Вірхі́ліо Ба́рко Ва́ргас (ісп. Virgilio Barco Vargas; 17 вересня 1921 — 20 травня 1997) — колумбійський інженер і політик, двадцять сьомий президент Колумбії.
Вірхіліо Барко | |||
| |||
---|---|---|---|
7 серпня 1986 — 7 серпня 1990 року | |||
Попередник: | Белісаріо Бетанкур | ||
Наступник: | Сесар Ґавірія | ||
Народження: | 17 вересня 1921[1][2][3] Кукута, Колумбія | ||
Смерть: | 20 травня 1997[1][2][3] (75 років) Богота, Колумбія | ||
Причина смерті: | злоякісна пухлина | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Національний університет Колумбії, Бостонський університет, Массачусетський технологічний інститут і d[4] | ||
Партія: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d і d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1921 року в Кукуті в родині крупного землевласника. Вивчав будівельну справу в Національному університеті Колумбії. 1943 року його було обрано до міської ради Дуранії (Норте-де-Сантандер). Під час Ла Віоленсії емігрував до США, де закінчив Бостонський університет за спеціальністю «економіка» й Массачусетський технологічний інститут, здобувши ступінь бакалавра технічних наук.
1954 року повернувся на батьківщину та вступив до лав Ліберальної партії, 1958 року його було обрано до Сенату, і він зайняв пост міністра громадських робіт. 1961 року Барко отримав посаду посла Колумбії у Великій Британії, 1962 року його знову було обрано сенатором. Впродовж певного періоду він очолював міністерство фінансів і міністерство сільського господарства (1963—1969) в адміністрації Гільєрмо Леона Валенсії. В 1966—1969 роках був мером Боготи.
Від 1969 до 1974 року Барко був одним з директорів Світового банку. Від 1977 до 1980 року обіймав посаду посла в США та на Багамських Островах за сумісництвом. 1980 року подав у відставку в зв'язку з рішенням висунутись на пост президента на виборах 1982 року, втім зняв свою кандидатуру на користь Альфонсо Лопеса Мікельсена, який зазнав поразки на тих виборах.
10 серпня 1985 року Барко очолив Ліберальну партію. За результатами президентських виборів, що відбулись наступного року, він став новим головою держави.
За свого президентства боровся з бідністю, втім провадив непослідовну економічну політику. Він розпочав мирні перемовини з ліворадикальними повстанцями й намагався зупинити зростання наркобізнесу.
Після відставки, від 1990 до 1992 року займав пост посла у Великій Британії. Помер 1997 року в Боготі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Munzinger Personen
- http://www.corsaje.edu.co/
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Barko a druge materine prizvishe Vargas Virhi lio Ba rko Va rgas isp Virgilio Barco Vargas 17 veresnya 1921 20 travnya 1997 kolumbijskij inzhener i politik dvadcyat somij prezident Kolumbiyi Virhilio Barko Prapor 27 j Prezident Kolumbiyi 7 serpnya 1986 7 serpnya 1990 roku Poperednik Belisario Betankur Nastupnik Sesar Gaviriya Narodzhennya 17 veresnya 1921 1921 09 17 1 2 3 Kukuta KolumbiyaSmert 20 travnya 1997 1997 05 20 1 2 3 75 rokiv Bogota KolumbiyaPrichina smerti zloyakisna puhlinaPohovannya dKrayina KolumbiyaReligiya katolictvoOsvita Nacionalnij universitet Kolumbiyi Bostonskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institut i d 4 Partiya dShlyub dDiti d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1921 roku v Kukuti v rodini krupnogo zemlevlasnika Vivchav budivelnu spravu v Nacionalnomu universiteti Kolumbiyi 1943 roku jogo bulo obrano do miskoyi radi Duraniyi Norte de Santander Pid chas La Violensiyi emigruvav do SShA de zakinchiv Bostonskij universitet za specialnistyu ekonomika j Massachusetskij tehnologichnij institut zdobuvshi stupin bakalavra tehnichnih nauk 1954 roku povernuvsya na batkivshinu ta vstupiv do lav Liberalnoyi partiyi 1958 roku jogo bulo obrano do Senatu i vin zajnyav post ministra gromadskih robit 1961 roku Barko otrimav posadu posla Kolumbiyi u Velikij Britaniyi 1962 roku jogo znovu bulo obrano senatorom Vprodovzh pevnogo periodu vin ocholyuvav ministerstvo finansiv i ministerstvo silskogo gospodarstva 1963 1969 v administraciyi Gilyermo Leona Valensiyi V 1966 1969 rokah buv merom Bogoti Vid 1969 do 1974 roku Barko buv odnim z direktoriv Svitovogo banku Vid 1977 do 1980 roku obijmav posadu posla v SShA ta na Bagamskih Ostrovah za sumisnictvom 1980 roku podav u vidstavku v zv yazku z rishennyam visunutis na post prezidenta na viborah 1982 roku vtim znyav svoyu kandidaturu na korist Alfonso Lopesa Mikelsena yakij zaznav porazki na tih viborah 10 serpnya 1985 roku Barko ocholiv Liberalnu partiyu Za rezultatami prezidentskih viboriv sho vidbulis nastupnogo roku vin stav novim golovoyu derzhavi Za svogo prezidentstva borovsya z bidnistyu vtim provadiv neposlidovnu ekonomichnu politiku Vin rozpochav mirni peremovini z livoradikalnimi povstancyami j namagavsya zupiniti zrostannya narkobiznesu Pislya vidstavki vid 1990 do 1992 roku zajmav post posla u Velikij Britaniyi Pomer 1997 roku v Bogoti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Munzinger Personen d Track Q107343683 http www corsaje edu co PosilannyaRoberto Ortiz de Zarate 1 zhovtnya 2002 1 isp Arhiv originalu za 28 travnya 2016 Procitovano 23 bereznya 2020 2 isp Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2020