Вікінги на Піренейському півострові з'явилися в середині IX століття. Їх очолювали легендарні ватажки Гастінг і Бйорн Залізнобокий, син Рагнара. 844 року вони здійснили перший великий рейд з території Франції, пограбувавши узбережжя Астурії, Галісії, Португалії й Андалусії. Нападники сплюндрували ряд християнських поселень, а також здобули мусульманські міста Лісабон, Кадіс, Медіну і Севілью. Другий рейд вікінгів відбувся у 858—861 роках, під час якого вони грабували Галісію, Андалусію, Мурсію, Балеарські острови і Наварру. Скандинави здобули Альхесірас, Памплону, а також брали участь у виправі до Константинополя 860 року.
Вони займалися набігами на християнські й мусульманські терени з баз, розташованих на території Франкії. Постійних поселень або торговищ вікінгів на півострові не виявлено. Рейди вікінгів тривали до ХІ століття. Відомості про діяльність вікінгів базуються на писемних джерелах. Археологічні матеріали незначні, переважно якоря кораблів вікінгів та насипи, знайдені вздовж річок.
Назва
У латинських іспанських хроніках вікінги фігурують як люди з півночі — «нормани» (normanni) або «норманський народ» (gens normannorum, gens nordomannorum). Інколи їх називають «лордоманами» (lordomanni), «леодемани» (leodemanorum), або «лотимани» (lotimanorum). Це пов'язано із диссиміляцією носових у місцевих романських мовах — переходом «н» в «л».
У арабських джерелах вікінги згадуються як «мажуси» (مَجوس, majūs, «маги, вогнепоклонники»). Цим словом позначали не лише скандинавів, але й усіх іноземців-немусульман півострова. У праці аль-Масуді вікінги, які здійснили напад на Севілью в 844 році, названі русами і «лавдханами» (al-lawdh’āna, ймовірно, від латинського lordomanni).
Хронологія
- 844: 1-й рейд вікінгів у Галісії, Португалії, Андалусії.
- 859—861: 2-й рейд вікінгів у Галісії, Андалусії, Мурсії, Наваррі.
Історія
Перший рейд (844)
Вікінги вперше з'явилися на Піренейському півострові в 844 році. У серпні їхній об'єднаний флот під командуванням Гастінга й Бйорна Залізнобокого покинув Нуармутьє в гирлі Луари й вирушив на південь вздовж узбережжя Франції. Діставшись півострова, скандинави сплюндрували Біскаю, Астурію й Галісію, але зазнали поразки від місцевого християнського короля Раміро І в околицях Вежі Геркулеса. Після цього їхній флот рушив до португальських земель, незважаючи на шторм.
На початку вересня 844 року вікінги здобули Лісабон, що належав Кордовському емірату Омеядського халіфата. Нападники пограбували і винищили частину населення, а також взяли багато полонених. 13 днів скандинави лишалися тут, час-від-часу вступаючи у сутички з місцевими мусульманами. Лісабонський управитель негайно сповістив кордовського еміра Абда ар-Рахмана ІІ про падіння міста.
Покинувши Лісабон, вікінги рушили далі на південь й пограбували інші мусульманські міста в Іспанії — Кадіс, Медіну, Сідонію, Алхесірас. Ймовірно, вони також здійснили рейд на Асілу в Марокко.
25 вересня 844 року вікінги дісталися на 80 кораблях до Севільї по річці Гвадалківір. Вони встановили табір на острові посеред річкових боліт. 29 вересня місцеві мусульманські сили атакували прибульців, але були биті. 1 або 3 жовтня скандинави штурмували Севілью, що не була захищена стіною. Нападники вчинили різанину в місті, спалили більшу частину будинків, але не змогли здобути севільської цитаделі. Тим часом кордовський емір мобілізував велику армію під командуванням Іси ібн Шухайда. 11 або 17 березня вона розбила вікінгів у вирішальній битві при Таляті (Італіка) й звільнила місто.
Після цього рейдери вирушили грабувати регіон аль-Гарб й покинули Піренейський півострів.
Внаслідок нападу вікінгів християнські й мусульманські правителі Іспанії заходилися укріпляти оборону прибережних земель. У Галісії була споруджена мережа маяків, наглядових веж і гірських замків, що слугували укриттям для населення в разі нападу. В Андалузії великі міста отримали міцні оборонні стіни та арсенали для міського ополчення.
Другий рейд (858—861)
Вдруге вікінги прибули до Піренейського півострова в 858 році. Це були ті самі сили під проводом Гастінга і Бйорна з бази на Луарі. Вони прибули до Галісії, в район Вежі Геркулеса.
Флот вікінгів числом у 100 кораблів пройшов по річці Ароса й підступив до Сантьяго-де-Компостели. Аби уникнути пограбування, жителі міста запропонували нападникам викуп, але ті взяли місто в облогу, сподіваючись на багатшу здобич. Тим часом астурійський король Ордоньо I вислав проти скандинавів військо на чолі з графом Теоном. Астурійці розбили вікінгів і знищили чверть їхніх човнів.
Згодом нападники обігнули Португалію й дісталися на 62 кораблях до Альхесіраса. Вони здобули місто після триденної облоги, сплюндрували його і спалили місцеву мечеть. Звідти вони поливли до Некору, розбили марокканське військо і грабували північно-африканські міста.
Через неприбутковість походу, вікінги рушили по Середземномор'ю. Вони грабували Балеарські острови, узбережжя Мурсії, Оріуелу, південну Францію.
859 року, залишивши стоянку у Камарзі, флот вікінгів вирушив по Середземному морю до річки Ебро. Скандинави пропливи верх по ній, повз Сарагосу й Туделу, і по притоках Арагону й Арги дісталися до Памплони, столиці Наваррського королівства. Вікінги захопили і пограбували місто, а наваррського короля Гарсію І взяли у полон. Згодом його відпустили за величезний викуп у 70 або 90 тисяч золотих динарів.
Ймовірно, частина флотилії Гастінга і Бйорна рушила до Візантії й брала участь у нападі вікінгів на Константинополь 860 року.
Рейди 960–970-х
966 року флот вікінгів у 28 кораблів прибув до околиць Лісабону, в район сучасного Алкасер-ду-Сала. У морській битві вони розбили мусульман і захопили полонених. Звідти скандинави рушили грабувати регіон аль-Гарба.
Примітки
- Christys 2015:15-17.
- Morales Romero 2004:87.
- Christys 2015:17-27.
- Christys 2015:23-24.
- Christys 2015:29.
- Stefánsson 1908:32.
- Price 2008:463.
- Christys 2015:30-33.
- Morales Romero 2004:130-131.
- Stefánsson 1908:36.
- Scheen 1996:69.
- Stefánsson 1908:35.
- Kennedy 2014:47.
- Christys 2015:31-45.
- Sánchez Pardo 2013:47-49.
- Riosalido 1997: 335—344.
- Christys 2015:61.
- Christys 2015:63-64.
- Christys 2015:64.
Джерела
- Dozy, R. P. A. (ed. and trans.), Recherches sur l'histoire et la littérature d'Espagne, 2 vols (Leiden: Brill, 1881). Translates the most important Arabic sources into French, alongside relevant Latin chronicles and charters (vol. 2, pp. 250–315).
- Seippel, A. (ed.), Rerum normannicarum fonts arabici, 2 vols (Oslo: Brøgger, 1896). Collection of Arabic sources for vikings.
- Birkeland, H. (ed. and trans.), Nordens historie: Middlealderen etter arabiske kilder (Oslo: Dyburad, 1954). Translates and expands the sources edited by Seippel into Norwegian.
- Samarra'i, Alauddin I. (trans.), Arabic Sources on the Norse: English Translation and Notes Based on the Texts Edited by A. Seippel in ‘Rerum Normannicarum fontes Arabici’ (unpublished doctoral thesis, University of Wisconsin–Madison, 1959).
- Stefánsson, J., ‘The Vikings in Spain. From Arabic (Moorish) and Spanish Sources’, Saga-Book, 6 (1908—1909), 31–46. Translates sources into English from the French of Dozy.
- Morales Romero, E., Os Viquingos en Galicia (Santiago de Compostela: USC, 1997). In Galician.
- Morales Romero, E., Historia de los vikingos en España (Madrid: Ediciones Miraguano, 2004). In Spanish.
- Vitorino Pires, Hélio Fernando (2012). Incursões Nórdicas no Ocidente Ibérico (844—1147): Fontes, História e Vestígios (PDF). pp. 120–161. Retrieved 26 July 2018. in Portuguese.
- Christys, A. Vikings in the South. London: Bloomsbury, 2015.
- Kennedy, H. Muslim Spain and Portugal: A Political History of Al-Andalus. Routledge, 2014 (1st ed. 1996).
- Price, N. The Vikings in Spain, North Africa and the Mediterranean // The Viking World. ed. by Brink S.; Price N. London: Routledge, 2008. pp. 462–469.
- Riosalido, Jesús. Los vikingos en al-Andalus // Al-Andalus Magreb: Estudios árabes e islámicos , № 5. 1997. pp. 335–344.
- Scheen, R. Vikings raids on the Spanish Peninsula // Militaria. Revista de culturea militar. Madrid: Complutense University of Madrid, 1996. pp. 67–88.
- Stefánsson, Jón. The Vikings in Spain from Arabic (Moorish) and Spanish Sources // Saga-Book. London: Viking Society for Northern Research, 1908. V. 6. pp. 32–46.
- Sánchez Pardo, José Carlos. Castros, castillos y otras fortificaciones en el paisaje sociopolítico de Galicia (siglos IV—XI) // Juan Antonio Quirós Castillo; José María Tejado Sebastián (eds.). Los castillos altomedievales en el noroeste de la Península Ibérica. Universidad del País Vasco. 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikingi na Pirenejskomu pivostrovi z yavilisya v seredini IX stolittya Yih ocholyuvali legendarni vatazhki Gasting i Bjorn Zaliznobokij sin Ragnara 844 roku voni zdijsnili pershij velikij rejd z teritoriyi Franciyi pograbuvavshi uzberezhzhya Asturiyi Galisiyi Portugaliyi j Andalusiyi Napadniki splyundruvali ryad hristiyanskih poselen a takozh zdobuli musulmanski mista Lisabon Kadis Medinu i Sevilyu Drugij rejd vikingiv vidbuvsya u 858 861 rokah pid chas yakogo voni grabuvali Galisiyu Andalusiyu Mursiyu Balearski ostrovi i Navarru Skandinavi zdobuli Alhesiras Pamplonu a takozh brali uchast u vipravi do Konstantinopolya 860 roku Voni zajmalisya nabigami na hristiyanski j musulmanski tereni z baz roztashovanih na teritoriyi Frankiyi Postijnih poselen abo torgovish vikingiv na pivostrovi ne viyavleno Rejdi vikingiv trivali do HI stolittya Vidomosti pro diyalnist vikingiv bazuyutsya na pisemnih dzherelah Arheologichni materiali neznachni perevazhno yakorya korabliv vikingiv ta nasipi znajdeni vzdovzh richok NazvaU latinskih ispanskih hronikah vikingi figuruyut yak lyudi z pivnochi normani normanni abo normanskij narod gens normannorum gens nordomannorum Inkoli yih nazivayut lordomanami lordomanni leodemani leodemanorum abo lotimani lotimanorum Ce pov yazano iz dissimilyaciyeyu nosovih u miscevih romanskih movah perehodom n v l U arabskih dzherelah vikingi zgaduyutsya yak mazhusi م جوس majus magi vognepoklonniki Cim slovom poznachali ne lishe skandinaviv ale j usih inozemciv nemusulman pivostrova U praci al Masudi vikingi yaki zdijsnili napad na Sevilyu v 844 roci nazvani rusami i lavdhanami al lawdh ana jmovirno vid latinskogo lordomanni Hronologiya844 1 j rejd vikingiv u Galisiyi Portugaliyi Andalusiyi 859 861 2 j rejd vikingiv u Galisiyi Andalusiyi Mursiyi Navarri IstoriyaPershij rejd 844 Vikingi vpershe z yavilisya na Pirenejskomu pivostrovi v 844 roci U serpni yihnij ob yednanij flot pid komanduvannyam Gastinga j Bjorna Zaliznobokogo pokinuv Nuarmutye v girli Luari j virushiv na pivden vzdovzh uzberezhzhya Franciyi Distavshis pivostrova skandinavi splyundruvali Biskayu Asturiyu j Galisiyu ale zaznali porazki vid miscevogo hristiyanskogo korolya Ramiro I v okolicyah Vezhi Gerkulesa Pislya cogo yihnij flot rushiv do portugalskih zemel nezvazhayuchi na shtorm Na pochatku veresnya 844 roku vikingi zdobuli Lisabon sho nalezhav Kordovskomu emiratu Omeyadskogo halifata Napadniki pograbuvali i vinishili chastinu naselennya a takozh vzyali bagato polonenih 13 dniv skandinavi lishalisya tut chas vid chasu vstupayuchi u sutichki z miscevimi musulmanami Lisabonskij upravitel negajno spovistiv kordovskogo emira Abda ar Rahmana II pro padinnya mista Pokinuvshi Lisabon vikingi rushili dali na pivden j pograbuvali inshi musulmanski mista v Ispaniyi Kadis Medinu Sidoniyu Alhesiras Jmovirno voni takozh zdijsnili rejd na Asilu v Marokko 25 veresnya 844 roku vikingi distalisya na 80 korablyah do Sevilyi po richci Gvadalkivir Voni vstanovili tabir na ostrovi posered richkovih bolit 29 veresnya miscevi musulmanski sili atakuvali pribulciv ale buli biti 1 abo 3 zhovtnya skandinavi shturmuvali Sevilyu sho ne bula zahishena stinoyu Napadniki vchinili rizaninu v misti spalili bilshu chastinu budinkiv ale ne zmogli zdobuti sevilskoyi citadeli Tim chasom kordovskij emir mobilizuvav veliku armiyu pid komanduvannyam Isi ibn Shuhajda 11 abo 17 bereznya vona rozbila vikingiv u virishalnij bitvi pri Talyati Italika j zvilnila misto Pislya cogo rejderi virushili grabuvati region al Garb j pokinuli Pirenejskij pivostriv Vnaslidok napadu vikingiv hristiyanski j musulmanski praviteli Ispaniyi zahodilisya ukriplyati oboronu priberezhnih zemel U Galisiyi bula sporudzhena merezha mayakiv naglyadovih vezh i girskih zamkiv sho sluguvali ukrittyam dlya naselennya v razi napadu V Andaluziyi veliki mista otrimali micni oboronni stini ta arsenali dlya miskogo opolchennya Drugij rejd 858 861 Vdruge vikingi pribuli do Pirenejskogo pivostrova v 858 roci Ce buli ti sami sili pid provodom Gastinga i Bjorna z bazi na Luari Voni pribuli do Galisiyi v rajon Vezhi Gerkulesa Flot vikingiv chislom u 100 korabliv projshov po richci Arosa j pidstupiv do Santyago de Komposteli Abi uniknuti pograbuvannya zhiteli mista zaproponuvali napadnikam vikup ale ti vzyali misto v oblogu spodivayuchis na bagatshu zdobich Tim chasom asturijskij korol Ordono I vislav proti skandinaviv vijsko na choli z grafom Teonom Asturijci rozbili vikingiv i znishili chvert yihnih chovniv Zgodom napadniki obignuli Portugaliyu j distalisya na 62 korablyah do Alhesirasa Voni zdobuli misto pislya tridennoyi oblogi splyundruvali jogo i spalili miscevu mechet Zvidti voni polivli do Nekoru rozbili marokkanske vijsko i grabuvali pivnichno afrikanski mista Cherez nepributkovist pohodu vikingi rushili po Seredzemnomor yu Voni grabuvali Balearski ostrovi uzberezhzhya Mursiyi Oriuelu pivdennu Franciyu 859 roku zalishivshi stoyanku u Kamarzi flot vikingiv virushiv po Seredzemnomu moryu do richki Ebro Skandinavi proplivi verh po nij povz Saragosu j Tudelu i po pritokah Aragonu j Argi distalisya do Pamploni stolici Navarrskogo korolivstva Vikingi zahopili i pograbuvali misto a navarrskogo korolya Garsiyu I vzyali u polon Zgodom jogo vidpustili za velicheznij vikup u 70 abo 90 tisyach zolotih dinariv Jmovirno chastina flotiliyi Gastinga i Bjorna rushila do Vizantiyi j brala uchast u napadi vikingiv na Konstantinopol 860 roku Rejdi 960 970 h 966 roku flot vikingiv u 28 korabliv pribuv do okolic Lisabonu v rajon suchasnogo Alkaser du Sala U morskij bitvi voni rozbili musulman i zahopili polonenih Zvidti skandinavi rushili grabuvati region al Garba PrimitkiChristys 2015 15 17 Morales Romero 2004 87 Christys 2015 17 27 Christys 2015 23 24 Christys 2015 29 Stefansson 1908 32 Price 2008 463 Christys 2015 30 33 Morales Romero 2004 130 131 Stefansson 1908 36 Scheen 1996 69 Stefansson 1908 35 Kennedy 2014 47 Christys 2015 31 45 Sanchez Pardo 2013 47 49 Riosalido 1997 335 344 Christys 2015 61 Christys 2015 63 64 Christys 2015 64 DzherelaDozy R P A ed and trans Recherches sur l histoire et la litterature d Espagne 2 vols Leiden Brill 1881 Translates the most important Arabic sources into French alongside relevant Latin chronicles and charters vol 2 pp 250 315 Seippel A ed Rerum normannicarum fonts arabici 2 vols Oslo Brogger 1896 Collection of Arabic sources for vikings Birkeland H ed and trans Nordens historie Middlealderen etter arabiske kilder Oslo Dyburad 1954 Translates and expands the sources edited by Seippel into Norwegian Samarra i Alauddin I trans Arabic Sources on the Norse English Translation and Notes Based on the Texts Edited by A Seippel in Rerum Normannicarum fontes Arabici unpublished doctoral thesis University of Wisconsin Madison 1959 Stefansson J The Vikings in Spain From Arabic Moorish and Spanish Sources Saga Book 6 1908 1909 31 46 Translates sources into English from the French of Dozy Morales Romero E Os Viquingos en Galicia Santiago de Compostela USC 1997 In Galician Morales Romero E Historia de los vikingos en Espana Madrid Ediciones Miraguano 2004 In Spanish Vitorino Pires Helio Fernando 2012 Incursoes Nordicas no Ocidente Iberico 844 1147 Fontes Historia e Vestigios PDF pp 120 161 Retrieved 26 July 2018 in Portuguese Christys A Vikings in the South London Bloomsbury 2015 Kennedy H Muslim Spain and Portugal A Political History of Al Andalus Routledge 2014 1st ed 1996 Price N The Vikings in Spain North Africa and the Mediterranean The Viking World ed by Brink S Price N London Routledge 2008 pp 462 469 Riosalido Jesus Los vikingos en al Andalus Al Andalus Magreb Estudios arabes e islamicos 5 1997 pp 335 344 Scheen R Vikings raids on the Spanish Peninsula Militaria Revista de culturea militar Madrid Complutense University of Madrid 1996 pp 67 88 Stefansson Jon The Vikings in Spain from Arabic Moorish and Spanish Sources Saga Book London Viking Society for Northern Research 1908 V 6 pp 32 46 Sanchez Pardo Jose Carlos Castros castillos y otras fortificaciones en el paisaje sociopolitico de Galicia siglos IV XI Juan Antonio Quiros Castillo Jose Maria Tejado Sebastian eds Los castillos altomedievales en el noroeste de la Peninsula Iberica Universidad del Pais Vasco 2013