Віктор Мережко

Віктор Іванович Мережко (рос. Виктор Иванович Мережко; 28 липня 1937(19370728), хутір Ольгенфельд (тепер селище Южний Азовського району), Ростовська область, Російська РФСР — 30 січня 2022) — російський кінодраматург, лауреат Державної премії СРСР (1987), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988), Народний артист Російської Федерації (2014). Підтримав війну Росії проти України, фігурант бази даних центру «Миротворець».

Віктор Іванович Мережко
рос. Виктор Иванович Мережко
Народився	28 липня 1937(1937-07-28) Q4534076?, Q4174859?, Азовський район, Ростовська область, СРСР
Помер	30 січня 2022(2022-01-30)^[1](84 роки) Москва, Росія ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	сценарист, драматург, ведучий, кінорежисер, актор, телеведучий, драматург, письменник
Галузь	^d^[2], театр^[2] і ^d^[2]
Alma mater	Український поліграфічний інститут (1961) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1968)
Знання мов	російська^[2] і українська
Заклад	^d, ^d, ^d, Q4273249? і Спілка кінематографістів Росії
Роки активності	1967 — 2022
Нагороди
IMDb	ID 0580691
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мережко.

Життєпис

1952 року разом з родиною переїхав на батьківщину батька у село Руська Поляна під Черкасами. Вивчив українську мову і закінчив українську школу. Намагався вступити до Київського політехнічного інституту на факультет кіноінженерів, але не витримав вступних іспитів. Поїхав до Львова, де поступив і закінчив Український поліграфічний інститут (1961). У 1968 закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії.

За сценаріями Віктора Мережка було знято п'ятдесят фільмів та дванадцять мультфільмів. Автор сценаріїв кінокартин: «Здрастуй і прощай!», «На вас чекає громадянка Никанорова», «Трясовина», «Рідня» та ін. За його сценаріями в Україні створено фільми: «Сліпий дощ» (1969, т/ф), «Тигри на льоду» (1971), «Польоти уві сні та наяву» (1982), «Якщо можеш, прости…» (1984), «Самотня жінка бажає познайомитись» (1987). Грав Філіпича у стрічці «Якщо є вітрила» (1969).

У 2014 році Віктор Мережко зайняв проросійську позицію та підтримав окупацію Криму Росією. У липні 2017 року Служба безпеки України заборонила йому в'їзд до країни.

30 січня 2022 року у віці 84 років Віктор Мережко пішов з життя.

Громадянська позиція

Після анексії Криму заявляв, що «український народ за 3-4 місяці з'їхав з глузду», а «Україна наче зомбована чи на неї зійшла Божа кара», саму анексію при цьому називав «потужною, блискуче проведеною операцією, яка увійде у світові підручники історії», а сам Крим «споконвічною російською територією».

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України.

Примітки

1. https://tass.ru/kultura/13568591
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. Помер актор Віктор Мережко [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] // РБК-Україна, 2022-01-30
4. . Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2022.
5. Мережко Віктор Іванович [ 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] // «Миротворець»

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.265;
• Левин Е. Виктор Мережко. М., 1990;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 -С.487;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.262-263.

Посилання

• Віктор Мережко на сайті «Webblack»