Вільям Бернсайд (англ. William Burnside; 2 липня 1852 — 21 серпня 1927) — англійській математик-алгебраїст. Член Лондонського королівського товариства, з 1885 року професор Морського коледжу в Гринвічі. Він відомий своїми роботами з теорії груп, теорії зображень та характерів груп, винайшов критерій можливості розв'язання скінченних груп. Йому також належить ряд праць з теорії ймовірностей, автоморфних функцій, теорії хвиль у рідинах та ін.
Вільям Бернсайд | |
---|---|
William Burnside | |
Вільям Бернсайд | |
Народився | 2 липня 1852[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[4] |
Помер | 21 серпня 1927[4][2][…](75 років) d, Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія |
Поховання | d |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | математик |
Alma mater | d d Кембриджський університет |
Галузь | теорія груп[5] і математика[5] |
Заклад | d Королівський військово-морський коледж у Гринвічі |
Посада | голова |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | Теорія скінченних груп |
Нагороди | |
Вільям Бернсайд у Вікісховищі |
Біографічні дані
Бернсайд народився у Лондоні, закінчив Сент-Джонс і Пемброк Коледж, у Кембриджському університеті, де він був другим вранглером у 1875. Видатний дослідник читав лекції в Кембриджі протягом наступних десяти років, а потім був призначений професором математики у Королівському військово-морському коледжі в Гринвічі. Бернсайд був дуже активним вченим, він опублікував понад 150 наукових праць протягом своєї наукової кар'єри.
Центральною частиною роботи Бернсайда була його праця в області теорії представлення груп, його внесок полягав у розробленні фундаменту теорії, доповнюючи та іноді змагаючись з роботою Фердинанда Фробеніуса, який почав працювати в цій галузі в 1890-х роках. Один з найбільш відомих внесків Бернсайда до теорії груп є його [en], в якій показано, що кожна скінчення група, порядок якої ділиться менш ніж на три різних простих числа, є розв'язною.
У 1897 році була опублікована класична робота Бернсайда «Теорія скінченних груп». Друге видання (опубліковане в 1911 році) стало стандартом у цій галузі на багато десятиліть. Головною відмінністю другого видання було включення в нього теорії характерів груп.
Вільям Бернсайд також відомий формулюванням проблеми Бернсайда: «Чи буде кінцево породжена група, у якій кожен елемент має кінцевий порядок, обов'язково кінцевою?».
Вчений відомий лемою Бернсайда (кількість орбіт в підгрупі, симетричної групи перестановок рівна середньозваженому кількості петель у перестановці), хоча цей результат був отриманий раніше Фердинандом Фробеніусом та Коші.
У червні 1901 року Вільям Бернсайд отримав почесний докторський ступінь у Дублінському університеті.
У 1904 році вчений був нагороджений Королівською медаллю Лондонського королівського товариства.
В додаток до математичної праці, Вільям Бернсайд був також відомим веслярем. Вільям також тренував команду веслувального екіпажу, саме в той час, коли він був лектором у Кембріджі. Насправді, увагу журналістів The Times більше привернула його спортивна кар'єра, тому ученого назвали «одним з найвідоміших кембриджських спортсменів свого часу».
Книги
- (вид. 2nd). Cambridge University Press. 1911. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 21 травня 2018; xxiv+512 p.
- , ред. (1936). Theory of probability. Cambridge University Press; reprint of 1928 first edition, based on a manuscript almost completed by Burnside shortly before his death
- ; Mann, A. J. S.; Tompson, Julia C., ред. (2004). . Т. Volume 1: Commentary on Burnside's life and work, papers 1883–1899, Volume 2: Papers 1900–1926. Clarendon Press/Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 21 травня 2018; 1584 pages in 2-volume set; Vol. 1 (as separate book). ISBN ; 788 pages in vol. 1. Vol. 2 (as separate book). ISBN .
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121890066 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Бёрнсайд Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- (1900). Review: Theory of Groups of Finite Order by Burnside. Bull. Amer. Math. Soc. 6: 390—398. doi:10.1090/S0002-9904-1900-00734-8.
- (1911) Theory of Groups of Finite Order from Nature 88:170,1 (#2197)
- Dodd, Edward Lewis (1929). (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 35 (3): 410—411. doi:10.1090/s0002-9904-1929-04764-5. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2020. Процитовано 21 травня 2018.
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Вільям Бернсайд в архіві MacTutor (англ.)
- (2003), Pioneers of Representation Theory: Frobenius, Burnside, Schur, and Brauer, History of Mathematics, Providence, R.I.: American Mathematical Society, ISBN , MR 1715145 Review [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Энциклопедійний словник Брокгауза та Ефрона: В 86 томах (82 т. та 4 доп.). — СПб.: 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Bernsajd angl William Burnside 2 lipnya 1852 21 serpnya 1927 anglijskij matematik algebrayist Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva z 1885 roku profesor Morskogo koledzhu v Grinvichi Vin vidomij svoyimi robotami z teoriyi grup teoriyi zobrazhen ta harakteriv grup vinajshov kriterij mozhlivosti rozv yazannya skinchennih grup Jomu takozh nalezhit ryad prac z teoriyi jmovirnostej avtomorfnih funkcij teoriyi hvil u ridinah ta in Vilyam BernsajdWilliam BurnsideVilyam Bernsajd Vilyam BernsajdNarodivsya2 lipnya 1852 1852 07 02 1 2 London Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer21 serpnya 1927 1927 08 21 4 2 75 rokiv d Bromli Velikij London London d Angliya Velika BritaniyaPohovannyadKrayina Velika BritaniyaDiyalnistmatematikAlma materd d Kembridzhskij universitetGaluzteoriya grup 5 i matematika 5 Zakladd Korolivskij vijskovo morskij koledzh u GrinvichiPosadagolovaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki Teoriya skinchennih grupNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1893 Korolivska medal 1904 medal de Morgana 1899 d 1875 Vilyam Bernsajd u VikishovishiBiografichni daniBernsajd narodivsya u Londoni zakinchiv Sent Dzhons i Pembrok Koledzh u Kembridzhskomu universiteti de vin buv drugim vranglerom u 1875 Vidatnij doslidnik chitav lekciyi v Kembridzhi protyagom nastupnih desyati rokiv a potim buv priznachenij profesorom matematiki u Korolivskomu vijskovo morskomu koledzhi v Grinvichi Bernsajd buv duzhe aktivnim vchenim vin opublikuvav ponad 150 naukovih prac protyagom svoyeyi naukovoyi kar yeri Centralnoyu chastinoyu roboti Bernsajda bula jogo pracya v oblasti teoriyi predstavlennya grup jogo vnesok polyagav u rozroblenni fundamentu teoriyi dopovnyuyuchi ta inodi zmagayuchis z robotoyu Ferdinanda Frobeniusa yakij pochav pracyuvati v cij galuzi v 1890 h rokah Odin z najbilsh vidomih vneskiv Bernsajda do teoriyi grup ye jogo en v yakij pokazano sho kozhna skinchennya grupa poryadok yakoyi dilitsya mensh nizh na tri riznih prostih chisla ye rozv yaznoyu U 1897 roci bula opublikovana klasichna robota Bernsajda Teoriya skinchennih grup Druge vidannya opublikovane v 1911 roci stalo standartom u cij galuzi na bagato desyatilit Golovnoyu vidminnistyu drugogo vidannya bulo vklyuchennya v nogo teoriyi harakteriv grup Vilyam Bernsajd takozh vidomij formulyuvannyam problemi Bernsajda Chi bude kincevo porodzhena grupa u yakij kozhen element maye kincevij poryadok obov yazkovo kincevoyu Vchenij vidomij lemoyu Bernsajda kilkist orbit v pidgrupi simetrichnoyi grupi perestanovok rivna serednozvazhenomu kilkosti petel u perestanovci hocha cej rezultat buv otrimanij ranishe Ferdinandom Frobeniusom ta Koshi U chervni 1901 roku Vilyam Bernsajd otrimav pochesnij doktorskij stupin u Dublinskomu universiteti U 1904 roci vchenij buv nagorodzhenij Korolivskoyu medallyu Londonskogo korolivskogo tovaristva V dodatok do matematichnoyi praci Vilyam Bernsajd buv takozh vidomim veslyarem Vilyam takozh trenuvav komandu vesluvalnogo ekipazhu same v toj chas koli vin buv lektorom u Kembridzhi Naspravdi uvagu zhurnalistiv The Times bilshe privernula jogo sportivna kar yera tomu uchenogo nazvali odnim z najvidomishih kembridzhskih sportsmeniv svogo chasu Knigi vid 2nd Cambridge University Press 1911 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 21 travnya 2018 xxiv 512 p red 1936 Theory of probability Cambridge University Press reprint of 1928 first edition based on a manuscript almost completed by Burnside shortly before his death Mann A J S Tompson Julia C red 2004 T Volume 1 Commentary on Burnside s life and work papers 1883 1899 Volume 2 Papers 1900 1926 Clarendon Press Oxford University Press ISBN 0 19 850585 X Arhiv originalu za 22 serpnya 2021 Procitovano 21 travnya 2018 1584 pages in 2 volume set Vol 1 as separate book ISBN 0 19 850586 8 788 pages in vol 1 Vol 2 as separate book ISBN 0 19 850587 6 Div takozhLema BernsajdaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121890066 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Byornsajd Uilyam Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 1900 Review Theory of Groups of Finite Order by Burnside Bull Amer Math Soc 6 390 398 doi 10 1090 S0002 9904 1900 00734 8 1911 Theory of Groups of Finite Order from Nature 88 170 1 2197 Dodd Edward Lewis 1929 PDF Bull Amer Math Soc 35 3 410 411 doi 10 1090 s0002 9904 1929 04764 5 Arhiv originalu PDF za 28 bereznya 2020 Procitovano 21 travnya 2018 PosilannyaDzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Vilyam Bernsajd v arhivi MacTutor angl 2003 Pioneers of Representation Theory Frobenius Burnside Schur and Brauer History of Mathematics Providence R I American Mathematical Society ISBN 978 0 8218 2677 5 MR 1715145 Review 26 listopada 2020 u Wayback Machine Enciklopedijnij slovnik Brokgauza ta Efrona V 86 tomah 82 t ta 4 dop SPb 1890 1907