Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вільям Гантер Мак-Крі | |
|---|---|
| Sir William Hunter McCrea | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. William Hunter McCrea |
| Народився | 13 грудня 1904 Дублін |
| Помер | 25 квітня 1999 (94 роки) Льюїс, Східний Суссекс |
| Поховання | d[1] |
| Країна |  Ірландія Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | математик, астроном, викладач університету |
| Alma mater | Кембриджський університет Геттінгенський університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | , Лондонський, Сассекський університети |
| Посада | голова |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Ральф Фаулер |
| Аспіранти, докторанти | d[2] d[2] d[2] d[2] d[2] d[2] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Туринська академія наук[3] |
| Нагороди | |
Сер Вільям Гантер Мак-Крі (англ. Sir William Hunter McCrea; 13 грудня 1904, Дублін — 25 квітня 1999) — англійський астроном і математик, член Лондонського королівського товариства (1952).
Життєпис і дослідження
Родився в Дубліні (Ірландія). У 1926 році закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету, продовжував навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина). Упродовж 1930—1932 років викладав математику в Единбурзькому університеті, в 1932—1936 роках — у Лондонському університеті і Імпіріел-коледжі. Потім був професором математики в Белфастському (1936—1944) і Лондонському (1944—1966) університетах. Упродовж 1966—1972 років — професор теоретичної астрономії Сассекського університету, з 1972 — почесний професор.
Основні наукові роботи відносяться до різних областей теоретичної астрофізики — теорії зоряних атмосфер, фізики міжзоряного середовища, космогонії, космології. У 1929 році виконав піонерські дослідження динамічних ефектів турбулентності як механізму, здатного забезпечити надходження речовини в хромосферу. У 1931 році побудував першу послідовну модель атмосфери і з її допомогою розрахував вихідний потік випромінювання; ця модель дозволила вперше отримати самоузгоджені кількісні оцінки ряду параметрів атмосфер зірок. Одним з перших звернувся до проблеми обліку сферичності зоряних атмосфер, вивчав перенесення випромінювання в рухомих атмосферах та закінчення речовини із зірок Вольфа — Рає і нових.
Разом з у 1934 році побудував ньютонівську космологічну теорію, яка, не використовуючи складний математичний апарат загальної теорії відносності, служить для багатьох явищ космічних масштабів гарним наближенням до релятивістської космології. Розробив з точки зору загальної теорії відносності деякі аспекти гіпотези Ф. Гойл про безперервне виникненні матерії. Останнім часом займався дослідженням початкових умов у моделях однорідного та ізотропного Всесвіту. Створив єдину теорію утворення зірок і планетних систем з газових хмар, які перебувають у стані надзвукової турбулентності. У припущенні, що планети утворюються як холодні тіла, розглянув розділення хімічних елементів у планетній речовині. Вивчив роль ударних хвиль у процесах акреції міжзоряної речовини зірками; висловив припущення, що проходження Сонця через пилові хмари, пов'язані зі спіральними хвилями щільності, можуть бути причиною настання льодовикових періодів на Землі і що з цих хмар Сонце може черпати матеріал для поповнення свого сімейства комет. В інших астрономічних роботах вивчав статистичні властивості квазарів (залежність між їхнім червоним зсувом і зоряною величиною), виникнення направленого випромінювання в пульсарі, процеси перетікання речовини в подвійних системах. Ряд робіт присвячено теоретичній хімії та математиці.
Автор книг «Релятивістська фізика» (1935), «Фізика Сонця і зірок» (1950).
Член Ірландської королівської АН, Единбурзького королівського товариства, Німецької академії природодослідників «Леопольдина», президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1961—1963).
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1976), премія ім. Кіта Единбурзького королівського товариства (1941).
Джерела
Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Мак-кри Уильям Хантер. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Посилання
- Некролог у The Independent
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Vilyam Ganter Mak KriSir William Hunter McCreaIm ya pri narodzhenniangl William Hunter McCreaNarodivsya13 grudnya 1904 1904 12 13 DublinPomer25 kvitnya 1999 1999 04 25 94 roki Lyuyis Shidnij SusseksPohovannyad 1 Krayina Irlandiya Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmatematik astronom vikladach universitetuAlma materKembridzhskij universitet Gettingenskij universitetGaluzastrofizikaZaklad Londonskij Sassekskij universitetiPosadagolovaVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikRalf FaulerAspiranti doktorantid 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Turinska akademiya nauk 3 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1952 d 1939 d 1927 Ser Vilyam Ganter Mak Kri angl Sir William Hunter McCrea 13 grudnya 1904 Dublin 25 kvitnya 1999 anglijskij astronom i matematik chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1952 Zhittyepis i doslidzhennyaRodivsya v Dublini Irlandiya U 1926 roci zakinchiv Triniti koledzh Kembridzhskogo universitetu prodovzhuvav navchannya v Gettingenskomu universiteti Nimechchina Uprodovzh 1930 1932 rokiv vikladav matematiku v Edinburzkomu universiteti v 1932 1936 rokah u Londonskomu universiteti i Impiriel koledzhi Potim buv profesorom matematiki v Belfastskomu 1936 1944 i Londonskomu 1944 1966 universitetah Uprodovzh 1966 1972 rokiv profesor teoretichnoyi astronomiyi Sassekskogo universitetu z 1972 pochesnij profesor Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do riznih oblastej teoretichnoyi astrofiziki teoriyi zoryanih atmosfer fiziki mizhzoryanogo seredovisha kosmogoniyi kosmologiyi U 1929 roci vikonav pionerski doslidzhennya dinamichnih efektiv turbulentnosti yak mehanizmu zdatnogo zabezpechiti nadhodzhennya rechovini v hromosferu U 1931 roci pobuduvav pershu poslidovnu model atmosferi i z yiyi dopomogoyu rozrahuvav vihidnij potik viprominyuvannya cya model dozvolila vpershe otrimati samouzgodzheni kilkisni ocinki ryadu parametriv atmosfer zirok Odnim z pershih zvernuvsya do problemi obliku sferichnosti zoryanih atmosfer vivchav perenesennya viprominyuvannya v ruhomih atmosferah ta zakinchennya rechovini iz zirok Volfa Raye i novih Razom z u 1934 roci pobuduvav nyutonivsku kosmologichnu teoriyu yaka ne vikoristovuyuchi skladnij matematichnij aparat zagalnoyi teoriyi vidnosnosti sluzhit dlya bagatoh yavish kosmichnih masshtabiv garnim nablizhennyam do relyativistskoyi kosmologiyi Rozrobiv z tochki zoru zagalnoyi teoriyi vidnosnosti deyaki aspekti gipotezi F Gojl pro bezperervne viniknenni materiyi Ostannim chasom zajmavsya doslidzhennyam pochatkovih umov u modelyah odnoridnogo ta izotropnogo Vsesvitu Stvoriv yedinu teoriyu utvorennya zirok i planetnih sistem z gazovih hmar yaki perebuvayut u stani nadzvukovoyi turbulentnosti U pripushenni sho planeti utvoryuyutsya yak holodni tila rozglyanuv rozdilennya himichnih elementiv u planetnij rechovini Vivchiv rol udarnih hvil u procesah akreciyi mizhzoryanoyi rechovini zirkami visloviv pripushennya sho prohodzhennya Soncya cherez pilovi hmari pov yazani zi spiralnimi hvilyami shilnosti mozhut buti prichinoyu nastannya lodovikovih periodiv na Zemli i sho z cih hmar Sonce mozhe cherpati material dlya popovnennya svogo simejstva komet V inshih astronomichnih robotah vivchav statistichni vlastivosti kvazariv zalezhnist mizh yihnim chervonim zsuvom i zoryanoyu velichinoyu viniknennya napravlenogo viprominyuvannya v pulsari procesi peretikannya rechovini v podvijnih sistemah Ryad robit prisvyacheno teoretichnij himiyi ta matematici Avtor knig Relyativistska fizika 1935 Fizika Soncya i zirok 1950 Chlen Irlandskoyi korolivskoyi AN Edinburzkogo korolivskogo tovaristva Nimeckoyi akademiyi prirododoslidnikiv Leopoldina prezident Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1961 1963 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1976 premiya im Kita Edinburzkogo korolivskogo tovaristva 1941 DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Mak kri Uilyam Hanter Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros PosilannyaNekrolog u The Independent Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659