Візгалін Іван Павлович

Іван Павлович Візгалін (1920–1943) — учасник німецько-радянської війни, стрілок 78-го гвардійського стрілецького полку (25-а гвардійська стрілецька дивізія, 6-а армія, Південно-Західний фронт), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу.

Візгалін Іван Павлович Визгалин Иван Павлович
Рядовий
Загальна інформація
Народження	1920 Тихорєцьк, Кавказький відділ, Російська імперія
Смерть	5 березня 1943(1943-03-05) Зміївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Зміївський район
Військова служба
Роки служби	1941—1943
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	Сухопутні війська
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки

Біографія

Народився 1920 року в станиці Тихорєцкая, нині місто Тихорєцьк Краснодарського краю, в сім'ї робітника. Росіянин.

Освіта початкова середня.

У Червоній армії з 1941 року, з цього ж часу — на фронті.

Стрілець 78-го гвардійського стрілецького полку гвардії рядовий Іван Візгалін 2 березня 1943 року в складі взводу під командуванням гвардії лейтенанта П. Н. Широнина брав участь у відбитті численних атак танків, бронемашин і піхоти противника біля залізничного переїзду на південній околиці села Таранівка (Зміївський район Харківської області). У запеклих боях взвод утримав позицію, знищив 16 ворожих танків і до 100 гітлерівців.

Візгалін загинув у бою 5 березня 1943 року. Похований у братській могилі села Таранівка.

Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії рядовий Іван Візгалін посмертно був ушанований званням Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна.

Пам'ять

• У селах Таранівка і Соколово встановлені пам'ятники героям.
• У Харкові встановлено бюст Широнина з переліком усіх героїв-широнінців.
• Поет Кронід Обойщиков написав про Візгаліна вірші:

Знаю, был ты красивым В своей горькой судьбе, Если помнит Россия До сих пор о тебе Не осталось в архиве Фотокарточки той, Где стоишь ты счастливый, В гимнастерке простой. Не осталось на свете Ни сынов, ни вдовы: Ты погиб в сорок третьем, Не изведав любви. В Тихорецке рождённый, Не вернулся туда, И от отчего дома Не осталось следа. Но навеки остались Для грядущих времён Потускневшая алость Наших ратных знамён, Солнце в ласковой сини, Голубая волна Да еще у России На висках седина.

Примітки

1. Братская могила Советских воинов. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 18 квітня 2021.
2. Список воинов Советской Армии, погибших в Великой Отечественной войне и захороненных в братской могиле с. Тарновка – Центр Змиевского района Харьковской области [ 27 листопада 2021 у Wayback Machine.], Память народа
3. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
4. Візгалін Іван Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Джерела

• Візгалін Іван Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 9 січня 2015.
• Визгалин Иван Павлович [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Визгалин Иван Павлович [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Документальный очерк «СЛОВО О ВЕТЕРАНАХ»^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}