Вітторіо Арміньйон (італ. Vittorio Arminjon, 9 жовтня 1830, Шамбері - 4 лютого 1897, Генуя) - італійський адмірал, дослідник та письменник.
Вітторіо Арміньйон | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Vittorio Arminjon | ||||
Народження | 9 жовтня 1830[1] Шамбері | |||
Смерть | 4 лютого 1897[1] (66 років) | |||
Країна | Сардинське королівство | |||
Член | d | |||
Звання | адмірал | |||
Війни / битви | Кримська війна | |||
Рід | Арміньйон[d] | |||
Нагороди |
Біографія
Вітторіо Арміньйон народився 9 жовтня 1830 року у місті Шамбері, Савоя. Його батько, Матіас Арміньйон, був політиком, депутатом парламенту Сардинського королівства.
У віці 12 років Вітторіо Арміньйон вступив до Військово-морської школи в Генуї, яку закінчив у 1846 році у званні гардемарина 2-го класу. Протягом 1848-1849 років ніс службу у Верхній Адріатиці на борту фрегата «Сан-Мікеле» та корвета «Тріполі». У званні лейтенанта брав участь у Кримській війні на борту корветів «Аурора» і «Сан-Джованні».
Коли після закінчення австро-італо-французької війни 1859 року відповідно до 1860 року Франція отримала п'ємонтські Савою та Ніццу, Вітторіо Арміньйон подав у відставку і перейшов на службу у французький флот. Командував кораблями «Зенобі» (фр. Zénobie) і потім «Асмоді» (фр. Asmodée). Був нагороджений Орденом Почесного легіону.
Після проголошення 17 березня 1861 року Королівства Італія Вітторіо Арміньйон повернувся на службу в італійському флоті. Завдяки впливу Кавура отримав звання капітана II рангу. Він був призначений керівником артилерійського департаменту в Неаполі. У 1861 році був відряджений до Франції, де у місті Ла-Сейн-сюр-Мер завершилось будівництво броненосця «Террібіле», щоб прийняти командування кораблем. Завдяки своїй освіті (закінчив математичні студії в Туринському університеті та спеціальний курс із парових машин в Школі корпусу морських інженерів Франції) у 1862 році Вітторіо Арміньйон вирушив до Англії, де мав укласти договір із закупівля парових машин для нових кораблів італійського флоту.
У 1865 році командував фрегатом «Реджина», який здійснив похід з Неаполя до Монтевідео. Звідти на корветі «Маджкента» здійснив першу навколосвітню подорож одним кораблем італійського флоту. Місія мала дипломатичний характер, її метою було встановлення торгових контактів з Японією та Китаєм. Також на кораблі були вчені-натуралісти Філіппо Де Філіппі та Енріко Джильйоні, які здійснювали дослідження флори та фауни країн, які відвідував корвет. Зокрема, вони відкрили новий вид птахів, який назвали на честь Вітторіо Арміньйона (Pterodroma arminjoniana). Також експедиція зробила низку гідрографічних досліджень. За це Вітторіо Арміньйон був нагороджений золотою медаллю за заслуги Італійського географічного товариства.
25 серпня 1866 року Вітторіо Арміньйон уклав договір про дружбу торгівлю та судноплавство з Японією. 26 жовтня того ж року був укладений аналогічний договір з Китаєм. Відповідно до умов договору в Пекіні була розміщена дипломатична місія Італії, а для торгівлі був відкритий порт Тяньцзінь. Це був величезний успіх місії, оскілька до цього подібні привілеї мали лише Франція та Велика Британія. За після повернення до Італії у 1867 році Вітторіо Арміньйон був нагороджений Орденом Святих Маврикія та Лазаря.
У 1868 році Вітторіо Арміньйон отримав звання капітана I рангу. Ніс службу в департаменті морських озброєнь, у Військово-морській школі в Генуї. Командував броненосним фрегатом «Вітторіо Еммануеле», згодом 2-ю морською дивізією.
У 1876 році отримав звання контрадмірала. У 1877 році вийшов у відставку у зв'язку із досягненням граничного віку служби. Помер 4 лютого 1897 року у Генуї.
Публікації
- Delle granate reali a percussione ossia ricerche sopra le spolette fulminanti di proiettili cavi di forma sferica, Genova 1857;
- Brevi considerazioni intorno alla Marina Militare del Regno d'Italia, Genova-Torino 1861-64;
- Metodo per la formazione dei ruoli a bordo di una nave da guerra, Genova 1863;
- Il Giappone e il viaggio della corvetta Magenta nel 1866, ibid. 1869;
- Elementi di attrezzature e di manovra delle navi, ibid. 1875;
- Le ancore delle navi da guerra e mercantili, Torino 1878;
- Corazzate e torpediniere. Esame di un veterano sul criterio degli autori antichi, Genova 1888;
- Le métayage dans ses rapports avec la coûtume, Genova 1894.
Нагороди
Італійські
- Командор Ордена Корони Італії
- Командор Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Іноземні
- Кавалер Ордена Почесного легіону (Франція)
Джерела
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .
Посилання
- Вітторіо Арміньйон на сайті Dizionario biografico degli italiani (італ.)
Примітки
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arminjon Vittorio Arminjon ital Vittorio Arminjon 9 zhovtnya 1830 Shamberi 4 lyutogo 1897 Genuya italijskij admiral doslidnik ta pismennik Vittorio Arminjonital Vittorio ArminjonNarodzhennya9 zhovtnya 1830 1830 10 09 1 ShamberiSmert4 lyutogo 1897 1897 02 04 1 66 rokiv KrayinaSardinske korolivstvoChlendZvannyaadmiralVijni bitviKrimska vijnaRidArminjon d NagorodiKomandor ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler ordena Pochesnogo legionuBiografiyaVittorio Arminjon narodivsya 9 zhovtnya 1830 roku u misti Shamberi Savoya Jogo batko Matias Arminjon buv politikom deputatom parlamentu Sardinskogo korolivstva U vici 12 rokiv Vittorio Arminjon vstupiv do Vijskovo morskoyi shkoli v Genuyi yaku zakinchiv u 1846 roci u zvanni gardemarina 2 go klasu Protyagom 1848 1849 rokiv nis sluzhbu u Verhnij Adriatici na bortu fregata San Mikele ta korveta Tripoli U zvanni lejtenanta brav uchast u Krimskij vijni na bortu korvetiv Aurora i San Dzhovanni Koli pislya zakinchennya avstro italo francuzkoyi vijni 1859 roku vidpovidno do 1860 roku Franciya otrimala p yemontski Savoyu ta Niccu Vittorio Arminjon podav u vidstavku i perejshov na sluzhbu u francuzkij flot Komanduvav korablyami Zenobi fr Zenobie i potim Asmodi fr Asmodee Buv nagorodzhenij Ordenom Pochesnogo legionu Pislya progoloshennya 17 bereznya 1861 roku Korolivstva Italiya Vittorio Arminjon povernuvsya na sluzhbu v italijskomu floti Zavdyaki vplivu Kavura otrimav zvannya kapitana II rangu Vin buv priznachenij kerivnikom artilerijskogo departamentu v Neapoli U 1861 roci buv vidryadzhenij do Franciyi de u misti La Sejn syur Mer zavershilos budivnictvo bronenoscya Terribile shob prijnyati komanduvannya korablem Zavdyaki svoyij osviti zakinchiv matematichni studiyi v Turinskomu universiteti ta specialnij kurs iz parovih mashin v Shkoli korpusu morskih inzheneriv Franciyi u 1862 roci Vittorio Arminjon virushiv do Angliyi de mav uklasti dogovir iz zakupivlya parovih mashin dlya novih korabliv italijskogo flotu U 1865 roci komanduvav fregatom Redzhina yakij zdijsniv pohid z Neapolya do Montevideo Zvidti na korveti Madzhkenta zdijsniv pershu navkolosvitnyu podorozh odnim korablem italijskogo flotu Misiya mala diplomatichnij harakter yiyi metoyu bulo vstanovlennya torgovih kontaktiv z Yaponiyeyu ta Kitayem Takozh na korabli buli vcheni naturalisti Filippo De Filippi ta Enriko Dzhiljoni yaki zdijsnyuvali doslidzhennya flori ta fauni krayin yaki vidviduvav korvet Zokrema voni vidkrili novij vid ptahiv yakij nazvali na chest Vittorio Arminjona Pterodroma arminjoniana Takozh ekspediciya zrobila nizku gidrografichnih doslidzhen Za ce Vittorio Arminjon buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu za zaslugi Italijskogo geografichnogo tovaristva 25 serpnya 1866 roku Vittorio Arminjon uklav dogovir pro druzhbu torgivlyu ta sudnoplavstvo z Yaponiyeyu 26 zhovtnya togo zh roku buv ukladenij analogichnij dogovir z Kitayem Vidpovidno do umov dogovoru v Pekini bula rozmishena diplomatichna misiya Italiyi a dlya torgivli buv vidkritij port Tyanczin Ce buv velicheznij uspih misiyi oskilka do cogo podibni privileyi mali lishe Franciya ta Velika Britaniya Za pislya povernennya do Italiyi u 1867 roci Vittorio Arminjon buv nagorodzhenij Ordenom Svyatih Mavrikiya ta Lazarya U 1868 roci Vittorio Arminjon otrimav zvannya kapitana I rangu Nis sluzhbu v departamenti morskih ozbroyen u Vijskovo morskij shkoli v Genuyi Komanduvav bronenosnim fregatom Vittorio Emmanuele zgodom 2 yu morskoyu diviziyeyu U 1876 roci otrimav zvannya kontradmirala U 1877 roci vijshov u vidstavku u zv yazku iz dosyagnennyam granichnogo viku sluzhbi Pomer 4 lyutogo 1897 roku u Genuyi PublikaciyiDelle granate reali a percussione ossia ricerche sopra le spolette fulminanti di proiettili cavi di forma sferica Genova 1857 Brevi considerazioni intorno alla Marina Militare del Regno d Italia Genova Torino 1861 64 Metodo per la formazione dei ruoli a bordo di una nave da guerra Genova 1863 Il Giappone e il viaggio della corvetta Magenta nel 1866 ibid 1869 Elementi di attrezzature e di manovra delle navi ibid 1875 Le ancore delle navi da guerra e mercantili Torino 1878 Corazzate e torpediniere Esame di un veterano sul criterio degli autori antichi Genova 1888 Le metayage dans ses rapports avec la coutume Genova 1894 NagorodiItalijski Komandor Ordena Koroni Italiyi Komandor Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Inozemni Kavaler Ordena Pochesnogo legionu Franciya DzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVittorio Arminjon na sajtiDizionario biografico degli italiani ital PrimitkiAnnuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731