzhnij impuls dlya podalshogo rozvitku Osmislyuyuchi strukturnu transformaciyu suspilstva Gabermas she na pochatku 1960 h rokiv visunuv ponyattya yake v kinci togo zh desyatilittya stalo klyuchovim dlya cilogo pokolinnya revolyucijnoyi studentskoyi molodi Ce ponyattya publichnist suspilnist Offentlichkeit Inshu vazhlivu temu Gabermasivskih doslidzhen utvoryuye vzayemozv yazok prava i demokratiyi Cya tema obgovoryuyetsya Gabermasom u jogo knizi Faktichnist i znachimist de rozvinene v poperednih robotah komunikativne ponyattya rozumu zastosovuyetsya do klasichnoyi teoriyi suverenitetu Strizhnem proponovanoyi nim teoriyi prava ye polemika z vishidnim do K Shmitta 1888 1985 rozdilennyam voli ta rozumu voluntas i ratio Zgidno z Gabermasom formuvannya nacionalnogo suverenitetu slid rozumiti yak racionalnij proces sho vklyuchaye viroblennya suspilnoyi voli yaka zovni ciyeyi racionalnoyi proceduri mala b anarhichnij harakter Formulyuvannya j ponyattya Gabermasa zumovili pomitnij vpliv na suchasnu dumku Visunuti na u 1960 i roki ponyattya emansipaciyi teoretiko piznavalnogo interesu komunikaciyi diskursu v 1970 i roki buli rozvineni v koncepciyi krizi legitimnosti piznogo kapitalizmu a v 1980 i roki dopovneni terminami j aforizmami sho poshirilisya v movi ne lishe vchenih a j shirokoyi publiki kolonizaciya zhittyevogo svitu nova neprozorist ta in Polemika Gabermasa z istorichnim revizionizmom konservativnih nimeckih istorikiv dala poshtovh debatam sho vijshli za mezhi akademichnoyi superechki istorikiv Produktivne sprijnyattya idej Gabermasa vidchutne v bagatoh krayinah osoblivo u SShA de jogo vpliv na molodih radikalno nalashtovanih intelektualiv ye ledve ne silnishim nizh u FRN Reakciya na vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi v Ukrayini u 2022 roci kritikuye suchasnu nimecku politiku vidhid vid povoyennogo mentalitetu Nimechchini a takozh za pragnennya vidroditi patriotizm Gabermasa turbuye ideya naciyi Na dumku filosofa pid zagrozoyu zaraz perebuvaye rezhim dialogu ta pidtrimannya miru v nimeckij politici Kriza cya maye mizhpokolinnyevij harakter vona rozvivayetsya mizh molodimi lyudmi sho zabuli istoriyu i starimi sho perezhili vijnu Mizh timi hto zi spivchuttyam sprijmaye tochku zoru naciyi sho boretsya za svoyu svobodu svoyi prava i svoye zhittya i timi hto vityagnuv inshij urok z dosvidu holodnoyi vijni ta rozvinuv inshij mentalitet Golovna zagroza za Gabermasom takim chinom polyagaye v ideyi naciyi yaka zaraz aktivno vidrodzhuyetsya v Ukrayini i yaku nimci podolali TvoriTheorie und Praxis 2 Aufl Neuwied am Rhein B 1967 Erkenntnis und Interesse Fr M 1968 Strukturwandel der Offentlichkeit 5 Aufl Neuwied am Rhein B 1971 Technik und Wissenschaft als Ideologic 5 Aufl Fr M 1971 Zur Logik der Sozial wissenschaften 2 Aufl Fr M 1971 Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie was leistet die Systernforschung Fr M 1971 mit N Luhmann Legitimationsprobleme im Spatkapitalismus Fr M 1973 Ukrayinski perekladiHabermas Yurgen Piznannya j interes Chitanka z filosofiyi U 6 knigah K Dovira 1993 Kn 6 Zarubizhna filosofiya HH st S 228 238 Habermas Yurgen Komunikativna diya i diskurs dvi formi povsyakdennoyi komunikaciyi Sitnichenko L Pershodzherela komunikativnoyi filosofiyi K Libid 1996 S 84 90 Gabermas Yurgen Inshij sposib podolannya filosofiyi sub yekta komunikativnij versus sub yektivnij rozum Per z nim A Bogachova Gabermas Yurgen Filosofskij diskurs suchasnosti K Ukrayinskij filosofskij fond 1998 S 5 37 Gabermas Yurgen Zamah na rozum Per O Sobol Gabermas Yurgen Filosofskij diskurs suchasnosti K Ukrayinskij filosofskij fond 1998 S 38 44 Gabermas Yurgen Filosofiya yak bereginya ta tlumach Per z nim V Kuplina Geneza Filosofiya istoriya politologiya 1998 1 2 6 7 S 64 74 Gabermas Yu Yednist rozumu v rozmayitti jogo golosiv Yermolenko A M Komunikativna praktichna filosofiya Pidruchnik K Libra 1999 S 255 286 Gabermas Yu Diyi movlennyevi akti movlennyevi interakciyi ta zhittyevij svit Yermolenko A M Komunikativna praktichna filosofiya Pidruchnik K Libra 1999 S 287 324 Gabermas Yu Moral i moralnist Chi stosuyutsya gegelivski zaperechennya Kanta takozh i diskursivnoyi etiki Yermolenko A M Komunikativna praktichna filosofiya Pidruchnik K Libra 1999 S 325 345 Gabermas Yu Pro sub yekta istoriyi Deyaki mikuvannya shodo hibnih alternativ Yermolenko A M Komunikativna praktichna filosofiya Pidruchnik K Libra 1999 S 346 354 Gabermas Yurgen Strukturni peretvorennya u sferi vidkritosti Lviv Litopis 2000 320 s Gabermas Yu Filosofskij diskurs Modernu Per z nim V Kuplina K Chetverta hvilya 2001 424 s Filosofiya sogodni Rozmovi z U Bekom G G Gadamerom Yu Gabermasom G Jonasom O Gofe V Gosle R Rorti ta in Za red U Boma Per z nim A Bogachova K Alterpres 2003 168 s Gabermas Yurgen Gromadyanstvo i nacionalna identichnist Umovi gromadyanstva Zb st Pid redakciyeyu Varta van Stinbergena Per z angl peredmova ta primitki Ivanenko O O K Ukrayinskij Centr duhovnoyi kulturi 2005 S 49 70 Gabermas Yurgen Zaluchennya inshogo Studiyi z politichnoyi teoriyi Per z nim A Dahniya Lviv Astrolyabiya 2006 416 s Gabermas Yu Postmetafizichne mislennya Filosofski statti Rozdil 1 Povernennya do metafiziki Filosofiya osviti naukovij chasopis K 2010 1 2 S 68 102 Gabermas Yu Postmetafizichne mislennya Per z nim V Kuplina K Duh i litera 2011 280 s Gabermas Yu Na hvili dumok interv yu Markusu Shveringu Filosofiya prava i zagalna teoriya prava naukovij zhurnal dodatok do yuridichnogo zhurnalu Pravo Ukrayini K 2014 1 2 C 486 493 Gabermas Yurgen Do rekonstrukciyi istorichnogo materializmu Per z nim V Kuplina K Duh i litera 2011 320 s PrimitkiLIBRIS 2018 d Track Q1798125 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https www ae info org ae User Habermas Jurgen Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http papers ssrn com sol3 papers cfm abstract id 1451092 Habermas Jurgen 2008 Between Naturalism and Religion Philosophical Essays Andreas Zielcke NS Vorwurfe gegen Habermas Verleumdung wider besseres Wissen In Suddeutsche Zeitung 27 Oktober 2006 Stefan Muller Doohm Jurgen Habermas Suhrkamp BasisBiographie Frankfurt am Main 2008 S 31ff Klaus Mlynek in Stadtlexikon Hannover Hannover 2009 S 611f Habermas Das Absolute und die Geschichte S 9 Habermas Arbeit Erkenntnis Fortschritt S 80 Habermas Kultur und Kritik KuK S 107 V Sheluhin Habermas Yurgen KOMUNIKATIVNA DIYa I DISKURS Pershodzherela komunikativnoyi filosofiyi K Libid 1996 S 84 91 www philsci univ kiev ua Procitovano 12 grudnya 2020 Gabermas Yu Diyi movlennyevi akti movlennyevi interakciyi ta zhittyevij svit Yermolenko A M Komunikativna praktichna filosofiya Pidruchnik K Libra 1999 S 287 324 Gabermas Yu Komunikativna diya i diskurs dvi formi povsyakdennoyi komunikaciyi Per z nimeckoyi Sitnichenko L Pershodzherela komunikativnoyi filosofiyi K Libid 1996 S 84 91 J Habermas Ritcer Dzh Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2002 688 s il Seriya Mastera psihologii ISBN 5 318 00687 6 Germany Suddeutsche de GmbH Munich War and Indignation Suddeutsche de angl Procitovano 3 travnya 2022 LiteraturaGabermas Yurgen Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X M Chabanna Gabermas Yurgen Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 122 ISBN 978 966 611 818 2 Vladlenova I V Transformaciya prirodi lyudini viklik suchasnih tehnologij za Yu Gabermasom NYuU im Yaroslava Mudrogo 2014 Borja Hermoso Zaradi Boga zhodnih mozhnovladciv filosofiv zbruc eu Procitovano 9 chervnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yurgen Gabermas Gabermas Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Valerij Denisenko Valerij Tereshenko Yurgen Gabermas ostannij filosof svitu de panuye postmodernizm Olena Shurko Yu Gabermas pro institucializaciyu sferi gromadskoyi vidkritosti Volodimir Sheluhin Chi bude Yevropa rishennyam Ukrayinski notatki na polyah yevropejskih diskusij Gabermas Yu Filosofskij diskurs Modernu Kiyiv Chetverta hvilya 2001 424 s Yurgen Gabermas Gromadyanstvo i nacionalna identichnist Gabermas Yu Strukturni peretvorennya u sferi vidkritosti Doslidzhennya kategoriyi gromadyanske suspilstvo Lviv Litopis 2000 318 s Jurgen Habermas Democracy Solidarity and the European Crisis