Воронін Сергій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін.

Сергі́й Олекса́ндрович Воро́нін (нар. 24 березня 1987, Київ, УРСР, СРСР) — український футболіст, захисник клубу «Лівий берег» (Київ).

Сергій Воронін
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Олександрович Воронін
Народження	24 березня 1987(1987-03-24)^[1]^[2] (37 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	184 см
Вага	72 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Лівий берег»
Номер	5
Юнацькі клуби
2001—2002 2002—2003 2003—2004	«Арсенал» (Київ) «Динамо» (Київ) ФК «Відрадний» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2004–2007 «Динамо» 0 (0) 2004—2006 →  «Динамо-3» (Київ) 29 (2) 2005 →  «Динамо-2» (Київ) 5 (0) 2006—2007 →  «ЦСКА» (Київ) 5 (0) 2007—2008 «Лехія» (Гданськ) 0 (0) 2008—2009 «Княжа-2» (Щасливе) 18 (1) 2009 «Нафком» (Бровари) 10 (4) 2009—2011 «Нива» (Вінниця) 38 (7) 2011—2014 «Севастополь» 65 (1) 2012 →  «Севастополь-2» 2 (0) 2014—2015 «Волинь» (Луцьк) 4 (0) 2015—2018 «Сталь» (Кам'янське) 34 (0) 2018 «Суми» 9 (0) 2018—2019 ФК «Львів» 15 (2) 2019 «Чорноморець» (Одеса) 15 (0) 2020 «Калуш» 0 (0) 2020 «Кривбас» 0 (0) 2021– «Лівий берег» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2005 Україна (U-18) 4 (0) 2005 Україна (U-19) 1 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 15 травня 2022.

Біографія

Ранні роки

Сергій народився 24 березня 1987 року в Києві. Його батько працював в «Київенерго», а мати в одному з готелів міста. Батько Сергія захоплювався футболом, хокеєм та боротьбою і саме він привів його в футбольну секцію.

Починав грати у футбол у школі «Восход», перший тренер — Віктор Григорович Новак. Потім Олександр Васильович Петраков запросив його в школу київського «Динамо».

В ДЮФЛ виступав за київські команди «Арсенал», «Динамо» і «Відрадний».

Клубна кар'єра

На початку 2004 року потрапив у «Динамо-3», яке виступало у Другій лізі України. Свій перший професійний контракт підписав з київським «Динамо» 24 березня 2005 року в день свого 18-річчя.

Всього за третю динамівську команду він зіграв 28 матчів та забив 2 голи. 2005 року провів 5 матчів за «Динамо-2» в Першій лізі. Першу половину сезону 2006/07 провів на правах оренди в київському ЦСКА та зіграв 5 матчів в команді.

У серпні 2007 року перейшов на правах вільного агента в польську «Лехію» з Гданська, підписавши річний контракт. Однак за основний склад Воронін так і не зіграв, тренуючись переважно з резервною командою. Також Воронін грав за другу команду бухарестського «Динамо».

Влітку 2008 року перейшов в «Княжу-2», в команді провів 18 матчів та забив 1 м'яч. На початку 2009 року перейшов в «Нафком» з міста Бровари, де тренером був Олег Федорчук. У «Нафкома» він провів півроку та зіграв 10 матчів та забив 4 голи.

Після того як команда позбулася статусу професійної, Воронін підписав контракт з вінницькою «Нивою», де тренером був колишній наставник «Нафкома» Федорчук. У сезоні 2009/10 разом з командою став срібним призером Другої ліги України та вийшов у Першу лігу. Також в цьому сезоні разом з командою виграв перший Кубок української ліги, в фіналі «Нива» обіграла «Гірник-Спорт» (4:0). Воронін був названий найкращим гравцем та найкращим захисником «Ниви» в цьому сезоні. Всього за клуб він провів 37 матчів та забив 5 м'ячів.

На початку 2011 року побував на перегляді в одеському «Чорноморці», але команді не підійшов. Наприкінці лютого 2011 року прибув на перегляд до «Севастополя», пізніше він був заявлений за клуб. 3 березня 2011 року дебютував в Прем'єр-лізі в матчі проти донецького «Шахтаря» (0:1), Воронін вийшов на 62 хвилині замість Вадима Болохана. До кінця сезону зіграв лише у 5 матчах чемпіонату, але за його підсумками «моряки» вилетіли з вищого дивізіону і його склад покинула низка основних гравців, після чого Воронін став часто виходити на поле. За підсумками сезону 2012/13 Воронін з командою виграли першу лігу і повернулись в еліту, де Сергій провів ще один сезон, але знову втратив місце в основі.

У липні 2014 року, після ліквідації «Севастополя», на правах вільного агента підписав контракт з луцькою «Волинню». У команді взяв 5 номер. Закріпитись у «Волині» не зумів, зігравши за сезон лише 5 матчів в чемпіонаті і один в кубку.

Улітку 2015 року був заявлений за новачка чемпіонату України, дніпродзержинську «Сталь», яка зайняла місце збанкрутілого донецького «Металурга». У новому клубі він взяв 7 номер. У складі команди дебютував у грі першого туру чемпіонату України 2015/16 проти київського «Динамо», в якій відіграв весь матч, проте «Сталь» програла з рахунком 1:2. Загалом провів у складі «сталеварів» два сезони, зігравши у 34 матчах Прем'єр-ліги, після чого покинув клуб.

17 лютого 2018 року став гравцем першолігових «Сум», де пограв до кінця сезону, після чого повернувся у елітний дивізіон, ставши гравцем новачка Прем'єр-ліги «Львова».

Улітку 2019 року перейшов до одеського «Чорноморця».

З 2021 року — гравець клубу «Лівий берег» (Київ).

Кар'єра в збірній

У січні 2005 року в складі юнацької збірної України до 18 років брав участь на меморіалі Валентина Гранаткіна. Тоді Україна стала срібним призером турніру, проте в фінальному матчі Воронін участі не брав. В вересні того ж року провів одну гру за юнацьку збірну до 19 років проти однолітків з Італії, яку українці виграли 1:0.

Досягнення

• Переможець Першої ліги України (1): 2012/13
• Срібний призер Другої ліги України (1): 2009/10
• Володар Кубка української ліги (1) : 2009/10

Особисте життя

Зі своєю дівчиною одружився в листопаді 2010 року.

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. FBref
   d:Track:Q56239490
3. Интервью на день рождения. Феномен Воронина: «От Второй лиги до Премьеры — полтора года» (рос.). Официальный сайт ФК «Севастополь». 24.03.2011. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 04.04.2011.
4. (пол.). 90minut.pl. 28.08.2007. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 04.04.2011.
5. Lechia prawie jak Dynamo (пол.). lechia.gda.pl. 13.11.2007. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 04.04.2011.
6. Воспитанник «Динамо» в Польще (рос.). Динамомания. 29.08.2007. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 04.04.2011.
7. Состав клуба (рос.). Официальный сайт ФК «Нива» (Винница). Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 04.03.2011.
8. Первая лига. Кто, куда, зачем (рос.). Football.ua. 04.02.2011. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 03.03.2011.
9. «Севастополь» смотрит защитника винницкой «Нивы» (рос.). Football.ua. 21.02.2011. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 03.03.2011.
10. УПЛ: «Металлург» З, «Оболонь», «Севастополь» и «Таврия» обновляют заявки (рос.). Football.ua. 03.03.2011. Архів оригіналу за 22.07.2012. Процитовано 03.03.2011.
11. Тяжелейшая победа «Шахтёра» в Крыму (рос.). Football.ua. 03.03.2011. Архів оригіналу за 01.05.2012. Процитовано 03.03.2011.
12. . Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
13. . Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.
14. . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.
15. (Ukrainian) . 20 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
16. . UA-Футбол. 17 липня 2019. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.

Посилання

• Воронін Сергій Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Воронін Сергій Олександрович на сайті 90minut.pl (пол.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua