Вітторіо Амадео Поджіо

Вітто́ріо Амаде́о По́джіо (нар. ?, П'ємонт — пом. 29 серпня 1812, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — військовий діяч, поміщик і підприємець Російської імперії італійського походження, секунд-майор. Учасник російсько-турецької війни 1787—1792 років. Батько декабристів Йосипа та Олександра Поджіо.

Вітторіо Амадео Поджіо
італ. Vittorio Amedeo Poggio
Народження	невідомо П'ємонт
Смерть	29 серпня 1812(1812-08-29) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар, Одеса
Країна	Російська імперія
Вид збройних сил	Російська імператорська армія
Звання	Секунд-майор
Війни / битви	Російсько-турецька війна 1787: Штурм Ізмаїла

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поджіо.

Життєпис

Народився в італійському регіоні П'ємонт. Вступив на російську службу у 1783 році, коли прибув з П'ємонта до Росії разом з де Рібасом і на його запрошення. Того ж року був призначений заступником лікаря. Як волонтер російської армії брав участь у Російсько-турецькій війні 1787—1792 років.

За сім років на російській службі від заступника лікаря дійшов до обер-офіцера, що надавало право на отримання спадкового дворянства. Разом з герцогом Рішельє та графом Ланжероном він брав участь у штурмі турецької фортеці Ізмаїл під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років. За хоробрість нагороджений чином секунд-майора. З 1796 року пішов у відставку. Обирався синдиком Одеського городового магістрату 1797 року.

У 1809 році придбав маєток Янівка Чигиринського повіту Київської губернії з 429 душами кріпаків і став поміщиком. Зайнявся комерцією, отримав підряд на будівництво першого театру Одеси, відкритого в лютому 1810 року, висунув ідею будівництва шпиталю, отримав звання почесного громадянина міста Одеса. У 1812 році помер. Був похований на Першому Християнському цвинтарі. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Поджіо відсутні.

Сім'я

• Дружина — Кватроккі Магдалена.
• Син — Йосип (30 серпня 1792, Миколаїв — 8 січня 1848, Іркутськ) штабс-капітан.
• Син — Олександр (5 квітня 1798, Миколаїв — 6 червня 1873, Вороньки) підполковник.

Примітки

1. Дивный И. В. Справочник-некрополь (часть 1) // Страницы военного некрополя старой Одессы: биографический справочник. — 2-е. — Киев : Национальная академия наук Украины, Ин-т Украинской археографии и источниковедения им. М. Грушевского, 1996.
2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
3. Головань В. (27 лютого 2012). . timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
4. . Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
5. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-04. (рос.)

Посилання

• М. Мельник До 215-річчя від дня народження О. В. Поджіо, члена Північного і Південного товариств декабристів, автора «Записок декабриста», уродженця Миколаєва/Державний архів Миколаївської області [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Головань В. (27 лютого 2012). . timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
• Дивный И. В. Справочник-некрополь (часть 1) // Страницы военного некрополя старой Одессы: биографический справочник. — 2-е. — Киев : Национальная академия наук Украины, Ин-т Украинской археографии и источниковедения им. М. Грушевского, 1996. (рос.)