Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Військо ва спра ва Візантії одна з найважливіших частин візантійської культури Особливості військової справи у Візантійс

Військова справа Візантії

Військова справа Візантії

Військо́ва спра́ва Візантії́ — одна з найважливіших частин візантійської культури. Особливості військової справи у Візантійській імперії залежали від загального розвитку візантійського суспільства і одночасно візантійська армія та візантійська військова думка були спадкоємцями пізньоантичних військових традицій. Ця спадкоємність виражалася, як в організації та озброєнні військ, так і в розробці стратегії і тактики. Вдночас військова організація мала весь час знаходити відповідь на нові військові виклики через те, що Візантійська імперія впродовж більшої частини своєї історії знаходилась у стані війни. Спадкоємність по відношенню до античної традиції та деякі інші особливості дозволяли візантійській армії бути однією з наймогутніших у Європі впродовж довгого часу.

Візантійська військово-теоретична думка

Організація візантійського війська

Протягом всієї історії Візантії організація її війська зазнала багатьох змін, що були наслідком розвитку як суспільних відносин, так і відповіддю на виклики, які ставили перед нею різноманітні зовнішні та внутрішні загрози. На початку візантійської історії військова організація була спадкоємною по відношенню до військової організації пізньої Римської імперії. Довгий час (прибл. до VII ст.) зберігався римський поділ на легіони.

Але класичним періодом в історії візантійського війська вважається період від VII ст. і до падіння Константинополя в 1204 році. Хоча протягом цього періоду відбувалися різноманітні зміни в формуванні та організації армії, але залишалося достатньо стабільне організаційне ядро. Загальний поділ армії, крім флоту, був приблизно таким:

До Х ст. основою військового набору були стратіотське ополчення та фемна система. Але поступово вони вступають в період кризи і на перші ролі виступають тяжкоозброєні катафракти (хоча кіннота завжди грала основну роль у візантійській армії), для озброєння яких потрібні були набагато більші кошти і, зрештою, поступово (до ХІІ ст.) оформлюється система.

Очолював військо при фемній системі стратиг, що одночасно очолював і фему, як адміністративну одиницю. При розкладі фемної системи стратиг стає фактично просто головою фортечного гарнізону, а фема перетворюється на в першу чергу адміністративну одиницю на чолі з дукою. Після стратига вищу ланку командування складали мерархи і турмархи, середню — друнгарії, коміти та кентархи, а нищу — декархи, пентархи і тетрархи. Загальна кількість архонтів (еквів. офіцерів) у фемному війську середньої чисельності (бл. 4 тис. осіб) становила 1346 осіб. Але кількість командного складу не була постійною: командувачі призначались на посаду перед кожною кампанією. Були різноманітні спеціальні посади і звання — бандофори (знаменоносці), букинатори (трубачі) тощо.

Крім військового командування своїх посадовців мала також фемна канцелярія. Це були коміт когорти, доместик феми, протонотарій, хартуларій та претор. Претор мав право, як суддя, апеляції до самого імператора.

Катафракти

Катафрактами (грец. κατάφρακτος) у візантійській армії називались важкоозброєні кінні воїни, які з'явились під впливом східної, найбільше парфійської, важкої кінноти і вели своє походження від пізньоримських клібанаріїв. Спершу так називались самі обладунки важкої кінноти і поступово ця назва переходить на самих воїнів. Катафракти поділялися на нумери (іноді арифми або банди) — підрозділи в 300–400 кавалеристів, що є еквівалентом сучасного батальйону. Стандартним видом строю була візантійська фаланга, при якій катафракти вишиковувались у 8-10 шеренг в глибину, або, якщо армія була достатньо сильною — у 4 шеренги. Така стройова тактика дозволяла переконати противника у великій чисельності війська, хоча і була більш пристосованою для піхоти. Іншою формою строю катафрактів був клин, який використовувався при лобовій атаці. Кількість шеренг в такому строю була такою ж, як і у фаланзі, але кількість воїнів мала зростати в кожному новому ряду: в першому ряду було по 25 катафрактів, в другому — 30, в третьому — 35, в четвертому — 40 і в кожному наступному більше на 10 ніж у попередньому. Перші трі ряди були озброєні луками та піками, а всі останні піками та щитами.

Легка кіннота

Візантійська піхота майже порівну ділилась на два види — важку й легку. Важкі піхотинці, скутати, називалися так за назвою щита — скутума. Важкоозброєний скутат був удягнений у пластинчастий лямелярний панцир (клабініон) і шолом, а його зброєю були важкий меч-спата, довгий спис, однолезовий меч-парамеріон. Загони відрізнялися кольором накидки, щита і пучка кінського волосся на шоломі

Легка піхота

Тагми

Флот

Озброєння

Історичний розвиток

Див. також

Примітки

  1. Культура Византии:VII-XII в., М., 1989, стр.281
  2. «Тактика Лева» XVIII, 149
  3. «Тактика Лева» IV, 30-31
  4. «Стратегікон Маврикія», книга ІІ, розділ 5

Джерела

  • Луговий О. М. «Дани» на Русі та у Візантії на початку XI ст. // Древности 2014—2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Выпуск 13. — Харьков, 2015. — 69-76 с.
  • Луговий О. М. Найманці німецького походження у візантійській армії XI—XIII століть // Libra: Збірка наукових праць кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. — Одеса, 2010. — 30–58 с.


image Це незавершена стаття про Візантію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijsko va spra va Vizantiyi odna z najvazhlivishih chastin vizantijskoyi kulturi Osoblivosti vijskovoyi spravi u Vizantijskij imperiyi zalezhali vid zagalnogo rozvitku vizantijskogo suspilstva i odnochasno vizantijska armiya ta vizantijska vijskova dumka buli spadkoyemcyami piznoantichnih vijskovih tradicij Cya spadkoyemnist virazhalasya yak v organizaciyi ta ozbroyenni vijsk tak i v rozrobci strategiyi i taktiki Vdnochas vijskova organizaciya mala ves chas znahoditi vidpovid na novi vijskovi vikliki cherez te sho Vizantijska imperiya vprodovzh bilshoyi chastini svoyeyi istoriyi znahodilas u stani vijni Spadkoyemnist po vidnoshennyu do antichnoyi tradiciyi ta deyaki inshi osoblivosti dozvolyali vizantijskij armiyi buti odniyeyu z najmogutnishih u Yevropi vprodovzh dovgogo chasu Vizantijska vijskovo teoretichna dumkaOrganizaciya vizantijskogo vijskaProtyagom vsiyeyi istoriyi Vizantiyi organizaciya yiyi vijska zaznala bagatoh zmin sho buli naslidkom rozvitku yak suspilnih vidnosin tak i vidpoviddyu na vikliki yaki stavili pered neyu riznomanitni zovnishni ta vnutrishni zagrozi Na pochatku vizantijskoyi istoriyi vijskova organizaciya bula spadkoyemnoyu po vidnoshennyu do vijskovoyi organizaciyi piznoyi Rimskoyi imperiyi Dovgij chas pribl do VII st zberigavsya rimskij podil na legioni Ale klasichnim periodom v istoriyi vizantijskogo vijska vvazhayetsya period vid VII st i do padinnya Konstantinopolya v 1204 roci Hocha protyagom cogo periodu vidbuvalisya riznomanitni zmini v formuvanni ta organizaciyi armiyi ale zalishalosya dostatno stabilne organizacijne yadro Zagalnij podil armiyi krim flotu buv priblizno takim Katafrakti vazhka kinnota Legka kinnota skutati Legka pihota psili Do H st osnovoyu vijskovogo naboru buli stratiotske opolchennya ta femna sistema Ale postupovo voni vstupayut v period krizi i na pershi roli vistupayut tyazhkoozbroyeni katafrakti hocha kinnota zavzhdi grala osnovnu rol u vizantijskij armiyi dlya ozbroyennya yakih potribni buli nabagato bilshi koshti i zreshtoyu postupovo do HII st oformlyuyetsya sistema Ocholyuvav vijsko pri femnij sistemi stratig sho odnochasno ocholyuvav i femu yak administrativnu odinicyu Pri rozkladi femnoyi sistemi stratig staye faktichno prosto golovoyu fortechnogo garnizonu a fema peretvoryuyetsya na v pershu chergu administrativnu odinicyu na choli z dukoyu Pislya stratiga vishu lanku komanduvannya skladali merarhi i turmarhi serednyu drungariyi komiti ta kentarhi a nishu dekarhi pentarhi i tetrarhi Zagalna kilkist arhontiv ekviv oficeriv u femnomu vijsku serednoyi chiselnosti bl 4 tis osib stanovila 1346 osib Ale kilkist komandnogo skladu ne bula postijnoyu komanduvachi priznachalis na posadu pered kozhnoyu kampaniyeyu Buli riznomanitni specialni posadi i zvannya bandofori znamenonosci bukinatori trubachi tosho Krim vijskovogo komanduvannya svoyih posadovciv mala takozh femna kancelyariya Ce buli komit kogorti domestik femi protonotarij hartularij ta pretor Pretor mav pravo yak suddya apelyaciyi do samogo imperatora Katafrakti Katafraktami grec katafraktos u vizantijskij armiyi nazivalis vazhkoozbroyeni kinni voyini yaki z yavilis pid vplivom shidnoyi najbilshe parfijskoyi vazhkoyi kinnoti i veli svoye pohodzhennya vid piznorimskih klibanariyiv Spershu tak nazivalis sami obladunki vazhkoyi kinnoti i postupovo cya nazva perehodit na samih voyiniv Katafrakti podilyalisya na numeri inodi arifmi abo bandi pidrozdili v 300 400 kavaleristiv sho ye ekvivalentom suchasnogo bataljonu Standartnim vidom stroyu bula vizantijska falanga pri yakij katafrakti vishikovuvalis u 8 10 shereng v glibinu abo yaksho armiya bula dostatno silnoyu u 4 sherengi Taka strojova taktika dozvolyala perekonati protivnika u velikij chiselnosti vijska hocha i bula bilsh pristosovanoyu dlya pihoti Inshoyu formoyu stroyu katafraktiv buv klin yakij vikoristovuvavsya pri lobovij ataci Kilkist shereng v takomu stroyu bula takoyu zh yak i u falanzi ale kilkist voyiniv mala zrostati v kozhnomu novomu ryadu v pershomu ryadu bulo po 25 katafraktiv v drugomu 30 v tretomu 35 v chetvertomu 40 i v kozhnomu nastupnomu bilshe na 10 nizh u poperednomu Pershi tri ryadi buli ozbroyeni lukami ta pikami a vsi ostanni pikami ta shitami Legka kinnota Vizantijska pihota majzhe porivnu dililas na dva vidi vazhku j legku Vazhki pihotinci skutati nazivalisya tak za nazvoyu shita skutuma Vazhkoozbroyenij skutat buv udyagnenij u plastinchastij lyamelyarnij pancir klabinion i sholom a jogo zbroyeyu buli vazhkij mech spata dovgij spis odnolezovij mech paramerion Zagoni vidriznyalisya kolorom nakidki shita i puchka kinskogo volossya na sholomi Legka pihota Tagmi FlotOzbroyennyaIstorichnij rozvitokDiv takozhReforma katafraktivPrimitkiKultura Vizantii VII XII v M 1989 str 281 Taktika Leva XVIII 149 Taktika Leva IV 30 31 Strategikon Mavrikiya kniga II rozdil 5DzherelaLugovij O M Dani na Rusi ta u Vizantiyi na pochatku XI st Drevnosti 2014 2015 Harkovskij istoriko arheologicheskij ezhegodnik Vypusk 13 Harkov 2015 69 76 s Lugovij O M Najmanci nimeckogo pohodzhennya u vizantijskij armiyi XI XIII stolit Libra Zbirka naukovih prac kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Odesa 2010 30 58 s Ce nezavershena stattya pro Vizantiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ