Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Вільямом Генрі Пікерінгом американським астрономом відкривачем Феби супутника Сатурна Сер Вільям Гейвард Пі

Вільям Гейвард Пікерінг

Вільям Гейвард Пікерінг
Не плутати з Вільямом Генрі Пікерінгом — американським астрономом, відкривачем Феби — супутника Сатурна.

Сер Вільям Гейвард Пікерінг (англ. Sir William Hayward Pickering; 24 грудня 1910(19101224) — 15 березня 2004) — американський фізик і астроном новозеландського походження.

Вільям Гейвард Пікерінг
William Hayward Pickering
image
Народився24 грудня 1910(1910-12-24)[1][2][3]
Веллінгтон, Нова Зеландія
Помер15 березня 2004(2004-03-15)[1][2][3](93 роки)
Ла-Каньяда-Флінтрідж, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·пневмонія
Країнаimage Нова Зеландія
image США
Діяльністьфізик, інженер
Alma materКаліфорнійський технологічний інститут
Галузькосмонавтика
ЗакладЛабораторія реактивного руху Каліфорнійського технологічного інституту
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникРоберт Ендрус Міллікен
Аспіранти, докторантиd[4]
ЧленствоІнститут інженерів з електротехніки та електроніки
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Національна академія наук США
Відомий завдяки:дослідження планет
Нагородимедаль Едісона (1972)
(1976).
image Вільям Гейвард Пікерінг у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пікерінг.

Життєпис

Народився у Веллінгтоні (Нова Зеландія), в 1932 році закінчив Каліфорнійський технологічний інститут. Упродовж 1932—1976 років працював у цьому інституті (з 1946 року — професор, в 1954—1976 роках — директор Лабораторії реактивного руху). У 1976—1978 роках — директор Дослідницького інституту при Університеті бензину і корисних копалин у Саудівській Аравії, з 1978 року — президент Пікерінгівскої науково-дослідної корпорації. Був членом багатьох урядових і університетських комісій з дослідження космічного простору.

Очолював роботи зі створення перших американських штучних супутників Землі («Експлорер-1» вийшов на навколоземну орбіту 31 січня 1958), а також керував плануванням, розробкою та здійсненням американських програм дослідження Місяця та планет за допомогою автоматичних станцій «Рейнджер», «Сервейор», «Марінер». «Рейнджер-7», «Рейнджер-8», «Рейнджер-9» (1964—1965) перед жорстким примісяченням передали на Землю перші детальні великомасштабні фотографії місячної поверхні. Апарати серії «Сервейор» (1966—1967) здійснювали м'яку посадку на Місяць і виконували різноманітні дослідження місячної поверхні, зірок, планет, сонячної корони. «Марінер-2» в 1962, пройшовши на відстані 33600 км від Венери, передав на Землю наукову інформацію про атмосферу і температуру поверхні планети, «Марінер-5» (1967) досліджував Венеру з пролітної траєкторії. «Марінер-4» в 1965 успішно досліджував Марс з пролітної траєкторії і сфотографував його, на переданих на Землю знімках вперше були виявлені кратери на поверхні планети. «Марінер-6», (1969) і «Марінер-9» (1971—1972) провели докладніше вивчення атмосфери і поверхні Марса. Під час польоту «Марінера-10» (1974) було продовжено дослідження Венери, а потім отримані перші детальні знімки поверхні Меркурія і зроблені спроби виявлення на ньому атмосфери.

Відзнаки і нагороди

Член Національної АН США, член Новозеландського королівського товариства, Міжнародної академії астронавтики, президент Міжнародної астронавтичної федерації (1965—1966).

Премія імені Дж. Вайлда Американського ракетного товариства (1957), медаль імені Х. Колумба (Генуя, 1964), премія імені А. Галабера Міжнародної астронавтичної федерації (1965), премія Годдарда Національного космічного клубу (1965), медаль Едісона інституту інженерів з електротехніки та електроніки (1972), Національна наукова медаль уряду США (1976), Інституту Франкліна (1976).

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Джерела

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Пикеринг Уильям Хэйуард. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Vilyamom Genri Pikeringom amerikanskim astronomom vidkrivachem Febi suputnika Saturna Ser Vilyam Gejvard Pikering angl Sir William Hayward Pickering 24 grudnya 1910 19101224 15 bereznya 2004 amerikanskij fizik i astronom novozelandskogo pohodzhennya Vilyam Gejvard PikeringWilliam Hayward PickeringNarodivsya24 grudnya 1910 1910 12 24 1 2 3 Vellington Nova ZelandiyaPomer15 bereznya 2004 2004 03 15 1 2 3 93 roki La Kanyada Flintridzh okr L Andzheles Kaliforniya SShA pnevmoniyaKrayina Nova Zelandiya SShADiyalnistfizik inzhenerAlma materKalifornijskij tehnologichnij institutGaluzkosmonavtikaZakladLaboratoriya reaktivnogo ruhu Kalifornijskogo tehnologichnogo institutuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikRobert Endrus MillikenAspiranti doktorantid 4 ChlenstvoInstitut inzheneriv z elektrotehniki ta elektroniki Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna inzhenerna akademiya SShA Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki doslidzhennya planetNagorodimedal Edisona 1972 1976 Vilyam Gejvard Pikering u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pikering ZhittyepisNarodivsya u Vellingtoni Nova Zelandiya v 1932 roci zakinchiv Kalifornijskij tehnologichnij institut Uprodovzh 1932 1976 rokiv pracyuvav u comu instituti z 1946 roku profesor v 1954 1976 rokah direktor Laboratoriyi reaktivnogo ruhu U 1976 1978 rokah direktor Doslidnickogo institutu pri Universiteti benzinu i korisnih kopalin u Saudivskij Araviyi z 1978 roku prezident Pikeringivskoyi naukovo doslidnoyi korporaciyi Buv chlenom bagatoh uryadovih i universitetskih komisij z doslidzhennya kosmichnogo prostoru Ocholyuvav roboti zi stvorennya pershih amerikanskih shtuchnih suputnikiv Zemli Eksplorer 1 vijshov na navkolozemnu orbitu 31 sichnya 1958 a takozh keruvav planuvannyam rozrobkoyu ta zdijsnennyam amerikanskih program doslidzhennya Misyacya ta planet za dopomogoyu avtomatichnih stancij Rejndzher Servejor Mariner Rejndzher 7 Rejndzher 8 Rejndzher 9 1964 1965 pered zhorstkim primisyachennyam peredali na Zemlyu pershi detalni velikomasshtabni fotografiyi misyachnoyi poverhni Aparati seriyi Servejor 1966 1967 zdijsnyuvali m yaku posadku na Misyac i vikonuvali riznomanitni doslidzhennya misyachnoyi poverhni zirok planet sonyachnoyi koroni Mariner 2 v 1962 projshovshi na vidstani 33600 km vid Veneri peredav na Zemlyu naukovu informaciyu pro atmosferu i temperaturu poverhni planeti Mariner 5 1967 doslidzhuvav Veneru z prolitnoyi trayektoriyi Mariner 4 v 1965 uspishno doslidzhuvav Mars z prolitnoyi trayektoriyi i sfotografuvav jogo na peredanih na Zemlyu znimkah vpershe buli viyavleni krateri na poverhni planeti Mariner 6 1969 i Mariner 9 1971 1972 proveli dokladnishe vivchennya atmosferi i poverhni Marsa Pid chas polotu Marinera 10 1974 bulo prodovzheno doslidzhennya Veneri a potim otrimani pershi detalni znimki poverhni Merkuriya i zrobleni sprobi viyavlennya na nomu atmosferi Vidznaki i nagorodiChlen Nacionalnoyi AN SShA chlen Novozelandskogo korolivskogo tovaristva Mizhnarodnoyi akademiyi astronavtiki prezident Mizhnarodnoyi astronavtichnoyi federaciyi 1965 1966 Premiya imeni Dzh Vajlda Amerikanskogo raketnogo tovaristva 1957 medal imeni H Kolumba Genuya 1964 premiya imeni A Galabera Mizhnarodnoyi astronavtichnoyi federaciyi 1965 premiya Goddarda Nacionalnogo kosmichnogo klubu 1965 medal Edisona institutu inzheneriv z elektrotehniki ta elektroniki 1972 Nacionalna naukova medal uryadu SShA 1976 Institutu Franklina 1976 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Pikering Uilyam Hejuard Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros

Дата публікації:
Топ