Айта́ль Вітоши́нський (*13 липня 1875—†6 серпня 1943) — український правознавець, громадсько-політичний діяч, дід Лео Вітошинського.
Айталь Вітошинський | |
---|---|
1920-1930-ті | |
Народився | 13 липня 1875 Борщів, Австро-Угорщина |
Помер | 6 серпня 1943 (68 років) Зальцбург, Австрія |
Поховання | Львів |
Діяльність | правознавець, громадсько-політичний діяч |
Рід | |
Родичі | онук Лео Вітошинський |
|
Біографія
Народився 13 липня 1875 року у місті Борщів, у Австро-Угорщині (нині — Тернопільська область України).
У 1898 році закінчив Львівський університет.
Працював юристом на Тернопільщині. З 1906 року — у Вищому судовому і касаційному трибуналі (Відень). З 1909 року — секретар ради трибуналу.
З початку Першої світової війни — в австро-угорській армії, де був заступником військового генерального прокурора.
З грудня 1918 року — начальник законодавчої управи Головного військового юридичного управління УНР у Києві. Перебуваючи у ставці Головного отамана військ УНР, брав участь у підготовці Акту злуки УНР і ЗУНР.
З 1919 по 1921 рік — офіційний радник Української дипломатичної місії у Празі.
З 1921 по 1923 рік — правничий радник екзильного уряду ЗУНР у Відні.
З 1930 року — правничий радник і представник Української Парляментарної Репрезентації у польському сеймі.
У 1939 році — відійшов від активної громадсько-політичної діяльності і повернувся в Австрію.
Помер 6 серпня 1943 року у місті Зальцбурґ, у Австрії. Похований у Львові.
Джерела
- Вітошинський Айталь [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]// Енциклопедія українознавства: у 11 т. / голов. ред. В. Кубійович. — Париж-Нью-Йорк, 1955. — Т. 1: А-Головна Руська Рада. — С. 290.
- Пилипчук Р. В. Вітошинський Айталь [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. — К.: [б. в.], 2005. — Т. 4: В — Вог. — 700 с. — 10 000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vitoshinskij Ajta l Vitoshi nskij 13 lipnya 1875 18750713 6 serpnya 1943 ukrayinskij pravoznavec gromadsko politichnij diyach did Leo Vitoshinskogo Ajtal Vitoshinskij1920 1930 tiNarodivsya13 lipnya 1875 1875 07 13 Borshiv Avstro UgorshinaPomer6 serpnya 1943 1943 08 06 68 rokiv Zalcburg AvstriyaPohovannyaLvivDiyalnistpravoznavec gromadsko politichnij diyachRidRodichionuk Leo Vitoshinskij Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 lipnya 1875 roku u misti Borshiv u Avstro Ugorshini nini Ternopilska oblast Ukrayini U 1898 roci zakinchiv Lvivskij universitet Pracyuvav yuristom na Ternopilshini Z 1906 roku u Vishomu sudovomu i kasacijnomu tribunali Viden Z 1909 roku sekretar radi tribunalu Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v avstro ugorskij armiyi de buv zastupnikom vijskovogo generalnogo prokurora Z grudnya 1918 roku nachalnik zakonodavchoyi upravi Golovnogo vijskovogo yuridichnogo upravlinnya UNR u Kiyevi Perebuvayuchi u stavci Golovnogo otamana vijsk UNR brav uchast u pidgotovci Aktu zluki UNR i ZUNR Z 1919 po 1921 rik oficijnij radnik Ukrayinskoyi diplomatichnoyi misiyi u Prazi Z 1921 po 1923 rik pravnichij radnik ekzilnogo uryadu ZUNR u Vidni Z 1930 roku pravnichij radnik i predstavnik Ukrayinskoyi Parlyamentarnoyi Reprezentaciyi u polskomu sejmi U 1939 roci vidijshov vid aktivnoyi gromadsko politichnoyi diyalnosti i povernuvsya v Avstriyu Pomer 6 serpnya 1943 roku u misti Zalcburg u Avstriyi Pohovanij u Lvovi DzherelaVitoshinskij Ajtal 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva u 11 t golov red V Kubijovich Parizh Nyu Jork 1955 T 1 A Golovna Ruska Rada S 290 Pilipchuk R V Vitoshinskij Ajtal 25 listopada 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini u 30 t red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K b v 2005 T 4 V Vog 700 s 10 000 prim ISBN 966 02 3354 X