Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вусач-стенокор стрункий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Stenocorus meridianus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч-стеноко́р струнки́й (лат. Stenocorus meridianus (Linnaeus, 1758) = Leptura grandis , 1761 = Leptura rubra , 1761 nec Linnaeus, 1758 = Leptura ruficrus Scopoli, 1763 = Leptura splendens , 1784 = lacordairei Pascoe, 1867 = Stenocorus meridianus ab. maculatus , 1979) — вид жуків з родини Вусачів.
Поширення
Хорологічно S. meridianus належить до європейської групи видів Європейського зоогеографічного комплексу, поширений по всій Європі, західній частині Росії та зрідка на Кавказі. Вид широко розповсюджений у передгірних районах Карпат.
Екологія
S. meridianus звичайний для дубових, дубово-грабових, буково-грабових лісів. В межах Івано-Франківська виліт імаго спостерігається в кінці травня і найбільшої чисельності досягає в середині-кінці червня. Комахи трапляються на квітах свидини (Swida alba L.) на узліссях.
Морфологія
Імаго
Вид середніх розмірів з довжиною тіла 15-27 мм. Тіло чорне, зі світлими – буро-жовтими надкрилами, які іноді із затемненими вершиною та швом, або цілком темні, вкриті дрібними стоячими волосками. У самців черевце часто червонуватого або рудого забарвлення. Ноги більш-менш рудого або червоного забарвлення іноді темні.
Личинка
Личинка велика до 34 мм завдовжки з добре розвиненими грудними ногами. 9-й терґіт черевця на вершині витягнений в склеротизований шип.
Життєвий цикл
Личинки розвиваються в деревині дуба, граба, клена (Acer platanoides L.), в’яза та деяких інших листяних порід. S. meridianus заселяють мертві корені та прикореневі частини стовбурів дерев. Плодючість становить 240-300 яєць на одну самку. Життєвий цикл триває 2-3 роки.
ЛІтература
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11183/ [ 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/stenmer.htm [ 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vusach stenokor strunkij Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Latreille 1802 Rodina Vusachi Cerambycidae Pidrodina Lepturini Lepturinae Latreille 1802 Rid Vusach stenokor Stenocorus 1762 Vid Vusach stenokor strunkij S meridianus Binomialna nazva Stenocorus meridianus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Stenocorus meridianus EOL 1001065 NCBI 878993 Vusa ch stenoko r strunki j lat Stenocorus meridianus Linnaeus 1758 Leptura grandis 1761 Leptura rubra 1761 nec Linnaeus 1758 Leptura ruficrus Scopoli 1763 Leptura splendens 1784 lacordairei Pascoe 1867 Stenocorus meridianus ab maculatus 1979 vid zhukiv z rodini Vusachiv PoshirennyaHorologichno S meridianus nalezhit do yevropejskoyi grupi vidiv Yevropejskogo zoogeografichnogo kompleksu poshirenij po vsij Yevropi zahidnij chastini Rosiyi ta zridka na Kavkazi Vid shiroko rozpovsyudzhenij u peredgirnih rajonah Karpat EkologiyaS meridianus zvichajnij dlya dubovih dubovo grabovih bukovo grabovih lisiv V mezhah Ivano Frankivska vilit imago sposterigayetsya v kinci travnya i najbilshoyi chiselnosti dosyagaye v seredini kinci chervnya Komahi traplyayutsya na kvitah svidini Swida alba L na uzlissyah MorfologiyaImago Vid serednih rozmiriv z dovzhinoyu tila 15 27 mm Tilo chorne zi svitlimi buro zhovtimi nadkrilami yaki inodi iz zatemnenimi vershinoyu ta shvom abo cilkom temni vkriti dribnimi stoyachimi voloskami U samciv cherevce chasto chervonuvatogo abo rudogo zabarvlennya Nogi bilsh mensh rudogo abo chervonogo zabarvlennya inodi temni Lichinka Lichinka velika do 34 mm zavdovzhki z dobre rozvinenimi grudnimi nogami 9 j tergit cherevcya na vershini vityagnenij v sklerotizovanij ship Zhittyevij ciklLichinki rozvivayutsya v derevini duba graba klena Acer platanoides L v yaza ta deyakih inshih listyanih porid S meridianus zaselyayut mertvi koreni ta prikorenevi chastini stovburiv derev Plodyuchist stanovit 240 300 yayec na odnu samku Zhittyevij cikl trivaye 2 3 roki LIteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Visotno dominantnij rozpodil fauni zhukiv vusachiv na pivnichno shidnomu megashili Ukrayinskih Karpat ta pivdenno zahidnij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Visn Prikarpatskogo u tu seriya biol 3 Ivano Frankivsk 2003 s 112 127 Zamoroka A M Vpliv kompleksnogo visotnogo gradiyentu na formuvannya dominantnih form zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae na pivnichno shidnomu makroshili Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpatti II mizhnarodna naukova konferenciya studentiv ta aspirantiv Molod i postup biologiyi Lviv 2006 s 251 252 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11183 12 chervnya 2010 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz stenmer htm 13 chervnya 2008 u Wayback Machine