Відвідини Хрущовим виставки авангардистів

Відвідини Хрущовим виставки авангардистів — подія, що відбулася 1 грудня 1962 року в Москві, коли комуністичний лідер Микита Хрущов відвідав присвячену тридцятиріччю московського відділу Союзу художників СРСР виставку авангардистів студії «Новая реальность» в і різко розкритикував, із застосуванням ненормативної лексики, творчість митців.

Події виставки

Експозиція була організована . У виставці брали участь художники з белютінської студії «Нова реальність», у тому числі , , , , та інші.

Хрущова супроводжували Михайло Суслов, Олександр Шелепін та Сергій Павлов.

Хрущов обійшов зал тричі, потім поставив питання художникам. Зокрема, він запитав їх ким були їхні батьки, з'ясовуючи класове походження. Михайло Суслов звернув увагу Хрущова на деякі деталі картин, після чого Хрущов починав обурюватися, вживаючи, серед інших, такі слова як «лайно», «гівно», «мазня»:

Что это за лица? Вы что, рисовать не умеете? Мой внук и то лучше нарисует! … Что это такое? Вы что — мужики или педерасты проклятые, как вы можете так писать?

Учасник виставки, художник Леонід Рабічев припускав, що обурення Хрущова підживила попередня доповідь про викриття «групи гомосексуалів» у видавництві ).

Хрущова особливо розгнівила творчість художників Юло Соостера, і Бориса Жутовського. Перший секретар зажадав заборони діяльності експонентів:

Очень общо и непонятно. Вот что, Белютин, я вам говорю как Председатель Совета Министров: все это не нужно советскому народу. Понимаете, это я вам говорю!.. Запретить! Все запретить! Прекратить это безобразие! Я приказываю! Я говорю! И проследить за всем! И на радио, и на телевидении, и в печати всех поклонников этого выкорчевать!

Всупереч деяким повідомленням західної преси, Хрущов не зривав картин зі стін, натомість після перегляду експозиції заявив, що радянському народові все це не потрібно.

Наслідки

Наступного дня газета «Правда» опублікувала розгромну доповідь, яка започаткувала кампанії проти формалізму і абстракціонізму в СРСР. Хрущов зажадав виключити зі Спілки художників і з КПРС всіх учасників виставки, але виявилося, що ні в КПРС, ні в Спілці художників, практично ніхто з них не перебував. За два тижні на зустрічі керівництва СРСР з представниками інтелігенції Хрущов доповідав:

Художников , они едят народный хлеб и должны работать для народа, а для кого они работают, если народ их не понимает?

Пам'ять

До 50-річчя розгрому «Манежної виставки» з 1 по 12 грудня 2012 року у Москві представляли експозицію «Те же в Манеже».

Див. також

• Дегенеративне мистецтво

Примітки

1. (рос.) Леонід Рабичев. Манеж 1962, до и после [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.] // «Знамя» № 9, 2001.
2. (рос.) Хронографъ Выпуск 62. Неизвестные страницы истории. [ 6 грудня 2007 у Wayback Machine.]
3. (рос.) Драматическая встреча с «Новой реальностью». Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 31 травня 2015.
4. (рос.) «Те же в Манеже». К 50-летию разгрома «Манежной выставки». МВО «Манеж», Москва. [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.]

Література

• (рос.) Герчук Ю. Кровоизлияние в МОСХ, или Хрущёв в Манеже 1 декабря 1962 года. — М.: Новое литературное обозрение, 2008

Посилання

• Хрущов сміється, показуючи пальцем на картину [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• (рос.) // «Огонёк» № 49 за 8 грудня 1997 року.
• (рос.) Молева Н. М. Манеж, которого никто не видел. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• (рос.) Тольц В. Декабрь 1962. Манеж. 50 лет спустя [ 5 грудня 2012 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 1 грудня 2012 року.
• (рос.) Минченок Д. // «Огонёк» № 08 за 25 лютого 2002 року.