«Волоцю́га» (фр. Le Vagabond) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана в 1887 році. Сюжет твору розповідає історію наймита, який після тривалого періоду безробіття коїть кримінальні злочини.
Автор | Гі де Мопассан |
---|---|
Назва мовою оригіналу | фр. Le Vagabond |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Жанр | новела |
Місце | Париж |
Укр. видавництво | Дніпро |
Видавництво | журнал |
Видано | 1 січня 1887 |
Перекладач(і) | Людмила Івченкова |
Тип носія | на папері |
Попередній твір |
Історія
Вперше ця новела була надрукована в журналі 1 січня 1887 року. Пізніше Гі де Мопассан включив її до збірки . Український переклад твору здійснила Людмила Івченкова. В її перекладі новелу опублікували у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).
Сюжет
Жак Рандель марно шукав заробітків на чужій стороні, змучений зневажливим ставленням господарів і важкою працею за мізерну платню, він тепер прямує до рідного села. Але шлях туди дуже довгий, а Жак вже кілька днів нічого не їв. В його душі нуртує гнів невідомого на кого, адже чоловік певен, що не заслужив на таке соціальне становище. Злидар п'є молоко з вимені корови і засинає під її теплим боком. Тепер занехаяний волоцюга може розраховувати лише на поміч такого штибу «друзів».
Наступного ранку він потрапляє до рук жандармів. Ті, хоча й відпускають безробітного теслю, але підозрюють його як потенційного злочинця. Жак натякає їм, що таки може скоїти «щось лихе», бо вже несила боротися з голодом. У сільському будинку він знаходить обід, залишений селянами, які пішли до церкви. Без жодних вагань Рандель сідає за стіл, наїдається досхочу й упивається горілкою. З новими силами і веселим настроєм він вирушає до лісу, де зустрічає дівчину. Жак ґвалтує її несподівано навіть для самого себе, а невдовзі потрапляє до рук жандармів. Ті обіцяють йому 20 років ув'язнення.
Аналіз твору
Гостросоціальна новела «Волоцюга» викриває вади капіталістичного суспільства XIX століття і моральні недоліки людей. Головний герой твору з самого початку оповіді змушений вести самотню боротьбу за існування: він вирушає з рідного села у невідомі краї в сподіванні знайти там кращу долю, але швидко розуміє, що на чужині люди не обтяжені навіть формальною необхідністю допомоги односельцю. Без особистих контактів чесному теслі важко довести свою професійну придатність і людську порядність, а тому він не може порвати з тривалим безробіттям. Намагаючись виправити власну помилку, він опиняється віч-на-віч з голодом і холодом. Жак намагається поїсти бодай за рахунок жандармів, але ті дають зрозуміти, що їхній обов'язок — не виправлення соціальної несправедливості, а охорона громадського порядку. Показово, що на тлі тотальної байдужості єдині джерела харчів для Жака стають знеособленими (це корова і порожній будинок). Новела відтворює поступову руйнацію особистості Жака, його моральних принципів і сили волі. З часом примітивні фізіологічні потреби беруть верх над духом, причому це вже не тільки голод, а й сексуальний потяг.
З точки зору психології «Волоцюга» — реалістичний твір. Психологічні досліди виявили, що у людини, яка переживає дефіцит позитивних емоцій, зростає рівень агресії, знижується здатність мислити критично, занепадає сила волі. Також психологами доведено, що вимушена стриманість у задоволенні однієї потреби (наприклад, голоду), збільшує потяг до інших задоволень (у новелі це показано на прикладі раптового статевого збудження). Хоча Гі де Мопассан не дає оцінок поведінці Жака, зрозуміло, що автор співчуває головному герою. Письменник показує, що першопричина асоціальної поведінки зовсім не у вдачі волоцюги, а в тих умовах, які призвели до фактичної соціальної ізоляції героя, а саме: у браку довіри і співчуття до незнайомця, індивідуалізмі, формальному підході до виконання своїх обов'язків (з боку жандармів), відсутності соціальних гарантій (на час написання новели у Франції не існувало допомоги по безробіттю, притулків для безхатьків).
Джерела
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 5.
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 567—577.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volocyu ga fr Le Vagabond novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana v 1887 roci Syuzhet tvoru rozpovidaye istoriyu najmita yakij pislya trivalogo periodu bezrobittya koyit kriminalni zlochini Volocyuga AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Le VagabondKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvozhurnalVidano1 sichnya 1887Perekladach i Lyudmila IvchenkovaTip nosiyana paperiPoperednij tvir Div takozh VolocyugaIstoriyaVpershe cya novela bula nadrukovana v zhurnali 1 sichnya 1887 roku Piznishe Gi de Mopassan vklyuchiv yiyi do zbirki Ukrayinskij pereklad tvoru zdijsnila Lyudmila Ivchenkova V yiyi perekladi novelu opublikuvali u vidavnictvi Dnipro dvichi u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana 1969 1972 i dvotomnomu vidanni vibranih tvoriv pismennika 1990 SyuzhetZhak Randel marno shukav zarobitkiv na chuzhij storoni zmuchenij znevazhlivim stavlennyam gospodariv i vazhkoyu praceyu za mizernu platnyu vin teper pryamuye do ridnogo sela Ale shlyah tudi duzhe dovgij a Zhak vzhe kilka dniv nichogo ne yiv V jogo dushi nurtuye gniv nevidomogo na kogo adzhe cholovik peven sho ne zasluzhiv na take socialne stanovishe Zlidar p ye moloko z vimeni korovi i zasinaye pid yiyi teplim bokom Teper zanehayanij volocyuga mozhe rozrahovuvati lishe na pomich takogo shtibu druziv Nastupnogo ranku vin potraplyaye do ruk zhandarmiv Ti hocha j vidpuskayut bezrobitnogo teslyu ale pidozryuyut jogo yak potencijnogo zlochincya Zhak natyakaye yim sho taki mozhe skoyiti shos lihe bo vzhe nesila borotisya z golodom U silskomu budinku vin znahodit obid zalishenij selyanami yaki pishli do cerkvi Bez zhodnih vagan Randel sidaye za stil nayidayetsya doshochu j upivayetsya gorilkoyu Z novimi silami i veselim nastroyem vin virushaye do lisu de zustrichaye divchinu Zhak gvaltuye yiyi nespodivano navit dlya samogo sebe a nevdovzi potraplyaye do ruk zhandarmiv Ti obicyayut jomu 20 rokiv uv yaznennya Analiz tvoruGostrosocialna novela Volocyuga vikrivaye vadi kapitalistichnogo suspilstva XIX stolittya i moralni nedoliki lyudej Golovnij geroj tvoru z samogo pochatku opovidi zmushenij vesti samotnyu borotbu za isnuvannya vin virushaye z ridnogo sela u nevidomi krayi v spodivanni znajti tam krashu dolyu ale shvidko rozumiye sho na chuzhini lyudi ne obtyazheni navit formalnoyu neobhidnistyu dopomogi odnoselcyu Bez osobistih kontaktiv chesnomu tesli vazhko dovesti svoyu profesijnu pridatnist i lyudsku poryadnist a tomu vin ne mozhe porvati z trivalim bezrobittyam Namagayuchis vipraviti vlasnu pomilku vin opinyayetsya vich na vich z golodom i holodom Zhak namagayetsya poyisti bodaj za rahunok zhandarmiv ale ti dayut zrozumiti sho yihnij obov yazok ne vipravlennya socialnoyi nespravedlivosti a ohorona gromadskogo poryadku Pokazovo sho na tli totalnoyi bajduzhosti yedini dzherela harchiv dlya Zhaka stayut zneosoblenimi ce korova i porozhnij budinok Novela vidtvoryuye postupovu rujnaciyu osobistosti Zhaka jogo moralnih principiv i sili voli Z chasom primitivni fiziologichni potrebi berut verh nad duhom prichomu ce vzhe ne tilki golod a j seksualnij potyag Z tochki zoru psihologiyi Volocyuga realistichnij tvir Psihologichni doslidi viyavili sho u lyudini yaka perezhivaye deficit pozitivnih emocij zrostaye riven agresiyi znizhuyetsya zdatnist misliti kritichno zanepadaye sila voli Takozh psihologami dovedeno sho vimushena strimanist u zadovolenni odniyeyi potrebi napriklad golodu zbilshuye potyag do inshih zadovolen u noveli ce pokazano na prikladi raptovogo statevogo zbudzhennya Hocha Gi de Mopassan ne daye ocinok povedinci Zhaka zrozumilo sho avtor spivchuvaye golovnomu geroyu Pismennik pokazuye sho pershoprichina asocialnoyi povedinki zovsim ne u vdachi volocyugi a v tih umovah yaki prizveli do faktichnoyi socialnoyi izolyaciyi geroya a same u braku doviri i spivchuttya do neznajomcya individualizmi formalnomu pidhodi do vikonannya svoyih obov yazkiv z boku zhandarmiv vidsutnosti socialnih garantij na chas napisannya noveli u Franciyi ne isnuvalo dopomogi po bezrobittyu pritulkiv dlya bezhatkiv DzherelaGi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 5 Gi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 567 577