Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Військове мистецтво Стародавнього Єгипту — розвиток тактичних засобів та технік, що застосовували збройні сили у різні періоди Стародавнього Єгипту від часу заснування держави в Ранньому царстві до захоплення Єгипту персами. В різні часи коливалося від 10 до 100 тис. вояків.
Мета і завдання
В основі прагнень фараонів Стародавнього Єгипту лежала завойовницька політика. Єгипет намагався розширити межі на північ і схід, воював з багатьма племенами і народами. Вона була джерелом різних багатств (металів, коштовностей, пахощі, худоби), постачання рабів, щорічною данню з підкорених народів. Все це забезпечувало велике будівництво палаців, храмів, пірамід, яке символізувало потугу фараонів та вищого жрецтва, давало прибуток знаті й воякам. В основі їх могутності та величі лежала політика гноблення.
Тому воювати єгиптянам доводилося часто: як для того, щоб захопити нові землі, а й для утримання того, що було захоплено раніше. Своєю чергою сам Єгипет постійно відчував тиск з боку народів, що його оточували. Так, вторгнення азійців мали місце задовго до приходу гіксосів. Їх набіги визначалися геополітичними, етнічно-релігійними, але головним чином економічними чинниками або природними обставинами. Єгиптяни намагалися не допустити кочові племена Азії до дельти Нілу.
Своєю чергою єгиптяни вели постійні війни з оточуючими народами, прагнучи зміцнити своє панування. Так, їх військо здійснювало походи на південь ще при I династії. Особливо тривалими були походи до Нубії та проти лівійських племен, згодом до Передньої Азії. Вже фараон Сахура спорядив морську експедицію в далеку країну Пунт, що на південь від Червоного моря. Експедиції відбувалися Нілом або суходолом.
Як тільки Єгипет слабшав, він втрачав владу над територіями. З новим піднесенням відбувалися нові походи. Найвідоміші походи часів IV, XI, XII, XVIII, XIX, XXVI династій. Так, при Тутмосі III щороку протягом 20 років в Азію вирушало військо на нові завоювання. Ці походи стали «настільки буденним явищем, як і розлив Нілу». Рамсес II бився з хетами, Фінікією, Палестиною, Сирією.
У війни періоду Нового царства виявилися залучені величезні маси людей. Багато змушені були проводити в походах більшу частину життя. І все ж єгипетське військо не стало професійною організацією, подібною римському війську або грецьким гоплітам. Ймовірно саме з цієї причини в армійському середовищі не сформувалися неписані статути честі, вишкіл військових «офіцерів».
Організація
Давньоєгипетське військо було організовано в формі військових поселень, розташованих на найбільш важливих напрямках: на нижній течії Нілу була найбільша кількість військових поселень, оскільки звідти очікували напади з боку сусідніх азійських держав; у Верхньому Єгипті військових поселень було менше з огляду на те, що тривалий час ефіопи не були серйозним супротивником через свою роздрібленість. При цьому військові частини спиралася на фортеці, їхні форма й будова змінювалися.
Підкорені нубійские племена, що мешкали обабіч Нілу, були зобов'язані поставляти Єгипту певну кількість вояків для несення внутрішньої служби. Під час великих походів фараони посилювали своє військо за рахунок підкорених сусідніх племен.
За Раннього царства фараони не мали великого війська, різними засобами збирали селян для нього. В часи Давнього царства зазвичай формували військо, беручи 1 вояка з кожних 100 осіб чоловічого населення. Завдяки цьому загальна чисельність в цей період становила до 100 тис. вояків, хоча вони ніколи не брали участі в поході одночасно. Зазвичай участь у поході брало військо до 20 тис. осіб. Вони поділялися на загони за видом озброєння. З'явилися підрозділи однаково озброєних вояків — списоносців й лучників.
Організація покращилася з часів Середнього царства. Підрозділи мали певну чисельність: 6, 40, 60, 100, 400, 600 вояків. Загони налічували 2, 3, 10 тисяч воїнів. За перших фараонів XVIII династії (Нове царство) утворюється подібність регулярної армії, в якій кожний великий підрозділ («дивізія») складалося з 10 «бригад» (па-джету) у 500—1000 вояків та 50 «полків» (са-у) по 200—250 вояків в кожному. Відповідна 1 «бригада» дорівнювалася 2 «полкам». Са-у складалися з 4-5 підрозділів по 50 вояків. Останні своєю чергою поділялися на загони у 10 вояків. Кожній з них мав окремий символ. За часів фараона Рамсеса II було 4 «дивізії» (Сета, Ра, Амона, Птаха), відповідно 20-40 тис.
Найдавнішим родом єгипетських військ була піхота. Вона становила головну силу армії Єгипту. Після введення одноманітного озброєння єгипетська піхота складалася з лучників, пращників, списоносців, мечоносців. З часом (з Нового царства) з'явилися частини, що складалися з колісниць, а також кадрові офіцери, корпус зв'язку, служба квартирмейстерів. Кінноти у єгиптян не було, хоча коні в окремих випадках використовувалися.
Елітні частини були представлені колісницями (веререт) і «хоробрими фараона» (на кшталт гвардії). Колісниці поділялися на загони у 25, 50, 150. «Меджаї», представники лівійського племені, складали охорону фараона й поліцію столиці.
У Пізнє царство у фараонів була вже професійне військо, проте воно складалося з найманців — давніх греків та лівійців, при цьому власне єгиптяни становили лише не значну частку війська цього періоду. Так, фараон Псамметих I віддавав перевагу грецьким воїнам. Завдяки найманцям він приборкав непокірних номархов, і завершив у 655 році до н. е. об'єднання Єгипту. Основу в цей час становили вояки, озброєні мечами й довгими щитами, які звалися «мачімой».
Був і потужний військовий флот, особливо з часів XVIII династії. Військові судна мали вітрила і велику кількість весел. Носова частина корабля була пристосована для абордажу і тарану ворожого корабля.
Постачанням військ відав особливий орган. Продукти видавалися зі складів за певними нормами. Існували спеціальні майстерні з виготовлення і ремонту зброї.
Фортеці
Давньоєгипетські міста не знали захисних стін і оборонних систем протягом більшої частини історії. Це було пов'язано з тим, що їх захищала сама природа — Лівійська пустеля, складний рельєф Синайського півострова або непрохідні болота.
В період Давнього царства були різної форми: коло, овал або прямокутник. Фортечні стіни іноді мали круглі вежі у формі зрізаного конуса з майданчиком нагорі і бруствером. Так, фортеця біля міста Абідос була побудована у формі прямокутника. Довжина її більшою і меншою сторін сягала відповідно 125 і 68 м, висота стін — 7-11 м, товщина в верхній частині — 2 м. У фортеці були 1 головний і 2 додаткових входи. Фортеці в Семне і Кумме були вже складними оборонними спорудами, що мали виступи, стіни і вежу.
З часів Середнього царства з'являються окремі захисні системи, що складалися з фортець. Так, для захисту південного кордону було побудовано 3 лінії фортець. Останні стали досконалішими. Вони тепер мали зубці, які прикривали вояків; башти, що виступали вперед, для обстрілу підступів до стіни; рів, що загрожував підхід до стіни. Фортечні ворота були захищені вежами. Для вилазок влаштовувалися невеликі виходи. Велика увага приділялася постачанню залоги фортеці водою. Для цього влаштовувалися колодязі або приховані виходи до річки.
Найбільш характерною є фортеця в Міргіссе, побудована у формі прямокутника. Вона мала внутрішню стіну заввишки 10 м з вежами, що виступали і розташовувалися на відстані 30 м одна від одної, також рів завширшки 8 м. На відстані 25 м від внутрішньої стіни була зовнішня стіна, яка охоплювала фортеця з 3 боків, а з четвертого боку знаходилася скеля, яка круто обривалася до річки. Зовнішня стіна була оточена ровом завширшки 36 м. Крім того, на скелястих виступах були побудовані висунуті вперед стінки, що прилягали до кутів фортеці й дозволяли контролювати підступи з боку річки. Дві інші стінки захищали головний вхід до фортеці.
Посади
Головнокомандувачем війська був фараон або його старший син. Лише у часи Нового царства з'являються військові посади: херу па-джет («начальника бригади» — па-джету). На чолі са-у («полків») стояв тжах-серут. Очільник са-у, що стояли у передній лінії, починали битви, носив «звання» начту-аа («велика, сильна людина»).
Відбірні частини, що складалися з колісниць підпорядковувалися спеціальним військовикам. Загін у 25 колісниць очолював «візник палацової колісниці», 125—150 — «прапороносець візника», значніші частини: «полк» у 200—250 колісниць очолював «командир колісниць полку», більше 500 — «па-гереру».
Вояки та їх підготовка
Спочатку основу збройних загонів становили вільні члени сільських громад, мали земельні наділи (на кшталт посполитого рушення), частково військо формувалося за рахунок залучення чорношкірих найманців. Єгиптяни не були дуже войовничими, особливо що стосувалося закордонних походів. Тому відомі випадки дезертирства.
Постійні загони знаходилися на службі у фараона й великих храмів. Для походів військо збиралося з Верхнього і Нижнього Єгипту, з числа племен Сучасного Судану та Лівії, згодом Криту, Кікладських островів, міст Еллади.
В мирний період вояки займалися бойовою підготовкою, якою опікувався спеціальний начальник військового навчання. До військової служби готувалися замолоду. Широко застосовувалися покарання палицями. Щоб здобути навички і загартування, вояки робили марш-кидки, пробігаючи по 180 стадій. Охоронці фараона, окрім доходів з земельних наділів, отримували щодня по 5 мін хліба, по 2 міни яловичини, 4 арістери вина на кожного.
Озброєння
Атакувальне
У час Раннього царства широко застосовувався бумеранг. Основною зброєю служили лук і бойова сокира. На озброєнні вояків Давнього царства були булава з кам'яним кінцем, бойова сокира з міді, спис з кам'яним наконечником, кинджал з каменю або міді.
В часи Середнього царства якість зброї дещо поліпшилася з врахування підвищення якості обробки металів. Списи і стріли мали тепер наконечники з бронзи. Зброя ударної дії залишалася незмінною: бойова сокира, спис завдовжки до 2 м, булава і кинджал. Як метальна зброя застосовувалися спис, бумеранг, праща з камінням, лук. З'являється посилений лук хеттського походження, який підвищував дальність польоту стріли і точність її потрапляння. Стріли мали наконечники різної форми і пір'я: довжина їх коливалася від 55 до 100 см. Прицільний постріл з лука був ефективний на дистанції 150—180 метрів, найкраща влучність бумеранга і метальної списи досягалася на дистанції 50 метрів.
У період Нового царства більша частина вояків давньоєгипетського війська була озброєна кривими мечами (кхепеш), значну роль в бою грав лук. Важливою частиною війська стали бойові колісниці. Колісниця являла собою дерев'яний майданчик розміром 1×0,5 м на 2 колесах, до якої наглухо прикріплялося дишло. Передня частина та борта колісниці обшивалися шкірою, що захищало від стріл ноги вояків загону, який складався з візника (кеджен) і стрільця (сенені). У колісницю впрягали 2 коней.
Захисне
Як захисне озброєння вояки Давнього і Середнього царств мали дерев'яний щит, обтягнутий шкірою, заввишки в навпіл людського зросту.
Зі спорядження в період Нового царства з'являється особливий щиток для захисту живота, який складався з нашитих одна на одну і яскраво розфарбованих шматків шкіри, і вбрання, подібне сорочці, обшите шкіряними смугами. На гладенько поголену голову надягала смугаста головний убір з металевими виступами або щось на кшталт шолома зі смугастої шкіри. Цей шолом захищав також потилицю. Також вояк мав шолом і панцир зі шкіри з прикріпленими бронзовими пластинками, а також щити, незграбні внизу, закруглені зверху і забезпечені віконцем для спостереження.
Військо в бою
Вже в період Давнього царства єгиптяни застосовували шикування в бою шеренгами. Всі вояки в лаві мали однакову зброю. В часи Середнього царство військо рухалися колоною у 4 вояки в ряду по фронту і в 10 шеренг глибиною. За Нового царства з'являється шикування піхоти, рух її став ритмічними, що різко впадає в очі у всіх зображеннях єгипетських вояків цього періоду. Під час походу військо поділялося на кілька загонів, які рухалися колонами. Вперед обов'язково висилалась розвідка. При зупинках єгиптяни влаштовували укріплений табір з щитів.
У давньоєгипетському війську дослідники вбачають основи бойових порядків, які полягали в продуманому розміщенні на поле бою колісниць, загонів лучників, списоносців, пращників. За Нового царства бій розв'язували бойові колісниці, за якими рухалася піхота; третю лінію знову становили бойові колісниці як бойова підтримка.
При штурмі фортець в часи давнього і Середнього царства застосовували спеціальні драбини з дерев'яними дисковими коліщатками, що полегшували їх встановлення й пересування уздовж кріпосної стіни. Пробоїну в фортечних мурах робили великими ломами. Фараони Нового царства при штурмі міст застосовували шикування відоме під назвою «черепаха» — навіс з щитів, що прикривав вояків зверху, а також таран, вінею (низький навіс з виноградних лоз, вкритих дерном, для захисту вояків при облогових роботах) і штурмову драбину. Втім облога тривало багато місяців — 7-9.
Відомі військовики
Зазвичай військо очолювали самі фараони. Тому відомий перелік володар Стародавнього Єгипту, що уславилися талантами й звитягою. Водночас збереглися імена військовиків, котрі фактично керували військом фараона.
- Снофру
- Сасенет, військовик часів VI династії
- Уна, військовик часів VI династії
- Сенусерт I
- Сенусерт III
- Аменемхет I
- Інтеф, військовик часів XI династії
- Нессумонту, військовик часів XII династії
- Камос
- Яхмос I
- Тутмос I
- Тутмос III
- Джехуті, військовик XVIII династії
- Нахтмін, військовик часів XVIII династії
- Аменхотеп II
- Сеті, військовик часів Рамсеса I
- Хоремхеб
- Рамсес III
- Яхмос II
Нагороди
Є відомості щодо заохочення рядових вояків за вислугу років — їм виділяли ділянки землі, що дорівнювалися 12 арур (100 квадратних єгипетських ліктів), яка не обкладалася податком (з кінця Нового й за Пізнього царства), а також своєрідні «медалі» у вигляді мухи. Воєначальники за свої заслуги просувалися по службі, отримували землю, худобу, рабів або нагороджувалися «золотою похвалою» (на кшталт ордена) і прикрашеною бойовою зброєю.
Посилання
Джерела
- Franck Monnier: Les forteresses égyptiennes. Du Prédynastique au Nouvel Empire. Connaissance de l'Égypte ancienne, Safran (éditions), Brüssel 2010, .
- Bridget McDermott: Warfare in Ancient Egypt. Sutton Publishing, Gloucestershire 2004, .
- Harmand, Jacques — L'arte della guerra nel mondo antico — 1978, Newton Compton editori (ed originale 1973, Presses Universitares de France)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військове мистецтво Стародавнього Єгипту |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskove mistectvo Starodavnogo Yegiptu rozvitok taktichnih zasobiv ta tehnik sho zastosovuvali zbrojni sili u rizni periodi Starodavnogo Yegiptu vid chasu zasnuvannya derzhavi v Rannomu carstvi do zahoplennya Yegiptu persami V rizni chasi kolivalosya vid 10 do 100 tis voyakiv Vijskovi Starodavnogo Yegiptu Faraon Tutanhamon 1327 do n e Rozpis po derevu Kayirskij muzej Yahmos I voyuye proti giksosivMeta i zavdannyaV osnovi pragnen faraoniv Starodavnogo Yegiptu lezhala zavojovnicka politika Yegipet namagavsya rozshiriti mezhi na pivnich i shid voyuvav z bagatma plemenami i narodami Vona bula dzherelom riznih bagatstv metaliv koshtovnostej pahoshi hudobi postachannya rabiv shorichnoyu dannyu z pidkorenih narodiv Vse ce zabezpechuvalo velike budivnictvo palaciv hramiv piramid yake simvolizuvalo potugu faraoniv ta vishogo zhrectva davalo pributok znati j voyakam V osnovi yih mogutnosti ta velichi lezhala politika gnoblennya Tomu voyuvati yegiptyanam dovodilosya chasto yak dlya togo shob zahopiti novi zemli a j dlya utrimannya togo sho bulo zahopleno ranishe Svoyeyu chergoyu sam Yegipet postijno vidchuvav tisk z boku narodiv sho jogo otochuvali Tak vtorgnennya azijciv mali misce zadovgo do prihodu giksosiv Yih nabigi viznachalisya geopolitichnimi etnichno religijnimi ale golovnim chinom ekonomichnimi chinnikami abo prirodnimi obstavinami Yegiptyani namagalisya ne dopustiti kochovi plemena Aziyi do delti Nilu Svoyeyu chergoyu yegiptyani veli postijni vijni z otochuyuchimi narodami pragnuchi zmicniti svoye panuvannya Tak yih vijsko zdijsnyuvalo pohodi na pivden she pri I dinastiyi Osoblivo trivalimi buli pohodi do Nubiyi ta proti livijskih plemen zgodom do Perednoyi Aziyi Vzhe faraon Sahura sporyadiv morsku ekspediciyu v daleku krayinu Punt sho na pivden vid Chervonogo morya Ekspediciyi vidbuvalisya Nilom abo suhodolom Yak tilki Yegipet slabshav vin vtrachav vladu nad teritoriyami Z novim pidnesennyam vidbuvalisya novi pohodi Najvidomishi pohodi chasiv IV XI XII XVIII XIX XXVI dinastij Tak pri Tutmosi III shoroku protyagom 20 rokiv v Aziyu virushalo vijsko na novi zavoyuvannya Ci pohodi stali nastilki budennim yavishem yak i rozliv Nilu Ramses II bivsya z hetami Finikiyeyu Palestinoyu Siriyeyu U vijni periodu Novogo carstva viyavilisya zalucheni velichezni masi lyudej Bagato zmusheni buli provoditi v pohodah bilshu chastinu zhittya I vse zh yegipetske vijsko ne stalo profesijnoyu organizaciyeyu podibnoyu rimskomu vijsku abo greckim goplitam Jmovirno same z ciyeyi prichini v armijskomu seredovishi ne sformuvalisya nepisani statuti chesti vishkil vijskovih oficeriv OrganizaciyaVijskovij korabel Starodavnogo Yegiptu Davnoyegipetske vijsko bulo organizovano v formi vijskovih poselen roztashovanih na najbilsh vazhlivih napryamkah na nizhnij techiyi Nilu bula najbilsha kilkist vijskovih poselen oskilki zvidti ochikuvali napadi z boku susidnih azijskih derzhav u Verhnomu Yegipti vijskovih poselen bulo menshe z oglyadu na te sho trivalij chas efiopi ne buli serjoznim suprotivnikom cherez svoyu rozdriblenist Pri comu vijskovi chastini spiralasya na forteci yihni forma j budova zminyuvalisya Pidkoreni nubijskie plemena sho meshkali obabich Nilu buli zobov yazani postavlyati Yegiptu pevnu kilkist voyakiv dlya nesennya vnutrishnoyi sluzhbi Pid chas velikih pohodiv faraoni posilyuvali svoye vijsko za rahunok pidkorenih susidnih plemen Za Rannogo carstva faraoni ne mali velikogo vijska riznimi zasobami zbirali selyan dlya nogo V chasi Davnogo carstva zazvichaj formuvali vijsko beruchi 1 voyaka z kozhnih 100 osib cholovichogo naselennya Zavdyaki comu zagalna chiselnist v cej period stanovila do 100 tis voyakiv hocha voni nikoli ne brali uchasti v pohodi odnochasno Zazvichaj uchast u pohodi bralo vijsko do 20 tis osib Voni podilyalisya na zagoni za vidom ozbroyennya Z yavilisya pidrozdili odnakovo ozbroyenih voyakiv spisonosciv j luchnikiv Organizaciya pokrashilasya z chasiv Serednogo carstva Pidrozdili mali pevnu chiselnist 6 40 60 100 400 600 voyakiv Zagoni nalichuvali 2 3 10 tisyach voyiniv Za pershih faraoniv XVIII dinastiyi Nove carstvo utvoryuyetsya podibnist regulyarnoyi armiyi v yakij kozhnij velikij pidrozdil diviziya skladalosya z 10 brigad pa dzhetu u 500 1000 voyakiv ta 50 polkiv sa u po 200 250 voyakiv v kozhnomu Vidpovidna 1 brigada dorivnyuvalasya 2 polkam Sa u skladalisya z 4 5 pidrozdiliv po 50 voyakiv Ostanni svoyeyu chergoyu podilyalisya na zagoni u 10 voyakiv Kozhnij z nih mav okremij simvol Za chasiv faraona Ramsesa II bulo 4 diviziyi Seta Ra Amona Ptaha vidpovidno 20 40 tis Najdavnishim rodom yegipetskih vijsk bula pihota Vona stanovila golovnu silu armiyi Yegiptu Pislya vvedennya odnomanitnogo ozbroyennya yegipetska pihota skladalasya z luchnikiv prashnikiv spisonosciv mechonosciv Z chasom z Novogo carstva z yavilisya chastini sho skladalisya z kolisnic a takozh kadrovi oficeri korpus zv yazku sluzhba kvartirmejsteriv Kinnoti u yegiptyan ne bulo hocha koni v okremih vipadkah vikoristovuvalisya Elitni chastini buli predstavleni kolisnicyami vereret i horobrimi faraona na kshtalt gvardiyi Kolisnici podilyalisya na zagoni u 25 50 150 Medzhayi predstavniki livijskogo plemeni skladali ohoronu faraona j policiyu stolici U Piznye carstvo u faraoniv bula vzhe profesijne vijsko prote vono skladalosya z najmanciv davnih grekiv ta livijciv pri comu vlasne yegiptyani stanovili lishe ne znachnu chastku vijska cogo periodu Tak faraon Psammetih I viddavav perevagu greckim voyinam Zavdyaki najmancyam vin priborkav nepokirnih nomarhov i zavershiv u 655 roci do n e ob yednannya Yegiptu Osnovu v cej chas stanovili voyaki ozbroyeni mechami j dovgimi shitami yaki zvalisya machimoj Buv i potuzhnij vijskovij flot osoblivo z chasiv XVIII dinastiyi Vijskovi sudna mali vitrila i veliku kilkist vesel Nosova chastina korablya bula pristosovana dlya abordazhu i taranu vorozhogo korablya Postachannyam vijsk vidav osoblivij organ Produkti vidavalisya zi skladiv za pevnimi normami Isnuvali specialni majsterni z vigotovlennya i remontu zbroyi Forteci Plan forteci Davnoyegipetski mista ne znali zahisnih stin i oboronnih sistem protyagom bilshoyi chastini istoriyi Ce bulo pov yazano z tim sho yih zahishala sama priroda Livijska pustelya skladnij relyef Sinajskogo pivostrova abo neprohidni bolota V period Davnogo carstva buli riznoyi formi kolo oval abo pryamokutnik Fortechni stini inodi mali krugli vezhi u formi zrizanogo konusa z majdanchikom nagori i brustverom Tak fortecya bilya mista Abidos bula pobudovana u formi pryamokutnika Dovzhina yiyi bilshoyu i menshoyu storin syagala vidpovidno 125 i 68 m visota stin 7 11 m tovshina v verhnij chastini 2 m U forteci buli 1 golovnij i 2 dodatkovih vhodi Forteci v Semne i Kumme buli vzhe skladnimi oboronnimi sporudami sho mali vistupi stini i vezhu Z chasiv Serednogo carstva z yavlyayutsya okremi zahisni sistemi sho skladalisya z fortec Tak dlya zahistu pivdennogo kordonu bulo pobudovano 3 liniyi fortec Ostanni stali doskonalishimi Voni teper mali zubci yaki prikrivali voyakiv bashti sho vistupali vpered dlya obstrilu pidstupiv do stini riv sho zagrozhuvav pidhid do stini Fortechni vorota buli zahisheni vezhami Dlya vilazok vlashtovuvalisya neveliki vihodi Velika uvaga pridilyalasya postachannyu zalogi forteci vodoyu Dlya cogo vlashtovuvalisya kolodyazi abo prihovani vihodi do richki Najbilsh harakternoyu ye fortecya v Mirgisse pobudovana u formi pryamokutnika Vona mala vnutrishnyu stinu zavvishki 10 m z vezhami sho vistupali i roztashovuvalisya na vidstani 30 m odna vid odnoyi takozh riv zavshirshki 8 m Na vidstani 25 m vid vnutrishnoyi stini bula zovnishnya stina yaka ohoplyuvala fortecya z 3 bokiv a z chetvertogo boku znahodilasya skelya yaka kruto obrivalasya do richki Zovnishnya stina bula otochena rovom zavshirshki 36 m Krim togo na skelyastih vistupah buli pobudovani visunuti vpered stinki sho prilyagali do kutiv forteci j dozvolyali kontrolyuvati pidstupi z boku richki Dvi inshi stinki zahishali golovnij vhid do forteci Posadi Golovnokomanduvachem vijska buv faraon abo jogo starshij sin Lishe u chasi Novogo carstva z yavlyayutsya vijskovi posadi heru pa dzhet nachalnika brigadi pa dzhetu Na choli sa u polkiv stoyav tzhah serut Ochilnik sa u sho stoyali u perednij liniyi pochinali bitvi nosiv zvannya nachtu aa velika silna lyudina Vidbirni chastini sho skladalisya z kolisnic pidporyadkovuvalisya specialnim vijskovikam Zagin u 25 kolisnic ocholyuvav viznik palacovoyi kolisnici 125 150 praporonosec viznika znachnishi chastini polk u 200 250 kolisnic ocholyuvav komandir kolisnic polku bilshe 500 pa gereru Voyaki ta yih pidgotovkaSpochatku osnovu zbrojnih zagoniv stanovili vilni chleni silskih gromad mali zemelni nadili na kshtalt pospolitogo rushennya chastkovo vijsko formuvalosya za rahunok zaluchennya chornoshkirih najmanciv Yegiptyani ne buli duzhe vojovnichimi osoblivo sho stosuvalosya zakordonnih pohodiv Tomu vidomi vipadki dezertirstva Postijni zagoni znahodilisya na sluzhbi u faraona j velikih hramiv Dlya pohodiv vijsko zbiralosya z Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu z chisla plemen Suchasnogo Sudanu ta Liviyi zgodom Kritu Kikladskih ostroviv mist Elladi V mirnij period voyaki zajmalisya bojovoyu pidgotovkoyu yakoyu opikuvavsya specialnij nachalnik vijskovogo navchannya Do vijskovoyi sluzhbi gotuvalisya zamolodu Shiroko zastosovuvalisya pokarannya palicyami Shob zdobuti navichki i zagartuvannya voyaki robili marsh kidki probigayuchi po 180 stadij Ohoronci faraona okrim dohodiv z zemelnih nadiliv otrimuvali shodnya po 5 min hliba po 2 mini yalovichini 4 aristeri vina na kozhnogo OzbroyennyaSokira XVIII dinastiya bl 1504 1447 do n e Hopesh Nove carstvo Atakuvalne U chas Rannogo carstva shiroko zastosovuvavsya bumerang Osnovnoyu zbroyeyu sluzhili luk i bojova sokira Na ozbroyenni voyakiv Davnogo carstva buli bulava z kam yanim kincem bojova sokira z midi spis z kam yanim nakonechnikom kindzhal z kamenyu abo midi V chasi Serednogo carstva yakist zbroyi desho polipshilasya z vrahuvannya pidvishennya yakosti obrobki metaliv Spisi i strili mali teper nakonechniki z bronzi Zbroya udarnoyi diyi zalishalasya nezminnoyu bojova sokira spis zavdovzhki do 2 m bulava i kindzhal Yak metalna zbroya zastosovuvalisya spis bumerang prasha z kaminnyam luk Z yavlyayetsya posilenij luk hettskogo pohodzhennya yakij pidvishuvav dalnist polotu strili i tochnist yiyi potraplyannya Strili mali nakonechniki riznoyi formi i pir ya dovzhina yih kolivalasya vid 55 do 100 sm Pricilnij postril z luka buv efektivnij na distanciyi 150 180 metriv najkrasha vluchnist bumeranga i metalnoyi spisi dosyagalasya na distanciyi 50 metriv U period Novogo carstva bilsha chastina voyakiv davnoyegipetskogo vijska bula ozbroyena krivimi mechami khepesh znachnu rol v boyu grav luk Vazhlivoyu chastinoyu vijska stali bojovi kolisnici Kolisnicya yavlyala soboyu derev yanij majdanchik rozmirom 1 0 5 m na 2 kolesah do yakoyi nagluho prikriplyalosya dishlo Perednya chastina ta borta kolisnici obshivalisya shkiroyu sho zahishalo vid stril nogi voyakiv zagonu yakij skladavsya z viznika kedzhen i strilcya seneni U kolisnicyu vpryagali 2 konej Zahisne Yak zahisne ozbroyennya voyaki Davnogo i Serednogo carstv mali derev yanij shit obtyagnutij shkiroyu zavvishki v navpil lyudskogo zrostu Zi sporyadzhennya v period Novogo carstva z yavlyayetsya osoblivij shitok dlya zahistu zhivota yakij skladavsya z nashitih odna na odnu i yaskravo rozfarbovanih shmatkiv shkiri i vbrannya podibne sorochci obshite shkiryanimi smugami Na gladenko pogolenu golovu nadyagala smugasta golovnij ubir z metalevimi vistupami abo shos na kshtalt sholoma zi smugastoyi shkiri Cej sholom zahishav takozh potilicyu Takozh voyak mav sholom i pancir zi shkiri z prikriplenimi bronzovimi plastinkami a takozh shiti nezgrabni vnizu zakrugleni zverhu i zabezpecheni vikoncem dlya sposterezhennya Vijsko v boyuVzhe v period Davnogo carstva yegiptyani zastosovuvali shikuvannya v boyu sherengami Vsi voyaki v lavi mali odnakovu zbroyu V chasi Serednogo carstvo vijsko ruhalisya kolonoyu u 4 voyaki v ryadu po frontu i v 10 shereng glibinoyu Za Novogo carstva z yavlyayetsya shikuvannya pihoti ruh yiyi stav ritmichnimi sho rizko vpadaye v ochi u vsih zobrazhennyah yegipetskih voyakiv cogo periodu Pid chas pohodu vijsko podilyalosya na kilka zagoniv yaki ruhalisya kolonami Vpered obov yazkovo visilalas rozvidka Pri zupinkah yegiptyani vlashtovuvali ukriplenij tabir z shitiv U davnoyegipetskomu vijsku doslidniki vbachayut osnovi bojovih poryadkiv yaki polyagali v produmanomu rozmishenni na pole boyu kolisnic zagoniv luchnikiv spisonosciv prashnikiv Za Novogo carstva bij rozv yazuvali bojovi kolisnici za yakimi ruhalasya pihota tretyu liniyu znovu stanovili bojovi kolisnici yak bojova pidtrimka Pri shturmi fortec v chasi davnogo i Serednogo carstva zastosovuvali specialni drabini z derev yanimi diskovimi kolishatkami sho polegshuvali yih vstanovlennya j peresuvannya uzdovzh kriposnoyi stini Proboyinu v fortechnih murah robili velikimi lomami Faraoni Novogo carstva pri shturmi mist zastosovuvali shikuvannya vidome pid nazvoyu cherepaha navis z shitiv sho prikrivav voyakiv zverhu a takozh taran vineyu nizkij navis z vinogradnih loz vkritih dernom dlya zahistu voyakiv pri oblogovih robotah i shturmovu drabinu Vtim obloga trivalo bagato misyaciv 7 9 Vidomi vijskoviki Zazvichaj vijsko ocholyuvali sami faraoni Tomu vidomij perelik volodar Starodavnogo Yegiptu sho uslavilisya talantami j zvityagoyu Vodnochas zbereglisya imena vijskovikiv kotri faktichno keruvali vijskom faraona Snofru Sasenet vijskovik chasiv VI dinastiyi Una vijskovik chasiv VI dinastiyi Senusert I Senusert III Amenemhet I Intef vijskovik chasiv XI dinastiyi Nessumontu vijskovik chasiv XII dinastiyi Kamos Yahmos I Tutmos I Tutmos III Dzhehuti vijskovik XVIII dinastiyi Nahtmin vijskovik chasiv XVIII dinastiyi Amenhotep II Seti vijskovik chasiv Ramsesa I Horemheb Ramses III Yahmos IINagorodiDavnoyegipetska medal muha Ye vidomosti shodo zaohochennya ryadovih voyakiv za vislugu rokiv yim vidilyali dilyanki zemli sho dorivnyuvalisya 12 arur 100 kvadratnih yegipetskih liktiv yaka ne obkladalasya podatkom z kincya Novogo j za Piznogo carstva a takozh svoyeridni medali u viglyadi muhi Voyenachalniki za svoyi zaslugi prosuvalisya po sluzhbi otrimuvali zemlyu hudobu rabiv abo nagorodzhuvalisya zolotoyu pohvaloyu na kshtalt ordena i prikrashenoyu bojovoyu zbroyeyu PosilannyaPortal Starodavnij Yegipet DzherelaFranck Monnier Les forteresses egyptiennes Du Predynastique au Nouvel Empire Connaissance de l Egypte ancienne Safran editions Brussel 2010 ISBN 978 2 87457 033 9 Bridget McDermott Warfare in Ancient Egypt Sutton Publishing Gloucestershire 2004 ISBN 0 7509 3291 0 Harmand Jacques L arte della guerra nel mondo antico 1978 Newton Compton editori ed originale 1973 Presses Universitares de France Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijskove mistectvo Starodavnogo Yegiptu