Війна центральних рівнин(кит. трад. 中原大戰, спр. 中原大战, піньїнь: Zhōngyúan Dàzhàn, травень-листопад 1930) - громадянська війна в гоміньданівському Китаї, викликана протестами проти концентрації влади в руках Чан Кайші. Бойові дії велися на території, яка називається Великою Китайською рівниною, в китайській географічній традиції поділяється на кілька рівнин — звідси і назва.
Війна центральних рівнин | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
центральний уряд | бунтівні мілітаристи | ||||||
Командувачі | |||||||
Чан Кайші Чжан Сюелян | Янь Сішань Лі Цзунжень | ||||||
Втрати | |||||||
≈ 90 000 | ≈ 150 000 |
Передісторія
Після того, як в березні 1925 року в Пекіні помер Сунь Ятсен, почалася боротьба між угрупованнями всередині партії Гоміньдан. Найбільш впливовими фігурами були Ван Цзінвей, Ху Ханьмін і Ляо Чжункай. У серпні Ляо Чжункай був застрелений в Гуанчжоу, в організації його вбивства звинуватили Ху Ханьміна, який був заарештований. Таким чином, з найбільш впливових фігур залишився лише Ван Цзінвей. Однак у зв'язку з тим, що військовий міністр Національного уряду Сюй Цзуньчжі також був замішаний у вбивстві Ляо Чжункая, то керівництво прогоміньданівськими збройними силами зосередилося в руках керівника академії Вампу Чан Кайши. 20 березня 1926 Чан Кайши здійснив військовий переворот, заарештувавши багатьох представників лівого крила і комуністів. Наляканий діями Чан Кайши, Ван Цзінвей, пославшись на хворобу, спішно покинув Гуанчжоу і до наступного року виїхав «для лікування» в Європу. Після його від'їзду Чан Кайши зосередив у своїх руках всю повноту цивільної та військової влади.
У 1926 році почався Північний похід, в результаті якого Китай опинився об'єднаним під владою партії Гоміньдан. Однак багато в чому єдність була суто зовнішньою, так як багато мілітаристів просто оголошували себе прихильниками Національного уряду, на ділі зберігаючи свої війська та владу на місцях. В результаті до кінця 1928 року Національно-революційна армія складалася з чотирьох армійських груп:
- 1 група, або Центральна армія — війська Академії Вампу, підпорядковані Чан Кайши
- 2 група, або «Народна армія» (вона ж Північно-Західна) — війська, підпорядковані Фен Юсяну
- 3 група, війська якої підпорядковувалися Янь Сишань з шаньсійської кліки
- 4 група, війська якої підпорядковувалися Лі Цзунженю з Нової кліки Гуансі
10 жовтня 1928 Чан Кайши став головою Національного уряду Китайської республіки, а 29 грудня 1928 Чжан Сюелян здійснив зміну прапорів на північному сході. Північний похід був оголошений завершеним, в зв'язку з виконанням завдання об'єднання країни, і постало завдання реорганізації армії. Виявилося, що незважаючи на визнання Центрального уряду, місцеві воєначальники з колишніх мілітаристів, що приєдналися до Гоміньдану, хочуть зберегти за собою адміністративну та партійну владу і збір податків на місцях. На цьому ґрунті почалися зіткнення між ними і Чан Кайши.
У лютому 1929 року почалася війна гоміньданівських армій з гуансійськими угрупованнями Лі Цзунженя і Бай Чунсі. У вересні 1929 року проти Чан Кайши в центральному Китаї виступив Чжан Факуй, в жовтні-листопаді на Північному Заході — Фен Юйсян, на початку грудня в провінції Хенань — Тан Шенчжі. Однак війна проти Фен Юйсяня, що володів найбільшою армією, була успішною для Центрального уряду, і Народна армія була витіснена в окраїнни провінції Чахар і Суйюань.
У цей час проти Чан Кайши виступила впливова опозиція — «Рух за реорганізацію Гоміньдану». Лідери цього руху - Ван Цзінвей і Чень Гунбо - звинувачували уряд в корупції і порушенні прав народу. Їх підтримали багато незадоволених мілітаристів. У лютому 1930 року Янь Сишань відкрито зажадав відставки Чан Кайши. Інші противники Чан Кайши погодилися визнати Янь Сишань своїм військовим лідером.
1 березня 1930 року в Нанкіні відбувся IV Пленум ЦВК Гоміньдану, який виключив Ван Цзінвея з партії. 18 березня війська Янь Сишаня зайняли Бейпін і знову перейменували місто в Пекін. Всі великі мілітаристи Китаю розділилися в своїх симпатіях до Чан Кайши або його противників; невизначеною залишалася лише позиція Чжан Сюеляна в Маньчжурії.
Хід бойових дій
Війська античанкайшіської коаліції планували завдати кількох ударів. Чи Цзунжень мав просуватися з Гуансі в Хунань і вдарити на Ухань. Янь Сішань і Фен Юсян повинні були вирушити через Шаньдун, який щойно покинули японські війська і в якому ще не було військ центрального уряду, на Сюйчжоу, а звідти, уздовж залізниці, на столицю Чан Кайши Нанкін. Чан Кайши відправив генерала Хань Фуцзюя обороняти південний берег Хуанхе, а Центральну армію під командуванням генерала Лю Чжи розмістив в Сюйчжоу.
Використовуючи перевагу в авіації, війська центрального уряду вдарили першими. До кінця травня Чень Чен розгромив найсильнішого противника - Північно-Західну армію Фен Юсяня; шаньсійські війська Янь Сішаня не змогли прийти до неї на допомогу. До серпня на півночі бої велися по всій лінії фронту від Кайфена до Сюйчжоу, втрати з обох сторін досягли 200 тисяч чоловік. Однак Північно-Західна і шаньсійська армія діяли нескоординовано, не приходили один одному на допомогу, що дозволяло військам центрального уряду триматися.
Тим часом на півдні війська Лі Цзунженя зайняли Юеян, проте війська Чан Кайши перерізали їм шляхи постачання, і змусили відступити назад в Гуансі. Позбувшись загрози з півдня, війська центрального уряду перенесли центр бойових дій в Шаньдун, висадившись в Ціндао і взявши 25 серпня столицю провінції місто Цзінань (зайнятий військами Янь Сішаня 15 червня).
У вересні 1930 року в Пекіні було утворено сепаратистський уряд на чолі з Янь Сишанем, до складу якого увійшли Ван Цзінвей, Фен Юсян, Лі Цзунжень та ін. Сепаратисти, однак, не висунули жодної конкретної політичної та економічної програми крім вимоги про посилення ролі місцевої влади і, відповідно, зменшення ролі Гоміньдану на місцях. Пекін був оголошений столицею Китаю на противагу Нанкіну.
18 вересня 1930 Чжан Сюелян несподівано встав на сторону Чан Кайши, і зайняв Бейпін (Пекін) і Тяньцзінь. У 1930 році війська центрального уряду завдали поразки Фен Юсяну. Із заколотом «старих мілітаристів» було покінчено.
Підсумки та наслідки
У цій війні прихильники центрального уряду втратили вбитими та пораненими близько 90 тисяч осіб, їх противники — близько 150 тисяч чоловік. Війна майже довела центральний уряд до банкрутства. Війська Фен Юсяня влилися в армію Чжан Сюеляна, Янь Сишань також віддався під заступництво Чжан Сюеляна. Чи Цзунжень, повернувшись в Гуансі, став готуватися до нових битв проти Чан Кайши, але японська інтервенція до Маньчжурії, що почалася наступного року, змусила мілітаристів, які стояли на патріотичних позиціях, відкласти внутрішні чвари перед обличчям зовнішньої загрози.
Джерела
- О. Е. Непомнін «Исторія Китаю. XX століття» — Москва, видавництво «Крафт+», 2011.
- С. Л. Тіхвінський «Избранные произведения» в 5 кн. Книга 3 «Исторія Китаю. 1919—1949: Боротьба за об'єднання і незалежність Китаю. Чжоу Еньлай». — Москва, «Наука», 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna centralnih rivnin kit trad 中原大戰 spr 中原大战 pinyin Zhōngyuan Dazhan traven listopad 1930 gromadyanska vijna v gomindanivskomu Kitayi viklikana protestami proti koncentraciyi vladi v rukah Chan Kajshi Bojovi diyi velisya na teritoriyi yaka nazivayetsya Velikoyu Kitajskoyu rivninoyu v kitajskij geografichnij tradiciyi podilyayetsya na kilka rivnin zvidsi i nazva Vijna centralnih rivnin Data traven listopad 1930 roku Misce Kitaj Rezultat porazka zakolotnikiv Storoni centralnij uryad buntivni militaristi Komanduvachi Chan Kajshi Chzhan Syuelyan Yan Sishan Li Czunzhen Vtrati 90 000 150 000PeredistoriyaPislya togo yak v berezni 1925 roku v Pekini pomer Sun Yatsen pochalasya borotba mizh ugrupovannyami vseredini partiyi Gomindan Najbilsh vplivovimi figurami buli Van Czinvej Hu Hanmin i Lyao Chzhunkaj U serpni Lyao Chzhunkaj buv zastrelenij v Guanchzhou v organizaciyi jogo vbivstva zvinuvatili Hu Hanmina yakij buv zaareshtovanij Takim chinom z najbilsh vplivovih figur zalishivsya lishe Van Czinvej Odnak u zv yazku z tim sho vijskovij ministr Nacionalnogo uryadu Syuj Czunchzhi takozh buv zamishanij u vbivstvi Lyao Chzhunkaya to kerivnictvo progomindanivskimi zbrojnimi silami zoseredilosya v rukah kerivnika akademiyi Vampu Chan Kajshi 20 bereznya 1926 Chan Kajshi zdijsniv vijskovij perevorot zaareshtuvavshi bagatoh predstavnikiv livogo krila i komunistiv Nalyakanij diyami Chan Kajshi Van Czinvej poslavshis na hvorobu spishno pokinuv Guanchzhou i do nastupnogo roku viyihav dlya likuvannya v Yevropu Pislya jogo vid yizdu Chan Kajshi zoserediv u svoyih rukah vsyu povnotu civilnoyi ta vijskovoyi vladi U 1926 roci pochavsya Pivnichnij pohid v rezultati yakogo Kitaj opinivsya ob yednanim pid vladoyu partiyi Gomindan Odnak bagato v chomu yednist bula suto zovnishnoyu tak yak bagato militaristiv prosto ogoloshuvali sebe prihilnikami Nacionalnogo uryadu na dili zberigayuchi svoyi vijska ta vladu na miscyah V rezultati do kincya 1928 roku Nacionalno revolyucijna armiya skladalasya z chotiroh armijskih grup 1 grupa abo Centralna armiya vijska Akademiyi Vampu pidporyadkovani Chan Kajshi 2 grupa abo Narodna armiya vona zh Pivnichno Zahidna vijska pidporyadkovani Fen Yusyanu 3 grupa vijska yakoyi pidporyadkovuvalisya Yan Sishan z shansijskoyi kliki 4 grupa vijska yakoyi pidporyadkovuvalisya Li Czunzhenyu z Novoyi kliki Guansi 10 zhovtnya 1928 Chan Kajshi stav golovoyu Nacionalnogo uryadu Kitajskoyi respubliki a 29 grudnya 1928 Chzhan Syuelyan zdijsniv zminu praporiv na pivnichnomu shodi Pivnichnij pohid buv ogoloshenij zavershenim v zv yazku z vikonannyam zavdannya ob yednannya krayini i postalo zavdannya reorganizaciyi armiyi Viyavilosya sho nezvazhayuchi na viznannya Centralnogo uryadu miscevi voyenachalniki z kolishnih militaristiv sho priyednalisya do Gomindanu hochut zberegti za soboyu administrativnu ta partijnu vladu i zbir podatkiv na miscyah Na comu grunti pochalisya zitknennya mizh nimi i Chan Kajshi U lyutomu 1929 roku pochalasya vijna gomindanivskih armij z guansijskimi ugrupovannyami Li Czunzhenya i Baj Chunsi U veresni 1929 roku proti Chan Kajshi v centralnomu Kitayi vistupiv Chzhan Fakuj v zhovtni listopadi na Pivnichnomu Zahodi Fen Yujsyan na pochatku grudnya v provinciyi Henan Tan Shenchzhi Odnak vijna proti Fen Yujsyanya sho volodiv najbilshoyu armiyeyu bula uspishnoyu dlya Centralnogo uryadu i Narodna armiya bula vitisnena v okrayinni provinciyi Chahar i Sujyuan U cej chas proti Chan Kajshi vistupila vplivova opoziciya Ruh za reorganizaciyu Gomindanu Lideri cogo ruhu Van Czinvej i Chen Gunbo zvinuvachuvali uryad v korupciyi i porushenni prav narodu Yih pidtrimali bagato nezadovolenih militaristiv U lyutomu 1930 roku Yan Sishan vidkrito zazhadav vidstavki Chan Kajshi Inshi protivniki Chan Kajshi pogodilisya viznati Yan Sishan svoyim vijskovim liderom 1 bereznya 1930 roku v Nankini vidbuvsya IV Plenum CVK Gomindanu yakij viklyuchiv Van Czinveya z partiyi 18 bereznya vijska Yan Sishanya zajnyali Bejpin i znovu perejmenuvali misto v Pekin Vsi veliki militaristi Kitayu rozdililisya v svoyih simpatiyah do Chan Kajshi abo jogo protivnikiv neviznachenoyu zalishalasya lishe poziciya Chzhan Syuelyana v Manchzhuriyi Hid bojovih dijVijska antichankajshiskoyi koaliciyi planuvali zavdati kilkoh udariv Chi Czunzhen mav prosuvatisya z Guansi v Hunan i vdariti na Uhan Yan Sishan i Fen Yusyan povinni buli virushiti cherez Shandun yakij shojno pokinuli yaponski vijska i v yakomu she ne bulo vijsk centralnogo uryadu na Syujchzhou a zvidti uzdovzh zaliznici na stolicyu Chan Kajshi Nankin Chan Kajshi vidpraviv generala Han Fuczyuya oboronyati pivdennij bereg Huanhe a Centralnu armiyu pid komanduvannyam generala Lyu Chzhi rozmistiv v Syujchzhou Vikoristovuyuchi perevagu v aviaciyi vijska centralnogo uryadu vdarili pershimi Do kincya travnya Chen Chen rozgromiv najsilnishogo protivnika Pivnichno Zahidnu armiyu Fen Yusyanya shansijski vijska Yan Sishanya ne zmogli prijti do neyi na dopomogu Do serpnya na pivnochi boyi velisya po vsij liniyi frontu vid Kajfena do Syujchzhou vtrati z oboh storin dosyagli 200 tisyach cholovik Odnak Pivnichno Zahidna i shansijska armiya diyali neskoordinovano ne prihodili odin odnomu na dopomogu sho dozvolyalo vijskam centralnogo uryadu trimatisya Tim chasom na pivdni vijska Li Czunzhenya zajnyali Yueyan prote vijska Chan Kajshi pererizali yim shlyahi postachannya i zmusili vidstupiti nazad v Guansi Pozbuvshis zagrozi z pivdnya vijska centralnogo uryadu perenesli centr bojovih dij v Shandun visadivshis v Cindao i vzyavshi 25 serpnya stolicyu provinciyi misto Czinan zajnyatij vijskami Yan Sishanya 15 chervnya U veresni 1930 roku v Pekini bulo utvoreno separatistskij uryad na choli z Yan Sishanem do skladu yakogo uvijshli Van Czinvej Fen Yusyan Li Czunzhen ta in Separatisti odnak ne visunuli zhodnoyi konkretnoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi programi krim vimogi pro posilennya roli miscevoyi vladi i vidpovidno zmenshennya roli Gomindanu na miscyah Pekin buv ogoloshenij stoliceyu Kitayu na protivagu Nankinu 18 veresnya 1930 Chzhan Syuelyan nespodivano vstav na storonu Chan Kajshi i zajnyav Bejpin Pekin i Tyanczin U 1930 roci vijska centralnogo uryadu zavdali porazki Fen Yusyanu Iz zakolotom starih militaristiv bulo pokincheno Pidsumki ta naslidkiU cij vijni prihilniki centralnogo uryadu vtratili vbitimi ta poranenimi blizko 90 tisyach osib yih protivniki blizko 150 tisyach cholovik Vijna majzhe dovela centralnij uryad do bankrutstva Vijska Fen Yusyanya vlilisya v armiyu Chzhan Syuelyana Yan Sishan takozh viddavsya pid zastupnictvo Chzhan Syuelyana Chi Czunzhen povernuvshis v Guansi stav gotuvatisya do novih bitv proti Chan Kajshi ale yaponska intervenciya do Manchzhuriyi sho pochalasya nastupnogo roku zmusila militaristiv yaki stoyali na patriotichnih poziciyah vidklasti vnutrishni chvari pered oblichchyam zovnishnoyi zagrozi DzherelaO E Nepomnin Istoriya Kitayu XX stolittya Moskva vidavnictvo Kraft 2011 ISBN 978 5 89282 445 3 S L Tihvinskij Izbrannye proizvedeniya v 5 kn Kniga 3 Istoriya Kitayu 1919 1949 Borotba za ob yednannya i nezalezhnist Kitayu Chzhou Enlaj Moskva Nauka 2006 ISBN 5 02 034997 6