Ві кторівка село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області Україна Відстань до міста Добропіл

Ві́кторівка — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. Відстань до міста Добропілля становить близько 17 км і проходить автошляхом Т 0515.

село Вікторівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Громада	Добропільська міська громада
Облікова картка	Вікторівка
Основні дані
Населення	▼ 19 (01.01.2017)
Площа	0.454 км²
Густота населення	41.9 осіб/км²
Поштовий індекс	85020
Телефонний код	+380 6277
Географічні дані
Географічні координати	48°32′01″ пн. ш. 36°57′27″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 36.95750° сх. д. / 48.53361; 36.95750Координати: 48°32′01″ пн. ш. 36°57′27″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 36.95750° сх. д. / 48.53361; 36.95750
Середня висота над рівнем моря	182 м
Відстань до обласного центру	109 км
Відстань до районного центру	17,8 км
Найближча залізнична станція	Добропілля
Відстань до залізничної станції	18 км


Місцева влада
Адреса ради	85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогорівка, пров. Поштовий, 10
Сільський голова	Бєлянкін Віктор Геннадійович
Карта
Вікторівка
Вікторівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вікторівка.

Історія.

Перші спогади про село Вікторівку є в акті межувань 1851 року - "... деревня Викторивка вновь поселенная на землях деревни Веровки владения поручика Луки Алексеевича Шахова - 597 десятин удобной земли, всего 600 десятин".

Спогади про село Вікторівку (Кринички) є в списках населених місць Катеринославської губернії Бахмутського повіту в 1859 році. Село панське, будувалося на великому чумацькому шляху до Харківської губернії. Село розпочали будувати при криницях, тому була друга назва поселенню - Кринички. На той час в селі в 18 подвір'ях мешкало 119 осіб.

У 1904 році з Таврійської губернії приїхав пан-полковник Єм'ях Віктор Лукич. Він купив 550 десятин землі, яка зовсім була незаселена. В цьому ж році він поїхав у Таврійську губернію, щоб завербувати переселенців. Там він завербував 6 сімей, які разом з ним приїхали і поселились на закупленій землі. Сам пан-полковник поїхав назад у Таврійську губернію, а сім'ї залишились на цій землі в їх склад входили: Дейкун Мина Йосипович, Кизим Тимофій Іванович, Хилько Петро, Горбань Гнат Давидович, Носач Прокоп Юхимович, Булгак Олександр Григорович.

Земля була віддана їм в оренду по 6 крб. 50 коп. за десятину. Так було до 1909 року, але за ці роки пан не зміг сплатити борги за землю і в цьому році він продав 283 десятини переселенцям, які жили на цій землі. Решту землі поміщик поділив поміж своїми синами і доньками. Сам поміщик В.Л.Єм'ях виїхав у Полтавську губернію.

Докладніше:

30 травня в районі Вікторівки відбувся бій червоногвардійців з махновцями. Під тиском сил противника було розбито червоногвардійський загін. Втрати 2 гармати, до 100 чоловік піхоти і загін навчальної школи.

Жертви сталінських репресій.

Дудушко Наум Іванович, 1890 року народження, село Вікторівка Добропільського району Донецької області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав в селі Вікторівка Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Коваль колгоспу імені Красіна. Заарештований 03 грудня 1943 року. Реабілітований.
Крайня Ольга Іванівна, 1912 року народження, село Вікторівка Добропільського району Донецької області, українка, даних про освіту немає, безпартійна. Проживала в селі Вікторівка Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспниця колгоспу імені Красіна. Заарештована 09 березня 1946 року. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджена на 5 років заслання у Північно-Казахстанську область. Реабілітована у 1995 році.

Примітки

В.Ф. Белаш, А.В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр 88

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В.Ф. Белаш, А.В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр 88