Вільгельм Фармбахер (нім. Wilhelm Fahrmbacher; 19 вересня 1888, Цвайбрюккен — 27 квітня 1970, Гарміш-Партенкірхен) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Вільгельм Фармбахер | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Fahrmbacher | |||||||||||||||||||||
Генерал-фельдмаршал Ервін Роммель інспектує Атлантичний вал. Генерал Фармбахер - ліворуч. (Сен-Назар, 18 лютого 1944) | |||||||||||||||||||||
Народився | 19 вересня 1888[1][2] Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц[3] | ||||||||||||||||||||
Помер | 27 квітня 1970[1][2] (81 рік) Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН[3] | ||||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна, Німецька окупація Чехословаччини, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Оборона Могильова, Битва за Москву і операція «Оверлорд» | ||||||||||||||||||||
Роки активності | з 1907 | ||||||||||||||||||||
Військове звання | Генерал артилерії | ||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||
|
Біографія
18 липня 1907 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 28 лютого 1919 року вступив у фрайкор. 29 жовтня 1919 року продовжив службу в рейхсвері.
З 15 серпня 1940 по 25 жовтня 1940 року — командир 5-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 по 8 січня 1942 року — командир 7-го армійського корпусу. Учасник битви за Москву: корпус Фармбахера діяв у районі Мінського шосе. 7 січня 1942 року був відправлений у відпустку за станом здоров'я. З 1 травня 1942 по 10 червня 1944 і з 16 червня 1944 по 8 травня 1945 року — командир 25-го армійського корпусу. Після війни захоплений у полон американськими військами і переданий французькій владі. Перебував у французькому полоні до 1950 року.
З 15 березня 1951 по серпень 1958 року — військовий радник в Єгипті. Разом із десятком інших німецьких офіцерів відіграв важливу роль у створенні єгипетської армії.
Звання
- Фанен-юнкер (18 липня 1907)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (31 жовтня 1907)
- Фенріх (9 березня 1908)
- Лейтенант (7 березня 1910)
- Оберлейтенант (19 травня 1915)
- Гауптман (22 березня 1918)
- Майор (1 лютого 1928)
- Оберстлейтенант (1 лютого 1932)
- Оберст (1 квітня 1934)
- Генерал-майор (1 серпня 1937)
- Генерал-лейтенант (1 червня 1939)
- Генерал артилерії (20 жовтня 1940)
Нагороди
- Золота медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1913)
- Залізний хрест 2-го класу (2 жовтня 1914)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 листопада 1914)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (6 квітня 1917)
- Залізний хрест 1-го класу (16 червня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Нагрудний знак керівника гірських частин
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (16 листопада 1937)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (21 листопада 1939)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 травня 1940)
- 1-го класу (11 червня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (24 червня 1940)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (10 серпня 1942)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (30 жовтня 1943)
- — неофіційна нагорода.
Бібліографія
- Wilhelm Fahrmbacher: Lorient. Entstehung und Verteidigung des Marine-Stützpunktes 1940/1945. Prinz-Eugen-Verlag, Weissenburg 1956.
Література
- Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio-Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 402–403.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 302.
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 123
- TracesOfWar
- Munzinger Personen
- Deutsche Nationalbibliothek Record #105520829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Farmbaher nim Wilhelm Fahrmbacher 19 veresnya 1888 Cvajbryukken 27 kvitnya 1970 Garmish Partenkirhen nimeckij voyenachalnik general artileriyi vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Vilgelm Farmbahernim Wilhelm FahrmbacherGeneral feldmarshal Ervin Rommel inspektuye Atlantichnij val General Farmbaher livoruch Sen Nazar 18 lyutogo 1944 Narodivsya19 veresnya 1888 1888 09 19 1 2 Cvajbryukken Rejnland Pfalc 3 Pomer27 kvitnya 1970 1970 04 27 1 2 81 rik Garmish Partenkirhen Verhnya Bavariya Bavariya FRN 3 Krayina NimechchinaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna Druga svitova vijna Nimecka okupaciya Chehoslovachchini Francuzka kampaniya Bilostocko Minska bitva Oborona Mogilova Bitva za Moskvu i operaciya Overlord Roki aktivnostiz 1907Vijskove zvannyaGeneral artileriyiNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Sribnij nimeckij hrest Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Za poranennya nagrudnij znak Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Komandorskij hrest ordena Zaslug Ugorshina Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Mediafajli u VikishovishiBiografiya18 lipnya 1907 roku postupiv na sluzhbu v Bavarsku armiyu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 28 lyutogo 1919 roku vstupiv u frajkor 29 zhovtnya 1919 roku prodovzhiv sluzhbu v rejhsveri Z 15 serpnya 1940 po 25 zhovtnya 1940 roku komandir 5 yi pihotnoyi diviziyi Uchasnik Polskoyi i Francuzkoyi kampanij Z 25 zhovtnya 1940 po 8 sichnya 1942 roku komandir 7 go armijskogo korpusu Uchasnik bitvi za Moskvu korpus Farmbahera diyav u rajoni Minskogo shose 7 sichnya 1942 roku buv vidpravlenij u vidpustku za stanom zdorov ya Z 1 travnya 1942 po 10 chervnya 1944 i z 16 chervnya 1944 po 8 travnya 1945 roku komandir 25 go armijskogo korpusu Pislya vijni zahoplenij u polon amerikanskimi vijskami i peredanij francuzkij vladi Perebuvav u francuzkomu poloni do 1950 roku Z 15 bereznya 1951 po serpen 1958 roku vijskovij radnik v Yegipti Razom iz desyatkom inshih nimeckih oficeriv vidigrav vazhlivu rol u stvorenni yegipetskoyi armiyi ZvannyaFanen yunker 18 lipnya 1907 Fanen yunker unteroficer 31 zhovtnya 1907 Fenrih 9 bereznya 1908 Lejtenant 7 bereznya 1910 Oberlejtenant 19 travnya 1915 Gauptman 22 bereznya 1918 Major 1 lyutogo 1928 Oberstlejtenant 1 lyutogo 1932 Oberst 1 kvitnya 1934 General major 1 serpnya 1937 General lejtenant 1 chervnya 1939 General artileriyi 20 zhovtnya 1940 NagorodiZolota medal princa regenta Luyitpolda 12 bereznya 1913 Zaliznij hrest 2 go klasu 2 zhovtnya 1914 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 15 listopada 1914 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 6 kvitnya 1917 Zaliznij hrest 1 go klasu 16 chervnya 1917 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 15 grudnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 2 zhovtnya 1936 otrimav 4 medali odnochasno Nagrudnij znak kerivnika girskih chastin Orden Zaslug Ugorshina komandorskij hrest 16 listopada 1937 Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 21 listopada 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 21 travnya 1940 1 go klasu 11 chervnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 24 chervnya 1940 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 10 serpnya 1942 Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami Nimeckij hrest v sribli 30 zhovtnya 1943 neoficijna nagoroda BibliografiyaWilhelm Fahrmbacher Lorient Entstehung und Verteidigung des Marine Stutzpunktes 1940 1945 Prinz Eugen Verlag Weissenburg 1956 LiteraturaDermot Bradley Hrsg Karl Friedrich Hildebrand Markus Rovekamp Die Generale des Heeres 1921 1945 Die militarischen Werdegange der Generale sowie der Arzte Veterninare Intendanten Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang Band 3 Dahlmann Fitzlaff Biblio Verlag Osnabruck 1994 ISBN 3 7648 2443 3 S 402 403 Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas ISBN 3 7909 0284 5 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 302 Reichswehrministerium Hg Rangliste des Deutschen Reichsheeres E S Mittler amp Sohn Berlin 1930 S 123 TracesOfWar d Track Q98839586 Munzinger Personen d Track Q107343683 Deutsche Nationalbibliothek Record 105520829 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578