Ла Віоленсія (ісп. La Violencia) — збройний конфлікт у Колумбії, який тривав з 1948 по 1958 рік. Каталізатором цього стало протистояння Ліберальної і Консервативній партій Колумбії.
Ла Віоленсія | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Сторони | ||||||||
Консервативна партія Колумбії і її прихильники | Ліберальна партія Колумбії і її прихильники | Комуністична партія Колумбії і її прихильники |
Перед історія
В 1942 році в умовах економічної нестабільності президентом Колумбії був обраний лідер Ліберальної партії Лопес Пумарехо. За три роки його правління внутрішньополітичне становище в країні було погіршено і в липні 1945 під тиском протестів, що охопили всі верстви колумбійського суспільства, Лопес Пумарехо пішов у відставку. Виконання обов'язків президента до нових виборів було тимчасово покладено на представника Ліберальної партії Альберто Льерас Камарго, але і він не зміг впоратися з ситуацією — криза наростала, почалася неконтрольована інфляція, корупція душила економіку, не припинялися масові страйки …
Під тиском військових на серпень 1946 року були призначені президентські вибори. Внутрішньопартійний конфлікт у Ліберальної партії був настільки сильним, що на вибори від лібералів було виставлено два кандидата — представника лівого крила партії Хорхе Гайтана Эльесера і ставленика олігархії Габріеля Турбая. Це розкололо виборців, прихильників лібералів, і дозволило здобути перемогу висуванця Консервативної партії Маріано Оспине Пересу.
Але на одночасних виборах в конгрес зі значною перевагою все-таки перемогли ліберали, що різко загострило політичну ситуацію. Це протистояння закінчилося національною катастрофою в квітні 1948.
Хід подій
Вважається, що «Ла Віоленсія» була розпочата 9 квітня 1948 року після смерті Хорхе Гайтана, члена ліберальної партії, кандидата у президенти (на виборах у листопаді 1949 року, який був дуже популярний). Його політичне вбивство спровокувало низку заворушень, відомих під назвою «Боготасо». В столиці країни Боготі — почалися погроми, розлючені натовпи грабували і підпалювали будинки, почалося полювання за членами Консервативної партії. Заворушення в столиці були жорстоко придушені військами, число жертв обчислювалася тисячами — відповіддю на це стали спалахи насильства по всій території країни.
В обстановці наростаючого громадянського конфлікту в листопаді 1949 року на нових президентських виборах президентом Колумбії був обраний консерватор Лауреано Гомес Кастро, дотримувався вкрай правих поглядів. На виборах він практично не мав суперників, так як ліберали не змогли домовитися про єдиного кандидата і в підсумку взагалі відмовилися від участі у виборах.
Гомес Кастро відразу ж почав правити як диктатор — скасував дію конституції, розпустив конгрес, ввів цензуру в пресі, яка була однією з найбільш вільних в Латинській Америці, порушив принцип свободи віросповідання і почав переслідування і терор протестантів.
В умовах повного свавілля влади почалися спочатку епізодичні, а потім по наростаючій на всій території країни збройні зіткнення між протиборчими прихильниками лібералів і консерваторів, які переросли у громадянську війну, отримала назву «Ла Violencia»…
У цей період у країні відбулося ще два військових перевороти. В червні 1953 року до влади прийшов генерал Рохас Пінілья, який обіцяв припинення громадянської війни. У травні 1957 року він скликав Установчий конгрес, який наділив його повноваженнями президента на новий термін. Це викликало низку протестів по всій країні, що призвело до чергового військового перевороту, що відбувся 10 травня 1957 року.
Побоюючись втрати контролю над політичною ситуацією в країні, лідери Консервативної та Ліберальної партій створили Національний фронт, який запропонував угоду про паритет терміном на 12 років. Воно було схвалене на плебісциті 21 грудня 1957 року.
Громадянська війна в загальному рахунку забрала понад 200 тисяч життів.
Див. також
Посилання
- http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/8555.phtml [ 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Violensiya isp La Violencia zbrojnij konflikt u Kolumbiyi yakij trivav z 1948 po 1958 rik Katalizatorom cogo stalo protistoyannya Liberalnoyi i Konservativnij partij Kolumbiyi La Violensiya Data 1948 1958 Misce Kolumbiya Rezultat nichiya Storoni Konservativna partiya Kolumbiyi i yiyi prihilniki Liberalna partiya Kolumbiyi i yiyi prihilniki Komunistichna partiya Kolumbiyi i yiyi prihilnikiPered istoriyaV 1942 roci v umovah ekonomichnoyi nestabilnosti prezidentom Kolumbiyi buv obranij lider Liberalnoyi partiyi Lopes Pumareho Za tri roki jogo pravlinnya vnutrishnopolitichne stanovishe v krayini bulo pogirsheno i v lipni 1945 pid tiskom protestiv sho ohopili vsi verstvi kolumbijskogo suspilstva Lopes Pumareho pishov u vidstavku Vikonannya obov yazkiv prezidenta do novih viboriv bulo timchasovo pokladeno na predstavnika Liberalnoyi partiyi Alberto Leras Kamargo ale i vin ne zmig vporatisya z situaciyeyu kriza narostala pochalasya nekontrolovana inflyaciya korupciya dushila ekonomiku ne pripinyalisya masovi strajki Pid tiskom vijskovih na serpen 1946 roku buli priznacheni prezidentski vibori Vnutrishnopartijnij konflikt u Liberalnoyi partiyi buv nastilki silnim sho na vibori vid liberaliv bulo vistavleno dva kandidata predstavnika livogo krila partiyi Horhe Gajtana Elesera i stavlenika oligarhiyi Gabrielya Turbaya Ce rozkololo viborciv prihilnikiv liberaliv i dozvolilo zdobuti peremogu visuvancya Konservativnoyi partiyi Mariano Ospine Peresu Ale na odnochasnih viborah v kongres zi znachnoyu perevagoyu vse taki peremogli liberali sho rizko zagostrilo politichnu situaciyu Ce protistoyannya zakinchilosya nacionalnoyu katastrofoyu v kvitni 1948 Hid podijVvazhayetsya sho La Violensiya bula rozpochata 9 kvitnya 1948 roku pislya smerti Horhe Gajtana chlena liberalnoyi partiyi kandidata u prezidenti na viborah u listopadi 1949 roku yakij buv duzhe populyarnij Jogo politichne vbivstvo sprovokuvalo nizku zavorushen vidomih pid nazvoyu Bogotaso V stolici krayini Bogoti pochalisya pogromi rozlyucheni natovpi grabuvali i pidpalyuvali budinki pochalosya polyuvannya za chlenami Konservativnoyi partiyi Zavorushennya v stolici buli zhorstoko pridusheni vijskami chislo zhertv obchislyuvalasya tisyachami vidpoviddyu na ce stali spalahi nasilstva po vsij teritoriyi krayini V obstanovci narostayuchogo gromadyanskogo konfliktu v listopadi 1949 roku na novih prezidentskih viborah prezidentom Kolumbiyi buv obranij konservator Laureano Gomes Kastro dotrimuvavsya vkraj pravih poglyadiv Na viborah vin praktichno ne mav supernikiv tak yak liberali ne zmogli domovitisya pro yedinogo kandidata i v pidsumku vzagali vidmovilisya vid uchasti u viborah Gomes Kastro vidrazu zh pochav praviti yak diktator skasuvav diyu konstituciyi rozpustiv kongres vviv cenzuru v presi yaka bula odniyeyu z najbilsh vilnih v Latinskij Americi porushiv princip svobodi virospovidannya i pochav peresliduvannya i teror protestantiv V umovah povnogo svavillya vladi pochalisya spochatku epizodichni a potim po narostayuchij na vsij teritoriyi krayini zbrojni zitknennya mizh protiborchimi prihilnikami liberaliv i konservatoriv yaki pererosli u gromadyansku vijnu otrimala nazvu La Violencia U cej period u krayini vidbulosya she dva vijskovih perevoroti V chervni 1953 roku do vladi prijshov general Rohas Pinilya yakij obicyav pripinennya gromadyanskoyi vijni U travni 1957 roku vin sklikav Ustanovchij kongres yakij nadiliv jogo povnovazhennyami prezidenta na novij termin Ce viklikalo nizku protestiv po vsij krayini sho prizvelo do chergovogo vijskovogo perevorotu sho vidbuvsya 10 travnya 1957 roku Poboyuyuchis vtrati kontrolyu nad politichnoyu situaciyeyu v krayini lideri Konservativnoyi ta Liberalnoyi partij stvorili Nacionalnij front yakij zaproponuvav ugodu pro paritet terminom na 12 rokiv Vono bulo shvalene na plebisciti 21 grudnya 1957 roku Gromadyanska vijna v zagalnomu rahunku zabrala ponad 200 tisyach zhittiv Div takozhGromadyanska vijna v Kolumbiyi Posilannyahttp durdom in ua uk main article article id 8555 phtml 17 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi