Вітелія (лат. Vitellia) — стародавнє місто на кордоні між територіями розселення латинян та еквів. Жителі міста входили до складу 30 громад, які брали участь у традиційному, для латинян, жертвоприношенні на горі Альба.
Вітелія | |
Країна | Італія |
---|---|
Координати: 41°52′56″ пн. ш. 12°46′44″ сх. д. / 41.88229500002777428° пн. ш. 12.77898900002777616° сх. д.
Точне розташування міста не встановлене, з урахуванням того, що воно було розташоване на землях еквів, то Вітелію локалізують між землями герніків та [de]. Висловлювалося припущення, що стародавнє місце знаходилося на місці сучасного муніципалітету Вальмонтоне.
Дата заснування колонії довгий час була предметом наукової дискусії, німецький історик Бартольд Георг Нібур першим пов'язав заснування колонії з повідомленням Тіта Лівія, що у 395 році до н. е. три тисячі римських громадян заснували колонію у землі вольськів. Ця версія була підтримана багатьма істориками, зокрема Теодором Моммзеном та [de]. Доки італійський дослідник [en] не висловив сумнів у доречності ототожнення Вітелії з описаною Тітом Лівієм колонією. Згодом британець Г. М. Ласт вказав, що ця колонія не могла бути заснована в 395 році до н. е. Антикознавець [en] зазначав, що за інформацією Тіта Лівія, Вітелія знаходилася в землях еквів неподалік від Риму, а заснована в 395 році колонія знаходилася у землі вольськів і достатньо далеко від метрополії.
У 393 році до н. е. екви, за допомогою зрадника, захопили вночі Вітелію. Більша частина поселенців втекли з міста через задні ворота і повернулися до Риму неушкодженими. За жеребом, на війну з еквами був обраний консул Луцій Лукрецій Триципітін Флав, він розбив ворога і повернув місто Риму.
Нідерландський професор Комбертус Петер Бюргер, опираючись на свідчення Діодора Сицилійського, припустив, що Тіт Лівій помилився і напад стався на Велетри, однак Едуард Того Салмон відкинув цю гіпотезу.
Назва міста була пов'язана зі старовинним патриціанським родом Вітеліїв, які вели своє походження від богів Фавна та Вітелії. Представники роду отримали право захищати колонію власними силами від еквів.
Під час війни римлян з вольськами, місто було захоплено армією останніх на чолі з Гнеєм Марцієм Коріоланом та Атієм Тулієм.
Згідно Плінію Старшому, в його час (I ст. н. е.), місто вже не існувало.
Примітки
- Salmon, 1937, p. 111.
- Тіт Лівій, II. 24. 4.
- Тіт Лівій, V. 29.
- Burger, 1891, s. 116.
- Светоній, 2019, с. 265, Вітелій 1.
- Тіт Лівій, II. 39. 4.
- Пліній, III. 69.
Джерела
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста.
- Пліній Старший. Природнича історія.
- Ґай Светоній Светоній. Життєписи дванадцяти цезарів / Переклад Павла Содомора. — Львів : Піраміда, 2019. — 312 с. — (Приватна колекція). — .
- C. P. Burger. Sechzig Jahre aus der älteren Geschichte Roms, 418-358: historisch-kritische Forschungen : ( )[нім.]. — Amsterdam : Müller, 1891.
- Gerhard Radke. Vitellia 1 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : ( )[нім.]. — Stuttgart : J.B. Metzler, 1961. — Bd. IX, A, 1. — Kol. 382.
- E. T. Salmon. The Latin Colonies at Vitellia and Circeii : ( )[англ.] // The Classical Quarterly. — 1937. — Vol. 31, № 2. — P. 111—113. — ISSN 00098388. — JSTOR 637232.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viteliya lat Vitellia starodavnye misto na kordoni mizh teritoriyami rozselennya latinyan ta ekviv Zhiteli mista vhodili do skladu 30 gromad yaki brali uchast u tradicijnomu dlya latinyan zhertvoprinoshenni na gori Alba Viteliya Krayina Italiya Koordinati 41 52 56 pn sh 12 46 44 sh d 41 88229500002777428 pn sh 12 77898900002777616 sh d 41 88229500002777428 12 77898900002777616 Tochne roztashuvannya mista ne vstanovlene z urahuvannyam togo sho vono bulo roztashovane na zemlyah ekviv to Viteliyu lokalizuyut mizh zemlyami gernikiv ta de Vislovlyuvalosya pripushennya sho starodavnye misce znahodilosya na misci suchasnogo municipalitetu Valmontone Data zasnuvannya koloniyi dovgij chas bula predmetom naukovoyi diskusiyi nimeckij istorik Bartold Georg Nibur pershim pov yazav zasnuvannya koloniyi z povidomlennyam Tita Liviya sho u 395 roci do n e tri tisyachi rimskih gromadyan zasnuvali koloniyu u zemli volskiv Cya versiya bula pidtrimana bagatma istorikami zokrema Teodorom Mommzenom ta de Doki italijskij doslidnik en ne visloviv sumniv u dorechnosti ototozhnennya Viteliyi z opisanoyu Titom Liviyem koloniyeyu Zgodom britanec G M Last vkazav sho cya koloniya ne mogla buti zasnovana v 395 roci do n e Antikoznavec en zaznachav sho za informaciyeyu Tita Liviya Viteliya znahodilasya v zemlyah ekviv nepodalik vid Rimu a zasnovana v 395 roci koloniya znahodilasya u zemli volskiv i dostatno daleko vid metropoliyi U 393 roci do n e ekvi za dopomogoyu zradnika zahopili vnochi Viteliyu Bilsha chastina poselenciv vtekli z mista cherez zadni vorota i povernulisya do Rimu neushkodzhenimi Za zherebom na vijnu z ekvami buv obranij konsul Lucij Lukrecij Tricipitin Flav vin rozbiv voroga i povernuv misto Rimu Niderlandskij profesor Kombertus Peter Byurger opirayuchis na svidchennya Diodora Sicilijskogo pripustiv sho Tit Livij pomilivsya i napad stavsya na Veletri odnak Eduard Togo Salmon vidkinuv cyu gipotezu Nazva mista bula pov yazana zi starovinnim patricianskim rodom Viteliyiv yaki veli svoye pohodzhennya vid bogiv Favna ta Viteliyi Predstavniki rodu otrimali pravo zahishati koloniyu vlasnimi silami vid ekviv Pid chas vijni rimlyan z volskami misto bulo zahopleno armiyeyu ostannih na choli z Gneyem Marciyem Koriolanom ta Atiyem Tuliyem Zgidno Pliniyu Starshomu v jogo chas I st n e misto vzhe ne isnuvalo PrimitkiSalmon 1937 p 111 Tit Livij II 24 4 Tit Livij V 29 Burger 1891 s 116 Svetonij 2019 s 265 Vitelij 1 Tit Livij II 39 4 Plinij III 69 DzherelaTit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Plinij Starshij Prirodnicha istoriya Gaj Svetonij Svetonij Zhittyepisi dvanadcyati cezariv Pereklad Pavla Sodomora Lviv Piramida 2019 312 s Privatna kolekciya ISBN 978 966 441 559 7 C P Burger Sechzig Jahre aus der alteren Geschichte Roms 418 358 historisch kritische Forschungen nim Amsterdam Muller 1891 Gerhard Radke Vitellia 1 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim Stuttgart J B Metzler 1961 Bd IX A 1 Kol 382 E T Salmon The Latin Colonies at Vitellia and Circeii angl The Classical Quarterly 1937 Vol 31 2 P 111 113 ISSN 00098388 JSTOR 637232