Вілопо (індонез. Wilopo) (21 жовтня 1909 — 20 січня 1981) — індонезійський політичний діяч, член Національної партії, міністр закордонних справ, міністр праці та прем'єр-міністр країни.
Вілопо індонез. Wilopo | |||
| |||
---|---|---|---|
3 квітня 1952 — 30 липня 1953 року | |||
Президент: | Сукарно | ||
Попередник: | Сукіман Вірьосанджойо | ||
Наступник: | Алі Састроаміджойо | ||
| |||
3 квітня — 29 квітня 1952 року | |||
Президент: | Сукарно | ||
Попередник: | |||
Наступник: | |||
Народження: | 21 жовтня 1909 d, Центральна Ява, Індонезія | ||
Смерть: | 20 січня 1981 (71 рік) Джакарта, Індонезія | ||
Країна: | Індонезія | ||
Релігія: | Іслам | ||
Партія: | Національна партія Індонезії | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 21 жовтня 1908 року у містечку Пурвореджо. Після закінчення школи працював у ній же вчителем.
До складу кабінету міністрів вперше увійшов 1947 року, отримавши посаду молодшого міністра праці в кабінеті Аміра Шарифуддіна, яку обіймав від 3 липня 1947 до 29 січня 1948 року. Від 20 грудня 1949 до 6 вересня 1950 року був міністром праці Сполучених Штатів Індонезії. В уряді Сукімана Вірьосанджойо займав пост міністра торгівлі й промисловості.
19 березня 1952 року президент Сукарно доручив Вілопо сформувати уряд. За три дні той надав президенту список членів свого кабінету, та з 3 квітня офіційно зайняв пост прем'єр-міністра. До нового уряду увійшли представники Машумі й Національної партії Індонезії. Упродовж 26 днів, від 3 до 29 квітня, Вілопо також обіймав посаду міністра закордонних справ. Кабінету Вілопо вдалось залучити на свій бік прихильність збройних сил, призначивши на пост міністра оборони популярного політика, султана Джок'якарти , однак за 14 місяців після формування кабінет зазнав краху, не впоравшись із вирішенням аграрних питань.
Від 1955 до 1959 року Вілопо займав пост спікера Установчих зборів Індонезії. Від 1968 до 1978 року він очолював Верховну консультативну раду.
Нагороди
- Орден «Зірка Республіки Індонезії» 2-го ступеню (1973)
Примітки
- Bahari, 2011, с. 35.
- Feith, 1958, с. 95.
- Bahari, 2011, с. 36.
- Presidential Library, Wilopo.
- Feith, 1958, с. 86.
- Ricklefs, 2001, с. 297.
- Feith, 1958, с. 90.
- NY Times 1953, Land Issue Ousts.
Джерела
- Bahari, Adib (2011). Pendekar Hukum Indonesia (Id) . Yogyakarta: Pustaka Yustisis. ISBN .
- Embree, Ainslie Thomas, ред. (1988). . Encyclopedia of Asian History. Т. 4. Asia Society. с. 218. ISBN . Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 24 жовтня 2017.
- Feith, Herbert (1958). The Wilopo Cabinet, 1952–1953: A Turning Point in Post-Revolutionary Indonesia. Ithaca: Cornell University. OCLC 3943883.
- . The New York Times. 3 червня 1953. с. 4. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 24 жовтня 2017.
- Ricklefs, Merle Calvin (2001). (вид. 3rd). Stanford: Stanford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 24 жовтня 2017.
- (Id) . Presidential Library of Indonesia. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 24 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilopo indonez Wilopo 21 zhovtnya 1909 20 sichnya 1981 indonezijskij politichnij diyach chlen Nacionalnoyi partiyi ministr zakordonnih sprav ministr praci ta prem yer ministr krayini Vilopo indonez WilopoVilopo Prapor 7 j Prem yer ministr Indoneziyi 3 kvitnya 1952 30 lipnya 1953 roku Prezident Sukarno Poperednik Sukiman Virosandzhojo Nastupnik Ali Sastroamidzhojo Prapor Ministr zakordonnih sprav Indoneziyi 3 kvitnya 29 kvitnya 1952 roku Prezident Sukarno Poperednik Nastupnik Narodzhennya 21 zhovtnya 1909 1909 10 21 d Centralna Yava IndoneziyaSmert 20 sichnya 1981 1981 01 20 71 rik Dzhakarta IndoneziyaKrayina IndoneziyaReligiya IslamPartiya Nacionalna partiya Indoneziyi Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 21 zhovtnya 1908 roku u mistechku Purvoredzho Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav u nij zhe vchitelem Do skladu kabinetu ministriv vpershe uvijshov 1947 roku otrimavshi posadu molodshogo ministra praci v kabineti Amira Sharifuddina yaku obijmav vid 3 lipnya 1947 do 29 sichnya 1948 roku Vid 20 grudnya 1949 do 6 veresnya 1950 roku buv ministrom praci Spoluchenih Shtativ Indoneziyi V uryadi Sukimana Virosandzhojo zajmav post ministra torgivli j promislovosti 19 bereznya 1952 roku prezident Sukarno doruchiv Vilopo sformuvati uryad Za tri dni toj nadav prezidentu spisok chleniv svogo kabinetu ta z 3 kvitnya oficijno zajnyav post prem yer ministra Do novogo uryadu uvijshli predstavniki Mashumi j Nacionalnoyi partiyi Indoneziyi Uprodovzh 26 dniv vid 3 do 29 kvitnya Vilopo takozh obijmav posadu ministra zakordonnih sprav Kabinetu Vilopo vdalos zaluchiti na svij bik prihilnist zbrojnih sil priznachivshi na post ministra oboroni populyarnogo politika sultana Dzhok yakarti odnak za 14 misyaciv pislya formuvannya kabinet zaznav krahu ne vporavshis iz virishennyam agrarnih pitan Vid 1955 do 1959 roku Vilopo zajmav post spikera Ustanovchih zboriv Indoneziyi Vid 1968 do 1978 roku vin ocholyuvav Verhovnu konsultativnu radu NagorodiOrden Zirka Respubliki Indoneziyi 2 go stupenyu 1973 PrimitkiBahari 2011 s 35 Feith 1958 s 95 Bahari 2011 s 36 Presidential Library Wilopo Feith 1958 s 86 Ricklefs 2001 s 297 Feith 1958 s 90 NY Times 1953 Land Issue Ousts DzherelaBahari Adib 2011 Pendekar Hukum Indonesia Id Yogyakarta Pustaka Yustisis ISBN 978 979 3411 04 0 Embree Ainslie Thomas red 1988 Encyclopedia of Asian History T 4 Asia Society s 218 ISBN 978 0 684 18901 7 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Feith Herbert 1958 The Wilopo Cabinet 1952 1953 A Turning Point in Post Revolutionary Indonesia Ithaca Cornell University OCLC 3943883 The New York Times 3 chervnya 1953 s 4 Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Ricklefs Merle Calvin 2001 vid 3rd Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 4479 9 Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Id Presidential Library of Indonesia Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2017