Ві рівка село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області Україна село Вірівка Країна Україна О

Ві́рівка — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

село Вірівка

Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Громада	Добропільська міська громада
Облікова картка	Вірівка
Основні дані
Населення	▼ 516 (01.01.2017)
Площа	2.42 км²
Густота населення	213.2 осіб/км²
Поштовий індекс	85020
Телефонний код	+380 6277
Географічні дані
Географічні координати	48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д. / 48.48306; 36.98083Координати: 48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д. / 48.48306; 36.98083
Водойми	р. Бик
Відстань до обласного центру	79,9 км


Місцева влада
Адреса ради	85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогорівка, пров. Поштовий, 10
Карта
Вірівка
Вірівка
Мапа

Вірівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вірівка.

Історія

Вірівка на карті складеної в 1790-х роках.

Заснування

Засновано в кінці ХYІІІ сторіччя. Спочатку належало поміщику капітану Олексію Григоровичу Шахову (тавро якого добре видно на керамічній цеглі будівель). Прибули в слободу Вірівку з села Олексіївки (нині село Шахове) в 1788 році. В 1795 році в слободі проживало 132 чоловіки і 107 жінок.

У списку населених місць Катеринославської губернії Бахмутського повіту за 1859 Веровка відзначена як село владельческая з 15 дворами і жителями — 57 чоловічої і 60 жіночої статі. Останніми власниками села були представники роду Роговських. Садиба належала поміщику Миколі Івановичу Роговському. Сам будинок э дуже цікавою памяткою архітектури початку ХХ сторіччя. Будівництво якокого було закінчено в 1912 році.

В 1905 році наймані робітники поляка Роговського організували страйк з вимогою підвищення їм заробітної плати і заміни керуюючого маєтком. Поміщик був змушений задовольнити вимоги робітників.

За відомостями 1908 року село Веровка входить до Криворізької волості і мало вже 30 дворів і 573 жителя — з них 287 жіночої і 286 чоловічої статі. В селі був свій невеликий кінний завод, велика ферма, на якій утримували дійних корів та овець.

Найближча церква була у селі Св'ятогорівці Церква Успіння Пресв'ятої Богородиці і прихожани села Вірівка входила в її прихід.

У 80-90-х роках XIX сторіччя кустарний видобуток вугілля в районі Вірівки вів поміщик С. Г. Роговский. Вугілля добували для потреб економії. Був розкритий пласт вугілля, що розроблявся в районі Завидового. На селянську шахту на правому березі річки Бик навпроти Завидового вказує і О. О. Гапєєв.

Визвольні змагання

У роки Визвольних змагань діяв загін Р. Т. Тремби, який поповнило понад 100 місцевих селян.

УРСР

У 1920 році в селі створено радгосп імені Кірова. В 1921 році почала працювати сільськогосподарська профшкола імені Тімірязєва, яка готувала кадри агрономів, зоотехніків і механізаторів. В 1923 році перейменовано в агротехнікум. Серед випусників школи був П. М. Семик — працівник Ради Міністрів УРСР, Т.П, Зелена — науковий працівник Донецької дослідної станції садівництва.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 716 осіб, з яких 334 чоловіки та 382 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 666 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	87,86 %
російська	11,99 %
польська	0,15 %

Вірівська ЗОШ І—ІІІ ступенів

Заснована в 1919 році як перша радянська школа . В 1921 році перетворена в сільськогосподарську школу імені Тімірязева, в 1923 році в агротехнікум. В 1935 році технікум перевели в Запорізьку область, а в селі Вірівка відкрили початкову школу. В 1950 році школа стала семирічною. В 1972 році відкрили нову школу на 320 учнів. В 2008 році школу закрили як малокомпонентну.

Пам'ятники

Маєток поміщика Роговського

Відомі люди

Марченко Ганна — чиновник в міністерстві преси та пропаганди Української Народної Республіки, учасниця першого та другого зимового табору бійця дивізії «Галичина».
— Герой Соціалістичної праці.
Малєєви Петро, Тетяна і Ніна (у шлюбі Сіноліцина) — нагороджені Ізраільським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Холокоста) і Героїзму Яд ва-Шем медаллю і Почесною грамотою Праведники народів світу.

Жертви сталінських репресій

Синолицин Іван Пантелійович, 1886 року народження, село Св'ятогорівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник радгоспу імені Саркісова. Проживав: хутір Вірівка Добропольського району Донецької області. Заарештований 8 січня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду у місті Сталіне (м. Донецьк) 20 червня 1937 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1960 році.
Точка Андрій Гаврилович, 1911 року народження, село Вірівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць 195-го стрілецького полку 181-ї стрілецької дивізії. Заарештований 6 червня 1942 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Галерея

Пам'ятник ВВВ
Ліс Рроговського
Маєток Роговського1
ТОК Вірівка

Примітки

. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля. Роки, події, люди. Добропілля.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

http://seloverovka.at.ua [ 9 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян — Донецьк: Престиж-party, 2009. 367 с.

[1] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.

[3] Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.

[4] Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля. Роки, події, люди. Добропілля.

[населення_1989-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-7] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.