Волян Василь

Василь фон Волян (нім. Basil von Wolan) 1 березня 1827, Ніновичі — 28 жовтня 1899, Відень) — лікар, громадський та політичний діяч Буковини.

д-р Василь Волян
Посол до Австрійського парламенту
09.04.1891 — 28.10.1899
Посол до Буковинського сейму
1890 — 1899
депутат Чернівецької міської ради
1885 — 1893
професор Чернівецького університету
1875 — 1899
головний лікар Чернівецького крайового шпиталю
1886 — 1899
Народився	1 березня 1827(1827-03-01) Ніновичі, Ґміна Радимно, Ярославський повіт, Республіка Польща
Помер	28 жовтня 1899(1899-10-28) (72 роки) Відень, Австро-Угорщина
Відомий як	медик, громадський діяч, політик
Громадянство	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність	українець
Alma mater	Віденський університет
Батько	Олексій Волян, тесля
У шлюбі з	Гелен Фраїн фон Петріно-Арміс
Діти	не було
Рідня	дядько Миколи фон Василька
Професія	лікар
Звання	доктор медицини
Релігія	греко-католик
Нагороди	Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа Орден Святого Станіслава 2 ступеня Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Роботи у Вікіджерелах

Віденський медичний університет

Біографія

Народився 1 березня 1827 року в с. Ніновичі (Перемиський округ, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія) в родині теслі Олексія Воляна. Закінчивши в 1847 р. Перемишльську гімназію вступив на медичний факультет Віденського університету, де в 1849—1856 рр. здобув медичну освіту і в 1856 р. — докторський ступінь. Навчався за кошти українських меценатів отців Івана Снігурського та Григорія Яхимовича.
У Чернівцях з 1866 року. Був одружений з рідною тіткою Миколи фон Василька. На останнього Василь фон Волян мав чималий уплив, завдяки чому переконав долучитися до «українського табору» [1].

Медична діяльність

Надзвичайно успішно Василь Волян працював у галузі медицини. Самостійну лікарську практику розпочав 1857-го року у місті Бартфельді, де за 10 років роботи удостоївся звання почесного громадянина [3].
28 серпня 1866 року доктора Воляна призначили лікарем у Чернівці. У складних умовах роботи він зарекомендував себе як найкраще. В середині 1880-их роках взяв активну участь у будівництві крайового шпиталю у Чернівцях. А з 1886 до 1899 був його головним лікарем.
З 1866 до 1886, не полишаючи лікувальної справи, Василь Волян працював судовим лікарем. З 1870 року — перебував у складі крайової санітарної ради, а з 1875-го — екстраординарний професор судової медицини в університеті Чернівців. Крім того, у 1880–1888 р.р. — президент Буковинської лікарської палати.

Громадсько-політична діяльність

Поряд з медичною практикою доктор Волян активно займався громадським життям міста і краю. У 1885—1893 рр. був депутатом Чернівецької міської ради. Як відома і шанована особистість, входив до складу суду присяжних у Чернівцях.
Був членом Руської Ради, «спомагаючим членом» українського студентського товариства «Союз», що існувало з 1875 року (було закрито в 1922 році під час румунської окупації краю).
Вперше послом Буковинського крайового сейму (де був у 1890—1892 рр. заступником крайового маршалка) доктора Воляна було обрано (разом з Єротеєм Пігуляком та Іваном Тимінським) 1890-го від народовців. Проте, на думку дослідників Василь Волян народовцем насправді не був. З цього приводу дослідник національних рухів на Буковині Олександр Добржанський зазначає [1]:

…останній (В. Волян) за переконаннями народовцем не був ніколи. Йому йшов 63 рік, і він більшість свого життя політикою не займався. Народовці підтримали кандидатуру В. Воляна з тактичних міркувань, враховуючи, що він як відомий лікар, директор крайової лікарні мав чималий авторитет на Буковині…

Доктор Волян у наступному скликанні Буковинського крайового сейму був обраний до Крайового виділу (1894—1899).
1890-го року Василя Воляна призначили послом у Відні. У 1891 році він уже переміг на виборах до Райхсрату від 2-го буковинського округу (сільські громади судових округів Вижниця, Вашківці-на-Черемоші, Путила, Станівці, Кіцмань і Заставна). Доктор Волян став першим буковинським українцем у нижній палаті австрійського парламенту з часів обрання Юрія Турецького (1861). Проте його подальша політична діяльність була суперечливою. Як і інші українські депутати від Буковини він ще не мав чітко визначеної політичної лінії поводження в парламенті. В. Волян увійшов до парламентського клубу автономістів Гогенварта, до якого належали і румуни. Цей клуб об'єднався з польсько-німецькою проурядовою коаліцією, яка не допускала впровадження виборчої реформи на демократичних засадах, розширення прав окремих націй [5]. У зв'язку з цим протистояння з народовцями стали неминучими. Незважаючи на це доктор Волян 1892-го року ще зміг перемогти на виборах до Буковинського сейму по Чернівецькому сільському виборчому округу [1].
Остаточно визначитися зі своїми політичними поглядами Василь Волян не зміг до кінця свого життя.
Після відходу від народовського табору Івана Тимінського, покинув його і Василь Волян, очоливши консервативный «Русский клуб», який співпрацював із румунськими політичними діячами. У 1893 році став учасником наради консервативних русинів, які створили на Буковині політичне товариство Народная Рада. У 1896 р. його формальним головою був В.Волян. Вибори до сейму 1897 р. виявилися останніми для доктора Воляна, за станом здоров'я він відмовився від участі в них у 1898 році.
В останні роки життя працював над створенням політичної організації представників радикального москвофільства, однак справа не закінчилася успіхом. Хвороба не дозволила йому продовжити бурхливу діяльність. У грудні 1898 р., у місцевій українській газеті «Буковина» було надруковано [1]:

…доктор Волян, колишній посол сойму і посол до ради державної занедужав від кількох днів серіознійше…

Помер доктор Василь фон Волян у Відні 28 жовтня 1899 року. Тіло його було перевезене до Чернівців, де, після панахиди у греко-католицькій церкві поховане на Центральному (Руському) цвинтарі. Звістка про його смерть дійшла навіть до Великої Британії (у тамтешньому медичному журналі було надруковано скорботне повідомлення), що свідчить про неабиякий авторитет і славу Василя Воляна в медичних колах того часу не лише в Австрії, а й далеко за її межами.

Літературний доробок

• Волян В. Начальное основание рослиннословія про нижшіи гімназіа а нижшіи реальніи школыв ц.к. Австрійской державі. — Відень, 1854.
• Російсько-український геологічний словник / уклад.: Вовченко Р., Матковський О., Бохорська Л., Полубічко О. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011 (у цьому виданні також відображений доробок В.Воляна).

Вшанування, нагороди

• орден «Лицарський Хрест Франца Йосифа І» (Орден Франца Йосифа, Австро-Угорська імперія)
• орден «Св. Станіслава» (Російська імперія)
• орден Папи Римського «Св. Григорія Великого»

• Був нагороджений «Великою золотою медаллю цісаря Франца Йосифа І „За мистецтво і науку“».
• 27 жовтня 1900 року у Чернівецькому крайовому шпиталі йому було встановлено бронзовий бюст. На жаль до наших днів він не зберігся.

Примітки

1. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Wolan (Voljan), Vasyl (Basilius) Edler von (1898) Dr. med. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
2. Kopie ksiąg metrykalnych parafii Nienowice (dekanat Radymno), 1784—1846. — p. 167. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 січня 2021.
3. Telegramy «Kurjera Lwowskiego». — Kurjer Lwowski, 6 kwietnia 1892.

Джерела

• Заполовський В. Лицар медицини // Чернівці і чернівчани. — 1999.  — 8 квітня.
• Охорона здоров'я і крайовий шпиталь у Чернівцях за часів Австро-Угорщини
• До 125-річчя Чернівецької обласної клінічної лікарні^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Історія кафедри
• Весна Народів на Буковині [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
• О.Добржанський. УКРАЇНСЬКІ ДЕПУТАТИ ВІД БУКОВИНИ У ВИЩИХ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНАХ ВЛАДИ АВСТРІЇ (АВСТРО-УГОРЩИНИ) В 1848—1918 РОКАХ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}