Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітаутас Жалакявічус (лит. Vytautas Žalakevičius; 14 квітня 1930, Каунас — 12 листопада 1996, Вільнюс) — радянський, литовський кінорежисер, драматург і сценарист. Народний артист РРФСР (1980). Народний артист Литовської РСР (1981).
| Вітаутас Жалакявічус | |
|---|---|
| лит. Vytautas Žalakevičius | |
| Дата народження | 14 квітня 1930[1][2] |
| Місце народження | Каунас, Литва |
| Дата смерті | 12 листопада 1996[1][2] (66 років) |
| Місце смерті | Вільнюс, Литва |
| Поховання | Цвинтар Антакалніса |
| Громадянство |  СРСР→ Литва |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії і Університет Вітовта Великого |
| Професія | режисер, драматург, сценарист |
| Кар'єра | 1956—1992 |
| Заклад | d |
| Членство | СП СРСР і СК СРСР |
| Нагороди |       |
| IMDb | ID 0952377 |
Біографія
У 1948-1950 навчався на факультеті електроніки Каунаського університету за спеціальністю радіоінженера, вивчав там математику й інженерну справу. Вступив до ВДІКу в 1951, він навчався там режисурі у М. Е. Чіаурелі та Г. В. Александрова. Закінчивши ВДІК в 1956, Жалакявічюс став працювати на Литовській кіностудії.
Знятий в 1966 фільм «Ніхто не хотів помирати» приніс йому міжнародну популярність. У 1961-1975 і з 1980 Жалакявічус був художнім керівником Литовської кіностудії, а в 1974-1980 жив в Москві, працював на «Мосфільмі» і викладав на Вищих сценарних курсах. Був співголовою Литовського державного комітету з питань кінематографії, членом Спілки письменників Литви. У 1991 разом з Кестасом Пятрулісом заснував кіностудію «2000».
Нагороди
- Орден Великого князя Литовського Гедиміна — за внесок в литовську культуру (1995).
Фільмографія
Режисерські роботи
- 1956 — Утопленник (короткометражний), лит. Skenduolis, за новелою Пятраса Цвірки, дипломна робота.
- 1957 — , лит. Kol nevėlu... (спільно з Юліюсом Фогельманасом).
- 1959 — , лит. Adomas nori būti žmogumi, за романом Вітаутаса Сіріос-Ґіра «Буенос-Айрес».
- 1960 — (режисер однойменної новели), лит. Gyvieji didvyriai.
- 1963 — Хроніка одного дня, лит. Vienos dienos kronika.
- 1966 — Ніхто не хотів помирати, лит. Niekas nenorėjo mirti.
- 1970 — (телефільм), лит. Visa teisybė apie Kolumbą.
- 1972 — Це солодке слово — свобода!, лит. Tas saldus žodis - laisvė.
- 1974 — Аварія (телефільм), за однойменною повістю Фрідріха Дюрренматта.
- 1976 — (У серпні сорок четвертого) — за романом Володимира Богомолова 1973.
- 1979 — Кентаври, угор. Kentaurok, «Kentauři».
- 1980 — Розповідь невідомої людини, за однойменним оповіданням Антона Чехова.
- 1982 — , лит. Atsiprašau.
- 1987 — Недільний день в пеклі, лит. Savaitgalis pragare.
- 1991 — , лит. Žvėris, kylantis iš jūros, за новелою Євгенія Замятіна «Повінь» (спільно з Яніною Сокольнікайте).
Сценарні роботи
- 1959 — , лит. Adomas nori būti žmogumi, за романом Вітаутаса Сіріос-Ґіри «Буенос-Айрес» (спільно з В. Сіріосом-Гірою).
- 1960 — новели «Соловейко», лит. Lakštingala, за оповіданням Пятраса Цвірки, і «Живі герої», лит. Gyvieji didvyriai (спільно з Альгімантасом Чякуолісом) у фільмі «Живі герої».
- 1963 — Хроніка одного дня, лит. Vienos dienos kronika.
- 1966 — Ніхто не хотів помирати, лит. Niekas nenorėjo mirti.
- 1966 — Почуття, за романом Егонаса Лівсі (спільно з Е. Лівсі).
- 1969 — , лит. Ave, Vita
- 1970 — Вся правда про Колумба (телефільм), лит. Visa teisybė apie Kolumbą.
- 1972 — Це солодке слово — свобода!, лит. Tas saldus žodis - laisvė.
- 1974 — Аварія (телефільм), за однойменною повістю Фрідріха Дюрренматта.
- 1974 — Садуто туто, лит. Sadūto tūto.
- 1979 — Кентаври.
- 1979 — Чортове насіння, лит. Velnio sėkla.
- 1980 — Розповідь невідомої людини, за однойменним оповіданням Антона Чехова.
- 1980 — Факт, лит. Faktas.
- 1980 — , новела в кіноальманаху «Молодість».
- 1982 — , лит. Atsiprašau.
- 1984 — Сповідь його дружини, лит. Jo žmonos išpažintis.
- 1987 — Недільний день в пеклі, лит. Savaitgalis pragare.
- 1990 — Марюс (телефільм, за романом Казіса Альменаса «Косовиця»), лит. Marius.
- 1991 — , лит. Žvėris, kylantis iš jūros, за новелою Євгенія Замятіна «Повінь».
- 1994 — , лит. Aš nežinau, kas aš esu.
- 2000 — , лит. Elzė iš Gilijos.
Роботи в ролі художнього керівника фільму
- 1974 — Садуто туто, лит. Sadūto tūto.
Акторські роботи
- 1978 — , «Do krwi ostatniej» — майор Високоньский
Посилання
- Страница в Энциклопедии отечественного кино[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Витаутас Жалакявичюс на сайте Кино-Театр.ру [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitautas Zhalakyavichus lit Vytautas Zalakevicius 14 kvitnya 1930 Kaunas 12 listopada 1996 Vilnyus radyanskij litovskij kinorezhiser dramaturg i scenarist Narodnij artist RRFSR 1980 Narodnij artist Litovskoyi RSR 1981 Vitautas Zhalakyavichuslit Vytautas ZalakeviciusData narodzhennya 14 kvitnya 1930 1930 04 14 1 2 Misce narodzhennya Kaunas LitvaData smerti 12 listopada 1996 1996 11 12 1 2 66 rokiv Misce smerti Vilnyus LitvaPohovannya Cvintar AntakalnisaGromadyanstvo SRSR LitvaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi i Universitet Vitovta VelikogoProfesiya rezhiser dramaturg scenaristKar yera 1956 1992Zaklad dChlenstvo SP SRSR i SK SRSRNagorodiIMDb ID 0952377BiografiyaU 1948 1950 navchavsya na fakulteti elektroniki Kaunaskogo universitetu za specialnistyu radioinzhenera vivchav tam matematiku j inzhenernu spravu Vstupiv do VDIKu v 1951 vin navchavsya tam rezhisuri u M E Chiaureli ta G V Aleksandrova Zakinchivshi VDIK v 1956 Zhalakyavichyus stav pracyuvati na Litovskij kinostudiyi Znyatij v 1966 film Nihto ne hotiv pomirati prinis jomu mizhnarodnu populyarnist U 1961 1975 i z 1980 Zhalakyavichus buv hudozhnim kerivnikom Litovskoyi kinostudiyi a v 1974 1980 zhiv v Moskvi pracyuvav na Mosfilmi i vikladav na Vishih scenarnih kursah Buv spivgolovoyu Litovskogo derzhavnogo komitetu z pitan kinematografiyi chlenom Spilki pismennikiv Litvi U 1991 razom z Kestasom Pyatrulisom zasnuvav kinostudiyu 2000 NagorodiOrden Velikogo knyazya Litovskogo Gedimina za vnesok v litovsku kulturu 1995 FilmografiyaRezhiserski roboti 1956 Utoplennik korotkometrazhnij lit Skenduolis za noveloyu Pyatrasa Cvirki diplomna robota 1957 lit Kol nevelu spilno z Yuliyusom Fogelmanasom 1959 lit Adomas nori buti zmogumi za romanom Vitautasa Sirios Gira Buenos Ajres 1960 rezhiser odnojmennoyi noveli lit Gyvieji didvyriai 1963 Hronika odnogo dnya lit Vienos dienos kronika 1966 Nihto ne hotiv pomirati lit Niekas nenorejo mirti 1970 telefilm lit Visa teisybe apie Kolumba 1972 Ce solodke slovo svoboda lit Tas saldus zodis laisve 1974 Avariya telefilm za odnojmennoyu povistyu Fridriha Dyurrenmatta 1976 U serpni sorok chetvertogo za romanom Volodimira Bogomolova 1973 1979 Kentavri ugor Kentaurok Kentauri 1980 Rozpovid nevidomoyi lyudini za odnojmennim opovidannyam Antona Chehova 1982 lit Atsiprasau 1987 Nedilnij den v pekli lit Savaitgalis pragare 1991 lit Zveris kylantis is juros za noveloyu Yevgeniya Zamyatina Povin spilno z Yaninoyu Sokolnikajte Scenarni roboti 1959 lit Adomas nori buti zmogumi za romanom Vitautasa Sirios Giri Buenos Ajres spilno z V Siriosom Giroyu 1960 noveli Solovejko lit Lakstingala za opovidannyam Pyatrasa Cvirki i Zhivi geroyi lit Gyvieji didvyriai spilno z Algimantasom Chyakuolisom u filmi Zhivi geroyi 1963 Hronika odnogo dnya lit Vienos dienos kronika 1966 Nihto ne hotiv pomirati lit Niekas nenorejo mirti 1966 Pochuttya za romanom Egonasa Livsi spilno z E Livsi 1969 lit Ave Vita 1970 Vsya pravda pro Kolumba telefilm lit Visa teisybe apie Kolumba 1972 Ce solodke slovo svoboda lit Tas saldus zodis laisve 1974 Avariya telefilm za odnojmennoyu povistyu Fridriha Dyurrenmatta 1974 Saduto tuto lit Saduto tuto 1979 Kentavri 1979 Chortove nasinnya lit Velnio sekla 1980 Rozpovid nevidomoyi lyudini za odnojmennim opovidannyam Antona Chehova 1980 Fakt lit Faktas 1980 novela v kinoalmanahu Molodist 1982 lit Atsiprasau 1984 Spovid jogo druzhini lit Jo zmonos ispazintis 1987 Nedilnij den v pekli lit Savaitgalis pragare 1990 Maryus telefilm za romanom Kazisa Almenasa Kosovicya lit Marius 1991 lit Zveris kylantis is juros za noveloyu Yevgeniya Zamyatina Povin 1994 lit As nezinau kas as esu 2000 lit Elze is Gilijos Roboti v roli hudozhnogo kerivnika filmu 1974 Saduto tuto lit Saduto tuto Aktorski roboti 1978 Do krwi ostatniej major VisokonskijPosilannyaStranica v Enciklopedii otechestvennogo kino nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Vitautas Zhalakyavichyus na sajte Kino Teatr ru 22 grudnya 2016 u Wayback Machine SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563