Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відно́сності конце́пція — методологічна концепція у природознавстві, яка характеризує відношення досліджуваного предмета до вихідної системи — системи референції (у фізиці, наприклад, це система відліку або ).
Визначення
Таке визначення В. к. випливає з принципів матеріалістичної діалектики, за якими в матеріальному світі всі речі й процеси перебувають між собою у певних відношеннях і зв'язках і зумовлюють один одного.
У природничо-наук. пізнанні В. к. є виразом пізнавального відношення дослідника до об'єктів дослідження через умови пізнання, що конкретизується в пізнавальних засобах дослідника (принципи відносності, інваріантність і ко-варіантність величин та відношень величин тощо). В. к. забезпечує відображення об'єктивності змісту (їхню незалежність від використовуваних експериментальних і теоретич. засобів) у природничонаук. знанні.
Сутність
Різний ступінь залежності уявлень про фізичні явища від умов пізнання саме і характеризує В. к., зокрема та .
Згідно з В. к., хоч інформація про фіз. об'єкти буває різною, залежно від вибору системи відліку чи вимірювальних засобів, зміст законів природи не залежить від цього вибору.
Види відносностей
Відхилення природознавства 20 ст. від цієї осн. методологіч. настанови класич. природознавства характеризує доповняльності концепція. Розрізняють матем. і власне фіз. відносність.
Матем. відносність має тривіальний характер: будь-яка величина є відносною, оскільки базується на обраних дослідником мірі або стандарті.
Фіз. відносність визначається умовами пізнання дослідника і, в кінцевому підсумку, закономірностями самої природи. В методології природознавства відомі такі види фіз. відносності: коли під умовами пізнання розуміють абсолютний простір або якесь інше абсолютно нерухоме середовище; коли як умови пізнання виступають клас інерційних систем відліку або тіла відліку, що деформуються, «молюски відліку» (тобто тіла, які зазнають впливу гравітуючої матерії); коли під умовами пізнання розуміють певний клас (кінетич. і динаміч. типів), тобто відносність щодо засобів спостереження та їхньої внутр. будови. Фіксація концепцією відносності взаємозв'язку об'єктів дослідження і умов пізнання дослідника передбачає, що природа існує незалежно від пізнавальних засобів дослідника.
Застосування
До В. к. звертаються при побудові, тлумаченні та застосуванні фундаментальних природничонаук, теорій. В. к. спирається на матеріалістич. розв'язання основного питання філософії, тобто на визнання об'єктивності природи, її незалежності і первинності щодо пізнання дослідника. Залежність опису досліджуваних явищ від системи референції випливає з взаємозв'язку об'єкта дослідження, умов пізнання і дослідника в процесі пізнання, проте це не означає, що засоби пізнання не впливають на поведінку об'єктів дослідження.
В. к., як і доповняльності концепція, є однією з методологічних настанов сучасного природознавства.
Література
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidno snosti konce pciya metodologichna koncepciya u prirodoznavstvi yaka harakterizuye vidnoshennya doslidzhuvanogo predmeta do vihidnoyi sistemi sistemi referenciyi u fizici napriklad ce sistema vidliku abo ViznachennyaTake viznachennya V k viplivaye z principiv materialistichnoyi dialektiki za yakimi v materialnomu sviti vsi rechi j procesi perebuvayut mizh soboyu u pevnih vidnoshennyah i zv yazkah i zumovlyuyut odin odnogo U prirodnicho nauk piznanni V k ye virazom piznavalnogo vidnoshennya doslidnika do ob yektiv doslidzhennya cherez umovi piznannya sho konkretizuyetsya v piznavalnih zasobah doslidnika principi vidnosnosti invariantnist i ko variantnist velichin ta vidnoshen velichin tosho V k zabezpechuye vidobrazhennya ob yektivnosti zmistu yihnyu nezalezhnist vid vikoristovuvanih eksperimentalnih i teoretich zasobiv u prirodnichonauk znanni SutnistRiznij stupin zalezhnosti uyavlen pro fizichni yavisha vid umov piznannya same i harakterizuye V k zokrema ta Zgidno z V k hoch informaciya pro fiz ob yekti buvaye riznoyu zalezhno vid viboru sistemi vidliku chi vimiryuvalnih zasobiv zmist zakoniv prirodi ne zalezhit vid cogo viboru Vidi vidnosnostejVidhilennya prirodoznavstva 20 st vid ciyeyi osn metodologich nastanovi klasich prirodoznavstva harakterizuye dopovnyalnosti koncepciya Rozriznyayut matem i vlasne fiz vidnosnist Matem vidnosnist maye trivialnij harakter bud yaka velichina ye vidnosnoyu oskilki bazuyetsya na obranih doslidnikom miri abo standarti Fiz vidnosnist viznachayetsya umovami piznannya doslidnika i v kincevomu pidsumku zakonomirnostyami samoyi prirodi V metodologiyi prirodoznavstva vidomi taki vidi fiz vidnosnosti koli pid umovami piznannya rozumiyut absolyutnij prostir abo yakes inshe absolyutno neruhome seredovishe koli yak umovi piznannya vistupayut klas inercijnih sistem vidliku abo tila vidliku sho deformuyutsya molyuski vidliku tobto tila yaki zaznayut vplivu gravituyuchoyi materiyi koli pid umovami piznannya rozumiyut pevnij klas kinetich i dinamich tipiv tobto vidnosnist shodo zasobiv sposterezhennya ta yihnoyi vnutr budovi Fiksaciya koncepciyeyu vidnosnosti vzayemozv yazku ob yektiv doslidzhennya i umov piznannya doslidnika peredbachaye sho priroda isnuye nezalezhno vid piznavalnih zasobiv doslidnika ZastosuvannyaDo V k zvertayutsya pri pobudovi tlumachenni ta zastosuvanni fundamentalnih prirodnichonauk teorij V k spirayetsya na materialistich rozv yazannya osnovnogo pitannya filosofiyi tobto na viznannya ob yektivnosti prirodi yiyi nezalezhnosti i pervinnosti shodo piznannya doslidnika Zalezhnist opisu doslidzhuvanih yavish vid sistemi referenciyi viplivaye z vzayemozv yazku ob yekta doslidzhennya umov piznannya i doslidnika v procesi piznannya prote ce ne oznachaye sho zasobi piznannya ne vplivayut na povedinku ob yektiv doslidzhennya V k yak i dopovnyalnosti koncepciya ye odniyeyu z metodologichnih nastanov suchasnogo prirodoznavstva LiteraturaFilosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986