Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віктор Тауск також Віктор 12 березня 1879 3 липня 1919 піонер психоаналітик і невролог Учень і колега Зигмунда Фрейда ві

Віктор Тауск

Віктор Тауск

Віктор Тауск (також Віктор; 12 березня 1879 — 3 липня 1919) — піонер-психоаналітик і невролог. Учень і колега Зигмунда Фрейда, він був першим виразником психоаналітичних концепцій щодо клінічного психозу та особистості митця.

image
Громадянство Австро-Угорщина
Дата народження 12 березня 1879(1879-03-12)[1][2][…]
Місце народження Жиліна
Дата смерті 3 липня 1919(1919-07-03)[1][2][4] (40 років)
Місце смерті Відень[5]
Рід смерті самогубство
Причина смерті повішення
У шлюбі з d
Дитина d
Рід діяльності психіатр, психоаналітик
Сфера роботи неврологія
image Віктор Тауск у Вікісховищі

Кар'єра

Тауск народився як син єврейського журналіста. Коли почав вивчати медицину у Відні близько 1910 року, він був адвокатом і письменником. Він приєднався до Віденського психоаналітичного товариства і незабаром почав публікувати статті. У 1900 році перейшов з юдаїзму в протестантизм. Під час Першої світової війни був завербований військовим лікарем. Оригінальність його внеску у військову медицину полягає в його теоріях про психози та його розумінні феномену дезертирства (Tréhel, G., 2006). Спираючись на свій досвід війни, він писав про психози, спричинені війною, тоді як інші психоаналітики працювали над неврозами війни. Він брав участь у дебатах про безлад у суспільстві (Tréhel, G., 2011).

У 1919 році, після того, як він вийшов з тіні Фрейда, Тауск опублікував статтю про походження марення, загального для широкого кола хворих на шизофренію, а саме про те, що чужорідний пристрій, злий і віддалений, вплинув на їхні думки та поведінку. Цей пристрій називали машиною впливу, а стаття називалася «Про походження „машини впливу“ при шизофренії». Це найвідоміша з його публікацій, яка виходить за межі його власної сфери досліджень інших, наприклад, теорії літератури. Ця робота вплинула на багатьох пізніших теоретиків психоаналізу, включно з Гайнцом Когутом у його книзі «Аналіз себе», де нарцистична регресія показала велику схожість із психотичними фантазматичними конфігураціями.

Багато інших його праць включають «Про мастурбацію» та «Психологію дезертира війни», всі з яких викликали багато суперечок і дискусій, можливо, завдяки його досвіду в психоаналітичній спільноті. Проте Пол Роазен стверджував, що спадщина Тауска все ще не досліджена, і що його вплив не був належним чином визнаний психологічними або психоаналітичними спільнотами.

Фрейд і смерть

Вранці 3 липня 1919 року, після того, як Гелена Дойч припинила лікування Тауска на вимогу Фрейда, і після складних стосунків з Фрейдом і Лу Андреас-Саломе, Тауск покінчив життя самогубством, зав'язавши косу-завісу навколо своєї шиї, а потім помістивши приставив пістолет до правої скроні та стріляв, повісившись, коли впав.

Фрейд писав Саломе: «Зізнаюся, я не дуже сумую за ним; я давно розумів, що він більше не може бути корисним; справді, він становив загрозу для майбутнього».

Вибрана бібліографія

  • Віктор Тауск. Сексуальність, війна та шизофренія: збірник психоаналітичних статей (філантропія та суспільство) (1990)

Книги про Віктора Тауска

  • Kurt R. Eissler. Victor Tausk's Suicide (1983)
  • Kurt R. Eissler. Talent and genius: The fictitious case of Tausk contra Freud (1971)
  • Paul Roazen. Brother Animal: The Story of Freud and Tausk (1969)
  • Gilles Tréhel. Victor Tausk (1879—1919) et la médecine militaire, L'information Psychiatrique, 2006, vol. 82, n°3, p. 239-247.
  • Gilles Tréhel. Victor Tausk (1879—1919): une théorisation sur les psychoses de guerre, Perspectives Psy, 2011, vol. 50, n°2, p. 162-175.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. MAK
    d:Track:Q105192847
  4. Base biographique
    d:Track:Q105958830
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119045036 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Tausk, Viktor (1879-1919) | Encyclopedia.com.
  7. Clark, Ronald W (1980). Freud: The man and the cause. Cape and Weidenfeld & Nicolson., p286
  8. Tausk Viktor, Neurologe, Schriftsteller und Jurist. Geb. Sillein, Ungarn (Žilina, SK), 12. 3. 1879; gest. Wien, 3. 7. 1919 (Selbstmord) (PDF). Österreichisches Biographisches Lexikon (нім.). Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften (Austrian Academy of Sciences Press). (PDF) оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 2 листопада 2022.
  9. TAUSK V; Feigenbaum, D. (1992). On the Origin of the "Influencing Machine" in Schizophrenia. The Journal of Psychotherapy Practice and Research. 1 (2): 184—206. PMC 3330285. PMID 22700096.
  10. Richards, Arnold D. (10 березня 2010). The Jewish World of Sigmund Freud: Essays on Cultural Roots and the Problem of Religious Identity. McFarland. с. 170. ISBN . оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 2 листопада 2022.

Посилання

  • Біографія в Міжнародному словнику психоаналізу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Viktor Tausk takozh Viktor 12 bereznya 1879 3 lipnya 1919 pioner psihoanalitik i nevrolog Uchen i kolega Zigmunda Frejda vin buv pershim viraznikom psihoanalitichnih koncepcij shodo klinichnogo psihozu ta osobistosti mitcya GromadyanstvoAvstro Ugorshina Data narodzhennya12 bereznya 1879 1879 03 12 1 2 Misce narodzhennyaZhilina Data smerti3 lipnya 1919 1919 07 03 1 2 4 40 rokiv Misce smertiViden 5 Rid smertisamogubstvo Prichina smertipovishennya U shlyubi zd Ditinad Rid diyalnostipsihiatr psihoanalitik Sfera robotinevrologiya Viktor Tausk u VikishovishiKar yeraTausk narodivsya yak sin yevrejskogo zhurnalista Koli pochav vivchati medicinu u Vidni blizko 1910 roku vin buv advokatom i pismennikom Vin priyednavsya do Videnskogo psihoanalitichnogo tovaristva i nezabarom pochav publikuvati statti U 1900 roci perejshov z yudayizmu v protestantizm Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv zaverbovanij vijskovim likarem Originalnist jogo vnesku u vijskovu medicinu polyagaye v jogo teoriyah pro psihozi ta jogo rozuminni fenomenu dezertirstva Trehel G 2006 Spirayuchis na svij dosvid vijni vin pisav pro psihozi sprichineni vijnoyu todi yak inshi psihoanalitiki pracyuvali nad nevrozami vijni Vin brav uchast u debatah pro bezlad u suspilstvi Trehel G 2011 U 1919 roci pislya togo yak vin vijshov z tini Frejda Tausk opublikuvav stattyu pro pohodzhennya marennya zagalnogo dlya shirokogo kola hvorih na shizofreniyu a same pro te sho chuzhoridnij pristrij zlij i viddalenij vplinuv na yihni dumki ta povedinku Cej pristrij nazivali mashinoyu vplivu a stattya nazivalasya Pro pohodzhennya mashini vplivu pri shizofreniyi Ce najvidomisha z jogo publikacij yaka vihodit za mezhi jogo vlasnoyi sferi doslidzhen inshih napriklad teoriyi literaturi Cya robota vplinula na bagatoh piznishih teoretikiv psihoanalizu vklyuchno z Gajncom Kogutom u jogo knizi Analiz sebe de narcistichna regresiya pokazala veliku shozhist iz psihotichnimi fantazmatichnimi konfiguraciyami Bagato inshih jogo prac vklyuchayut Pro masturbaciyu ta Psihologiyu dezertira vijni vsi z yakih viklikali bagato superechok i diskusij mozhlivo zavdyaki jogo dosvidu v psihoanalitichnij spilnoti Prote Pol Roazen stverdzhuvav sho spadshina Tauska vse she ne doslidzhena i sho jogo vpliv ne buv nalezhnim chinom viznanij psihologichnimi abo psihoanalitichnimi spilnotami Frejd i smertVranci 3 lipnya 1919 roku pislya togo yak Gelena Dojch pripinila likuvannya Tauska na vimogu Frejda i pislya skladnih stosunkiv z Frejdom i Lu Andreas Salome Tausk pokinchiv zhittya samogubstvom zav yazavshi kosu zavisu navkolo svoyeyi shiyi a potim pomistivshi pristaviv pistolet do pravoyi skroni ta strilyav povisivshis koli vpav Frejd pisav Salome Ziznayusya ya ne duzhe sumuyu za nim ya davno rozumiv sho vin bilshe ne mozhe buti korisnim spravdi vin stanoviv zagrozu dlya majbutnogo Vibrana bibliografiyaViktor Tausk Seksualnist vijna ta shizofreniya zbirnik psihoanalitichnih statej filantropiya ta suspilstvo 1990 ISBN 0 88738 365 3Knigi pro Viktora TauskaKurt R Eissler Victor Tausk s Suicide 1983 ISBN 0 8236 6735 9 Kurt R Eissler Talent and genius The fictitious case of Tausk contra Freud 1971 ISBN 0 8021 0089 9 Paul Roazen Brother Animal The Story of Freud and Tausk 1969 ISBN 0 8147 7395 8 Gilles Trehel Victor Tausk 1879 1919 et la medecine militaire L information Psychiatrique 2006 vol 82 n 3 p 239 247 Gilles Trehel Victor Tausk 1879 1919 une theorisation sur les psychoses de guerre Perspectives Psy 2011 vol 50 n 2 p 162 175 Div takozhZigmund Frejd Psihoanaliz Gelena Dojch ShizofreniyaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 MAK d Track Q105192847 Base biographique d Track Q105958830 Deutsche Nationalbibliothek Record 119045036 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Tausk Viktor 1879 1919 Encyclopedia com Clark Ronald W 1980 Freud The man and the cause Cape and Weidenfeld amp Nicolson p286 Tausk Viktor Neurologe Schriftsteller und Jurist Geb Sillein Ungarn Zilina SK 12 3 1879 gest Wien 3 7 1919 Selbstmord PDF Osterreichisches Biographisches Lexikon nim Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Austrian Academy of Sciences Press PDF originalu za 5 bereznya 2020 Procitovano 2 listopada 2022 TAUSK V Feigenbaum D 1992 On the Origin of the Influencing Machine in Schizophrenia The Journal of Psychotherapy Practice and Research 1 2 184 206 PMC 3330285 PMID 22700096 Richards Arnold D 10 bereznya 2010 The Jewish World of Sigmund Freud Essays on Cultural Roots and the Problem of Religious Identity McFarland s 170 ISBN 9780786455898 originalu za 2 listopada 2022 Procitovano 2 listopada 2022 PosilannyaBiografiya v Mizhnarodnomu slovniku psihoanalizu

Дата публікації:
Топ