Вільгельм фон Каульбах (нім. Wilhelm von Kaulbach; 15 жовтня 1805, Бад-Арользен — 7 квітня 1874, Мюнхен) — художник, один з найбільш значних представників німецького історичного живопису.
Вільгельм фон Каульбах | |
---|---|
нім. Wilhelm von Kaulbach | |
Народився | 15 жовтня 1805[1][2][…] Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[1] |
Помер | 7 квітня 1874[1][2][…] (68 років) Мюнхен, Німецька імперія[1] |
Поховання | Старий південний цвинтар |
Країна | Вальдек |
Діяльність | художник, викладач університету, ілюстратор, унаочнювач |
Вчителі | Петер Йозеф фон Корнеліус |
Відомі учні | Францішек Тепа, d, d, d і Фрідрих Вільгельм Каульбах |
Знання мов | німецька[2][4] |
Заклад | Мюнхенська академія мистецтв |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Роки активності | 1820[5] — 1874[5] |
Нагороди | |
|
Біографія
У 1821 році Вільгельм фон Каульбах вступив в Дюссельдорфську академію мистецтв і навчався у Петера фон Корнеліуса, пізніше, в 1826 році переїхав в Мюнхен і протягом деякого часу навчався в Мюнхенській академії мистецтв. У 1835 році Каульбах зробив поїздку в Італію, де створив велику кількість малюнків і ескізів за мотивами природи Італії. До перших самостійних робіт Каульбаха в Мюнхені відносяться плафон «Аполлон і музи» в Одеоні, кілька фресок в аркадах мюнхенського Хофгартена, 16 настінних картин (сцени з історії Амура і Психеї в палаці герцога Максиміліана, кілька таких картин в королівському палаці і ряд зображень на теми з віршів Клопштока в «Кенігсбау». У цих роботах вже знайшов своє вираження талант художника як у графіці, так і в композиції. Однак такі картини не відповідали мріям художника про створенні творів, що відображають драматичні і патетичні події, якими стали два разючих по своїй експресивності малюнка до «Злочинцю через втрачену честь» і «Дому божевільних» Шиллера.
У 1834—37 роках Каульбах створив свій безперечно кращий твір: величну «Битву гунів». За цим твором йшла не менш значна картина Каульбаха «Руйнування Єрусалиму» (1839—45). Згадані роботи забезпечили художнику ім'я і популярність по всій Німеччині, завдяки чому прусський король Фрідріх Вільгельм IV доручив йому розпис стін парадних сходів берлінського Нового музею. Каульбах разом з учнями написав восковими фарбами шість картин символічно-історичного змісту («Вавилонське стовпотворіння», «Руйнування Єрусалиму», «Битва гунів», довгий фриз «Ігри геніїв», «Ізіда», «Венера», «Сага», «Живопис», «Скульптура», «Мойсей», «Солон» та ін.), які про сильні та слабкі властивості художника: його рідкісну винахідливість, строгість його малюнка, умінні розумно й ясно характеризувати і групувати фігури, але разом з тим і про холодность його фантазії. Картини на сходах Нового музею вважаються найбільшим пам'ятником монументального живопису XIX ст. Найбільш вдала з цих картин — розташована над усіма іншими картинами, фриз, в якому різні моменти всесвітньої історії алегорично представлені в образах маляток-геніїв, які грають серед арабесок.
Гумор Каульбаха, що проявився в цих фігурах, ще виразніше виявляється в його ілюстраціях до «Рейнеке-Лиса» Гете, опублікованого незабаром після написання берлінських картин. Більш вдалими вважаються фрески на зовнішніх стінах Нової пінакотеки в Мюнхені, доручених йому по закінченні «Руйнування Єрусалима». У цих фресках Каульбах спробував сатирично відобразити історію сучасного йому німецького мистецтва і художні задуми короля Людвіга I.
Крім зазначених творів художника гідні згадки ще кілька портретів, ілюстрації до Гете (типи його жінок) і до драмам Шекспіра і Шиллера, настінна картина в нюрнберзькому Німецькому національному музеї, на якій зображений імператор Оттон III у могильного склепу Карла Великого, «Битва при Саламіні» в мюнхенському Максиміліаніумі, «Вбивство Цезаря» (малюнок вугіллям), «Нерон», «Танець смерті» (чотири малюнки) і незакінчений картон «Страшного суду».
Каульбах помер під час великої епідемії холери в Мюнхені в 1874 році. Похований на Старому південному кладовищі Мюнхена.
Художником став син Вільгельма фон Каульбаха — Герман фон Каульбах, а також його племінник — Фрідріх Каульбах.
Рецепція
Грандіозне полотно Каульбаха «Битва гунів» послужило програмною основою однойменної симфонічної поеми Ференца Ліста.
Галерея
-
-
- Ілюстрація до видання «Рейнеке-Лис»
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118560751 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Wilhelm von Kaulbach
- CONOR.Sl
- RKDartists
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm fon Kaulbah nim Wilhelm von Kaulbach 15 zhovtnya 1805 Bad Arolzen 7 kvitnya 1874 Myunhen hudozhnik odin z najbilsh znachnih predstavnikiv nimeckogo istorichnogo zhivopisu Vilgelm fon Kaulbahnim Wilhelm von KaulbachNarodivsya 15 zhovtnya 1805 1805 10 15 1 2 Bad Arolzen Valdek Frankenberg Kassel Gessen Nimechchina 1 Pomer 7 kvitnya 1874 1874 04 07 1 2 68 rokiv Myunhen Nimecka imperiya 1 Pohovannya Starij pivdennij cvintarKrayina ValdekDiyalnist hudozhnik vikladach universitetu ilyustrator unaochnyuvachVchiteli Peter Jozef fon KorneliusVidomi uchni Francishek Tepa d d d i Fridrih Vilgelm KaulbahZnannya mov nimecka 2 4 Zaklad Myunhenska akademiya mistectvChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukRoki aktivnosti 1820 5 1874 5 Nagorodi Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1821 roci Vilgelm fon Kaulbah vstupiv v Dyusseldorfsku akademiyu mistectv i navchavsya u Petera fon Korneliusa piznishe v 1826 roci pereyihav v Myunhen i protyagom deyakogo chasu navchavsya v Myunhenskij akademiyi mistectv U 1835 roci Kaulbah zrobiv poyizdku v Italiyu de stvoriv veliku kilkist malyunkiv i eskiziv za motivami prirodi Italiyi Do pershih samostijnih robit Kaulbaha v Myunheni vidnosyatsya plafon Apollon i muzi v Odeoni kilka fresok v arkadah myunhenskogo Hofgartena 16 nastinnih kartin sceni z istoriyi Amura i Psiheyi v palaci gercoga Maksimiliana kilka takih kartin v korolivskomu palaci i ryad zobrazhen na temi z virshiv Klopshtoka v Kenigsbau U cih robotah vzhe znajshov svoye virazhennya talant hudozhnika yak u grafici tak i v kompoziciyi Odnak taki kartini ne vidpovidali mriyam hudozhnika pro stvorenni tvoriv sho vidobrazhayut dramatichni i patetichni podiyi yakimi stali dva razyuchih po svoyij ekspresivnosti malyunka do Zlochincyu cherez vtrachenu chest i Domu bozhevilnih Shillera U 1834 37 rokah Kaulbah stvoriv svij bezperechno krashij tvir velichnu Bitvu guniv Za cim tvorom jshla ne mensh znachna kartina Kaulbaha Rujnuvannya Yerusalimu 1839 45 Zgadani roboti zabezpechili hudozhniku im ya i populyarnist po vsij Nimechchini zavdyaki chomu prusskij korol Fridrih Vilgelm IV doruchiv jomu rozpis stin paradnih shodiv berlinskogo Novogo muzeyu Kaulbah razom z uchnyami napisav voskovimi farbami shist kartin simvolichno istorichnogo zmistu Vavilonske stovpotvorinnya Rujnuvannya Yerusalimu Bitva guniv dovgij friz Igri geniyiv Izida Venera Saga Zhivopis Skulptura Mojsej Solon ta in yaki pro silni ta slabki vlastivosti hudozhnika jogo ridkisnu vinahidlivist strogist jogo malyunka uminni rozumno j yasno harakterizuvati i grupuvati figuri ale razom z tim i pro holodnost jogo fantaziyi Kartini na shodah Novogo muzeyu vvazhayutsya najbilshim pam yatnikom monumentalnogo zhivopisu XIX st Najbilsh vdala z cih kartin roztashovana nad usima inshimi kartinami friz v yakomu rizni momenti vsesvitnoyi istoriyi alegorichno predstavleni v obrazah malyatok geniyiv yaki grayut sered arabesok Gumor Kaulbaha sho proyavivsya v cih figurah she viraznishe viyavlyayetsya v jogo ilyustraciyah do Rejneke Lisa Gete opublikovanogo nezabarom pislya napisannya berlinskih kartin Bilsh vdalimi vvazhayutsya freski na zovnishnih stinah Novoyi pinakoteki v Myunheni doruchenih jomu po zakinchenni Rujnuvannya Yerusalima U cih freskah Kaulbah sprobuvav satirichno vidobraziti istoriyu suchasnogo jomu nimeckogo mistectva i hudozhni zadumi korolya Lyudviga I Krim zaznachenih tvoriv hudozhnika gidni zgadki she kilka portretiv ilyustraciyi do Gete tipi jogo zhinok i do dramam Shekspira i Shillera nastinna kartina v nyurnberzkomu Nimeckomu nacionalnomu muzeyi na yakij zobrazhenij imperator Otton III u mogilnogo sklepu Karla Velikogo Bitva pri Salamini v myunhenskomu Maksimilianiumi Vbivstvo Cezarya malyunok vugillyam Neron Tanec smerti chotiri malyunki i nezakinchenij karton Strashnogo sudu Kaulbah pomer pid chas velikoyi epidemiyi holeri v Myunheni v 1874 roci Pohovanij na Staromu pivdennomu kladovishi Myunhena Hudozhnikom stav sin Vilgelma fon Kaulbaha German fon Kaulbah a takozh jogo pleminnik Fridrih Kaulbah RecepciyaGrandiozne polotno Kaulbaha Bitva guniv posluzhilo programnoyu osnovoyu odnojmennoyi simfonichnoyi poemi Ferenca Lista GalereyaBitva guniv 1850 Nova pinakoteka Myunhen Rujnuvannya Yerusalima Titom Ilyustraciya do vidannya Rejneke Lis PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118560751 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Wilhelm von Kaulbach d Track Q17299517 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517