Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Костел святих апостолів Петра і Павла (Бережани), але, можливо, це варто додатково . |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Костел Різдва Діви Марії — діючий (від 2016 року) вірменський парафіяльний храм, пам'ятка сакральної архітектури барокового стилю 2-ї половини XVIІI століття у місті Бережани Тернопільської області.
| Костел Різдва Діви Марії | |
|---|---|
 Костел Різдва Діви Марії з дзвінницею | |
| 49°26′40″ пн. ш. 24°56′13″ сх. д. / 49.4447056° пн. ш. 24.9370639° сх. д.Координати: 49°26′40″ пн. ш. 24°56′13″ сх. д. / 49.4447056° пн. ш. 24.9370639° сх. д. | |
| Розташування | Україна, Бережани, Тернопільська область |
| Засновник | Адам-Миколай Сенявський |
| Початок будівництва | 1710 |
| Кінець будівництва | 1710 |
| Зруйновано | 1750-і |
| Відбудовано | 1764 |
| Стиль | бароко |
| Належність | Вірменська апостольська церква |
| Адреса | вул. Вірменська, 6 |
  Вірменський костел (Бережани) (Україна) | |
Історія
У 1682 році у Бережанах загалом нараховувалося 133 будівлі польських та руських родин, 55 — єврейських, 10 — вірменських, 20 шляхетських садиб. Кількісний склад населення (з околицями) перевищував 2300 осіб. Але вплив вірмен у місті на той час був незначним. На 1709 рік у місті нараховувалося вже 300 міщанських будинків. Серед них: 17 вірменських та 130 єврейських. Значимість вірмен збільшувалася, посилювався їх соціальний статус. Власне тоді й змінилося їх духовно-релігійне життя, адже привілеєм Адама Миколая Сенявського у 1710 році вірменам надано земельну ділянку під спорудження власного храму та створення окремої парафії. Цього ж року дерев'яний храм було збудовано.
Вже у 1750-х роках храм зазнав значних ушкоджень, переважно через вплив природних чинників (дощ, сніг, вітер) та поступово руйнувався. Тоді й вирішили на його місці збудувати новий кам'яний храм. За ініціативи та коштом місцевого пароха о. Деодата Горбача у 1746 році розпочалося будівництво нового Вірменського костелу, яке тривало 18 років. У 1791 році храм освятив львівський вірменський архієпископ Яків Туманович. Церква була освячена на честь святого Григорія: його ім'я носив один із бічних вівтарів; інший був на честь святої Анни, а головний — Непорочного Зачаття Діви Марії. Вона являла собою однонавову споруду з куполом, що мала виразні риси пізнього бароко. Дах двоскатний, покритий ґонтом та увінчаний сигнатуркою. Купол споруди покритий бляхою. На фронтоні споруди здавна був розпис — святий Григорій (на початку XX століття його замінили зображенням Діви Марії). В інтер'єрі церкви збережена цінна ліпнина, рельєфні зображення святих Домініка, Йосифа, Миколая, Станіслава і Франциска, фрагменти настінного розпису. Головний фасад орієнтований на схід, а від вулиці відгороджений великим муром з бійницями, що перетворював храм на один з елементів оборонної лінії міста.
У 1810 році храм через пожежу отримує значні пошкодження, зокрема, пошкоджень зазнає зовнішній фасад споруди, а внутрішній інтер'єр залишається майже неушкодженим. Тоді за наказом тогочасної власниці Бережан І. Любомирської було заново перекрито дах споруди, а сам храм пристосовано для релігійних відправ римо-католиків. 1816 року, після реставраційних робіт, костел перетворюється на пустку, яку військовики використовують під склади зброї та амуніції. Лише з початку 1820-х років, старанням місцевого катехита нормальних шкіл Георга Давидовича, розпочинається відбудова комплексу. Зокрема, у вересні 1828 року відбудовану святиню освятив генеральний візитатор східно-галицької дієцезії Самуель Стефанович.
Пройшло майже п'ятдесят років з часу великої пожежі і ансамбль вірменського костелу Різдва Пресвятої Богородиці почали відновлювати. Спочатку, 3 листопада 1860 року, у міщанки Агнєшки Сплавінської викуплено будинок, який пізніше було пристосовано під нову плебанію, замість тієї, що згоріла у 1810 році. Пізніше чисельність вірменської громади продовжувала зменшуватися і станом на 1871 рік у Бережанах було лише 36 вірмен, зокрема один мешкав у південному передмісті. Але ця статистика не впливає негативно на стан збереженості їх духовної та сакральної споруди. Тоді ж оновлюється інтер'єр храму, а 1880 року проходить повна реставрація Вірменського костелу і храму повертається його первісний вигляд.
За ініціативи відділу мистецтва та археології Краківського наукового товариства було видано методичну розробку щодо комплексного мистецтвознавчого аналізу та збереження автентичності пам'яток галицької сакральної архітектури, де бралося до уваги усе: території навколо церков та костелів, цвинтарі, дзвіниці, зовнішній та внутрішній вигляд та стан збереженості храмів. Ця методична розробка не обійшла стороною й Бережанський вірменський костел.
Так, у Державному Акті, датованому 1884 роком, було вказано, що «Франциск Шимонович, який помер 21 грудня 1883 року, та Марія Шимонович, яка померла 31 липня 1884 року — мешканці Бережан, згідно заповіту, складеного 7 квітня 1881 року, передали свій маєток у Бережанах, який складався з нерухомості (проскрипційний № 65), Вірменському костелу. За це, у день їх смерті у храмі повинна відбуватися жалобна церемонія». Згадана маєтність була передана у користування вірменсько-католицькому пароху о. Антонію Косінському, який за дозволом парафіяльної та державної влади, продав її 12 червня 1888 року місцевому мешканцю Мойсею Вогелю за 1700 злотих, а виручені від продажу кошти передали на рахунок парафії, відсотки з яких використовувалися на поточні (господарські, ремонтні) справи. Окремо було створено фундацію ім. Франциска та Марії Шимоновських при парафіяльному римо-католицькому вірменському костелі.
На початку XX століття поступово починає збільшуватися чисельність вірменського населення Бережан. Так, за підрахунками австрійського статистичного бюро Галицького крайового відділу, що знаходилося у Львові, у 1905 році у місті налічувалося 52 вірменина із 11544 осіб загалом., а на початок 1910 року у місті налічувалося 12334 особи, з них 83 — вірмени. Не зважаючи на малу чисельність вірменської громади у місті, її представники були дуже активними у досягненні своєї мети, зокрема в утриманні своєї духовної святині.
Під час подій першої світової війни представники бережанських вірмен брали активну участь у житті міста. Об'єктом їх діяльності залишався місцевий храм. Так, наприкінці 1917 — початку 1918 років проводилося листування між Вірменсько-католицьким консистором у Львові та Бережанським вірменсько-католицьким священиком Ігнацієм Следзьовським щодо асигнування коштів на ремонт Вірменського костьолу, що сильно постраждав від артилерійських обстрілів періоду першої світової війни.. Завдяки цьому листуванню та прийняттю низки пам'яткоохоронних законів польським урядом відбулася ще одна реставрація костелу.
Наступні реставраційні та мистецько-оздоблювальні роботи на об'єкті проводилися у 1927—1928 роках. Під час цих робіт старі вікна будівлі було замінено вітражами за проектом познанського мистця Яна П'ясецького. Зокрема, у вітражі Святого Георгія (по лівому боці вівтаря) мистець відкрив викладене зображення тогочасного львівського вірменського архієпископа Йосифа Теодоровича., який у 1890-х роках був парохом бережанського вірменського костелу Різдва Діви Марії.
У 1930 році сакральну споруду згадано як відреставрований «бароковий, колись оборонний костел вірменський XVIII століття». Роботи щодо архітектонічної фіксації пам'ятки продовжувалися й надалі. Так, у анонімному Реєстрі пам'яток Тернопільського воєводства, складеному у 1930-х роках, серед цінних об'єктів згадано й Вірменський костел, а також короткий опис пам'ятки, включаючи також складання детального плану храму, проводився у середині 1930-х років. У серпні 1935 року храм описано та фотофіксовано у складеному магістром Єжі Занозінським чорновому каталозі пам'яток Бережанського повіту. У той самий час також розглядалися питання щодо нового капітального накриття даху святині та у цілому описується цілісний стан споруди, де враховуються окремі усі типи пошкоджень стін та перекриттів.
Передував цьому лист, датований 8 травня 1934 року, керівника «працьовні бляхарської» Владислава Леховського до Відділу консервації пам'яток історичних Львівського воєводства, з проханням видачі дозволу на проведення ремонтних робіт з заміною перекриттів та даху Вірменського костелу в Бережанах, а також з видачею письмового узгодження для представлення до Тернопільського воєводського правління й оголошення до Староства та Бережанського Магістрату. Подається короткий опис майбутнього ремонту з відзначенням поганого стану костелу та відсутності у місцевого вірмено-католицького пароха коштів на його відновлення. У процесі ремонтних робіт передбачалося також й укріплення мурів, щоб унеможливити затікання води.
Вірменський костел у Бережанах функціонував до кінця Другої світової війни. Наступні події зруйнували місцевий дух вірменської культури, вірменського світогляду та вірменського побуту.. У повоєнний час в храмі було влаштовано зерносховище, пізніше — клуб колгоспника. Вітражі, значну частину інтер'єру та вівтар було зруйновано, а ікони викрадено.
Нині Вірменський костел Різдва Діви Марії у Бережанах перебуває у задовільному стані та вважається пам'яткою архітектури місцевого значення, але наразі нею не є. За часів незалежності України, щоби запобігти руйнації костелу силами греко-католицької громади тут було проведено капітальний ремонт, а саме, було скріплено фундаменти, перемуровано пошкоджені стіни, повністю перемуровано зруйнований правий притвор з тесаного каменю та відновлено цегляне склепіння над ним, відновлено дах храму та скріплено арки стелі та виконано армований пояс, замінено 85 % дерев'яних несучих конструкцій даху. По ремонті тут діяла церква для дітей.
Тоді ж само вірменська громада Тернополя звернулася до парафії з проханням передати храм у їхнє користування, оскільки це — єдиний вірменський храм, що зберігся на Тернопіллі. Бережанська парафія пішла назустріч єпархії Вірменської Апостольської церкви. Було підготовлено меморандум про майбутнє спільне використання храму. Опікуватися вірменською церквою в Бережанах буде вірменський священник, що має осідок у Чернівцях.
Наприкінці 2016 року у Бережанах відбулася цікава подія: місцева греко-католицька парафія Пресвятої Трійці передала вірменській громаді міста ансамбль колишнього костелу Різдва Діви Марії. Цій події передувало підписання відповідного розпорядження головою Тернопільської ОДА Степаном Барною.
Примітки
- Maciszewski М. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej polskiej… — S. 18—19.
- Maciszewski М. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej polskiej… — S. 20.
- Wiszniewski S. Przewodnik po Brzezanach i okolicy… — S. 92.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
- . berezhany.in.ua. Бережани і Бережанщина. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 8 січня 2017.
- Wiszniewski S. Przewodnik po Brzezanach i okolicy… — S. 115.
- Isakowicz-Zaleski Т. Samuel Cyryl Stefanowicz // Słownik biograficzny duchownych ormiańskich w Polsce. — Kraków, 2001. — S. 478. (пол.)
- о. д-р Володимир Левицький. Статистика населення // Бережанська земля: історично-мемуарний збірник. — Нью—Йорк—Париж—Сідней—Торонто : комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 49.
- Głos Brzeżanski. — 1935. — № 21. — S. 2. (пол.)
- Wskazówka do utrzymania kościołów, cerkwi i przechowanych tamże zabytków przeszłości, opracowana przez prof. Wł. Łuszczkiewicza. — Kraków, 1869. — S. 3—78. (пол.)
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ). — Ф. 475. — п. 1. — Спр. 550. — С. 1—2.
- Czernecki J. Brzeżany. Pamąki i wspomnienia… — S. 97.
- Brzeżany: 1530—1930… — S. 128.
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ). — Ф. 475. — п. 1. — Спр. 605. — С. 1—8.
- Wiszniewski S. Przewodnik… — S. 32.
- Kuś J. Życie i działalność… — S. .
- Wojewodstwo Tarnopolskie… — S. 440.
- Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. — Ф. УК-24. — С. 15.
- Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника (ВР ЛННБ ім. В. Стефаника). — Ф. УК-46.. — С. 801—801.
- Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. — Ф. УК-46/25. — С. 781—781.
- Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника — Ф. УК-31. — С. 281—281.
- Rusiński Z. Gawędy o Brzeżanach. Gawęda nr.6: Kościół Ormiański pw. Najświętszej Bogurodicy i św. Grzegorza. — 1992. (пол.)
- Андрій Бондаренко. Бережани. Частина 1: Трохи історії і вечір над ставом. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Процитовано 8 червня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Широкий жест християнської любові // Мета. — січень 2017. — № 1 (129). — С. 5.
Джерела
- Czernecki J. Brzeżany: pamiątki i wspomnienia. — Lwów, nakładem Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych, 1905. — 110 s. (пол.)
- Ks. Isakowicz-Zaleski Т. Arcybiskup ormiański Samuel Cyryl Stefanowicz (1755-1858) // Słownik biograficzny księży ormiańskokatolickich i księży rzymskokatolickich pochodzenia ormiańskiego w Polsce w latach 1700-2000. — Kraków: Ormiańskie Towarzystwo Kulturalne, 2001. (пол.)
- Kuś J. Życie i działalność śp. arcybiskupa d-ra Józefa Teodorowicza. — Kraków, 1952. (пол.)
- Maciszewski М. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej: monografia historyczna. — Brody: Skład Głowny w Księgarnie Feliksa Westa, 1910. — 223 s. (пол.)
- Wiszniewski S. Brzeżany: 1530—1930. — Brzeżany, 1930. — 120 s. (пол.)
- Wiszniewski S. Przewodnik po Brzeżanach i okolicy. — Brzeżany, 1937. — 168 s. (пол.)
- Wskazówska do utrzymywania kościołów, cerkwi i przechowanych tamże zabytków przeszłości, opracowana przez prof. Wł. Luszczkiewicza, pod kierunkiem Oddziału sztuk i archeologii w Towarzystwie naukowego krakowskiego. — Kraków, 1869. (пол.)
- Wojewódstwo Tarnopolskie. — Tarnopol: Komitet Wojewódzkiej Wystawy Rolniczej i Regionalnej, 1931. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Kostel svyatih apostoliv Petra i Pavla Berezhani ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lipen 2017 Kostel Rizdva Divi Mariyi diyuchij vid 2016 roku virmenskij parafiyalnij hram pam yatka sakralnoyi arhitekturi barokovogo stilyu 2 yi polovini XVIII stolittya u misti Berezhani Ternopilskoyi oblasti Kostel Rizdva Divi MariyiKostel Rizdva Divi Mariyi z dzvinniceyu49 26 40 pn sh 24 56 13 sh d 49 4447056 pn sh 24 9370639 sh d 49 4447056 24 9370639 Koordinati 49 26 40 pn sh 24 56 13 sh d 49 4447056 pn sh 24 9370639 sh d 49 4447056 24 9370639RoztashuvannyaUkrayina Berezhani Ternopilska oblastZasnovnikAdam Mikolaj SenyavskijPochatok budivnictva1710Kinec budivnictva1710Zrujnovano1750 iVidbudovano1764StilbarokoNalezhnistVirmenska apostolska cerkvaAdresavul Virmenska 6Virmenskij kostel Berezhani Ukrayina IstoriyaU 1682 roci u Berezhanah zagalom narahovuvalosya 133 budivli polskih ta ruskih rodin 55 yevrejskih 10 virmenskih 20 shlyahetskih sadib Kilkisnij sklad naselennya z okolicyami perevishuvav 2300 osib Ale vpliv virmen u misti na toj chas buv neznachnim Na 1709 rik u misti narahovuvalosya vzhe 300 mishanskih budinkiv Sered nih 17 virmenskih ta 130 yevrejskih Znachimist virmen zbilshuvalasya posilyuvavsya yih socialnij status Vlasne todi j zminilosya yih duhovno religijne zhittya adzhe privileyem Adama Mikolaya Senyavskogo u 1710 roci virmenam nadano zemelnu dilyanku pid sporudzhennya vlasnogo hramu ta stvorennya okremoyi parafiyi Cogo zh roku derev yanij hram bulo zbudovano Vzhe u 1750 h rokah hram zaznav znachnih ushkodzhen perevazhno cherez vpliv prirodnih chinnikiv dosh snig viter ta postupovo rujnuvavsya Todi j virishili na jogo misci zbuduvati novij kam yanij hram Za iniciativi ta koshtom miscevogo paroha o Deodata Gorbacha u 1746 roci rozpochalosya budivnictvo novogo Virmenskogo kostelu yake trivalo 18 rokiv U 1791 roci hram osvyativ lvivskij virmenskij arhiyepiskop Yakiv Tumanovich Cerkva bula osvyachena na chest svyatogo Grigoriya jogo im ya nosiv odin iz bichnih vivtariv inshij buv na chest svyatoyi Anni a golovnij Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vona yavlyala soboyu odnonavovu sporudu z kupolom sho mala virazni risi piznogo baroko Dah dvoskatnij pokritij gontom ta uvinchanij signaturkoyu Kupol sporudi pokritij blyahoyu Na frontoni sporudi zdavna buv rozpis svyatij Grigorij na pochatku XX stolittya jogo zaminili zobrazhennyam Divi Mariyi V inter yeri cerkvi zberezhena cinna lipnina relyefni zobrazhennya svyatih Dominika Josifa Mikolaya Stanislava i Franciska fragmenti nastinnogo rozpisu Golovnij fasad oriyentovanij na shid a vid vulici vidgorodzhenij velikim murom z bijnicyami sho peretvoryuvav hram na odin z elementiv oboronnoyi liniyi mista U 1810 roci hram cherez pozhezhu otrimuye znachni poshkodzhennya zokrema poshkodzhen zaznaye zovnishnij fasad sporudi a vnutrishnij inter yer zalishayetsya majzhe neushkodzhenim Todi za nakazom togochasnoyi vlasnici Berezhan I Lyubomirskoyi bulo zanovo perekrito dah sporudi a sam hram pristosovano dlya religijnih vidprav rimo katolikiv 1816 roku pislya restavracijnih robit kostel peretvoryuyetsya na pustku yaku vijskoviki vikoristovuyut pid skladi zbroyi ta amuniciyi Lishe z pochatku 1820 h rokiv starannyam miscevogo katehita normalnih shkil Georga Davidovicha rozpochinayetsya vidbudova kompleksu Zokrema u veresni 1828 roku vidbudovanu svyatinyu osvyativ generalnij vizitator shidno galickoyi diyeceziyi Samuel Stefanovich Projshlo majzhe p yatdesyat rokiv z chasu velikoyi pozhezhi i ansambl virmenskogo kostelu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pochali vidnovlyuvati Spochatku 3 listopada 1860 roku u mishanki Agnyeshki Splavinskoyi vikupleno budinok yakij piznishe bulo pristosovano pid novu plebaniyu zamist tiyeyi sho zgorila u 1810 roci Piznishe chiselnist virmenskoyi gromadi prodovzhuvala zmenshuvatisya i stanom na 1871 rik u Berezhanah bulo lishe 36 virmen zokrema odin meshkav u pivdennomu peredmisti Ale cya statistika ne vplivaye negativno na stan zberezhenosti yih duhovnoyi ta sakralnoyi sporudi Todi zh onovlyuyetsya inter yer hramu a 1880 roku prohodit povna restavraciya Virmenskogo kostelu i hramu povertayetsya jogo pervisnij viglyad Za iniciativi viddilu mistectva ta arheologiyi Krakivskogo naukovogo tovaristva bulo vidano metodichnu rozrobku shodo kompleksnogo mistectvoznavchogo analizu ta zberezhennya avtentichnosti pam yatok galickoyi sakralnoyi arhitekturi de bralosya do uvagi use teritoriyi navkolo cerkov ta kosteliv cvintari dzvinici zovnishnij ta vnutrishnij viglyad ta stan zberezhenosti hramiv Cya metodichna rozrobka ne obijshla storonoyu j Berezhanskij virmenskij kostel Tak u Derzhavnomu Akti datovanomu 1884 rokom bulo vkazano sho Francisk Shimonovich yakij pomer 21 grudnya 1883 roku ta Mariya Shimonovich yaka pomerla 31 lipnya 1884 roku meshkanci Berezhan zgidno zapovitu skladenogo 7 kvitnya 1881 roku peredali svij mayetok u Berezhanah yakij skladavsya z neruhomosti proskripcijnij 65 Virmenskomu kostelu Za ce u den yih smerti u hrami povinna vidbuvatisya zhalobna ceremoniya Zgadana mayetnist bula peredana u koristuvannya virmensko katolickomu parohu o Antoniyu Kosinskomu yakij za dozvolom parafiyalnoyi ta derzhavnoyi vladi prodav yiyi 12 chervnya 1888 roku miscevomu meshkancyu Mojseyu Vogelyu za 1700 zlotih a virucheni vid prodazhu koshti peredali na rahunok parafiyi vidsotki z yakih vikoristovuvalisya na potochni gospodarski remontni spravi Okremo bulo stvoreno fundaciyu im Franciska ta Mariyi Shimonovskih pri parafiyalnomu rimo katolickomu virmenskomu kosteli Na pochatku XX stolittya postupovo pochinaye zbilshuvatisya chiselnist virmenskogo naselennya Berezhan Tak za pidrahunkami avstrijskogo statistichnogo byuro Galickogo krajovogo viddilu sho znahodilosya u Lvovi u 1905 roci u misti nalichuvalosya 52 virmenina iz 11544 osib zagalom a na pochatok 1910 roku u misti nalichuvalosya 12334 osobi z nih 83 virmeni Ne zvazhayuchi na malu chiselnist virmenskoyi gromadi u misti yiyi predstavniki buli duzhe aktivnimi u dosyagnenni svoyeyi meti zokrema v utrimanni svoyeyi duhovnoyi svyatini Pid chas podij pershoyi svitovoyi vijni predstavniki berezhanskih virmen brali aktivnu uchast u zhitti mista Ob yektom yih diyalnosti zalishavsya miscevij hram Tak naprikinci 1917 pochatku 1918 rokiv provodilosya listuvannya mizh Virmensko katolickim konsistorom u Lvovi ta Berezhanskim virmensko katolickim svyashenikom Ignaciyem Sledzovskim shodo asignuvannya koshtiv na remont Virmenskogo kostolu sho silno postrazhdav vid artilerijskih obstriliv periodu pershoyi svitovoyi vijni Zavdyaki comu listuvannyu ta prijnyattyu nizki pam yatkoohoronnih zakoniv polskim uryadom vidbulasya she odna restavraciya kostelu Nastupni restavracijni ta mistecko ozdoblyuvalni roboti na ob yekti provodilisya u 1927 1928 rokah Pid chas cih robit stari vikna budivli bulo zamineno vitrazhami za proektom poznanskogo mistcya Yana P yaseckogo Zokrema u vitrazhi Svyatogo Georgiya po livomu boci vivtarya mistec vidkriv vikladene zobrazhennya togochasnogo lvivskogo virmenskogo arhiyepiskopa Josifa Teodorovicha yakij u 1890 h rokah buv parohom berezhanskogo virmenskogo kostelu Rizdva Divi Mariyi U 1930 roci sakralnu sporudu zgadano yak vidrestavrovanij barokovij kolis oboronnij kostel virmenskij XVIII stolittya Roboti shodo arhitektonichnoyi fiksaciyi pam yatki prodovzhuvalisya j nadali Tak u anonimnomu Reyestri pam yatok Ternopilskogo voyevodstva skladenomu u 1930 h rokah sered cinnih ob yektiv zgadano j Virmenskij kostel a takozh korotkij opis pam yatki vklyuchayuchi takozh skladannya detalnogo planu hramu provodivsya u seredini 1930 h rokiv U serpni 1935 roku hram opisano ta fotofiksovano u skladenomu magistrom Yezhi Zanozinskim chornovomu katalozi pam yatok Berezhanskogo povitu U toj samij chas takozh rozglyadalisya pitannya shodo novogo kapitalnogo nakrittya dahu svyatini ta u cilomu opisuyetsya cilisnij stan sporudi de vrahovuyutsya okremi usi tipi poshkodzhen stin ta perekrittiv Pereduvav comu list datovanij 8 travnya 1934 roku kerivnika pracovni blyaharskoyi Vladislava Lehovskogo do Viddilu konservaciyi pam yatok istorichnih Lvivskogo voyevodstva z prohannyam vidachi dozvolu na provedennya remontnih robit z zaminoyu perekrittiv ta dahu Virmenskogo kostelu v Berezhanah a takozh z vidacheyu pismovogo uzgodzhennya dlya predstavlennya do Ternopilskogo voyevodskogo pravlinnya j ogoloshennya do Starostva ta Berezhanskogo Magistratu Podayetsya korotkij opis majbutnogo remontu z vidznachennyam poganogo stanu kostelu ta vidsutnosti u miscevogo virmeno katolickogo paroha koshtiv na jogo vidnovlennya U procesi remontnih robit peredbachalosya takozh j ukriplennya muriv shob unemozhliviti zatikannya vodi Virmenskij kostel u Berezhanah funkcionuvav do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Nastupni podiyi zrujnuvali miscevij duh virmenskoyi kulturi virmenskogo svitoglyadu ta virmenskogo pobutu U povoyennij chas v hrami bulo vlashtovano zernoshovishe piznishe klub kolgospnika Vitrazhi znachnu chastinu inter yeru ta vivtar bulo zrujnovano a ikoni vikradeno Nini Virmenskij kostel Rizdva Divi Mariyi u Berezhanah perebuvaye u zadovilnomu stani ta vvazhayetsya pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya ale narazi neyu ne ye Za chasiv nezalezhnosti Ukrayini shobi zapobigti rujnaciyi kostelu silami greko katolickoyi gromadi tut bulo provedeno kapitalnij remont a same bulo skripleno fundamenti peremurovano poshkodzheni stini povnistyu peremurovano zrujnovanij pravij pritvor z tesanogo kamenyu ta vidnovleno ceglyane sklepinnya nad nim vidnovleno dah hramu ta skripleno arki steli ta vikonano armovanij poyas zamineno 85 derev yanih nesuchih konstrukcij dahu Po remonti tut diyala cerkva dlya ditej Todi zh samo virmenska gromada Ternopolya zvernulasya do parafiyi z prohannyam peredati hram u yihnye koristuvannya oskilki ce yedinij virmenskij hram sho zberigsya na Ternopilli Berezhanska parafiya pishla nazustrich yeparhiyi Virmenskoyi Apostolskoyi cerkvi Bulo pidgotovleno memorandum pro majbutnye spilne vikoristannya hramu Opikuvatisya virmenskoyu cerkvoyu v Berezhanah bude virmenskij svyashennik sho maye osidok u Chernivcyah Naprikinci 2016 roku u Berezhanah vidbulasya cikava podiya misceva greko katolicka parafiya Presvyatoyi Trijci peredala virmenskij gromadi mista ansambl kolishnogo kostelu Rizdva Divi Mariyi Cij podiyi pereduvalo pidpisannya vidpovidnogo rozporyadzhennya golovoyu Ternopilskoyi ODA Stepanom Barnoyu PrimitkiMaciszewski M Brzezany w czasach Rzeczypospolitej polskiej S 18 19 Maciszewski M Brzezany w czasach Rzeczypospolitej polskiej S 20 Wiszniewski S Przewodnik po Brzezanach i okolicy S 92 Arhiv originalu za 8 sichnya 2017 Procitovano 8 sichnya 2017 berezhany in ua Berezhani i Berezhanshina Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2017 Wiszniewski S Przewodnik po Brzezanach i okolicy S 115 Isakowicz Zaleski T Samuel Cyryl Stefanowicz Slownik biograficzny duchownych ormianskich w Polsce Krakow 2001 S 478 pol o d r Volodimir Levickij Statistika naselennya Berezhanska zemlya istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto komitet Vidavnictva Berezhani 1970 S 49 Glos Brzezanski 1935 21 S 2 pol Wskazowka do utrzymania kosciolow cerkwi i przechowanych tamze zabytkow przeszlosci opracowana przez prof Wl Luszczkiewicza Krakow 1869 S 3 78 pol Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi CDIAL F 475 p 1 Spr 550 S 1 2 Czernecki J Brzezany Pamaki i wspomnienia S 97 Brzezany 1530 1930 S 128 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi CDIAL F 475 p 1 Spr 605 S 1 8 Wiszniewski S Przewodnik S 32 Kus J Zycie i dzialalnosc S Wojewodstwo Tarnopolskie S 440 Viddil rukopisiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki imeni Vasilya Stefanika F UK 24 S 15 Viddil rukopisiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki imeni Vasilya Stefanika VR LNNB im V Stefanika F UK 46 S 801 801 Viddil rukopisiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki imeni Vasilya Stefanika F UK 46 25 S 781 781 Viddil rukopisiv Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki imeni Vasilya Stefanika F UK 31 S 281 281 Rusinski Z Gawedy o Brzezanach Gaweda nr 6 Kosciol Ormianski pw Najswietszej Bogurodicy i sw Grzegorza 1992 pol Andrij Bondarenko Berezhani Chastina 1 Trohi istoriyi i vechir nad stavom ukrainaincognita com Ukrayina Inkognita Procitovano 8 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shirokij zhest hristiyanskoyi lyubovi Meta sichen 2017 1 129 S 5 DzherelaPortal Arhitektura Czernecki J Brzezany pamiatki i wspomnienia Lwow nakladem Towarzystwa nauczycieli szkol wyzszych 1905 110 s pol Ks Isakowicz Zaleski T Arcybiskup ormianski Samuel Cyryl Stefanowicz 1755 1858 Slownik biograficzny ksiezy ormianskokatolickich i ksiezy rzymskokatolickich pochodzenia ormianskiego w Polsce w latach 1700 2000 Krakow Ormianskie Towarzystwo Kulturalne 2001 pol Kus J Zycie i dzialalnosc sp arcybiskupa d ra Jozefa Teodorowicza Krakow 1952 pol Maciszewski M Brzezany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej monografia historyczna Brody Sklad Glowny w Ksiegarnie Feliksa Westa 1910 223 s pol Wiszniewski S Brzezany 1530 1930 Brzezany 1930 120 s pol Wiszniewski S Przewodnik po Brzezanach i okolicy Brzezany 1937 168 s pol Wskazowska do utrzymywania kosciolow cerkwi i przechowanych tamze zabytkow przeszlosci opracowana przez prof Wl Luszczkiewicza pod kierunkiem Oddzialu sztuk i archeologii w Towarzystwie naukowego krakowskiego Krakow 1869 pol Wojewodstwo Tarnopolskie Tarnopol Komitet Wojewodzkiej Wystawy Rolniczej i Regionalnej 1931 pol