Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поняття ві льне суспі льство часто використовується лібертаріанськими теоретиками для позначення суспільства в якому дос

Вільне суспільство

Вільне суспільство

Поняття «ві́льне суспі́льство» часто використовується лібертаріанськими теоретиками для позначення суспільства, в якому досягнуто їх ідеальні політичні, правові та економічні цілі.

У теоретичному вільному суспільстві всі люди діють добровільно, мають право на отримання влади та ресурси для самореалізації. Адлай Стівенсон визначив вільне суспільство як таке, в якому люди вважають «безпечним бути непопулярним» Інші, такі як [en], описали вільне суспільство як залежне від «принципу свободи асоціації». [en] стверджує, що свобода на «приватні бесіди» є «головною у вільному суспільстві». Визначення такого суспільства виходить з точки зору свободи слова — якщо люди мають право висловлювати свою думку, не побоюючись арешту, тюремного ув'язнення або фізичної шкоди. У вільному суспільстві, люди будуть організовуватися в громади, в тому числі на вільному ринку і в комунальних товариствах. Люди значно збільшать свої статки за відсутності обмежень на торгівлю і підприємництва.

Економічна свобода

Громадяни вільного суспільства можуть об'єднуватися в добровільні асоціації, як-от вільний ринок. Ця свобода вибору є ключовою для створення вільного суспільства, і люди в результаті цього стануть багатшими через відсутність обмежень у торгівлі. Перші прихильники вільного ринку, такі як Джеймс Медісон, «розуміли, що прийняття правильних правил та розширення ринків забезпечить особисту й економічну свободу». Крім того, сперечалися про вплив держави на ринку, оскільки в 19 столітті існувала сильна віра в те, що «ринок слід розглядати як саморегульований механізм і що роль держави полягає в тому, щоб усувати себе настільки далеко, наскільки це можливо для того, щоб зникла втрутитися в діяльність ринку чи регулювати її».

Ідеал laissez-faire, при якому держава створює правила з єдиною метою захисту прав власності від злодійства й агресії, водночас дозволяючи ринку саморегулюватися. Адам Сміт стверджував, що у вільному суспільстві «кожна людина, якщо вона не порушує закони справедливості, абсолютно вільна в тому, щоб переслідувати свої власні інтереси та налаштувати свою промисловість і капітал для конкуренції з інтересами будь-кого ще». Обґрунтування бажання скоротити державне регулювання виходило з того, що «захист людей в усі часи був обманом тиранії — благання монархії, аристократії, особистих привілеїв[...] всіх рабовласників, що виправдовують рабство як захист рабів».

Хоча стверджувалося, що вільне суспільство означає залученість держави й регулювання, але все ще є аргументи проти цієї позиції. Припускають, що в суспільстві, яке містить вільний ринок, великі держави і їх участь — це добре, оскільки вона забезпечує соціальну справедливість і рівність. Хоча ця думка існує, «правда полягає в тому, що, хоча економічна криза [2008 року] могла створити умови для активнішого втручання держави й підвищеного скептицизму щодо бажаності необмежених вільних ринків, прихильникам такої держави треба переконливий аргумент їхньої думки». Таким чином, поточна точка зору прихильників вільного ринку свідчить, що державні повноваження повинні бути мінімальними, які існують виключно для захисту своїх громадян і їх майнових прав від шкоди. Недавно дебати з цього питання поновилися, це залишається консенсусом стосовно вільного ринку.

Свобода слова

Свобода слова — це свобода говорити вільно, без цензури й обмежень. Попри те, що свобода слова варіюється від країни до країни, вона офіційно визнається законами більшості країн. Європейське Просвітництво стало причиною появи й поширення свободи слова. У 1689 році Білль про права Англії надав «свободу слова в парламенті». У 1789 році Французька революція проголосила права людини та громадянина. Свобода слова була оголошена безперечним правом. Через роки за свободою слова пішли проблеми й обмеження. Вони включають образи, збудження, дії, які охоплюють ріст протизаконної діяльності, комерційну мову і дитячу порнографію.

Історично держави намагалися перешкоджати свободі слова, довільно визначаючи її як небезпечну або загрозливу суспільству, визначаючи, що нею є, а що ні. Такі закони часто «використовуються політично впливовими фракціями для придушення мови, яка їх критикує» і «можуть бути використані в політичних цілях».

Свобода релігії

Свобода віросповідання визначається як право сповідувати релігію публічно або в себе вдома. Це також охоплює повну свободу сповідувати релігію або взагалі не сповідувати релігію. Це також відомо як «свобода від релігії». У деяких частинах світу відсутня релігійна свобода.

Див. також

Принципи

Політичні системи

Пов'язані підходи

Посилання

  1. Ліберальна сучасність і її противники: свобода, лібералізм і антилібералізм у 21 столітті. BRILL. 2007. с. 141. ISBN 9004160523, Джерело +3 Вересень 2017.
  2. [en], 11: 2 (літо 1995): 132-181
  3. [en]. «Державне фінансування у вільному суспільстві»
  4. Адлай Е. Стівенсон (1952-10-07). «Промова в Детройті» [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.].
  5. Чандран Кукатас, Ліберальний архіпелаг: теорія різноманітності й свободи, видавництво Оксфордського університету, 2003, с. 4
  6. Сінді Кон, «З останніми відкриттями WikiLeaks про ЦРУ — чи дійсно конфіденційність мертва?», Олівія Солон, The Guardian, 9 березня 2017 р.
  7. Дорн, JA (2012). «Сфера правління у вільному суспільстві». CATO Journal, 32 (3), 629-642
  8. Джексон, Б. (2010). «У истоков неолиберализма: свободная экономика и сильное государство, 1930–1947 гг.» Исторический журнал, 53 (1), 129-151
  9. Будера, Стенлі. Як отримати вигоду з змін: соціальна історія американського бізнесу. Чапел-Хілл: Університет Північної Кароліни Прес, 2009. Друк., додатковий текст.
  10. Бонапарт, TH (1989). «Джордж про вільну торгівлю, і за кордоном: американський економіст і соціальний філософ передбачали світ, безперешкодний у виробництві і обміні». Американський журнал економіки та соціології, 48 (2), 245., додатковий текст.
  11. Сабіл Рахман, К. (2011). «Концептуалізація економічної ролі держави: Laissez-Faire, технократія і демократична альтернатива». Polity, 43 (2), 264-286. doi: 10.1057 / pol.2010.29, додатковий текст.
  12. [1] [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.], додатковий текст.
  13. Майкл В. Макконнелл, «Вы не можете этого сказать:« Вред в ненавистнической речи »Джереми Уолдрона», « Нью-Йорк таймс», 22 июня 2012 г.
  14. [2] [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.], дополнительный текст.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ponyattya vi lne suspi lstvo chasto vikoristovuyetsya libertarianskimi teoretikami dlya poznachennya suspilstva v yakomu dosyagnuto yih idealni politichni pravovi ta ekonomichni cili U teoretichnomu vilnomu suspilstvi vsi lyudi diyut dobrovilno mayut pravo na otrimannya vladi ta resursi dlya samorealizaciyi Adlaj Stivenson viznachiv vilne suspilstvo yak take v yakomu lyudi vvazhayut bezpechnim buti nepopulyarnim Inshi taki yak en opisali vilne suspilstvo yak zalezhne vid principu svobodi asociaciyi en stverdzhuye sho svoboda na privatni besidi ye golovnoyu u vilnomu suspilstvi Viznachennya takogo suspilstva vihodit z tochki zoru svobodi slova yaksho lyudi mayut pravo vislovlyuvati svoyu dumku ne poboyuyuchis areshtu tyuremnogo uv yaznennya abo fizichnoyi shkodi U vilnomu suspilstvi lyudi budut organizovuvatisya v gromadi v tomu chisli na vilnomu rinku i v komunalnih tovaristvah Lyudi znachno zbilshat svoyi statki za vidsutnosti obmezhen na torgivlyu i pidpriyemnictva Ekonomichna svobodaGromadyani vilnogo suspilstva mozhut ob yednuvatisya v dobrovilni asociaciyi yak ot vilnij rinok Cya svoboda viboru ye klyuchovoyu dlya stvorennya vilnogo suspilstva i lyudi v rezultati cogo stanut bagatshimi cherez vidsutnist obmezhen u torgivli Pershi prihilniki vilnogo rinku taki yak Dzhejms Medison rozumili sho prijnyattya pravilnih pravil ta rozshirennya rinkiv zabezpechit osobistu j ekonomichnu svobodu Krim togo sperechalisya pro vpliv derzhavi na rinku oskilki v 19 stolitti isnuvala silna vira v te sho rinok slid rozglyadati yak samoregulovanij mehanizm i sho rol derzhavi polyagaye v tomu shob usuvati sebe nastilki daleko naskilki ce mozhlivo dlya togo shob znikla vtrutitisya v diyalnist rinku chi regulyuvati yiyi Ideal laissez faire pri yakomu derzhava stvoryuye pravila z yedinoyu metoyu zahistu prav vlasnosti vid zlodijstva j agresiyi vodnochas dozvolyayuchi rinku samoregulyuvatisya Adam Smit stverdzhuvav sho u vilnomu suspilstvi kozhna lyudina yaksho vona ne porushuye zakoni spravedlivosti absolyutno vilna v tomu shob peresliduvati svoyi vlasni interesi ta nalashtuvati svoyu promislovist i kapital dlya konkurenciyi z interesami bud kogo she Obgruntuvannya bazhannya skorotiti derzhavne regulyuvannya vihodilo z togo sho zahist lyudej v usi chasi buv obmanom tiraniyi blagannya monarhiyi aristokratiyi osobistih privileyiv vsih rabovlasnikiv sho vipravdovuyut rabstvo yak zahist rabiv Hocha stverdzhuvalosya sho vilne suspilstvo oznachaye zaluchenist derzhavi j regulyuvannya ale vse she ye argumenti proti ciyeyi poziciyi Pripuskayut sho v suspilstvi yake mistit vilnij rinok veliki derzhavi i yih uchast ce dobre oskilki vona zabezpechuye socialnu spravedlivist i rivnist Hocha cya dumka isnuye pravda polyagaye v tomu sho hocha ekonomichna kriza 2008 roku mogla stvoriti umovi dlya aktivnishogo vtruchannya derzhavi j pidvishenogo skepticizmu shodo bazhanosti neobmezhenih vilnih rinkiv prihilnikam takoyi derzhavi treba perekonlivij argument yihnoyi dumki Takim chinom potochna tochka zoru prihilnikiv vilnogo rinku svidchit sho derzhavni povnovazhennya povinni buti minimalnimi yaki isnuyut viklyuchno dlya zahistu svoyih gromadyan i yih majnovih prav vid shkodi Nedavno debati z cogo pitannya ponovilisya ce zalishayetsya konsensusom stosovno vilnogo rinku Svoboda slovaSvoboda slova ce svoboda govoriti vilno bez cenzuri j obmezhen Popri te sho svoboda slova variyuyetsya vid krayini do krayini vona oficijno viznayetsya zakonami bilshosti krayin Yevropejske Prosvitnictvo stalo prichinoyu poyavi j poshirennya svobodi slova U 1689 roci Bill pro prava Angliyi nadav svobodu slova v parlamenti U 1789 roci Francuzka revolyuciya progolosila prava lyudini ta gromadyanina Svoboda slova bula ogoloshena bezperechnim pravom Cherez roki za svobodoyu slova pishli problemi j obmezhennya Voni vklyuchayut obrazi zbudzhennya diyi yaki ohoplyuyut rist protizakonnoyi diyalnosti komercijnu movu i dityachu pornografiyu Istorichno derzhavi namagalisya pereshkodzhati svobodi slova dovilno viznachayuchi yiyi yak nebezpechnu abo zagrozlivu suspilstvu viznachayuchi sho neyu ye a sho ni Taki zakoni chasto vikoristovuyutsya politichno vplivovimi frakciyami dlya pridushennya movi yaka yih kritikuye i mozhut buti vikoristani v politichnih cilyah Svoboda religiyiSvoboda virospovidannya viznachayetsya yak pravo spoviduvati religiyu publichno abo v sebe vdoma Ce takozh ohoplyuye povnu svobodu spoviduvati religiyu abo vzagali ne spoviduvati religiyu Ce takozh vidomo yak svoboda vid religiyi U deyakih chastinah svitu vidsutnya religijna svoboda Div takozhPrincipi Svoboda slova Svoboda torgivli Individualizm Politichni sistemi Anarho kapitalizm Derzhava nichnij storozh Pov yazani pidhodi Vidkrite suspilstvo Suspilstvo dozvolu Bezderzhavne suspilstvo en PosilannyaLiberalna suchasnist i yiyi protivniki svoboda liberalizm i antiliberalizm u 21 stolitti BRILL 2007 s 141 ISBN 9004160523 Dzherelo 3 Veresen 2017 en 11 2 lito 1995 132 181 en Derzhavne finansuvannya u vilnomu suspilstvi Adlaj E Stivenson 1952 10 07 Promova v Detrojti 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Chandran Kukatas Liberalnij arhipelag teoriya riznomanitnosti j svobodi vidavnictvo Oksfordskogo universitetu 2003 s 4 Sindi Kon Z ostannimi vidkrittyami WikiLeaks pro CRU chi dijsno konfidencijnist mertva Oliviya Solon The Guardian 9 bereznya 2017 r Dorn JA 2012 Sfera pravlinnya u vilnomu suspilstvi CATO Journal 32 3 629 642 Dzhekson B 2010 U istokov neoliberalizma svobodnaya ekonomika i silnoe gosudarstvo 1930 1947 gg Istoricheskij zhurnal 53 1 129 151 Budera Stenli Yak otrimati vigodu z zmin socialna istoriya amerikanskogo biznesu Chapel Hill Universitet Pivnichnoyi Karolini Pres 2009 Druk dodatkovij tekst Bonapart TH 1989 Dzhordzh pro vilnu torgivlyu i za kordonom amerikanskij ekonomist i socialnij filosof peredbachali svit bezpereshkodnij u virobnictvi i obmini Amerikanskij zhurnal ekonomiki ta sociologiyi 48 2 245 dodatkovij tekst Sabil Rahman K 2011 Konceptualizaciya ekonomichnoyi roli derzhavi Laissez Faire tehnokratiya i demokratichna alternativa Polity 43 2 264 286 doi 10 1057 pol 2010 29 dodatkovij tekst 1 24 sichnya 2021 u Wayback Machine dodatkovij tekst Majkl V Makkonnell Vy ne mozhete etogo skazat Vred v nenavistnicheskoj rechi Dzheremi Uoldrona Nyu Jork tajms 22 iyunya 2012 g 2 23 sichnya 2021 u Wayback Machine dopolnitelnyj tekst

Дата публікації:
Топ