Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін Воро нін Павло Марти нович нар 14 грудня 1918 19181214 23 серп

Воронін Павло Мартинович

Воронін Павло Мартинович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін.

Воро́нін Павло́ Марти́нович (нар. 14 грудня 1918(19181214) — 23 серпня 2003) — радянський танкіст часів Другої світової війни, командир танку M4 Sherman 18-го гвардійського танкового полку 1-ї гвардійської механізованої бригади 1-го гвардійського механізованого корпусу, гвардії старшина. Герой Радянського Союзу (1945).

Воронін Павло Мартинович
image
Народження14 грудня 1918(1918-12-14)
Максимільянівка
Смерть23 серпня 2003(2003-08-23) (84 роки)
Луганськ
ПохованняГостра могила
Країнаimage СРСР→image Україна
Приналежністьimage Радянська армія
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військimage танкові війська
Роки служби1939–1945
ПартіяКПРС
Званнягвардії старшина
Формування18-й гвардійський танковий полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image
image image image image
image image image image
image image
image
Медаль «За взяття Будапешта»
image
Медаль «За взяття Відня»

Біографія

Народився 14 грудня 1918 року в селі Максимільянівка, нині — Мар'їнський район Донецької області в родині робітника. Росіянин. По закінченні 10 класів працював помічником машиніста паровозу в місті Макіївка.

До лав РСЧА призваний Славянським РВК Сталінської області у 1939 році. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року.

У грудні 1941 року був контужений, згодом — важко поранений. Після лікування у шпиталі направлений в запасний танковий полк, де опанував спеціальностями командира гармати Т-34, кулеметника-радиста і механіка-водія. Направлений до 1-ї танкової роти 18-го гвардійського танкового полку (1-а гвардійська механізована бригада 1-го гвардійського механізованого корпусу) на посаду командира башти танку Т-34. Гвардії старший сержант Павло Воронін брав участь у Сталінградській битві. За відзнаку в бою 17 грудня 1942 року за село Астахове на Луганщині був нагороджений медаллю «За відвагу» (31.12.1942).

30 січня 1943 року під час проведення Донбаської наступальної операції танк П. М. Вороніна був підбитий, всі члени екіпажу отримали поранення. Після направлення на лікування до евакошпиталю, самовільно повернувся з медсанбату в свій полк. Через місяць призначений командиром танка.

До січня 1945 року гвардії старшина Павло Мартинович Воронін командував танком 18-го гвардійського танкового полку 1-ї гвардійської механізованої бригади 1-го гвардійського механізованого корпусу на 3-у Українському фронті.

Особливо відзначився під час визволення Угорщини та Австрії. В ході боїв під Будапештом в січні і Віднем у квітні 1945 року екіпаж командира танка М. П. Вороніна підбив 10 ворожих танків і штурмових гармат.

Учасник Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року.

Після закінчення війни був демобілізований. Закінчив Донецьку міжобласну партійну школу, пізніше — вечірнє відділення Ворошиловградського машинобудівного інституту. Проживав у Луганську, перебував на партійній і господарській роботі. Працював у Ворошиловградському міськкомі КПРС, потім інженером-технологом залізничного цеху тепловозобудівного заводу імені Жовтневої Революції, головним інженером обласного управління «Вторчермет».

Помер 23 серпня 2003 року. Похований на центральній алеї меморіального комплексу «Гостра могила» в Луганську.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшині Вороніну Павлові Мартиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8723).

Також нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими чотирма орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (07.02.1945, 04.05.1945, 16.05.1945, 11.03.1985) і медалями.

Пам'ять

У 1975 році луганський художник намалював портрет Павла Мартиновича Вороніна.

Примітки

  1. Виртуальный Луганск: Новости Луганска и области [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Нагородний лист від 24 січня 1945 року(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 15 листопада 2014.
  3. Нагородний лист від 16 квітня 1945 року(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 15 листопада 2014.
  4. Нагородний лист від 4 травня 1945 року(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 15 листопада 2014.
  5. . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.

Посилання

  • Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 13 червня 2012 у WebCite](рос.)
  • (рос.)
  • Газета «Кальмиусские вести» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronin Voro nin Pavlo Marti novich nar 14 grudnya 1918 19181214 23 serpnya 2003 radyanskij tankist chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir tanku M4 Sherman 18 go gvardijskogo tankovogo polku 1 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 1 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu gvardiyi starshina Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Voronin Pavlo MartinovichNarodzhennya14 grudnya 1918 1918 12 14 MaksimilyanivkaSmert23 serpnya 2003 2003 08 23 84 roki LuganskPohovannyaGostra mogilaKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1939 1945PartiyaKPRSZvannyagvardiyi starshinaFormuvannya18 j gvardijskij tankovij polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya BiografiyaNarodivsya 14 grudnya 1918 roku v seli Maksimilyanivka nini Mar yinskij rajon Doneckoyi oblasti v rodini robitnika Rosiyanin Po zakinchenni 10 klasiv pracyuvav pomichnikom mashinista parovozu v misti Makiyivka Do lav RSChA prizvanij Slavyanskim RVK Stalinskoyi oblasti u 1939 roci Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku U grudni 1941 roku buv kontuzhenij zgodom vazhko poranenij Pislya likuvannya u shpitali napravlenij v zapasnij tankovij polk de opanuvav specialnostyami komandira garmati T 34 kulemetnika radista i mehanika vodiya Napravlenij do 1 yi tankovoyi roti 18 go gvardijskogo tankovogo polku 1 a gvardijska mehanizovana brigada 1 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu na posadu komandira bashti tanku T 34 Gvardiyi starshij serzhant Pavlo Voronin brav uchast u Stalingradskij bitvi Za vidznaku v boyu 17 grudnya 1942 roku za selo Astahove na Luganshini buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 31 12 1942 30 sichnya 1943 roku pid chas provedennya Donbaskoyi nastupalnoyi operaciyi tank P M Voronina buv pidbitij vsi chleni ekipazhu otrimali poranennya Pislya napravlennya na likuvannya do evakoshpitalyu samovilno povernuvsya z medsanbatu v svij polk Cherez misyac priznachenij komandirom tanka Do sichnya 1945 roku gvardiyi starshina Pavlo Martinovich Voronin komanduvav tankom 18 go gvardijskogo tankovogo polku 1 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 1 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu na 3 u Ukrayinskomu fronti Osoblivo vidznachivsya pid chas vizvolennya Ugorshini ta Avstriyi V hodi boyiv pid Budapeshtom v sichni i Vidnem u kvitni 1945 roku ekipazh komandira tanka M P Voronina pidbiv 10 vorozhih tankiv i shturmovih garmat Uchasnik Paradu Peremogi na Krasnij ploshi v Moskvi 24 chervnya 1945 roku Pislya zakinchennya vijni buv demobilizovanij Zakinchiv Donecku mizhoblasnu partijnu shkolu piznishe vechirnye viddilennya Voroshilovgradskogo mashinobudivnogo institutu Prozhivav u Lugansku perebuvav na partijnij i gospodarskij roboti Pracyuvav u Voroshilovgradskomu miskkomi KPRS potim inzhenerom tehnologom zaliznichnogo cehu teplovozobudivnogo zavodu imeni Zhovtnevoyi Revolyuciyi golovnim inzhenerom oblasnogo upravlinnya Vtorchermet Pomer 23 serpnya 2003 roku Pohovanij na centralnij aleyi memorialnogo kompleksu Gostra mogila v Lugansku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi starshini Voroninu Pavlovi Martinovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8723 Takozh nagorodzhenij ukrayinskim ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya 14 10 1999 radyanskimi chotirma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 07 02 1945 04 05 1945 16 05 1945 11 03 1985 i medalyami Pam yatU 1975 roci luganskij hudozhnik namalyuvav portret Pavla Martinovicha Voronina PrimitkiVirtualnyj Lugansk Novosti Luganska i oblasti 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros Nagorodnij list vid 24 sichnya 1945 roku ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 15 listopada 2014 Nagorodnij list vid 16 kvitnya 1945 roku ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 15 listopada 2014 Nagorodnij list vid 4 travnya 1945 roku ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 15 listopada 2014 Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany Arhivovano 13 chervnya 2012 u WebCite ros ros Gazeta Kalmiusskie vesti 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ