Ві́льям Ді́терле (англ. William Dieterle, ім'я при народженні — нім. Wilhelm Dieterle) (15 липня, 1893 — 9 грудня, 1972) — німецький і американський кінорежисер і актор, який більшу частину кар'єри пропрацював в Голлівуді.
Вільям Дітерле | |
---|---|
William Dieterle | |
Ім'я при народженні | Вільгельм Дітерле |
Дата народження | 15 липня 1893 |
Місце народження | Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина |
Дата смерті | 9 грудня 1972 (79 років) |
Місце смерті | |
Громадянство | Німеччина, США |
Професія | кінорежисер, кіноактор |
Нагороди | |
IMDb | ID 226189 |
Вільям Дітерле у Вікісховищі |
Найцікавішими і найвизнанішими фільмами Дітерле є (1939), (1941) і (1948). Його фільм «Життя Еміля Золя» (1937) отримав Оскар як найкращий фільм, а самого Дітерле за цей фільм було номіновано на Оскар як найкращого режисера. Крім того, в цілому п'ять акторів висувалися на премію Оскар за свої ролі у фільмах Дітерле — Пол Муні, , [ru], і Дженніфер Джонс, причому Муні і Шилдкраут її отримали.
Біографія
Ранні роки життя. Кінокар'єра в Німеччині: 1913—1929
Молодший з дев'ятьох дітей в сім'ї Якоба Дітерле і Берти (уродж. Дерр). У дитинстві жив у бідності, для заробітку теслярував, торгував вторсировиною. Рано зацікавився театром, ставив спектаклі в сімейній коморі. У 16 років залучився до мандрівного театру, працював у ньому різноробочим і вивчав акторську майстерність; незабаром став провідним романтичним актором. 1919 року в Берліні привернув увагу Макса Рейнгардта, який залучав його до своїх постановок до 1924. З 1921 для заробітку знімався в кіно і незабаром став популярним характерним актором, в тому ж році одружився з актрисою Шарлотою Хагенбрух. У 1923 на власні кошти поставив свій перший фільм; в головній ролі знялася молода Марлен Дітріх. У 1927 разом з дружиною заснував кінокомпанію Charrha-Film.
Кар'єра у Голлівуді: 1930-ті роки
Після погіршення політичної ситуації в Німеччині у 1930-ті роках, Дітерле, як і багато інших представників кіноіндустрії країни, емігрував до США. Дітерле говорив: «У Берліні ходив такий жарт про втечу … якщо в ресторані дзвонив телефон, говорили, що це, напевно, Голлівуд. Ну, одного разу ми з дружиною обідали, і це дійсно сталося».
Дітерле отримав пропозицію від студії «Ворнер Бразерс» ставити кіноверсії популярних хітів студії німецькою мовою для ринку Німеччини. У цій якості він зробив фільми «Танок триває» (1930), «Путь усіх чоловіків» (1930) і «Священний вогонь» (1931), «Час щастя» (1931) і «Кісмет» (1931). «Він же працював над (1931), німецькомовною версією , зіграв роль капітана Ахава. Фільм поставив ще один європеєць, який незабаром стане одним з найуспішніших режисерів студії „Ворнер“, угорець Майкл Кертіс». Віце-президент компанії «Ворнер Бразерс» Хол Б. Уолліс був настільки вражений цими фільмами, що запропонував Дітерле залишитися у Голлівуді. 1931 року Дітерле змінив ім'я з німецького Вільгельма на англійське Вільям, а в 1937 році став громадянином США.
Хоча Дітерле зняв свої «найважливіші» фільми пізніше, проте, деякі дослідники кіно вважають, що найкращим періодом у Дітерле були саме 1931—1934 роки. «Його перший фільм (1931) сьогодні вважається шедевром» і одним з визначальних портретів «втраченого покоління» 1920-х років". Фільм розповідає про чотирьох американських бойових пілотів, які гуляють і поневіряються Парижем після Першої світової війни, намагаючись знову набути сенсу життя. За ідейним змістом, тематикою, настроєм фільм витриманий у дусі робіт Ернеста Хемінгуея і Френсіса Скотта Фіцджеральда. Хоча фільм і не був успішним у першому прокаті, він був високо оцінений як забутий шедевр при подальшому прокаті у 1970 році.
Кримінальна авантюрна комедія (1932) «імітувала манеру Любіча на найвищому рівні», а кримінальна мелодрама (1934) з Бетт Девіс «стала культовою завдяки неймовірно високому темпу оповідання і технічній досконалості при викладі досить-таки стандартної кримінальної історії».
«У 1934 році в США приїхав Рейнгардт, який втік з Європи від нацистської загрози. Він привіз з собою розкішну, готову до постановки версію „Сна літньої ночі“ Вільяма Шекспіра — феєрії для голлівудського театру „Голлівуд боул“, яка стане легендарною. Вона була настільки вражаючою, що зацікавила керівників „Ворнер“». Дітерле переконав «Ворнер Бразерс» профінансувати крупнобюджетну кіноверсію вистави із зірковим складом виконавців. Режисерами стали сам Рейнгардт разом «зі своїм учнем Дітерле». Під час роботи над стрічкою Рейнгардт проводив репетиції з акторами, і тільки потім дозволяв Дітерле ставити фільм. «Рейнгардт нічого не знав про Голлівуд, і повинен був за допомогою Дітерле зрозуміти різницю між надмірно акцентованою акторською грою на сцені і тонкощами роботи на камеру». Фільм невдало пройшов в кінотеатрах, думка критиків також була неоднозначною. Проте, фільм отримав два Оскара (за найкращу операторську роботу і найкращий монтаж), і був номінований ще на два (за найкращу картину і найкращому помічникові режисера). Сьогодні фільм переважно високо оцінюють критики і він належить до класики жанру.
У другій половині 1930-х років Дітерле поставив на студії «Ворнер» три престижні байопіки з актором Полом Муні — «Історія Луї Пастера» (1936), «Життя Еміля Золя» (1937) та «Хуарес» (1939), кожен з яких було удостоєно номінацій на Оскар.
Першою в серії цих знаменитих і дуже успішних «біографічних фільмів» стала «Історія Луї Пастера» (1936). Пол Муні зіграв роль знаменитого ученого, який не лише відкрив принципи вакцинації, але і був вимушений вести боротьбу з і скептично налаштованою медичною спільнотою. Фільм мав успіх як у критики, так і в прокаті, і приніс Муні Оскар як найкращому акторові. Він також допоміг компанії «Ворнер Бразерс» затвердитися як творцю «престижних картин» після десятиліття популярності головним чином кримінальними драмами. На жаль, це привело до того, що Дітерле був вимушений поставити декілька фільмів, які йому не подобалися, «оскільки на „Ворнер“ в той момент якщо ти досягав успіху, то тобі давали що-небудь жахливе, щоб утримати тебе від надмірної зарозумілості». Серед цих фільмів — біографічна картина про британську громадську діячку під назвою (1936), кримінальна комедія (1936) з Бетт Девіс, друга з трьох кіноверсій роману Дешилла Гемметта , а також (1937) за Марком Твеном.
Після цього Дітерле дозволили зняти ще одну сильну біографічну картину з Полом Муні — «Життя Еміля Золя» (1937). Заснований на історії життя французького філософа і романіста Еміля Золя, фільм головним чином був присвячений участі Золя у знаменитій «справі Дрейфуса», офіцера Французької армії, єврея за національністю, неправомірно звинуваченого в зраді своїми начальниками і посадженого у в'язницю. Фільм мав величезний успіх, і був номінований на 10 Оскарів, завоювавши ці нагороди в категоріях найкращий фільм, найкращий сценарій і найкраща роль другого плану (актор в ролі Дрейфуса). Дітерле отримав номінацію як найкращий режисер, і ця номінація на Оскар так і залишилася єдиною в його кар'єрі.
Наступний фільм (1938) зіграв важливе значення в творчій біографії Дітерле і його сценариста (який був членом Компартії США і відкрито просував у своєму мистецтві комуністичні погляди). Дія фільму відбувається під час Громадянської війни в Іспанії, яка ще не закінчилася на той момент. Звичайний селянин (Генрі Фонда) бере до рук зброю, щоб захищати своє господарство від загарбників, одночасно заводячи роман з російською авантюристською, вимушеною шпигувати на Франко. Фільм різко викривав тиранію і виступав із закликом до усіх країн підтримати республіканську Іспанію. У епоху розгулу маккартизму і «полювання на відьом» в 1940—1950-ті роки фільм часто згадувався як прокомуністичний в урядових документах.
«Хуарес» (1939) став третім біографічним фільмом, який Дітерле зробив з Полом Муні, він розповідав про життя мексиканського політика Беніто Хуареса і його боротьбу з імператором Максиміліаном I у 1860-ті роки. Після виходу цього фільму Дітерле назвали «квінтесенцією ліберального режисера 1930-х років». В одному з інтерв'ю у 1970-ті роки Дітерле заявив, що цей фільм «повинен би стати найтиповішою картиною нашого часу (1970-х років) — велика сучасна армія виснажена партизанами. Паралель із В'єтнамом більш ніж очевидна». Стрічка отримала дві номінації на Оскар: за найкращу операторську роботу і за найкращу роль другого плану ( за роль імператора Максиміліана). Двома останніми картинами Дітерле для студії «Ворнер» знову стали байопіки, в яких головні ролі цього разу виконав Едвард Робінсон. (1940, номінація на Оскар за найкращий сценарій) була присвячена відкриттю Паулем Эрліхом , завдяки чому стало можливим лікувати сифіліс. (1940) була присвячена Полу Джуліусу Рейтеру, який створив перше агентство новин «Рейтер».
Кар'єра у Голлівуді: 1940-ві роки
У 1940-ві роки роботи Дітерле наповнилися багатою романтичною експресією. Тоді як багато оглядачів того часу відчували, що його кар'єра пройшла свій пік у 1930-ті роки, загальна думка критиків сьогодні така, що фільми саме цього періоду є його найкращими. Кінокритик Девід Томсон, зокрема, писав, що байопіки 1930-х років були «неповороткими і великоваговими німецькими роботами, які страждали від театральності і надмірних чудасій Пола Муні», тоді як його наступні роботи «розкрили раніше затиснутий талант щедрого романтика».
На студії Дітерле поставив два класичні фільми — (1939) з Чарльзом Лоутоном в ролі Квазімодо і (1941) з в ролі диявола.
(1939) був «одним з найкращих фільмів Дітерле, як за своїм романтичним стилем, так і за прекрасними темними сценами паризького середньовічного дна, з драматичним мінімальним освітленням, що прийшло від його експресіоністських коренів». Фільм було номіновано на два Оскари — за найкращу музику і найкращий звукозапис і став «на той момент безсумнівно найкращою екранізацією класичної історії Віктора Гюго».
Після цього Дітерле «відзначився ще однією виграшною екранізацією, зробивши дивовижний (1941) за оповіданням . (відомий також під назвою «Все, що можна купити за гроші») (1941) був готичною фантазією за мотивами легенди про Фауста, дія якого відбувається у штаті Нью-Гемпшир у 1840-ві роки. Головні ролі зіграли (Диявол) і (молодий політик Даніель Уебстер), які вступають у боротьбу за душу фермера Джабеса Стоуна після того, як той хоче вийти з угоди з Дияволом. Хоча при першому прокаті фільм не мав особливого успіху, сьогодні він визнається класикою завдяки нуаровій операторській роботі , що завоювала Оскар за музику Бернарда Херрманна і вражаючим спецефектам. 2003 року актор і режисер Алек Болдуїн створив рімейк цього фільму.
Байопік (1942) з Ваном Гефліном і Лайонелом Беррімором в головних ролях розповідав про 17-го президента США Ендрю Джонсона, який змінив на цій посаді застреленого Авраама Лінкольна, і, зокрема, про події, пов'язані з його імпічментом.
«Кісмет» (1944) став четвертою кінопостановкою за однойменною п'єсою після фільмів «Ворнер Бразерс» 1914, 1920 і 1930 років, а також німецькомовної версії, яку Дітерле поставив у 1931 році. У цій пригодницькій історичній фантазії про події при дворі багдадського візира в дусі «Тисячі і однієї ночі», зіграли Рональд Колман і Марлен Дітріх. Фільм отримав чотири номінації на Оскар — за найкращу операторську роботу, музику, звук і роботу художника.
З 1944 року Дітерле почав співпрацювати з незалежним продюсером , з яким поставив (1944), вдалу романтичну мелодраму воєнного періоду за участю Джинджер Роджерс і Джозефа Коттена та романтичну мелодраму (1945) про солдата (Джозеф Коттен), який під час Другої світової війни пише любовні листи від імені свого друга.
Девід Селзнік, який у той час був чоловіком Джонс, став продюсером і наступного фільму Дітерле (1948). став одним з шедеврів Дітерле, в якому він зміг проявити усі свої художні таланти. Його використання світлого, темного і туманного фону — і в якийсь момент текстурованого поля мальовничого полотна — передавали фантазійний стан і атмосферу потойбічної історії закоханих з різних часів. Безперечно, цей фільм вплинув на подальші фільми на схожу тему». Бюджет фільму був надмірно роздутим, і Селзнік був вимушений продати контракт Дітерле в «Парамаунт пикчерз».
Робота в Парамаунт: 1949—1957 роки
Для «Парамаунт» Дітерле поставив декілька добротних фільмів нуар: у 1949 році Дітерле з в ролі викладачки коледжу, яка вбиває свого студента при спробі зґвалтування, а потім приховує сліди злочину, і , де Берт Ланкастер виконує роль єгера в Південній Африці, який випадково знаходить тайник з коштовностями, після чого стає об'єктом жорстокого і витонченого переслідування з боку гірничодобувної компанії. У фільмі нуар (1950) з група шахраїв обігрує в покер хлопця, який покінчує життя самогубством, але його мстивий брат розшукує і вбиває одного за іншим усіх учасників тієї гри. (1952) розповідав про боротьбу окружного прокурора (Едмонд О'Брайєн) і журналіста (Вільям Голден) з кримінальним синдикатом.
У мелодрамі (1950) добра і зла сестри закохуються в одного чоловіка, який одружується на злій, але незабаром розуміє, що любить добру. Ще одна мелодрама (1950) за участю Джозефа Коттена і Джоан Фонтейн розповідає про випадкові стосунки великого промисловця і відомої піаністки, які волею долі не встигли на літак, який зазнав авіакатастрофи, що дозволило їм на деякі час вирватися із звичної життєвої рутини і віддатися силі почуттів. Пригодницький романтичний трилер (1951) з Джозефом Коттеном в головній ролі був рімейком широко визнаного «Шанхайського експресу» (1932) Джозефа фон Штернберга. За ним зняв низку невиразних фільмів: вестерн «Червона гора»(1951) з Аланом Леддом і , спортивна мелодрама про жокея «Бутс Мелоун» (1952) з Вільямом Голденом і біблейська епічна драма (1953) з Рітою Гейворт у головній ролі. В мелодрамі (1954) Елізабет Тейлор зіграла дружину власника чайної плантації на Цейлоні, яка сумує за міським життям і закохується в керівника (). Перш ніж повернутися до Європи, Дітерле зняв ще два байопіки — (1955) про Ріхарда Вагнера і (1957).
Останні роки життя
У 1958 році Дітерле повернувся до Німеччини, поставивши там і в Італії понад десяток фільмів, більшість з яких були зроблені для телебачення і пройшли непомітно.
Останній американський фільм Дітерле (1964), відомий також як «Визнання» або «Сім різних шляхів», кримінально-пригодницька комедія-фарс за участю Джинджер Роджерс і Рея Мілланда, по ходу створення «зазнала численних зміни, і через розбіжності стосовно монтажу була покладена на полицю», з'явившись на екранах тільки у 1971 році. Фільм став найбільшим провалом в американській кар'єрі Дітерле.
Останньою режисерською роботою Дітерле стала німецька телеверсія «Сну літньої ночі» (1968), що зробило його, ймовірно, єдиним режисером який зробив дві кіноверсії цієї комедії Вільяма Шекспіра.
Після цього Дітерле вийшов на пенсію і переїхав у баварське містечко Оттобрунн, де помер 9 грудня 1972 року.
Нагороди і номінації
- 1936 — Номінація на Кубок Муссоліні Венеційського кінофестивалю за фільм «Історія Луї Пастера» (1936)
- 1938 — Номінація на Оскар найкращому режисерові за фільм «Життя Еміля Золя» (1937)
- 1949 — Номінація на Золотого лева Венеційського кінофестивалю за фільм (1948)
- 1970 — Почесна кінопремія Німеччини за багаторічний видатний особистий внесок у німецьке кіно
Фільмографія
Режисерські роботи
Фільми, поставлені в Німеччині
- 1923 — Чоловік біля дороги / Der Mensch am Wege
- 1927 — Таємниця абата Х / Das Geheimnis des Abbe X
- 1928 — Секс в ланцюгах / Geschlecht in Fesseln — Die Sexualnot der Gefangenen
- 1929 — Через Бранденбурзькі ворота. Поки що на Унтер Лінден / Durchs Brandenburger Tor. Solang noch Untern Linden
- 1929 — Я кохаю тебе / Ich liebe für Dich
- 1929 — Весняний шум / Frühlingsrauschen
- 1929 — Тиша у лісі / Das Schweigen im Walde
- 1929 — Людвіг II, Баварський / Ludwig II, King of Bavaria
Версії голлівудських фільмів німецькою мовою
- 1930 — Ті, хто танцюють / Der Tanz geht weiter
- 1930 — Кісмет / Kismet
- 1930 — Час щастя / Eine Stunde Glück
- 1931 — Священний вогонь / Die heilige Flamme
Голлівудські фільми
- 1931 — / The Last Flight
- 1931 — Його Величність, Кохання / Her Majesty, Love
- 1932 — Розшукується чоловік / Man Wanted
- 1932 — / Jewel Robbery
- 1932 — Аварія / The Crash
- 1932 — Прожити шість годин / Six Hours to Live
- 1932 — Багрова зоря / Scarlet Dawn
- 1933 — Людина закону / Lawyer Man
- 1933 — Гренд слем / Grand Slam
- 1933 — Чудовий / Adorable
- 1933 — Закоханий диявол / The Devil's in Love
- 1933 — Жінка / Female
- 1933 — Зі штабу / From Headquarters
- 1934 — / Fog Over Frisco
- 1934 — Моди 1934 року / Fashions of 1934
- 1934 — Доктор Моніка / Dr. Monica
- 1934 — Мадам дю Баррі / Madame Du Barry
- 1934 — Вогняний птах / The Firebird
- 1934 — Таємнича наречена / The Secret Bride
- 1935 — Сон літньої ночі / A Midsummer Night's Dream
- 1935 — Доктор Сократ / Dr. Socrates
- 1936 — Історія Луї Пастера / The Story of Louis Pasteur
- 1936 — / The White Angel
- 1936 — / Satan Met a Lady
- 1937 — Великий О'Маллі / The Great O'Malley
- 1937 — / The Prince and the Pauper
- 1937 — / Another Dawn
- 1937 — Життя Еміля Золя / The Life of Emile Zola
- 1938 — / Blockade
- 1939 — Хуарес / Juarez
- 1939 — / The Hunchback of Notre Dame
- 1940 — / Dr. Ehrlich's Magic Bullet
- 1940 — / A Dispatch From Reuter's
- 1941 — / The Devil and Daniel Webster
- 1942 — Синкопа / Syncopation
- 1943 — / Tennessee Johnson
- 1944 — Кісмет / Kismet
- 1945 — Побачимося / I'll Be Seeing You
- 1945 — / Love Letters
- 1945 — Це кохання — наше / This Love of Ours
- 1946 — В пошуках вітру / The Searching Wind
- 1946 — / Duel in the Sun (в титрах не вказаний)
- 1948 — / Portrait of Jennie
- 1949 — / The Accused
- 1949 — Піщана мотузка / Rope of Sand
- 1950 — / Paid in Full
- 1950 — Вулкан / Vulcano
- 1950 — / September Affair
- 1950 — / Dark City
- 1951 — / Peking Express
- 1951 — Червона гора / Red Mountain
- 1952 — Бутс Мелоун / Boots Malone
- 1952 — / The Turning Point
- 1953 — / Salome
- 1954 — / Elephant Walk
- 1955 — Чарівний вогонь / Magic Fire
- 1957 — Омар Хаям / Omar Khayyam
- 1964 — / Quick, Let's Get Married! / The Confession
Європейські фільми
- 1959 — Месник / Il Vendicatore
- 1960 — Хазяйка світу — Частина I / Die Herrin der Welt — Teil I
- 1960 — Хазяйка світу — Частина II / Die Herrin der Welt — Teil II
- 1960 — Я знайшов Джулію Харрінгтон / Ich fand Julia Harrington (ТБ)
- 1960 — Майже нічне зізнання / Fastnachtsbeichte
- 1960 — Таємниці Ангкора / Les Mystères d'Angkor
- 1961 — Велика подорож / Die Große Reise (ТБ)
- 1962 — Втеча Габріеля Шиллінга / Gabriel Schillings Flucht (ТБ)
- 1962 — Гідне задоволення / Das Vergnügen, anständig zu sein (ТБ)
- 1962 — Антігона / Antigone (ТБ)
- 1966 — Самба / Samba (ТБ)
- 1968 — Сон літньої ночі / Ein Sommernachtstraum (ТБ)
Примітки
- Попри в цілому негативну реакцію критики, фільм успішно пройшов в прокаті і був номінований на Оскар за найкращу жіночу роль (Дженніфер Джонс), найкраще оформлення інтер'єрів і у двох музичних категоріях.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- Wakeman, John. World Film Directors, Volume 1. The H.W. Wilson Company. 1987. 245—251.
- Вільям МкПік. Біографія на http://www.imdb.com/name/nm0226189/bio?ref_=nm_ov_bio_sm [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
Посилання
- Вільям Дітерле [ 5 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Allmovie
- Вільям Дітерле [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] на сайті Turner Classic Movies
- Вільям Дітерле[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Американського кіноінституту
- Вільям Дітерле [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Filmportal.de
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lyam Di terle angl William Dieterle im ya pri narodzhenni nim Wilhelm Dieterle 15 lipnya 1893 9 grudnya 1972 nimeckij i amerikanskij kinorezhiser i aktor yakij bilshu chastinu kar yeri propracyuvav v Gollivudi Vilyam DiterleWilliam DieterleZobrazhennyaIm ya pri narodzhenni Vilgelm DiterleData narodzhennya 15 lipnya 1893 1893 07 15 Misce narodzhennya Lyudvigsgafen na Rejni NimechchinaData smerti 9 grudnya 1972 1972 12 09 79 rokiv Misce smerti Ottobrunn NimechchinaGromadyanstvo Nimechchina SShAProfesiya kinorezhiser kinoaktorNagorodi zirka na gollivudskij Aleyi slavi d d 1961 IMDb ID 226189 Vilyam Diterle u Vikishovishi Najcikavishimi i najviznanishimi filmami Diterle ye 1939 1941 i 1948 Jogo film Zhittya Emilya Zolya 1937 otrimav Oskar yak najkrashij film a samogo Diterle za cej film bulo nominovano na Oskar yak najkrashogo rezhisera Krim togo v cilomu p yat aktoriv visuvalisya na premiyu Oskar za svoyi roli u filmah Diterle Pol Muni ru i Dzhennifer Dzhons prichomu Muni i Shildkraut yiyi otrimali BiografiyaRanni roki zhittya Kinokar yera v Nimechchini 1913 1929 Molodshij z dev yatoh ditej v sim yi Yakoba Diterle i Berti urodzh Derr U ditinstvi zhiv u bidnosti dlya zarobitku teslyaruvav torguvav vtorsirovinoyu Rano zacikavivsya teatrom staviv spektakli v simejnij komori U 16 rokiv zaluchivsya do mandrivnogo teatru pracyuvav u nomu riznorobochim i vivchav aktorsku majsternist nezabarom stav providnim romantichnim aktorom 1919 roku v Berlini privernuv uvagu Maksa Rejngardta yakij zaluchav jogo do svoyih postanovok do 1924 Z 1921 dlya zarobitku znimavsya v kino i nezabarom stav populyarnim harakternim aktorom v tomu zh roci odruzhivsya z aktrisoyu Sharlotoyu Hagenbruh U 1923 na vlasni koshti postaviv svij pershij film v golovnij roli znyalasya moloda Marlen Ditrih U 1927 razom z druzhinoyu zasnuvav kinokompaniyu Charrha Film Kar yera u Gollivudi 1930 ti roki Pislya pogirshennya politichnoyi situaciyi v Nimechchini u 1930 ti rokah Diterle yak i bagato inshih predstavnikiv kinoindustriyi krayini emigruvav do SShA Diterle govoriv U Berlini hodiv takij zhart pro vtechu yaksho v restorani dzvoniv telefon govorili sho ce napevno Gollivud Nu odnogo razu mi z druzhinoyu obidali i ce dijsno stalosya Diterle otrimav propoziciyu vid studiyi Vorner Brazers staviti kinoversiyi populyarnih hitiv studiyi nimeckoyu movoyu dlya rinku Nimechchini U cij yakosti vin zrobiv filmi Tanok trivaye 1930 Put usih cholovikiv 1930 i Svyashennij vogon 1931 Chas shastya 1931 i Kismet 1931 Vin zhe pracyuvav nad 1931 nimeckomovnoyu versiyeyu zigrav rol kapitana Ahava Film postaviv she odin yevropeyec yakij nezabarom stane odnim z najuspishnishih rezhiseriv studiyi Vorner ugorec Majkl Kertis Vice prezident kompaniyi Vorner Brazers Hol B Uollis buv nastilki vrazhenij cimi filmami sho zaproponuvav Diterle zalishitisya u Gollivudi 1931 roku Diterle zminiv im ya z nimeckogo Vilgelma na anglijske Vilyam a v 1937 roci stav gromadyaninom SShA Hocha Diterle znyav svoyi najvazhlivishi filmi piznishe prote deyaki doslidniki kino vvazhayut sho najkrashim periodom u Diterle buli same 1931 1934 roki Jogo pershij film 1931 sogodni vvazhayetsya shedevrom i odnim z viznachalnih portretiv vtrachenogo pokolinnya 1920 h rokiv Film rozpovidaye pro chotiroh amerikanskih bojovih pilotiv yaki gulyayut i poneviryayutsya Parizhem pislya Pershoyi svitovoyi vijni namagayuchis znovu nabuti sensu zhittya Za idejnim zmistom tematikoyu nastroyem film vitrimanij u dusi robit Ernesta Hemingueya i Frensisa Skotta Ficdzheralda Hocha film i ne buv uspishnim u pershomu prokati vin buv visoko ocinenij yak zabutij shedevr pri podalshomu prokati u 1970 roci Kriminalna avantyurna komediya 1932 imituvala maneru Lyubicha na najvishomu rivni a kriminalna melodrama 1934 z Bett Devis stala kultovoyu zavdyaki nejmovirno visokomu tempu opovidannya i tehnichnij doskonalosti pri vikladi dosit taki standartnoyi kriminalnoyi istoriyi Kadr z filmu Son litnoyi nochi 1935 U 1934 roci v SShA priyihav Rejngardt yakij vtik z Yevropi vid nacistskoyi zagrozi Vin priviz z soboyu rozkishnu gotovu do postanovki versiyu Sna litnoyi nochi Vilyama Shekspira feyeriyi dlya gollivudskogo teatru Gollivud boul yaka stane legendarnoyu Vona bula nastilki vrazhayuchoyu sho zacikavila kerivnikiv Vorner Diterle perekonav Vorner Brazers profinansuvati krupnobyudzhetnu kinoversiyu vistavi iz zirkovim skladom vikonavciv Rezhiserami stali sam Rejngardt razom zi svoyim uchnem Diterle Pid chas roboti nad strichkoyu Rejngardt provodiv repeticiyi z aktorami i tilki potim dozvolyav Diterle staviti film Rejngardt nichogo ne znav pro Gollivud i povinen buv za dopomogoyu Diterle zrozumiti riznicyu mizh nadmirno akcentovanoyu aktorskoyu groyu na sceni i tonkoshami roboti na kameru Film nevdalo projshov v kinoteatrah dumka kritikiv takozh bula neodnoznachnoyu Prote film otrimav dva Oskara za najkrashu operatorsku robotu i najkrashij montazh i buv nominovanij she na dva za najkrashu kartinu i najkrashomu pomichnikovi rezhisera Sogodni film perevazhno visoko ocinyuyut kritiki i vin nalezhit do klasiki zhanru U drugij polovini 1930 h rokiv Diterle postaviv na studiyi Vorner tri prestizhni bajopiki z aktorom Polom Muni Istoriya Luyi Pastera 1936 Zhittya Emilya Zolya 1937 ta Huares 1939 kozhen z yakih bulo udostoyeno nominacij na Oskar Pershoyu v seriyi cih znamenitih i duzhe uspishnih biografichnih filmiv stala Istoriya Luyi Pastera 1936 Pol Muni zigrav rol znamenitogo uchenogo yakij ne lishe vidkriv principi vakcinaciyi ale i buv vimushenij vesti borotbu z i skeptichno nalashtovanoyu medichnoyu spilnotoyu Film mav uspih yak u kritiki tak i v prokati i prinis Muni Oskar yak najkrashomu aktorovi Vin takozh dopomig kompaniyi Vorner Brazers zatverditisya yak tvorcyu prestizhnih kartin pislya desyatilittya populyarnosti golovnim chinom kriminalnimi dramami Na zhal ce privelo do togo sho Diterle buv vimushenij postaviti dekilka filmiv yaki jomu ne podobalisya oskilki na Vorner v toj moment yaksho ti dosyagav uspihu to tobi davali sho nebud zhahlive shob utrimati tebe vid nadmirnoyi zarozumilosti Sered cih filmiv biografichna kartina pro britansku gromadsku diyachku pid nazvoyu 1936 kriminalna komediya 1936 z Bett Devis druga z troh kinoversij romanu Deshilla Gemmetta a takozh 1937 za Markom Tvenom Pislya cogo Diterle dozvolili znyati she odnu silnu biografichnu kartinu z Polom Muni Zhittya Emilya Zolya 1937 Zasnovanij na istoriyi zhittya francuzkogo filosofa i romanista Emilya Zolya film golovnim chinom buv prisvyachenij uchasti Zolya u znamenitij spravi Drejfusa oficera Francuzkoyi armiyi yevreya za nacionalnistyu nepravomirno zvinuvachenogo v zradi svoyimi nachalnikami i posadzhenogo u v yaznicyu Film mav velicheznij uspih i buv nominovanij na 10 Oskariv zavoyuvavshi ci nagorodi v kategoriyah najkrashij film najkrashij scenarij i najkrasha rol drugogo planu aktor v roli Drejfusa Diterle otrimav nominaciyu yak najkrashij rezhiser i cya nominaciya na Oskar tak i zalishilasya yedinoyu v jogo kar yeri Nastupnij film 1938 zigrav vazhlive znachennya v tvorchij biografiyi Diterle i jogo scenarista yakij buv chlenom Kompartiyi SShA i vidkrito prosuvav u svoyemu mistectvi komunistichni poglyadi Diya filmu vidbuvayetsya pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi yaka she ne zakinchilasya na toj moment Zvichajnij selyanin Genri Fonda bere do ruk zbroyu shob zahishati svoye gospodarstvo vid zagarbnikiv odnochasno zavodyachi roman z rosijskoyu avantyuristskoyu vimushenoyu shpiguvati na Franko Film rizko vikrivav tiraniyu i vistupav iz zaklikom do usih krayin pidtrimati respublikansku Ispaniyu U epohu rozgulu makkartizmu i polyuvannya na vidom v 1940 1950 ti roki film chasto zgaduvavsya yak prokomunistichnij v uryadovih dokumentah Huares 1939 stav tretim biografichnim filmom yakij Diterle zrobiv z Polom Muni vin rozpovidav pro zhittya meksikanskogo politika Benito Huaresa i jogo borotbu z imperatorom Maksimilianom I u 1860 ti roki Pislya vihodu cogo filmu Diterle nazvali kvintesenciyeyu liberalnogo rezhisera 1930 h rokiv V odnomu z interv yu u 1970 ti roki Diterle zayaviv sho cej film povinen bi stati najtipovishoyu kartinoyu nashogo chasu 1970 h rokiv velika suchasna armiya visnazhena partizanami Paralel iz V yetnamom bilsh nizh ochevidna Strichka otrimala dvi nominaciyi na Oskar za najkrashu operatorsku robotu i za najkrashu rol drugogo planu za rol imperatora Maksimiliana Dvoma ostannimi kartinami Diterle dlya studiyi Vorner znovu stali bajopiki v yakih golovni roli cogo razu vikonav Edvard Robinson 1940 nominaciya na Oskar za najkrashij scenarij bula prisvyachena vidkrittyu Paulem Erlihom zavdyaki chomu stalo mozhlivim likuvati sifilis 1940 bula prisvyachena Polu Dzhuliusu Rejteru yakij stvoriv pershe agentstvo novin Rejter Kar yera u Gollivudi 1940 vi roki U 1940 vi roki roboti Diterle napovnilisya bagatoyu romantichnoyu ekspresiyeyu Todi yak bagato oglyadachiv togo chasu vidchuvali sho jogo kar yera projshla svij pik u 1930 ti roki zagalna dumka kritikiv sogodni taka sho filmi same cogo periodu ye jogo najkrashimi Kinokritik Devid Tomson zokrema pisav sho bajopiki 1930 h rokiv buli nepovorotkimi i velikovagovimi nimeckimi robotami yaki strazhdali vid teatralnosti i nadmirnih chudasij Pola Muni todi yak jogo nastupni roboti rozkrili ranishe zatisnutij talant shedrogo romantika Na studiyi Diterle postaviv dva klasichni filmi 1939 z Charlzom Loutonom v roli Kvazimodo i 1941 z v roli diyavola 1939 buv odnim z najkrashih filmiv Diterle yak za svoyim romantichnim stilem tak i za prekrasnimi temnimi scenami parizkogo serednovichnogo dna z dramatichnim minimalnim osvitlennyam sho prijshlo vid jogo ekspresionistskih koreniv Film bulo nominovano na dva Oskari za najkrashu muziku i najkrashij zvukozapis i stav na toj moment bezsumnivno najkrashoyu ekranizaciyeyu klasichnoyi istoriyi Viktora Gyugo Pislya cogo Diterle vidznachivsya she odniyeyu vigrashnoyu ekranizaciyeyu zrobivshi divovizhnij 1941 za opovidannyam vidomij takozh pid nazvoyu Vse sho mozhna kupiti za groshi 1941 buv gotichnoyu fantaziyeyu za motivami legendi pro Fausta diya yakogo vidbuvayetsya u shtati Nyu Gempshir u 1840 vi roki Golovni roli zigrali Diyavol i molodij politik Daniel Uebster yaki vstupayut u borotbu za dushu fermera Dzhabesa Stouna pislya togo yak toj hoche vijti z ugodi z Diyavolom Hocha pri pershomu prokati film ne mav osoblivogo uspihu sogodni vin viznayetsya klasikoyu zavdyaki nuarovij operatorskij roboti sho zavoyuvala Oskar za muziku Bernarda Herrmanna i vrazhayuchim specefektam 2003 roku aktor i rezhiser Alek Bolduyin stvoriv rimejk cogo filmu Bajopik 1942 z Vanom Geflinom i Lajonelom Berrimorom v golovnih rolyah rozpovidav pro 17 go prezidenta SShA Endryu Dzhonsona yakij zminiv na cij posadi zastrelenogo Avraama Linkolna i zokrema pro podiyi pov yazani z jogo impichmentom Kismet 1944 stav chetvertoyu kinopostanovkoyu za odnojmennoyu p yesoyu pislya filmiv Vorner Brazers 1914 1920 i 1930 rokiv a takozh nimeckomovnoyi versiyi yaku Diterle postaviv u 1931 roci U cij prigodnickij istorichnij fantaziyi pro podiyi pri dvori bagdadskogo vizira v dusi Tisyachi i odniyeyi nochi zigrali Ronald Kolman i Marlen Ditrih Film otrimav chotiri nominaciyi na Oskar za najkrashu operatorsku robotu muziku zvuk i robotu hudozhnika Z 1944 roku Diterle pochav spivpracyuvati z nezalezhnim prodyuserom z yakim postaviv 1944 vdalu romantichnu melodramu voyennogo periodu za uchastyu Dzhindzher Rodzhers i Dzhozefa Kottena ta romantichnu melodramu 1945 pro soldata Dzhozef Kotten yakij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pishe lyubovni listi vid imeni svogo druga Devid Selznik yakij u toj chas buv cholovikom Dzhons stav prodyuserom i nastupnogo filmu Diterle 1948 stav odnim z shedevriv Diterle v yakomu vin zmig proyaviti usi svoyi hudozhni talanti Jogo vikoristannya svitlogo temnogo i tumannogo fonu i v yakijs moment teksturovanogo polya malovnichogo polotna peredavali fantazijnij stan i atmosferu potojbichnoyi istoriyi zakohanih z riznih chasiv Bezperechno cej film vplinuv na podalshi filmi na shozhu temu Byudzhet filmu buv nadmirno rozdutim i Selznik buv vimushenij prodati kontrakt Diterle v Paramaunt pikcherz Robota v Paramaunt 1949 1957 roki Dlya Paramaunt Diterle postaviv dekilka dobrotnih filmiv nuar u 1949 roci Diterle z v roli vikladachki koledzhu yaka vbivaye svogo studenta pri sprobi zgvaltuvannya a potim prihovuye slidi zlochinu i de Bert Lankaster vikonuye rol yegera v Pivdennij Africi yakij vipadkovo znahodit tajnik z koshtovnostyami pislya chogo staye ob yektom zhorstokogo i vitonchenogo peresliduvannya z boku girnichodobuvnoyi kompaniyi U filmi nuar 1950 z grupa shahrayiv obigruye v poker hlopcya yakij pokinchuye zhittya samogubstvom ale jogo mstivij brat rozshukuye i vbivaye odnogo za inshim usih uchasnikiv tiyeyi gri 1952 rozpovidav pro borotbu okruzhnogo prokurora Edmond O Brajyen i zhurnalista Vilyam Golden z kriminalnim sindikatom U melodrami 1950 dobra i zla sestri zakohuyutsya v odnogo cholovika yakij odruzhuyetsya na zlij ale nezabarom rozumiye sho lyubit dobru She odna melodrama 1950 za uchastyu Dzhozefa Kottena i Dzhoan Fontejn rozpovidaye pro vipadkovi stosunki velikogo promislovcya i vidomoyi pianistki yaki voleyu doli ne vstigli na litak yakij zaznav aviakatastrofi sho dozvolilo yim na deyaki chas virvatisya iz zvichnoyi zhittyevoyi rutini i viddatisya sili pochuttiv Prigodnickij romantichnij triler 1951 z Dzhozefom Kottenom v golovnij roli buv rimejkom shiroko viznanogo Shanhajskogo ekspresu 1932 Dzhozefa fon Shternberga Za nim znyav nizku neviraznih filmiv vestern Chervona gora 1951 z Alanom Leddom i sportivna melodrama pro zhokeya Buts Meloun 1952 z Vilyamom Goldenom i biblejska epichna drama 1953 z Ritoyu Gejvort u golovnij roli V melodrami 1954 Elizabet Tejlor zigrala druzhinu vlasnika chajnoyi plantaciyi na Cejloni yaka sumuye za miskim zhittyam i zakohuyetsya v kerivnika Persh nizh povernutisya do Yevropi Diterle znyav she dva bajopiki 1955 pro Riharda Vagnera i 1957 Ostanni roki zhittya U 1958 roci Diterle povernuvsya do Nimechchini postavivshi tam i v Italiyi ponad desyatok filmiv bilshist z yakih buli zrobleni dlya telebachennya i projshli nepomitno Ostannij amerikanskij film Diterle 1964 vidomij takozh yak Viznannya abo Sim riznih shlyahiv kriminalno prigodnicka komediya fars za uchastyu Dzhindzher Rodzhers i Reya Millanda po hodu stvorennya zaznala chislennih zmini i cherez rozbizhnosti stosovno montazhu bula pokladena na policyu z yavivshis na ekranah tilki u 1971 roci Film stav najbilshim provalom v amerikanskij kar yeri Diterle Ostannoyu rezhiserskoyu robotoyu Diterle stala nimecka televersiya Snu litnoyi nochi 1968 sho zrobilo jogo jmovirno yedinim rezhiserom yakij zrobiv dvi kinoversiyi ciyeyi komediyi Vilyama Shekspira Pislya cogo Diterle vijshov na pensiyu i pereyihav u bavarske mistechko Ottobrunn de pomer 9 grudnya 1972 roku Nagorodi i nominaciyi1936 Nominaciya na Kubok Mussolini Venecijskogo kinofestivalyu za film Istoriya Luyi Pastera 1936 1938 Nominaciya na Oskar najkrashomu rezhiserovi za film Zhittya Emilya Zolya 1937 1949 Nominaciya na Zolotogo leva Venecijskogo kinofestivalyu za film 1948 1970 Pochesna kinopremiya Nimechchini za bagatorichnij vidatnij osobistij vnesok u nimecke kinoFilmografiyaRezhiserski roboti Filmi postavleni v Nimechchini 1923 Cholovik bilya dorogi Der Mensch am Wege 1927 Tayemnicya abata H Das Geheimnis des Abbe X 1928 Seks v lancyugah Geschlecht in Fesseln Die Sexualnot der Gefangenen 1929 Cherez Brandenburzki vorota Poki sho na Unter Linden Durchs Brandenburger Tor Solang noch Untern Linden 1929 Ya kohayu tebe Ich liebe fur Dich 1929 Vesnyanij shum Fruhlingsrauschen 1929 Tisha u lisi Das Schweigen im Walde 1929 Lyudvig II Bavarskij Ludwig II King of Bavaria Versiyi gollivudskih filmiv nimeckoyu movoyu 1930 Ti hto tancyuyut Der Tanz geht weiter 1930 Kismet Kismet 1930 Chas shastya Eine Stunde Gluck 1931 Svyashennij vogon Die heilige Flamme Gollivudski filmi 1931 The Last Flight 1931 Jogo Velichnist Kohannya Her Majesty Love 1932 Rozshukuyetsya cholovik Man Wanted 1932 Jewel Robbery 1932 Avariya The Crash 1932 Prozhiti shist godin Six Hours to Live 1932 Bagrova zorya Scarlet Dawn 1933 Lyudina zakonu Lawyer Man 1933 Grend slem Grand Slam 1933 Chudovij Adorable 1933 Zakohanij diyavol The Devil s in Love 1933 Zhinka Female 1933 Zi shtabu From Headquarters 1934 Fog Over Frisco 1934 Modi 1934 roku Fashions of 1934 1934 Doktor Monika Dr Monica 1934 Madam dyu Barri Madame Du Barry 1934 Vognyanij ptah The Firebird 1934 Tayemnicha narechena The Secret Bride 1935 Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1935 Doktor Sokrat Dr Socrates 1936 Istoriya Luyi Pastera The Story of Louis Pasteur 1936 The White Angel 1936 Satan Met a Lady 1937 Velikij O Malli The Great O Malley 1937 The Prince and the Pauper 1937 Another Dawn 1937 Zhittya Emilya Zolya The Life of Emile Zola 1938 Blockade 1939 Huares Juarez 1939 The Hunchback of Notre Dame 1940 Dr Ehrlich s Magic Bullet 1940 A Dispatch From Reuter s 1941 The Devil and Daniel Webster 1942 Sinkopa Syncopation 1943 Tennessee Johnson 1944 Kismet Kismet 1945 Pobachimosya I ll Be Seeing You 1945 Love Letters 1945 Ce kohannya nashe This Love of Ours 1946 V poshukah vitru The Searching Wind 1946 Duel in the Sun v titrah ne vkazanij 1948 Portrait of Jennie 1949 The Accused 1949 Pishana motuzka Rope of Sand 1950 Paid in Full 1950 Vulkan Vulcano 1950 September Affair 1950 Dark City 1951 Peking Express 1951 Chervona gora Red Mountain 1952 Buts Meloun Boots Malone 1952 The Turning Point 1953 Salome 1954 Elephant Walk 1955 Charivnij vogon Magic Fire 1957 Omar Hayam Omar Khayyam 1964 Quick Let s Get Married The Confession Yevropejski filmi 1959 Mesnik Il Vendicatore 1960 Hazyajka svitu Chastina I Die Herrin der Welt Teil I 1960 Hazyajka svitu Chastina II Die Herrin der Welt Teil II 1960 Ya znajshov Dzhuliyu Harrington Ich fand Julia Harrington TB 1960 Majzhe nichne ziznannya Fastnachtsbeichte 1960 Tayemnici Angkora Les Mysteres d Angkor 1961 Velika podorozh Die Grosse Reise TB 1962 Vtecha Gabrielya Shillinga Gabriel Schillings Flucht TB 1962 Gidne zadovolennya Das Vergnugen anstandig zu sein TB 1962 Antigona Antigone TB 1966 Samba Samba TB 1968 Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum TB PrimitkiPopri v cilomu negativnu reakciyu kritiki film uspishno projshov v prokati i buv nominovanij na Oskar za najkrashu zhinochu rol Dzhennifer Dzhons najkrashe oformlennya inter yeriv i u dvoh muzichnih kategoriyah Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Wakeman John World Film Directors Volume 1 The H W Wilson Company 1987 245 251 Vilyam MkPik Biografiya na http www imdb com name nm0226189 bio ref nm ov bio sm 12 chervnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 PosilannyaVilyam Diterle 5 bereznya 2015 u Wayback Machine na sajti Allmovie Vilyam Diterle 10 listopada 2014 u Wayback Machine na sajti Turner Classic Movies Vilyam Diterle nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na sajti Amerikanskogo kinoinstitutu Vilyam Diterle 10 veresnya 2014 u Wayback Machine na sajti Filmportal de