Вітемля рос Витемля село Погарського району Брянської області Російська Федерація Адміністративний центр село Вітемля Ви

Вітемля (рос. Витемля) — село Погарського району Брянської області, Російська Федерація. Адміністративний центр .

село Вітемля
Витемля



Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Брянська область
Муніципальний район	Погарський
Поселення
Код ЗКАТУ:	15 242 822 001
Код ЗКТМО:	15642422101
Основні дані
Населення	372 (2010)
Поштовий індекс	243570
Телефонний код	+7 48349
Географічні координати:	52°23′34″ пн. ш. 33°24′52″ сх. д. / 52.39277778002777808° пн. ш. 33.41472222002777670° сх. д.Координати: 52°23′34″ пн. ш. 33°24′52″ сх. д. / 52.39277778002777808° пн. ш. 33.41472222002777670° сх. д.
Часовий пояс	MSK ()
Мапа
Вітемля Вітемля

Населення становить 372 особи (2010).

Історія

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Стародубського повіту Чернігівської губернії мешкало 457 осіб (223 чоловічої статі та 234 — жіночої), налічувалось 115 дворових господарства, існували православна церква й винокурний завод.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Чаусовської волості мешкало 596 осіб, налічувалось 101 дворове господарство, існувала православна церква й крупорушка.

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 759 осіб (395 чоловічої статі та 364 — жіночої), налічувалось 135 дворових господарств.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 793 осіб (381 чоловічої статі та 412 — жіночої), з яких 783 — православної віри.

Примітки

Код ЗКАТУ для села Вітемля
Поштові індекси населених пунктів Погарського району(рос.)
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 3389)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 95), (код 372)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії Брянської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Код ЗКАТУ для села Вітемля

[2] Поштові індекси населених пунктів Погарського району(рос.)

[3] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 3389)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)

[5] рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 95), (код 372)

[6] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)