Вторинна продукція — продукція гетеротрофних організмів (консументів), які харчуються готовими органічними речовинами. До вторинної продукції відносять продукцію організмів другого і подальших трофічних рівнів (всі тварини, гетеротрофні мікроорганізми і сапрофітні рослини). Незалежно від трофічної спеціалізації консументів визнається наступна схема утворення вторинної продукції. Продукцію рослин (первинну продукцію) в певній кількості поїдають тварини, інша частина надходить в або донні відкладення. З'їдена їжа засвоюється консументами, частково екскретується і надходить у детрит. За рахунок засвоєного продукту відбувається приріст біомаси тварин (формується вторинна продукція). Вторинна продукція включає речовину і енергію приросту (приросту) тварин та їх потомства за досліджуваний період, які з урахуванням речовини та енергії елімінованих особин характеризують продукцію тварин. Біомаса тварин-імігрантів у вторинну продукцію не включається.
Розрізняють:
- загальну вторинну продукцію — кількість органічної речовини, створену гетеротрофними організмами — консументами.
- чисту вторинну продукцію — загальна вторинна продукція за вирахуванням речовин, витрачених на дихання і спожитих іншими гетеротрофами.
Недостатня утилізація продуктів опада в ланцюгах розкладання має як наслідок нагромадження в системі мертвої органічної речовини, що відбувається, наприклад, при заторфовуванні боліт, заростанні мілководних водойм, створення великих запасів підстилки в тайгових лісах тощо Біомаса біоценозу з урівноваженим кругообігом речовин залишається відносно постійною, оскільки практично вся первинна продукція витрачається в ланцюгах харчування і розкладання.
Екосистеми дуже різноманітні щодо відносної швидкості створення і витрачання як чистої первинної продукції, так і чистої вторинної продукції на кожному трофічному рівні. Проте всім без винятку екосистемам властиві певні кількісні співвідношення первинної та вторинної продукції, що отримали назву правило піраміди продукції: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси, що створюється за одиницю часу, більше, ніж на наступному. Графічно це правило часто представляють у вигляді пірамід, які звужуються догори і представлені поставленими один на одного прямокутниками рівної висоти, довжина яких визначає масштаби продукції на відповідних трофічних рівнях. Піраміда продукції відображає закони витрачання енергії в харчових ланцюгах.
Див. також
Література
- / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: , , и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vtorinna produkciya produkciya geterotrofnih organizmiv konsumentiv yaki harchuyutsya gotovimi organichnimi rechovinami Do vtorinnoyi produkciyi vidnosyat produkciyu organizmiv drugogo i podalshih trofichnih rivniv vsi tvarini geterotrofni mikroorganizmi i saprofitni roslini Nezalezhno vid trofichnoyi specializaciyi konsumentiv viznayetsya nastupna shema utvorennya vtorinnoyi produkciyi Produkciyu roslin pervinnu produkciyu v pevnij kilkosti poyidayut tvarini insha chastina nadhodit v abo donni vidkladennya Z yidena yizha zasvoyuyetsya konsumentami chastkovo ekskretuyetsya i nadhodit u detrit Za rahunok zasvoyenogo produktu vidbuvayetsya pririst biomasi tvarin formuyetsya vtorinna produkciya Vtorinna produkciya vklyuchaye rechovinu i energiyu prirostu prirostu tvarin ta yih potomstva za doslidzhuvanij period yaki z urahuvannyam rechovini ta energiyi eliminovanih osobin harakterizuyut produkciyu tvarin Biomasa tvarin imigrantiv u vtorinnu produkciyu ne vklyuchayetsya Rozriznyayut zagalnu vtorinnu produkciyu kilkist organichnoyi rechovini stvorenu geterotrofnimi organizmami konsumentami chistu vtorinnu produkciyu zagalna vtorinna produkciya za virahuvannyam rechovin vitrachenih na dihannya i spozhitih inshimi geterotrofami Nedostatnya utilizaciya produktiv opada v lancyugah rozkladannya maye yak naslidok nagromadzhennya v sistemi mertvoyi organichnoyi rechovini sho vidbuvayetsya napriklad pri zatorfovuvanni bolit zarostanni milkovodnih vodojm stvorennya velikih zapasiv pidstilki v tajgovih lisah tosho Biomasa biocenozu z urivnovazhenim krugoobigom rechovin zalishayetsya vidnosno postijnoyu oskilki praktichno vsya pervinna produkciya vitrachayetsya v lancyugah harchuvannya i rozkladannya Ekosistemi duzhe riznomanitni shodo vidnosnoyi shvidkosti stvorennya i vitrachannya yak chistoyi pervinnoyi produkciyi tak i chistoyi vtorinnoyi produkciyi na kozhnomu trofichnomu rivni Prote vsim bez vinyatku ekosistemam vlastivi pevni kilkisni spivvidnoshennya pervinnoyi ta vtorinnoyi produkciyi sho otrimali nazvu pravilo piramidi produkciyi na kozhnomu poperednomu trofichnomu rivni kilkist biomasi sho stvoryuyetsya za odinicyu chasu bilshe nizh na nastupnomu Grafichno ce pravilo chasto predstavlyayut u viglyadi piramid yaki zvuzhuyutsya dogori i predstavleni postavlenimi odin na odnogo pryamokutnikami rivnoyi visoti dovzhina yakih viznachaye masshtabi produkciyi na vidpovidnih trofichnih rivnyah Piramida produkciyi vidobrazhaye zakoni vitrachannya energiyi v harchovih lancyugah Div takozhProdukciya biocenozu Ekologichna piramida Pervinna produkciya Geterotrofi Ekosistema Konsumenti Trofichnij riven Shema KlarkaLiteratura pod obsh red I A Dudki Kiev Naukova dumka 1984 308 s ros Biologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il ros