Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мирівка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване за 23 км на захід від смт Володарка. Населення становить 27 осіб.
| село Володимирівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Володарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020030040016029 |
| Основні дані | |
| Населення | 27 |
| Поштовий індекс | 09300 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′52″ пн. ш. 29°38′56″ сх. д. / 49.54778° пн. ш. 29.64889° сх. д.Координати: 49°32′52″ пн. ш. 29°38′56″ сх. д. / 49.54778° пн. ш. 29.64889° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Володимирівка | |
 Володимирівка | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Сучасна назва села є спадком радянського минулого — за іменем радянського політичного діяча Володимира Ульянова-Леніна. Найімовірніше, село перейменоване більшовицькою владою ще до Другої світової війни — у часи колективізації, бо ніхто зі старожилів не пам'ятає його інакше, як Володимирівкою.
Колишні назви села — Слобода, Złodiejewka (польск.) говорять про його походження та ймовірний час заснування.
Історія
В кінці 17 — початку 18 століття після майже півстолітнього періоду Руїни навколишні землі Правобережжя стали пусткою. Польська шляхта наново колонізувала цей край, засновуючи поселення. Аби селянство охочіше переходило на нові місця проживання, землевласники на певний термін (15-25 років) звільняли переселенців від панщини, даруючи їм «свободи». По закінченні пільгового періоду власники землі запроваджували селянам щорічний чинш - орендну плату у формі натурального оброку чи грошової ренти. Оплата чиншу обходилася селянам зазвичай дорожче, ніж панщинні відробітки, але такою була ціна свободи. (Літні жителі сусіднього села Оріховець і понині Володимирівку називають не інакше, як Слободою).
Так, згідно Списков населенных мест Киевской губении [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] видання 1900 року (стор.1304 - див. фото) в селі Злодиевка (рос.) проживали виключно селяни-чиншовики (тоді як у навколишніх селах чиншовиків була незначна кількість), головним заняттям яких було рільництво. Село адміністративно належало до Бабинецької волості Сквирського повіту. В нім проживав 471 житель. Селяни орендували 225 десятин землі (245,8 га) у графа Адама Адамовича Ржевуського (Жевуського), підданого Російської імперії. Граф мав двох сестер - Евеліну Ганську, дружину французького письменника Оноре де Бальзака, та Кароліну Собанську, якій присвячували поезії Олександр Пушкін та Адам Міцкевич. Їх батько, польський магнат Адам Вавжинець Жевуський, був власником маєтку в Погребищах, та після поділу Речі Посполитої, коли значна частина українських земель була окупована Російською імперією, був прийнятий на російську службу.
В той же час, за свідченням очевидця Тушинської Марії Іванівни (*1931 - †2022) саме колишня назва села — Złodiejewka — фігурувала в німецьких військових картах під час Другої Світової війни.
Варто зауважити, що сусідніми з Володимирівкою селами — Капустинцями та Мармуліївкою протікає ліва притока Росі з такою ж назвою.
Для ретельнішого дослідження історичної назви варто ознайомитися зі старовинними військовими картами австро-угорського генерального штабу 1910 року [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.], (найпевніше, що саме ними користувалися гітлерівці під час Другої світової війни), на яких фігурує назва Złodiejewka (див.: квадрат 47-50 карти). При читанні цієї назви слід враховувати особливості вимови польської твердої букви л - ł - вона звучить близько до звуку української мови в. Підтвердження цьому є назва села Мовчанівка, що знаходиться на північний захід від Złodiejewka - Mołczanowka, і також написана на карті з буквою ł. Тож по аналогії назви Мовчанівка можна прочитати і назву Зводіївка.
Важливо наголосити, що українське слово злодій в польському перекладі złodziej, тобто з тією ж буквою ł, тож версія про походження назви села Złodiejewka від українського зводити (зібрати [селян] разом) наразі не витримує жодної критики, адже польському перекладі слово звучатиме, як gromadzić (нагромаджувати, громадити), та має й інші синоніми, проте жоден з них нічого спільного у звучанні з українським зведенням (докупи) не має.
Отже, після мовного аналізу назви можна стверджувати, що в її основі лежить слово złodziej (злодій) — Złodiejewka (Злодіївка). Чому саме злодій — наразі невідомо і може бути об'єктом досліджень в майбутньому. Власне, і колишня, і сучасна назви є спадком колоніального минулого краю. В 50-х роках 20 століття село було адміністративно приєднане до Рубченківської сільської ради. Місцевий колгосп ім. Сталіна очолював ветеран Другої світової війни Залєвський Павло Іванович. За свідченням Миколаєнка Дмитра Трохимовича (*1937 р.), військовим трофеєм фронтовика було 26 комплектів добротної кінської шкіряної упряжі, яку використали для потреб колгоспу.
Збереглася частина книги зі списком колгоспників та їх сімей (387 осіб) орієнтовно кінця 40-х, початку 50-х років ХХ століття (див. Світлини). Господарство 1959 року було об'єднане з Рубченківським колгоспом. Така непродумана волюнтаристська політика тодішнього радянського керівництва привела до поступового занепаду села, зменшення кількості його жителів.
До 1973 року в селі працювала початкова школа. В останні роки в ній учителювала Поліщук Ганна Тимофіївна. Нині у Володимирівці вже не діє сільський будинок культури, бібліотека, медпункт, магазин.
За свідченнями очевидця Вітвіцького Сергія Івановича (*1958 р.) на початку 1970-х років в селі налічувалося близько 150 садиб.
1982 року радянською владою зруйновано занедбану дерев'яну церкву Петра і Павла. Комуністи заборонили богослужіння в церкві, тож приміщення використовувалося в якості комори для зберігання колгоспного зерна. За спогадами старожилів, під час німецької окупації в 1941-1944 роках жителі села власноруч провели ремонт церкви, зібрали церковне начиння, і церковна служба була відновлена. В повоєнний час, в 50-х роках ХХ століття, в церкві знову зберігали збіжжя.
За переказами, церковну будівлю придбали в кінці ХІХ ст. в селі Погреби Тетіївського району Київської області, що розташоване за 9 км на південь від Володимирівки. Церкву з дубового брусу розібрали, перевезли до Złodiejewki та наново звели на кам'яному підмурку. Відомо, що 1899 року в Погребах року збудовано нову дерев'яну (церкву) на місці старої, дерев'яної Онуфріївської церкви, зведеної в 1777 році. Ймовірно, що до Володимирівки продана споруда саме цієї старої церкви. У центрі села є пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни. 1 січня 1944 року Володимирівка зазнала жахливого бомбардування нацистською авіацією. За свідченнями очевидців Залєвського Віталія Івановича (*1935 - †2014), Тушинської Марії Іванівни (*1931 - †2022), Тушинського Івана Федоровича (*1930 - †2014), Палківського Євгена Йосиповича (*1935 - †2020) 17 ворожих літаків тричі пролетіли над селом, засипаючи бомбами і частини наступаючої Червоної Армії, що саме проходили Володимирівкою, і мирних жителів. Великі армійські колони стікалися до села із Новофастова, Чепіжинців та Оріховця, та прямували далі польовим шляхом до с.Погреби, де була переправа через річку Рось. Від ворожих бомб загинуло багато червоноармійців, проте їх точна кількість невідома, померли від ран два мирних жителі. Їх імена викарбувані на стелі пам'ятника односельчанам, загиблим у роки Другої світової війни, як і єврейської сім'ї, розстріляної під час Голокосту. Солдатів, загиблих під час бомбардування, поховано в братській могилі, а на початку 1950-х років їхні останки було перепоховано у Володарці.
На околицях Володимирівки (в напрямку на с.Погреби) є місцевість, що має назву . Там, за переказами, влітку 1944 року селяни випадково натрапили на останки ще одного загиблого воїна, де їх і поховали.
2008 року в селі встановлений пам'ятний хрест жертвам Голодомору 1932 — 1933 років. Нині не зберігся. Точне місце поховання жертв голоду не відоме.
Нині село входить до складу Володарської селищної громади Рубченківського старостинського округу.
Станом на 1 січня 2023 року у Володимирівці проживає 23 особи.
Відомі люди
- Драгомирецький Антін Григорович (*1887 — †1938) — український політичний діяч, Член Української Центральної Ради (1917 р.).
Галерея
-
![image]()
Центр села -
![image]()
Клуб -
![image]()
Пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у ІІ Світовій війні -
![image]()
Поіменні списки загиблих воїнів-односельчан та мирних жителів
Див. також
Примітки
- Похилевич, Лаврентий. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.454.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2018) |
 | Це незавершена стаття з географії Володарського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mirivka selo v Ukrayini u Volodarskij selishnij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane za 23 km na zahid vid smt Volodarka Naselennya stanovit 27 osib selo VolodimirivkaKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Bilocerkivskij rajonGromada Volodarska selishna gromadaKod KATOTTG UA32020030040016029Osnovni daniNaselennya 27Poshtovij indeks 09300Geografichni daniGeografichni koordinati 49 32 52 pn sh 29 38 56 sh d 49 54778 pn sh 29 64889 sh d 49 54778 29 64889 Koordinati 49 32 52 pn sh 29 38 56 sh d 49 54778 pn sh 29 64889 sh d 49 54778 29 64889Misceva vladaKartaVolodimirivkaVolodimirivkaMapa Volodimirivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Volodimirivka NazvaSuchasna nazva sela ye spadkom radyanskogo minulogo za imenem radyanskogo politichnogo diyacha Volodimira Ulyanova Lenina Najimovirnishe selo perejmenovane bilshovickoyu vladoyu she do Drugoyi svitovoyi vijni u chasi kolektivizaciyi bo nihto zi starozhiliv ne pam yataye jogo inakshe yak Volodimirivkoyu Kolishni nazvi sela Sloboda Zlodiejewka polsk govoryat pro jogo pohodzhennya ta jmovirnij chas zasnuvannya IstoriyaV kinci 17 pochatku 18 stolittya pislya majzhe pivstolitnogo periodu Ruyini navkolishni zemli Pravoberezhzhya stali pustkoyu Polska shlyahta nanovo kolonizuvala cej kraj zasnovuyuchi poselennya Abi selyanstvo ohochishe perehodilo na novi miscya prozhivannya zemlevlasniki na pevnij termin 15 25 rokiv zvilnyali pereselenciv vid panshini daruyuchi yim svobodi Po zakinchenni pilgovogo periodu vlasniki zemli zaprovadzhuvali selyanam shorichnij chinsh orendnu platu u formi naturalnogo obroku chi groshovoyi renti Oplata chinshu obhodilasya selyanam zazvichaj dorozhche nizh panshinni vidrobitki ale takoyu bula cina svobodi Litni zhiteli susidnogo sela Orihovec i ponini Volodimirivku nazivayut ne inakshe yak Slobodoyu Tak zgidno Spiskov naselennyh mest Kievskoj gubenii 28 serpnya 2017 u Wayback Machine vidannya 1900 roku stor 1304 div foto v seli Zlodievka ros prozhivali viklyuchno selyani chinshoviki todi yak u navkolishnih selah chinshovikiv bula neznachna kilkist golovnim zanyattyam yakih bulo rilnictvo Selo administrativno nalezhalo do Babineckoyi volosti Skvirskogo povitu V nim prozhivav 471 zhitel Selyani orenduvali 225 desyatin zemli 245 8 ga u grafa Adama Adamovicha Rzhevuskogo Zhevuskogo piddanogo Rosijskoyi imperiyi Graf mav dvoh sester Evelinu Gansku druzhinu francuzkogo pismennika Onore de Balzaka ta Karolinu Sobansku yakij prisvyachuvali poeziyi Oleksandr Pushkin ta Adam Mickevich Yih batko polskij magnat Adam Vavzhinec Zhevuskij buv vlasnikom mayetku v Pogrebishah ta pislya podilu Rechi Pospolitoyi koli znachna chastina ukrayinskih zemel bula okupovana Rosijskoyu imperiyeyu buv prijnyatij na rosijsku sluzhbu V toj zhe chas za svidchennyam ochevidcya Tushinskoyi Mariyi Ivanivni 1931 2022 same kolishnya nazva sela Zlodiejewka figuruvala v nimeckih vijskovih kartah pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Varto zauvazhiti sho susidnimi z Volodimirivkoyu selami Kapustincyami ta Marmuliyivkoyu protikaye liva pritoka Rosi z takoyu zh nazvoyu Dlya retelnishogo doslidzhennya istorichnoyi nazvi varto oznajomitisya zi starovinnimi vijskovimi kartami avstro ugorskogo generalnogo shtabu 1910 roku 3 sichnya 2010 u Wayback Machine najpevnishe sho same nimi koristuvalisya gitlerivci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na yakih figuruye nazva Zlodiejewka div kvadrat 47 50 karti Pri chitanni ciyeyi nazvi slid vrahovuvati osoblivosti vimovi polskoyi tverdoyi bukvi l l vona zvuchit blizko do zvuku ukrayinskoyi movi v Pidtverdzhennya comu ye nazva sela Movchanivka sho znahoditsya na pivnichnij zahid vid Zlodiejewka Molczanowka i takozh napisana na karti z bukvoyu l Tozh po analogiyi nazvi Movchanivka mozhna prochitati i nazvu Zvodiyivka Vazhlivo nagolositi sho ukrayinske slovo zlodij v polskomu perekladi zlodziej tobto z tiyeyu zh bukvoyu l tozh versiya pro pohodzhennya nazvi sela Zlodiejewka vid ukrayinskogo zvoditi zibrati selyan razom narazi ne vitrimuye zhodnoyi kritiki adzhe polskomu perekladi slovo zvuchatime yak gromadzic nagromadzhuvati gromaditi ta maye j inshi sinonimi prote zhoden z nih nichogo spilnogo u zvuchanni z ukrayinskim zvedennyam dokupi ne maye Otzhe pislya movnogo analizu nazvi mozhna stverdzhuvati sho v yiyi osnovi lezhit slovo zlodziej zlodij Zlodiejewka Zlodiyivka Chomu same zlodij narazi nevidomo i mozhe buti ob yektom doslidzhen v majbutnomu Vlasne i kolishnya i suchasna nazvi ye spadkom kolonialnogo minulogo krayu V 50 h rokah 20 stolittya selo bulo administrativno priyednane do Rubchenkivskoyi silskoyi radi Miscevij kolgosp im Stalina ocholyuvav veteran Drugoyi svitovoyi vijni Zalyevskij Pavlo Ivanovich Za svidchennyam Mikolayenka Dmitra Trohimovicha 1937 r vijskovim trofeyem frontovika bulo 26 komplektiv dobrotnoyi kinskoyi shkiryanoyi upryazhi yaku vikoristali dlya potreb kolgospu Zbereglasya chastina knigi zi spiskom kolgospnikiv ta yih simej 387 osib oriyentovno kincya 40 h pochatku 50 h rokiv HH stolittya div Svitlini Gospodarstvo 1959 roku bulo ob yednane z Rubchenkivskim kolgospom Taka neprodumana volyuntaristska politika todishnogo radyanskogo kerivnictva privela do postupovogo zanepadu sela zmenshennya kilkosti jogo zhiteliv Do 1973 roku v seli pracyuvala pochatkova shkola V ostanni roki v nij uchitelyuvala Polishuk Ganna Timofiyivna Nini u Volodimirivci vzhe ne diye silskij budinok kulturi biblioteka medpunkt magazin Za svidchennyami ochevidcya Vitvickogo Sergiya Ivanovicha 1958 r na pochatku 1970 h rokiv v seli nalichuvalosya blizko 150 sadib 1982 roku radyanskoyu vladoyu zrujnovano zanedbanu derev yanu cerkvu Petra i Pavla Komunisti zaboronili bogosluzhinnya v cerkvi tozh primishennya vikoristovuvalosya v yakosti komori dlya zberigannya kolgospnogo zerna Za spogadami starozhiliv pid chas nimeckoyi okupaciyi v 1941 1944 rokah zhiteli sela vlasnoruch proveli remont cerkvi zibrali cerkovne nachinnya i cerkovna sluzhba bula vidnovlena V povoyennij chas v 50 h rokah HH stolittya v cerkvi znovu zberigali zbizhzhya Za perekazami cerkovnu budivlyu pridbali v kinci HIH st v seli Pogrebi Tetiyivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho roztashovane za 9 km na pivden vid Volodimirivki Cerkvu z dubovogo brusu rozibrali perevezli do Zlodiejewki ta nanovo zveli na kam yanomu pidmurku Vidomo sho 1899 roku v Pogrebah roku zbudovano novu derev yanu cerkvu na misci staroyi derev yanoyi Onufriyivskoyi cerkvi zvedenoyi v 1777 roci Jmovirno sho do Volodimirivki prodana sporuda same ciyeyi staroyi cerkvi U centri sela ye pam yatnik zagiblim odnoselchanam u roki Drugoyi svitovoyi vijni 1 sichnya 1944 roku Volodimirivka zaznala zhahlivogo bombarduvannya nacistskoyu aviaciyeyu Za svidchennyami ochevidciv Zalyevskogo Vitaliya Ivanovicha 1935 2014 Tushinskoyi Mariyi Ivanivni 1931 2022 Tushinskogo Ivana Fedorovicha 1930 2014 Palkivskogo Yevgena Josipovicha 1935 2020 17 vorozhih litakiv trichi proletili nad selom zasipayuchi bombami i chastini nastupayuchoyi Chervonoyi Armiyi sho same prohodili Volodimirivkoyu i mirnih zhiteliv Veliki armijski koloni stikalisya do sela iz Novofastova Chepizhinciv ta Orihovcya ta pryamuvali dali polovim shlyahom do s Pogrebi de bula pereprava cherez richku Ros Vid vorozhih bomb zaginulo bagato chervonoarmijciv prote yih tochna kilkist nevidoma pomerli vid ran dva mirnih zhiteli Yih imena vikarbuvani na steli pam yatnika odnoselchanam zagiblim u roki Drugoyi svitovoyi vijni yak i yevrejskoyi sim yi rozstrilyanoyi pid chas Golokostu Soldativ zagiblih pid chas bombarduvannya pohovano v bratskij mogili a na pochatku 1950 h rokiv yihni ostanki bulo perepohovano u Volodarci Na okolicyah Volodimirivki v napryamku na s Pogrebi ye miscevist sho maye nazvu Tam za perekazami vlitku 1944 roku selyani vipadkovo natrapili na ostanki she odnogo zagiblogo voyina de yih i pohovali 2008 roku v seli vstanovlenij pam yatnij hrest zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Nini ne zberigsya Tochne misce pohovannya zhertv golodu ne vidome Nini selo vhodit do skladu Volodarskoyi selishnoyi gromadi Rubchenkivskogo starostinskogo okrugu Stanom na 1 sichnya 2023 roku u Volodimirivci prozhivaye 23 osobi Vidomi lyudiDragomireckij Antin Grigorovich 1887 1938 ukrayinskij politichnij diyach Chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 1917 r GalereyaCentr sela Klub Pam yatnik voyinam odnoselchanam zagiblim u II Svitovij vijni Poimenni spiski zagiblih voyiniv odnoselchan ta mirnih zhitelivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiPohilevich Lavrentij Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah u predelah gubernii nahodyashihsya Kiev Tipografiya Kievopecherskoj lavry 1864 s 454 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Volodarskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi