У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воєвідка Костянтин Львович Воєві дка або Кость Воєвідка 5 липня 1891 П

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воєвідка.

Костянтин Львович Воєві́дка, або Кость Воєвідка (5 липня 1891, Прага — березень 1944, Станіслав) — чотар і головний лікар Коша УСС, один з організаторів медичної служби Українського війська, підполковник Армії УНР.

Кость Воєвідка
Хорунжий (файнріх) Підполковник

Загальна інформація
Народження	5 липня 1891(1891-07-05) Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть	1944 Станіслав, Українська РСР, СРСР
Військова служба
Приналежність	УНР
Рід військ	Січові Стрільці

Життєпис

В однострої Корпусу Січових Стрільців Армії УНР. 1918 рік

Кость Воєвідка народився 5 липня 1891 року в Празі у родині Лева Воєвідки. Навчався в гімназіях Чернівців і Перемишля, яку закінчив в 1909 році.

Здобув медичну освіту, отримав ступінь доктора медицини.

У Леґіоні УСС з лютого 1915 року, головний лікар Коша УСС.

Пізніше в Корпусі Січових Стрільців був членом Стрілецької ради, організував санітарну частину і шпиталь.

Після війни проживав у Станіславі, де працював директором окружної лікарні, очолював повітовий осередок «Рідної школи». Займався науковими дослідженнями, публікував праці з питань жіночих хвороб. Надавав допомогу воякам УПА, проводив вишкіл лікарів і медичних сестер для підпілля.

У березні 1944 року Кость Воєвідка був розстріляний у Станіславі гестапівцями разом з дружиною та сином, за те, що його дружина була єврейкою.

Вшанування пам'яті

15 лютого 2014 року на фасаді корпусу № 3 центральної міської клінічної лікарні на вул. Гетьмана Мазепи, 114 в Івано-Франківську відкрили дошку доктору Коша Українських Січових Стрільців Костю Воєвідці.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2016.
. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 11 травня 2022.

Джерела

Лазарович Микола. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. — 592 с.
Липовецький Святослав. Обличчя звитяги (стрілецькі світлини). — Львів: Видавнича компанія «АРС», 2012. — 96 с.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2016.

[2] . Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 11 травня 2022.