Вук Дра́шкович (серб. Вук Драшковић/Vuk Drašković, нар. 29 листопада 1946, с. Меджа, громада Житиште, Воєводина, ФНРЮ) — сербський політик, письменник, дипломат, визнаний русофіл, поміркований націоналіст, монархіст, один з ідеологів Великої Сербії. Очолював МЗС Сербії і Чорногорії у 2004—2006 роках, а після відокремлення Чорногорії у червні 2006 р. — міністр закордонних справ Сербії (до 8 травня 2007 р.).
Драшкович — організатор чи не найбільших за всю історію країни демонстрацій протесту проти Слободана Милошевича.
Доводиться кумом відомому сербському крайньому націоналістові Воїславу Шешелю.
Вук Драшкович Вук Драшковић | |
---|---|
серб. Вук Драшковић | |
/ Міністр закордонних справ Сербії (та Чорногорії) | |
14 квітня 2004 — 8 травня 2007 | |
Президент | Светозар Марович, Борис Тадич |
Прем'єр-міністр | Воїслав Коштуниця |
Попередник | Горан Свіланович |
Наступник | Вук Єремич |
Народився | 29 листопада 1946 (77 років) Меджа, Народна Республіка Сербія, Автономний край Воєводина, ФНРЮ |
Відомий як | політик, прозаїк-романіст |
Місце роботи | ТАНЮГ |
Громадянство | СФРЮ, СРЮ, Сербія |
Національність | серби |
Alma mater | d |
Політична партія | |
У шлюбі з | Даниця Драшкович |
Професія | правник, журналіст, письменник |
Релігія | православ'я |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Вук Драшкович народився 29 листопада 1946 року в селі Меджа, що у Воєводині (автономному краї Сербії, який тоді входив до складу Федеративної Народної Республіки Югославія), у сім'ї переселенців з Герцеговини. Вуку було шість місяців, коли його мати Стоя померла. Його батько одружився вдруге. Незабаром після народження Вука вся сім'я повернулася в Герцеговину. Таким чином, початкову школу Драшкович закінчив у Фойниці, середню — у Гацько (нині Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина).
Політична діяльність
Під час свого навчання на юридичному факультеті Белградського університету вступив у правлячу на той час партію Союз комуністів Югославії і дістав посаду керівника апарату голови Президії СФРЮ Міки Шпіляка, якому Драшкович писав промови. У 1968 р. Драшкович узяв участь у студентських заворушеннях у Белградському університеті. У тому самому році він закінчив юридичний факультет Белградського університету і почав працювати журналістом у державному інформаційному агентстві Телеграфне агентство нової Югославії (ТАНЮГ). У 1969—1978 рр. Драшкович був спеціальним кореспондентом ТАНЮГ у Найробі (Кенія). У 1981 р. Драшкович пішов з інформаційного агентства, вибравши літературну кар'єру і написавши кілька бестселерів.
1990
У 1990 році Драшкович заснував партію «Сербський рух оновлення» (СРО). У 1990-х роках він був однією з найвідоміших постатей сербської опозиції і очолював майже всі опозиційні й антиурядові рухи та протести: , червні 1992 р. і червні 1993 р., а також тримісячні зимові протести студентів та опозиції 1996-1997 років. За свою діяльність отримав прізвисько «король вулиць і площ». Лідера Сербського руху оновлення і його дружину Даніцу Драшкович двічі заарештовували (в 1991 і 1993 рр.).
Драшкович неодноразово обирався депутатом парламенту. У 1990 р. на перших виборах до парламенту Сербії його партія здобула 19 з 250 депутатських мандатів, посівши друге місце після Соціалістичної партії Сербії Слободана Мілошевича (194 депутатські мандати).
Восени 1990 року Драшкович і його дружина Даніца також сформували бойове крило СРО — Сербську гвардію, що брала участь у Війні за незалежність Хорватії (1991—1995) на боці Республіки Сербська Країна. Пізніше, засуджений Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії до 22 років тюремного ув'язнення за злочини, скоєні в ході Косовської війни, генерал-полковник Небойша Павкович заявляв, що замість нього, який просто виконував накази командування, перед судом мав би постати Вук Драшкович за створення «гвардії», яка нікому не підкорялася.
1992
У травні 1992 р. Драшкович став одним з лідерів об'єднаного блоку опозиції Демократичний рух Сербії (ДЕПОС), який у грудні 1992 р. отримав 20 з 138 місць на виборах до парламенту Союзної Республіки Югославія, а в грудні 1993 р. — 45 депутатських мандатів на виборах у парламент Сербії. У травні 1994 р. колишні союзники по опозиції СРО і Демократична партія Сербії розірвали всі відносини, а ДЕПОС розпався. У листопаді 1996 р. блок «Разом» (складався з партії Драшковича, Демократичної партії Сербії Воїслава Коштуніци, Демократичної партії Зорана Джинджича і Сербської радикальної партії Воїслава Шешеля) розраховував перемогти на виборах у союзний парламент, але отримав лише 22 місця. Восени 1997 р. більшість демократичних партій бойкотували вибори у парламент Сербії, але СРО взяв участь у передвиборній кампанії, отримавши 45 депутатських мандатів, поступившись партіям Мілошевича (110 місць) і Шешеля (82 місця). Крім того, Драшкович безуспішно брав участь у виборах президента Сербії: в грудні 1990 р. він програв Слободанові Мілошевичу, а в 1997 р. — його ставленику, кандидату від Соціалістичної партії Сербії Мілану Мілутіновичу.
1999
У січні 1999 р. СРО увійшов у урядову коаліцію, а Драшкович отримав посаду віце-прем'єра в уряді Югославії і зайнявся питаннями зовнішньої політики. У квітні 1999 р. Слободан Мілошевич звільнив Драшковича, який після початку бомбардувань НАТО публічно дистанціювався від політики югославського президента. Восени 1999 р. СРО не приєднався до акцій протесту опозиційних партій, які вимагали відставки Слободана Мілошевича і створення перехідного уряду, проте Драшкович підтримав ідею проведення дострокових виборів.
Після цього на життя Драшковича було скоєно два замахи. Перший раз, 3 жовтня 1999 р. на Ібарській магістралі, неподалік від міста (за 40 км від Белграда) на його автомобіль наїхала вантажівка з піском. Драшкович і його дружина дістали легкі тілесні ушкодження, загинули троє охоронців і зять лідера СРО. Другий раз, 15 червня 2000 р., у місті Будва на узбережжі Чорногорії Драшковича було поранено у власній квартирі — невідомий стріляв по ньому крізь вікно. Якщо в 1999 р. Драшкович лише назвав пригоду організованим замахом, то в 2000 р. він публічно звинуватив в організації другого замаху президента Мілошевича.
Пізніше, за організацію замаху на Ібарській магістралі, а також за вбивство 4 осіб було засуджено групу на чолі з Мілорадом Улемеком «Легією» (колишній командир спецназу СДБ Сербії «Червоні берети», який раніше очолював спецназ «Супер тигри» у ). Самого «Легію» було засуджено до 40 років ув'язнення.
2000
24 вересня 2000 р. Драшкович не взяв участі у дострокових виборах президента Союзної Республіки Югославія, а його ставленик Воїслав Михайлович набрав, за офіційними даними, лише 2,90 відсотка голосів і зайняв четверте місце, поступившись Коштуніці (48,96 відсотка), Мілошевичу (38,62 відсотка) та Шешелю (5,79 відсотка). 5 жовтня 2000 р. Слободан Мілошевич, який відмовився визнавати перемогу Воїслава Коштуніци в першому турі (за даними опозиції, їхній кандидат набрав більш ніж 50 відсотків голосів), був повалений у ході так званої « бульдозерної революції». На виборах 23 грудня 2000 року СРО зазнав повної поразки: у парламенті Сербії він не отримав жодного місця, а в союзному законодавчому органі — всього один мандат. У вересні 2002 р. Драшкович взяв участь у першому турі виборів президента Сербії, але програв і не пройшов у другий тур. Щоправда, вибори так і не були визнані такими, що відбулися, через низьку явку виборців.
2003
28 грудня 2003 р. на виборах у сербський парламент партія Драшковича в коаліції з «Новою Сербією» отримала 22 депутатські мандати і сформувала коаліцію разом з Демократичною партією (53 місця), Демократичною партією Сербії (37 місця) і «Групою 17+» (34 місця).
2004
У квітні 2004 р. Драшкович став міністром закордонних справ в уряді республіки.
2007
21 січня 2007 р. на чергових парламентських виборах партія Драшковича знову зазнала нищівної поразки: Сербський рух оновлення (СРО) не одержав у парламенті жодного депутатського мандата. Тривалі переговори про формування нового уряду між Демократичною партією Сербії прем'єра Коштуніци та Демократичної партії президента Бориса Тадича могли закінчитися новими достроковими виборами, проте 15 травня 2007 р. парламент затвердив кабінет міністрів на чолі з колишнім прем'єром. На посту міністра закордонних справ Сербії Драшковича змінив колишній радник президента Тадича із зовнішньополітичних питань Вук Єремич.
Літературний доробок
За період з 1970 по 1980 рік Вук Драшкович написав п'ять романів: «Суддя», «Ніж» (екранізований у 1999 році), «Молитва», «Російський консул», «Ніч генерала». Всі вони стали бестселерами у масштабах Югославії та Балкан. Деякі з них було перекладено на англійську, французьку, російську, грецьку, румунську, чеську, польську та інші мови.
Цікавинки
Вуку Драшковичу приписується популяризація в 90-ті роки знаменитого сербського привітання трьома пальцями як знаку національної самоідентифікації.
Примітки
- Міністр закордонних справ Сербії Вук Драшкович: «Втручання НАТО на Балканах було необхідне, тільки воно дуже запізнилося»[недоступне посилання з червня 2019]
- Glas javnosti: Umrli zajedno s Giškom [ 28 листопада 2009 у Wayback Machine.] (серб.)
- BBC News: Kosovo trial clears Serbia leader [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Kurir: Pavković: Vuka u Hag! [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.] (серб.)
- B92: Ulemeku i Jovanoviću po 40 godina [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] (серб.)
- Politika: Ulemeku treći put 40 godina [ 12 липня 2010 у Wayback Machine.] (серб.)
- Politika: Ubicama sa Ibarske magistrale 258 godina robije [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.] (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuk Dra shkovich serb Vuk Drashkoviћ Vuk Draskovic nar 29 listopada 1946 s Medzha gromada Zhitishte Voyevodina FNRYu serbskij politik pismennik diplomat viznanij rusofil pomirkovanij nacionalist monarhist odin z ideologiv Velikoyi Serbiyi Ocholyuvav MZS Serbiyi i Chornogoriyi u 2004 2006 rokah a pislya vidokremlennya Chornogoriyi u chervni 2006 r ministr zakordonnih sprav Serbiyi do 8 travnya 2007 r Drashkovich organizator chi ne najbilshih za vsyu istoriyu krayini demonstracij protestu proti Slobodana Miloshevicha Dovoditsya kumom vidomomu serbskomu krajnomu nacionalistovi Voyislavu Sheshelyu Vuk Drashkovich Vuk Drashkoviћserb Vuk DrashkoviћVuk Drashkovich Vuk Drashkoviћ Ministr zakordonnih sprav Serbiyi ta Chornogoriyi 14 kvitnya 2004 8 travnya 2007PrezidentSvetozar Marovich Boris TadichPrem yer ministrVoyislav KoshtunicyaPoperednikGoran SvilanovichNastupnikVuk YeremichNarodivsya29 listopada 1946 1946 11 29 77 rokiv Medzha Narodna Respublika Serbiya Avtonomnij kraj Voyevodina FNRYuVidomij yakpolitik prozayik romanistMisce robotiTANYuGGromadyanstvoSFRYu SRYu SerbiyaNacionalnistserbiAlma materdPolitichna partiyaU shlyubi zDanicya DrashkovichProfesiyapravnik zhurnalist pismennikReligiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drashkovich Ranni rokiVuk Drashkovich narodivsya 29 listopada 1946 roku v seli Medzha sho u Voyevodini avtonomnomu krayi Serbiyi yakij todi vhodiv do skladu Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviya u sim yi pereselenciv z Gercegovini Vuku bulo shist misyaciv koli jogo mati Stoya pomerla Jogo batko odruzhivsya vdruge Nezabarom pislya narodzhennya Vuka vsya sim ya povernulasya v Gercegovinu Takim chinom pochatkovu shkolu Drashkovich zakinchiv u Fojnici serednyu u Gacko nini Respublika Serbska Bosniya i Gercegovina Politichna diyalnistPid chas svogo navchannya na yuridichnomu fakulteti Belgradskogo universitetu vstupiv u pravlyachu na toj chas partiyu Soyuz komunistiv Yugoslaviyi i distav posadu kerivnika aparatu golovi Prezidiyi SFRYu Miki Shpilyaka yakomu Drashkovich pisav promovi U 1968 r Drashkovich uzyav uchast u studentskih zavorushennyah u Belgradskomu universiteti U tomu samomu roci vin zakinchiv yuridichnij fakultet Belgradskogo universitetu i pochav pracyuvati zhurnalistom u derzhavnomu informacijnomu agentstvi Telegrafne agentstvo novoyi Yugoslaviyi TANYuG U 1969 1978 rr Drashkovich buv specialnim korespondentom TANYuG u Najrobi Keniya U 1981 r Drashkovich pishov z informacijnogo agentstva vibravshi literaturnu kar yeru i napisavshi kilka bestseleriv 1990 U 1990 roci Drashkovich zasnuvav partiyu Serbskij ruh onovlennya SRO U 1990 h rokah vin buv odniyeyu z najvidomishih postatej serbskoyi opoziciyi i ocholyuvav majzhe vsi opozicijni j antiuryadovi ruhi ta protesti chervni 1992 r i chervni 1993 r a takozh trimisyachni zimovi protesti studentiv ta opoziciyi 1996 1997 rokiv Za svoyu diyalnist otrimav prizvisko korol vulic i plosh Lidera Serbskogo ruhu onovlennya i jogo druzhinu Danicu Drashkovich dvichi zaareshtovuvali v 1991 i 1993 rr Drashkovich neodnorazovo obiravsya deputatom parlamentu U 1990 r na pershih viborah do parlamentu Serbiyi jogo partiya zdobula 19 z 250 deputatskih mandativ posivshi druge misce pislya Socialistichnoyi partiyi Serbiyi Slobodana Miloshevicha 194 deputatski mandati Voseni 1990 roku Drashkovich i jogo druzhina Danica takozh sformuvali bojove krilo SRO Serbsku gvardiyu sho brala uchast u Vijni za nezalezhnist Horvatiyi 1991 1995 na boci Respubliki Serbska Krayina Piznishe zasudzhenij Mizhnarodnim tribunalom shodo kolishnoyi Yugoslaviyi do 22 rokiv tyuremnogo uv yaznennya za zlochini skoyeni v hodi Kosovskoyi vijni general polkovnik Nebojsha Pavkovich zayavlyav sho zamist nogo yakij prosto vikonuvav nakazi komanduvannya pered sudom mav bi postati Vuk Drashkovich za stvorennya gvardiyi yaka nikomu ne pidkoryalasya 1992 U travni 1992 r Drashkovich stav odnim z lideriv ob yednanogo bloku opoziciyi Demokratichnij ruh Serbiyi DEPOS yakij u grudni 1992 r otrimav 20 z 138 misc na viborah do parlamentu Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya a v grudni 1993 r 45 deputatskih mandativ na viborah u parlament Serbiyi U travni 1994 r kolishni soyuzniki po opoziciyi SRO i Demokratichna partiya Serbiyi rozirvali vsi vidnosini a DEPOS rozpavsya U listopadi 1996 r blok Razom skladavsya z partiyi Drashkovicha Demokratichnoyi partiyi Serbiyi Voyislava Koshtunici Demokratichnoyi partiyi Zorana Dzhindzhicha i Serbskoyi radikalnoyi partiyi Voyislava Sheshelya rozrahovuvav peremogti na viborah u soyuznij parlament ale otrimav lishe 22 miscya Voseni 1997 r bilshist demokratichnih partij bojkotuvali vibori u parlament Serbiyi ale SRO vzyav uchast u peredvibornij kampaniyi otrimavshi 45 deputatskih mandativ postupivshis partiyam Miloshevicha 110 misc i Sheshelya 82 miscya Krim togo Drashkovich bezuspishno brav uchast u viborah prezidenta Serbiyi v grudni 1990 r vin prograv Slobodanovi Miloshevichu a v 1997 r jogo stavleniku kandidatu vid Socialistichnoyi partiyi Serbiyi Milanu Milutinovichu 1999 U sichni 1999 r SRO uvijshov u uryadovu koaliciyu a Drashkovich otrimav posadu vice prem yera v uryadi Yugoslaviyi i zajnyavsya pitannyami zovnishnoyi politiki U kvitni 1999 r Slobodan Miloshevich zvilniv Drashkovicha yakij pislya pochatku bombarduvan NATO publichno distanciyuvavsya vid politiki yugoslavskogo prezidenta Voseni 1999 r SRO ne priyednavsya do akcij protestu opozicijnih partij yaki vimagali vidstavki Slobodana Miloshevicha i stvorennya perehidnogo uryadu prote Drashkovich pidtrimav ideyu provedennya dostrokovih viboriv Pislya cogo na zhittya Drashkovicha bulo skoyeno dva zamahi Pershij raz 3 zhovtnya 1999 r na Ibarskij magistrali nepodalik vid mista za 40 km vid Belgrada na jogo avtomobil nayihala vantazhivka z piskom Drashkovich i jogo druzhina distali legki tilesni ushkodzhennya zaginuli troye ohoronciv i zyat lidera SRO Drugij raz 15 chervnya 2000 r u misti Budva na uzberezhzhi Chornogoriyi Drashkovicha bulo poraneno u vlasnij kvartiri nevidomij strilyav po nomu kriz vikno Yaksho v 1999 r Drashkovich lishe nazvav prigodu organizovanim zamahom to v 2000 r vin publichno zvinuvativ v organizaciyi drugogo zamahu prezidenta Miloshevicha Piznishe za organizaciyu zamahu na Ibarskij magistrali a takozh za vbivstvo 4 osib bulo zasudzheno grupu na choli z Miloradom Ulemekom Legiyeyu kolishnij komandir specnazu SDB Serbiyi Chervoni bereti yakij ranishe ocholyuvav specnaz Super tigri u Samogo Legiyu bulo zasudzheno do 40 rokiv uv yaznennya 2000 24 veresnya 2000 r Drashkovich ne vzyav uchasti u dostrokovih viborah prezidenta Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya a jogo stavlenik Voyislav Mihajlovich nabrav za oficijnimi danimi lishe 2 90 vidsotka golosiv i zajnyav chetverte misce postupivshis Koshtunici 48 96 vidsotka Miloshevichu 38 62 vidsotka ta Sheshelyu 5 79 vidsotka 5 zhovtnya 2000 r Slobodan Miloshevich yakij vidmovivsya viznavati peremogu Voyislava Koshtunici v pershomu turi za danimi opoziciyi yihnij kandidat nabrav bilsh nizh 50 vidsotkiv golosiv buv povalenij u hodi tak zvanoyi buldozernoyi revolyuciyi Na viborah 23 grudnya 2000 roku SRO zaznav povnoyi porazki u parlamenti Serbiyi vin ne otrimav zhodnogo miscya a v soyuznomu zakonodavchomu organi vsogo odin mandat U veresni 2002 r Drashkovich vzyav uchast u pershomu turi viboriv prezidenta Serbiyi ale prograv i ne projshov u drugij tur Shopravda vibori tak i ne buli viznani takimi sho vidbulisya cherez nizku yavku viborciv 2003 28 grudnya 2003 r na viborah u serbskij parlament partiya Drashkovicha v koaliciyi z Novoyu Serbiyeyu otrimala 22 deputatski mandati i sformuvala koaliciyu razom z Demokratichnoyu partiyeyu 53 miscya Demokratichnoyu partiyeyu Serbiyi 37 miscya i Grupoyu 17 34 miscya 2004 U kvitni 2004 r Drashkovich stav ministrom zakordonnih sprav v uryadi respubliki 2007 21 sichnya 2007 r na chergovih parlamentskih viborah partiya Drashkovicha znovu zaznala nishivnoyi porazki Serbskij ruh onovlennya SRO ne oderzhav u parlamenti zhodnogo deputatskogo mandata Trivali peregovori pro formuvannya novogo uryadu mizh Demokratichnoyu partiyeyu Serbiyi prem yera Koshtunici ta Demokratichnoyi partiyi prezidenta Borisa Tadicha mogli zakinchitisya novimi dostrokovimi viborami prote 15 travnya 2007 r parlament zatverdiv kabinet ministriv na choli z kolishnim prem yerom Na postu ministra zakordonnih sprav Serbiyi Drashkovicha zminiv kolishnij radnik prezidenta Tadicha iz zovnishnopolitichnih pitan Vuk Yeremich Literaturnij dorobokDrashkovich pidpisuye vidannya romanu Rosijskij konsul polskoyu movoyu Za period z 1970 po 1980 rik Vuk Drashkovich napisav p yat romaniv Suddya Nizh ekranizovanij u 1999 roci Molitva Rosijskij konsul Nich generala Vsi voni stali bestselerami u masshtabah Yugoslaviyi ta Balkan Deyaki z nih bulo perekladeno na anglijsku francuzku rosijsku grecku rumunsku chesku polsku ta inshi movi CikavinkiVuku Drashkovichu pripisuyetsya populyarizaciya v 90 ti roki znamenitogo serbskogo privitannya troma palcyami yak znaku nacionalnoyi samoidentifikaciyi PrimitkiMinistr zakordonnih sprav Serbiyi Vuk Drashkovich Vtruchannya NATO na Balkanah bulo neobhidne tilki vono duzhe zapiznilosya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Glas javnosti Umrli zajedno s Giskom 28 listopada 2009 u Wayback Machine serb BBC News Kosovo trial clears Serbia leader 29 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Kurir Pavkovic Vuka u Hag 11 serpnya 2011 u Wayback Machine serb B92 Ulemeku i Jovanovicu po 40 godina 8 listopada 2012 u Wayback Machine serb Politika Ulemeku treci put 40 godina 12 lipnya 2010 u Wayback Machine serb Politika Ubicama sa Ibarske magistrale 258 godina robije 26 veresnya 2012 u Wayback Machine serb