Військові облігації — позикові цінні папери, випущені урядом з метою фінансування військових операцій під час війни. Такі облігації сприяють накопиченню коштів на ведення війни і водночас дають можливість громадянам країни усвідомити свою причетність до військових дій. Також ця система використовується як засіб боротьби з інфляцією, оскільки гроші вилучаються з обігу до кінця війни. Заклики купити воєнні облігації часто звертаються до совісті та патріотизму громадян. Уряд випускає облігації, ціна яких, як правило, нижча за ринкову, і які ранжуються в широкому ціновому різновиді, що робить їх доступними для всіх громадян.
До Першої світової війни
Урядам всіх країн завжди і скрізь потрібні були засоби для утримання армії під час війни. Зазвичай вони укладали угоди з окремими багатими людьми, такими як Якоб Фуггер і Майєр Ротшильд, але подібні угоди не відрізнялися від звичайного боргу, що можна було б зробити і в мирний час. Раніше термін «воєнна облігація» означав $11 млн, використаних Конгресом США в Законі від 14 березня 1812 для фінансування війни з Наполеоном Бонапартом, але цей закон не поширювався на широку громадськість. Можливо, найстарішими військовими облігаціями, які ще цінуються, є Британські Консолі, деякі з яких — результат рефінансування боргів часів наполеонівських війн.
Джей Кук був першим, хто почав продавати облігації громадськості, звертаючись до почуття патріотизму громадян. З 1862 до 1864 року через посередників він продав воєнні облігації на суму US $500 на підтримку Союзу під час Американської громадянської війни. Воєнні облігації були використані як Союзом, і урядом Конфедеративних Штатів Америки з метою збільшення коштів на ведення війни. 62% своїх військових сил Союз фінансував за допомогою облігацій.
Перша світова війна
Австро-Угорщина
Уряд Австро-Угорщини з перших днів Першої світової війни розумів, що не зможе розраховувати на можливості своєї банківської системи для покриття витрат на війну. Тоді вони провели політику фінансування війни за зразком Німеччини: у листопаді 1914 року було продано першу облігацію. Як і в Німеччині, австро-угорські кредити видавалися за раніше розробленим планом кожні півроку в листопаді та травні. Ставка першої австрійської облігації мала 5% і видавалася на п'ятирічний термін. Найдешевша облігація коштувала 100 крон.
У 1919 році Угорщина видавала кредити окремо від Австрії у вигляді акцій, які дозволили абоненту вимагати повернення грошей через рік. Відсоткова ставка була встановлена на рівні шести відсотків, а найменша облігація коштувала 50 крон. Підписка на перший австрійський випуск облігацій склав $ 440,2 млн; тобто перша угорська облігація була еквівалентна $235 млн.
Діти також були залучені до покупки облігацій у межах шкіл. Спочатку, діти просто не могли купити найменшу облігацію з усіх у 100 крон тому з третім випуском облігацій у 1915 році з'явилося нове правило, згідно з яким діти віддавали грошей стільки, скільки могли, а залишок від 100 крон покривали банки. Ця система успішно увійшла в життя, вона також сприяла виявленню коштів у суспільства і заохочувала лояльність молоді до держави та її майбутнього. Понад 13 мільйонів крон було зібрано за час трьох розпродажів «дитячих облігацій».
Канада
Канада була залучена в Першу світову війну з 1914 року, коли почали випускатися облігації, які після 1917 стали називати «облігації перемоги». Перші облігації видавалися вже листопаді 1915 року, але доти, поки під час четвертої кампанії листопаді 1917 року не випустили «облігації перемоги». Перша «облігація перемоги» являла з себе 5,5%-ву облігацію на 5, 10 і 20 років (деякі з них були приблизно на $50), і вона швидко окупилася, зібравши 398 мільйонів доларів або 50 доларів у середньому на жителя. Другий і Третій випуски «облігацій перемоги» відбулись у 1918 та 1919 рр., принісши ще 1.34 мільярда доларів. Для тих, хто не міг купити облігації, уряд випустив спеціальні Військові ощадні книжки.
Німеччина
На відміну від Франції та Британії, на початок Першої світової війни Німеччина була фактично ізольована від міжнародних фінансових ринків. Це стало особливо помітно після провальної спроби взяття великої позики на Волл-стріт у 1914 році. Таким чином, Німеччина могла задовольнятися лише внутрішніми позиками, що закріплювалися за кредитними документами, які випускав Рейхстаг. Здебільшого це були громадські військові облігаці (Крігсанляйге).
За весь час війни відбулось дев'ять випусків облігацій з інтервалом у шість місяців, як і в Австро-Угорщині. Безпосередньо процес продажу облігацій займав кілька тижнів, він супроводжувався масовою агітацією у всіх можливих ЗМІ. Дохід від більшості облігацій становив п'ять відсотків. Облігації були погашені за десять років через піврічні виплати. Як і в інших країнах, у Німеччині купівля облігації приватною особою показувала його патріотизм. Облігації часто поширювалися через різні банки, поштові відділення та інші фінансові інститути.
Велика Британія
В серпні 1914 року золотовалютні резерви Банку Англії (і майже всієї банківської системи Великої Британії ) становили дев'ять мільйонів фунтів стерлінгів (на той час £1 = US$4.85). Банки побоювалися оголошення війни, оскільки це могло спричинити масове вилучення банківських вкладів, отже скарбник Девід Ллойд Джордж збільшив серпневі Банківські канікули до трьох днів, щоб виграти час прийняття Закону про Банки і Валюти, цим покидаючи золотий стандарт. Згідно з цим законом, державна скрабниця випустила 300 млн фунтів стерлінгів без підтримки золотом, якими банки могли б погасити свої зобов'язання. Провідний банкір [en] назвав цю емісію «безвідсотковою військовою позикою на необмежений термін, і таким чином дуже дохідною, з погляду уряду, операцією».
Перша відсоткова військова позика була випущена в листопаді 1914 року за ставкою 3,5%, погашалася за номінальною вартістю в 1925-28, і принесла £ 332 500 000 (£ 350 млн номінальною вартістю, як позика була видана з 5%-ною знижкою).
Друга світова війна
СРСР
Перша військова позика в СРСР випустилась навесні 1942 року. Формально купівля військових облігацій була справою добровільною, але фактично мала примусовий характер. При цьому, на відміну від довоєнних позик, військові облігації не приймалися у заставу з позик населення в ощадкасах. Починаючи з 1942 року робітники та службовці щорічно підписувалися на суму, рівну їхньому місячному заробітку, яку мали виплатити протягом десяти місяців. Це був обов'язковий мінімум, нижче за який не можна було опускатися. А стаханівців і високооплачуваних робітників начальство взагалі спонукало підписуватися на півтора або навіть два оклади. Офіцери Червоної Армії підписувалися на 170% від місячного окладу, а генерали – на 200%. Віталося одноразове внесення всієї суми або більшої її частини готівкою. Утримання за підпискою робилися щомісяця. В результаті питома вага коштів від позик у доходах державного бюджету в роки війни склала близько 10%.
Сучасна Україна
Після початку російського вторгнення 25 лютого 2022 року Кабмін ухвалив рішення про випуск військових облігацій на суму в 400 млрд гривень, щоб фінансувати оборонні видатки.
У 2022 році НКЦПФР запустила проект "Внесок", який спільно з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством фінансів України, Національним банком України та Укрзалізницею було реалізовано також на сервісі "Дія".
Станом на червень 2022 року Україна продала військових облігацій на 100 мільярдів гривень.
25 жовтня Міністр цифрової трансформації М. Федоров повідомив, що за 3 тижні в ДІЇ українці купили військових облігацій на 70 мільйонів гривень, а станом на січень - 250 млн, на березень — 500 мільонів.
1 грудня 2023 року Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що українці, які придбали військові облігації у Дії, отримали вже понад 44,8 мільйона гривень прибутку.
Див. також
Примітки
- 1861-1865: The Civil War. TaxHistory.org. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 27 травня 2011.
- Heidler, David. Encyclopedia of the American Civil War. — , 2002. — С. 692. — .
- , p. 240
- , p. 239
- Healy, p. 244
- CBC News In Depth: Сберегательные Облигации Канады. CBC. 3 жовтня 2007. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 16 серпня 2010.
- Hillier, Norman. Victory Loans. The Canadian Encyclopedia. Historica-Dominion. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2009.
- , p. 104
- Reichstag Receives $2,856,000,000 Bill. The New York Times. 28 жовтня 1916. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 12 липня 2011.
- , p. 196
- [en]. The Financiers And The Nation. — London : Methuen, 1934. — С. 45—52.
- Leaf, Walter. [1] — [en], 1927. — С. 46. — (Home university library of modern knowledge) з джерела 17 лютого 2022
- Lloyd George, David. War Memoirs Volume I. — London : [en], 1938. — С. 73—4.
- . Журнал «Yango.Инвестиции». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 5 серпня 2021..
- Уряд вирішив випустити військові облігації на 400 мільярдів гривень. www.unian.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
- Військові облігації в Дії. militarybonds.diia.gov.ua. Процитовано 25 грудня 2023.
- Просто та доступно: інвестуй у військові облігації вже сьогодні. www.nssmc.gov.ua (укр) . 04 жовтня 2022.
- З початку війни Мінфін розмістив військових облігацій на понад $100 мільярдів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
- Свобода, Радіо (25 жовтня 2022). Українці за 3 тижні купили військові облігації в «Дії» на 70 мільйонів гривень – Федоров. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
- Українці придбали в “Дії” вже 500 тисяч військових облігацій на пів мільярда. Економічна правда (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
- Шевченко, Тарас (1 грудня 2023). У Мінцифри розповіли скільки українці заробили на військових облігаціях. Час ДІй. Процитовано 3 грудня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovi obligaciyi pozikovi cinni paperi vipusheni uryadom z metoyu finansuvannya vijskovih operacij pid chas vijni Taki obligaciyi spriyayut nakopichennyu koshtiv na vedennya vijni i vodnochas dayut mozhlivist gromadyanam krayini usvidomiti svoyu prichetnist do vijskovih dij Takozh cya sistema vikoristovuyetsya yak zasib borotbi z inflyaciyeyu oskilki groshi viluchayutsya z obigu do kincya vijni Zakliki kupiti voyenni obligaciyi chasto zvertayutsya do sovisti ta patriotizmu gromadyan Uryad vipuskaye obligaciyi cina yakih yak pravilo nizhcha za rinkovu i yaki ranzhuyutsya v shirokomu cinovomu riznovidi sho robit yih dostupnimi dlya vsih gromadyan Velika Britaniya Vkladaj u nacionalni Vijskovi Obligaciyi SShA pozika na Amerikano meksikansku vijnu 1847Avstro Ugorshina I vi gromadyani vstupajte v bij Pidpishit 7 j vijskovu poziku 1917Avstro Ugorshina A vi Pidpishitsya na 7 j vijskovu poziku v banku Creditanstalt listopad 1917Kanada 4 prichini kupuvati obligaciyi peremogi 1917Do Pershoyi svitovoyi vijniUryadam vsih krayin zavzhdi i skriz potribni buli zasobi dlya utrimannya armiyi pid chas vijni Zazvichaj voni ukladali ugodi z okremimi bagatimi lyudmi takimi yak Yakob Fugger i Majyer Rotshild ale podibni ugodi ne vidriznyalisya vid zvichajnogo borgu sho mozhna bulo b zrobiti i v mirnij chas Ranishe termin voyenna obligaciya oznachav 11 mln vikoristanih Kongresom SShA v Zakoni vid 14 bereznya 1812 dlya finansuvannya vijni z Napoleonom Bonapartom ale cej zakon ne poshiryuvavsya na shiroku gromadskist Mozhlivo najstarishimi vijskovimi obligaciyami yaki she cinuyutsya ye Britanski Konsoli deyaki z yakih rezultat refinansuvannya borgiv chasiv napoleonivskih vijn Dzhej Kuk buv pershim hto pochav prodavati obligaciyi gromadskosti zvertayuchis do pochuttya patriotizmu gromadyan Z 1862 do 1864 roku cherez poserednikiv vin prodav voyenni obligaciyi na sumu US 500 na pidtrimku Soyuzu pid chas Amerikanskoyi gromadyanskoyi vijni Voyenni obligaciyi buli vikoristani yak Soyuzom i uryadom Konfederativnih Shtativ Ameriki z metoyu zbilshennya koshtiv na vedennya vijni 62 svoyih vijskovih sil Soyuz finansuvav za dopomogoyu obligacij Persha svitova vijnaAvstro Ugorshina Uryad Avstro Ugorshini z pershih dniv Pershoyi svitovoyi vijni rozumiv sho ne zmozhe rozrahovuvati na mozhlivosti svoyeyi bankivskoyi sistemi dlya pokrittya vitrat na vijnu Todi voni proveli politiku finansuvannya vijni za zrazkom Nimechchini u listopadi 1914 roku bulo prodano pershu obligaciyu Yak i v Nimechchini avstro ugorski krediti vidavalisya za ranishe rozroblenim planom kozhni pivroku v listopadi ta travni Stavka pershoyi avstrijskoyi obligaciyi mala 5 i vidavalasya na p yatirichnij termin Najdeshevsha obligaciya koshtuvala 100 kron U 1919 roci Ugorshina vidavala krediti okremo vid Avstriyi u viglyadi akcij yaki dozvolili abonentu vimagati povernennya groshej cherez rik Vidsotkova stavka bula vstanovlena na rivni shesti vidsotkiv a najmensha obligaciya koshtuvala 50 kron Pidpiska na pershij avstrijskij vipusk obligacij sklav 440 2 mln tobto persha ugorska obligaciya bula ekvivalentna 235 mln Diti takozh buli zalucheni do pokupki obligacij u mezhah shkil Spochatku diti prosto ne mogli kupiti najmenshu obligaciyu z usih u 100 kron tomu z tretim vipuskom obligacij u 1915 roci z yavilosya nove pravilo zgidno z yakim diti viddavali groshej stilki skilki mogli a zalishok vid 100 kron pokrivali banki Cya sistema uspishno uvijshla v zhittya vona takozh spriyala viyavlennyu koshtiv u suspilstva i zaohochuvala loyalnist molodi do derzhavi ta yiyi majbutnogo Ponad 13 miljoniv kron bulo zibrano za chas troh rozprodazhiv dityachih obligacij Kanada Kanada bula zaluchena v Pershu svitovu vijnu z 1914 roku koli pochali vipuskatisya obligaciyi yaki pislya 1917 stali nazivati obligaciyi peremogi Pershi obligaciyi vidavalisya vzhe listopadi 1915 roku ale doti poki pid chas chetvertoyi kampaniyi listopadi 1917 roku ne vipustili obligaciyi peremogi Persha obligaciya peremogi yavlyala z sebe 5 5 vu obligaciyu na 5 10 i 20 rokiv deyaki z nih buli priblizno na 50 i vona shvidko okupilasya zibravshi 398 miljoniv dolariv abo 50 dolariv u serednomu na zhitelya Drugij i Tretij vipuski obligacij peremogi vidbulis u 1918 ta 1919 rr prinisshi she 1 34 milyarda dolariv Dlya tih hto ne mig kupiti obligaciyi uryad vipustiv specialni Vijskovi oshadni knizhki Nimechchina Na vidminu vid Franciyi ta Britaniyi na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchina bula faktichno izolovana vid mizhnarodnih finansovih rinkiv Ce stalo osoblivo pomitno pislya provalnoyi sprobi vzyattya velikoyi poziki na Voll strit u 1914 roci Takim chinom Nimechchina mogla zadovolnyatisya lishe vnutrishnimi pozikami sho zakriplyuvalisya za kreditnimi dokumentami yaki vipuskav Rejhstag Zdebilshogo ce buli gromadski vijskovi obligaci Krigsanlyajge Za ves chas vijni vidbulos dev yat vipuskiv obligacij z intervalom u shist misyaciv yak i v Avstro Ugorshini Bezposeredno proces prodazhu obligacij zajmav kilka tizhniv vin suprovodzhuvavsya masovoyu agitaciyeyu u vsih mozhlivih ZMI Dohid vid bilshosti obligacij stanoviv p yat vidsotkiv Obligaciyi buli pogasheni za desyat rokiv cherez pivrichni viplati Yak i v inshih krayinah u Nimechchini kupivlya obligaciyi privatnoyu osoboyu pokazuvala jogo patriotizm Obligaciyi chasto poshiryuvalisya cherez rizni banki poshtovi viddilennya ta inshi finansovi instituti Velika Britaniya V serpni 1914 roku zolotovalyutni rezervi Banku Angliyi i majzhe vsiyeyi bankivskoyi sistemi Velikoyi Britaniyi stanovili dev yat miljoniv funtiv sterlingiv na toj chas 1 US 4 85 Banki poboyuvalisya ogoloshennya vijni oskilki ce moglo sprichiniti masove viluchennya bankivskih vkladiv otzhe skarbnik Devid Llojd Dzhordzh zbilshiv serpnevi Bankivski kanikuli do troh dniv shob vigrati chas prijnyattya Zakonu pro Banki i Valyuti cim pokidayuchi zolotij standart Zgidno z cim zakonom derzhavna skrabnicya vipustila 300 mln funtiv sterlingiv bez pidtrimki zolotom yakimi banki mogli b pogasiti svoyi zobov yazannya Providnij bankir en nazvav cyu emisiyu bezvidsotkovoyu vijskovoyu pozikoyu na neobmezhenij termin i takim chinom duzhe dohidnoyu z poglyadu uryadu operaciyeyu Persha vidsotkova vijskova pozika bula vipushena v listopadi 1914 roku za stavkoyu 3 5 pogashalasya za nominalnoyu vartistyu v 1925 28 i prinesla 332 500 000 350 mln nominalnoyu vartistyu yak pozika bula vidana z 5 noyu znizhkoyu Druga svitova vijnaSRSR Persha vijskova pozika v SRSR vipustilas navesni 1942 roku Formalno kupivlya vijskovih obligacij bula spravoyu dobrovilnoyu ale faktichno mala primusovij harakter Pri comu na vidminu vid dovoyennih pozik vijskovi obligaciyi ne prijmalisya u zastavu z pozik naselennya v oshadkasah Pochinayuchi z 1942 roku robitniki ta sluzhbovci shorichno pidpisuvalisya na sumu rivnu yihnomu misyachnomu zarobitku yaku mali viplatiti protyagom desyati misyaciv Ce buv obov yazkovij minimum nizhche za yakij ne mozhna bulo opuskatisya A stahanivciv i visokooplachuvanih robitnikiv nachalstvo vzagali sponukalo pidpisuvatisya na pivtora abo navit dva okladi Oficeri Chervonoyi Armiyi pidpisuvalisya na 170 vid misyachnogo okladu a generali na 200 Vitalosya odnorazove vnesennya vsiyeyi sumi abo bilshoyi yiyi chastini gotivkoyu Utrimannya za pidpiskoyu robilisya shomisyacya V rezultati pitoma vaga koshtiv vid pozik u dohodah derzhavnogo byudzhetu v roki vijni sklala blizko 10 Suchasna UkrayinaPislya pochatku rosijskogo vtorgnennya 25 lyutogo 2022 roku Kabmin uhvaliv rishennya pro vipusk vijskovih obligacij na sumu v 400 mlrd griven shob finansuvati oboronni vidatki U 2022 roci NKCPFR zapustila proekt Vnesok yakij spilno z Ministerstvom cifrovoyi transformaciyi Ukrayini Ministerstvom finansiv Ukrayini Nacionalnim bankom Ukrayini ta Ukrzalizniceyu bulo realizovano takozh na servisi Diya Stanom na cherven 2022 roku Ukrayina prodala vijskovih obligacij na 100 milyardiv griven 25 zhovtnya Ministr cifrovoyi transformaciyi M Fedorov povidomiv sho za 3 tizhni v DIYi ukrayinci kupili vijskovih obligacij na 70 miljoniv griven a stanom na sichen 250 mln na berezen 500 miloniv 1 grudnya 2023 roku Ministr cifrovoyi transformaciyi Mihajlo Fedorov povidomiv sho ukrayinci yaki pridbali vijskovi obligaciyi u Diyi otrimali vzhe ponad 44 8 miljona griven pributku Div takozhZajm Svobodi en Obligaciyi vnutrishnih derzhavnih pozikPrimitki1861 1865 The Civil War TaxHistory org Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 27 travnya 2011 Heidler David Encyclopedia of the American Civil War 2002 S 692 ISBN 0 393 04758 X p 240 p 239 Healy p 244 CBC News In Depth Sberegatelnye Obligacii Kanady CBC 3 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2010 Hillier Norman Victory Loans The Canadian Encyclopedia Historica Dominion Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2009 p 104 Reichstag Receives 2 856 000 000 Bill The New York Times 28 zhovtnya 1916 Arhiv originalu za 7 sichnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2011 p 196 en The Financiers And The Nation London Methuen 1934 S 45 52 Leaf Walter 1 en 1927 S 46 Home university library of modern knowledge z dzherela 17 lyutogo 2022 Lloyd George David War Memoirs Volume I London en 1938 S 73 4 Zhurnal Yango Investicii Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 5 serpnya 2021 Uryad virishiv vipustiti vijskovi obligaciyi na 400 milyardiv griven www unian ua ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Vijskovi obligaciyi v Diyi militarybonds diia gov ua Procitovano 25 grudnya 2023 Prosto ta dostupno investuj u vijskovi obligaciyi vzhe sogodni www nssmc gov ua ukr 04 zhovtnya 2022 Z pochatku vijni Minfin rozmistiv vijskovih obligacij na ponad 100 milyardiv www ukrinform ua ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Svoboda Radio 25 zhovtnya 2022 Ukrayinci za 3 tizhni kupili vijskovi obligaciyi v Diyi na 70 miljoniv griven Fedorov Radio Svoboda ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Ukrayinci pridbali v Diyi vzhe 500 tisyach vijskovih obligacij na piv milyarda Ekonomichna pravda ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Shevchenko Taras 1 grudnya 2023 U Mincifri rozpovili skilki ukrayinci zarobili na vijskovih obligaciyah Chas DIj Procitovano 3 grudnya 2023