Віктор Абакумов

Ві́ктор Семе́нович Абаку́мов (рос. Виктор Семёнович Абакумов, 11 [24] квітня 1908(19080424), м. Москва — 19 грудня 1954, м. Ленінград) — радянський державний і військовий діяч. Генерал-полковник (1945). Один з керівників каральних органів СРСР, активний організатор політичних репресій в Радянському Союзі у 1930–1940-х роках.

Віктор Семенович Абакумов
рос. Абакумов Виктор Семёнович
Ім'я при народженні	рос. Виктор Семёнович Абакумов
Народився	11 (24) квітня 1908 або 1908^[1] Москва, Російська імперія
Помер	19 грудня 1954(1954-12-19)^[1] Ленінград^[d]
Поховання	Меморіальне кладовище «Левашівська пустинь»
Країна	СРСР Російська імперія
Діяльність	офіцер МДБ СРСР
Знання мов	російська
Учасник	Друга світова війна, Битва за Москву, Сталінградська битва і Битва за Кавказ
Посада	2-й Міністр Держбезпеки СРСР (7 травня 1946 — 14 липня 1951), депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	Генерал-полковник
Термін	1921—1951
Попередник	Меркулов Всеволод Миколайович
Наступник	Ігнатьєв Семен Денисович
Партія	Комсомол, КПРС (1930—1951)
Конфесія	атеїст
У шлюбі з	Смірнова Антоніна Миколаївна
Діти	Смірнов Ігор Вікторович
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Позбавлений усіх нагород і військового звання
орден Суворова 1-го ступеня (31.07.1944 «За зразкове виконання особливих завдань Верховного головного командування Червоної Армії», № 216) орден Кутузова 1-го ступеня (21.04.1945 «За очистку тилу фронтів Червоної Армії», № 385). орден Суворова 2-го ступеня (8.03.1944, № 540) орден Червоної Зірки (1944, № 847892) медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» знак «Почесний працівник ВЧК-ОГПУ (XV)» (9.05.1938) Відповідно до вироку суду від 19 грудня 1954 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1955 року позбавлений усіх нагород і військового звання. Посилання Абакумов, Віктор Семенович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.). Які назви вулиць мають зникнути з мапи України? // Український інститут національної пам'яті. [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Абакумов В. С. [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Правозащитники против пыток». (рос.)  // Вебсайт Федеральной службы безопасности РФ. (рос.) Абакумов, Виктор Семёнович [ 12 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Фонд ветеранов подразделения Специальных операций органов Государственной Безопасности — «СМЕРЧ». (рос.) Джерела Столяров К. А., Голгофа: Документальная повесть. — М., 1991. — С. 5–90. (рос.) Дегтярёв К., СМЕРШ. — М. : Яуза; Эксмо, 2009. — С. 633—634. — . (рос.) Судоплатов П. А. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930—1950 годы. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — С. 704. — . (рос.) Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / сост. В. И. Ивкин. — М. : РОССПЭН, 1999. — . Абакумов Виктор Семёнович [ 29 березня 2018 у Wayback Machine.] // Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник [ 23 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Н. В. Петров, К. В. Скоркин ; под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М. : Звенья, 1999. — 502 с. — . (рос.) Кеворков В., Исповедь перед казнью. — М. : Совершенно секретно, 2006. — 255 с. — . (рос.) Архангелогородский В. Он победил Абвер. Часть I [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.], часть II [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.], часть III [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.], часть IV [Архівовано 29 вересня 2014 у Archive.is], часть V [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]) // Красная звезда: газета. — Москва, 2005. — 16, 21, 29 июня; 6, 9 июля. (рос.) Who led the NKVD d:Track:Q125566566