Мотиль Володимир Якович (26 червня 1927, Лепель — 21 лютого 2010, Москва) — радянський, російський кінорежисер, сценарист. Лауреат Державної премії Таджицької РСР (1964) і Росії (1998). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1992). Народний артист Росії (2003).
Мотиль Володимир Якович рос. Мотыль Владимир Яковлевич | |
---|---|
Народився | 26 червня 1927 м. Лепель, Білорусь |
Помер | 21 лютого 2010 (82 роки) Москва |
Поховання | Востряковський цвинтар |
Громадянство | СРСР → Росія |
Місце проживання | Свердловськ, Нижній Тагіл, Москва |
Діяльність | Сценарист, театральний і кінорежисер |
Відомий завдяки | російський кінорежисер, педагог |
Alma mater | d і Уральський державний університет імені О. М. Горького |
Знання мов | російська |
Заклад | d |
Роки активності | з 1963 |
Термін | 1963—2010 |
Родичі | батько Мотиль Яків Данилович Мати Берта Антонівна Левіна |
Діти | дочка, Мотиль Ірина Володимирівна |
Нагороди | Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1992) Орден Пошани (1996) — за заслуги в розвитку вітчизняного кіномистецтва і створення високохудожнього фільму «Біле сонце пустелі» Народний артист Росії (2003) |
IMDb | ID 0609594 |
Ранні роки і навчанняНародився 26 червня 1927 р. в Лепелі (Білорусь). Дитячі роки провів з матір'ю на засланні в Пермській області. Закінчив (1948, акторський факультет), а потім — та Уральський університет (1957, історичний факультет). Початок роботиПрацював режисером в Свердловському драматичному театрі, в Сталіногорську (перейменованому у Новомосковськ, Тульська обл.), в театрі Нижнього Тагілу. З 1955 р. — головний режисер Свердловського театру юного глядача. У 1957 р. почав працювати режисером на Свердловській кіностудії. Створив на студії «Таджикфільм» кінокартину «Діти Паміра» (1963), а на «Ленфільмі» — «Біле сонце пустелі» (1969), (1975). З 1976 р. став художнім керівником телевізійного об'єднання «Екран». Співавтор сценарію і режисер української стрічки «Жив-був Шишлов» (1988, 2 с). Лауреат Державної премії Таджицької СРСР імені Рудакі за кінострічку «Діти Паміра» (1964 р.) Лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі літератури та мистецтв за кінострічку «Біле сонце пустелі» (1998). У 2004 р. знато фільм , що створений на реальних фактах сталінського покарання і заслання своїх батьків. Праця над кінострічкою розтяглася на шість років. Прем'єрний показ відбувся лише після смерті кінорежисера у 2010 р. У 2006 р. виступив як співавтор книги «Автограф століття». Помер 21 лютого 2010 р. в лікарні в Москві. Похований на Востряківському кладовищи. Утиски радянської цензури
Фільмографія
ЛітератураПосилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Motil prizvishe Motil Volodimir Yakovich 26 chervnya 1927 Lepel 21 lyutogo 2010 Moskva radyanskij rosijskij kinorezhiser scenarist Laureat Derzhavnoyi premiyi Tadzhickoyi RSR 1964 i Rosiyi 1998 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1992 Narodnij artist Rosiyi 2003 Motil Volodimir Yakovich ros Motyl Vladimir YakovlevichNarodivsya26 chervnya 1927 1927 06 26 m Lepel BilorusPomer21 lyutogo 2010 2010 02 21 82 roki MoskvaPohovannyaVostryakovskij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaMisce prozhivannyaSverdlovsk Nizhnij Tagil MoskvaDiyalnistScenarist teatralnij i kinorezhiserVidomij zavdyakirosijskij kinorezhiser pedagogAlma materd i Uralskij derzhavnij universitet imeni O M GorkogoZnannya movrosijskaZakladdRoki aktivnostiz 1963Termin1963 2010Rodichibatko Motil Yakiv Danilovich Mati Berta Antonivna LevinaDitidochka Motil Irina VolodimirivnaNagorodiZasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1992 Orden Poshani 1996 za zaslugi v rozvitku vitchiznyanogo kinomistectva i stvorennya visokohudozhnogo filmu Bile sonce pusteli Narodnij artist Rosiyi 2003 IMDbID 0609594Mati Levina Berta Antonivna zakinchila Petrogradskij pedagogichnij institut imeni Gercena Pracyuvala vikladachkoyu v koloniyi bezpritulnih malolitnih ditej zlochinciv yakoyu keruvav Makarenko Anton Semenovich 1888 1939 piznishe uzhe v zaslanni zavuchem v dityachomu budinku dlya ditej represovanih tak zvanih vorogiv narodu v misti Osa Permskoyi oblasti Represovani buli i batki materi sho vidbuli zaslannya na Dalnomu Shodi SRSR Voni yak yevreyi zaginuli v fashistskomu konctabori pislya zahoplennya Bilorusi Nimechchinoyu u 2 gu svitovu vijnu Ranni roki i navchannya Narodivsya 26 chervnya 1927 r v Lepeli Bilorus Dityachi roki proviv z matir yu na zaslanni v Permskij oblasti Zakinchiv 1948 aktorskij fakultet a potim ta Uralskij universitet 1957 istorichnij fakultet Pochatok roboti Pracyuvav rezhiserom v Sverdlovskomu dramatichnomu teatri v Stalinogorsku perejmenovanomu u Novomoskovsk Tulska obl v teatri Nizhnogo Tagilu Z 1955 r golovnij rezhiser Sverdlovskogo teatru yunogo glyadacha U 1957 r pochav pracyuvati rezhiserom na Sverdlovskij kinostudiyi Stvoriv na studiyi Tadzhikfilm kinokartinu Diti Pamira 1963 a na Lenfilmi Bile sonce pusteli 1969 1975 Z 1976 r stav hudozhnim kerivnikom televizijnogo ob yednannya Ekran Spivavtor scenariyu i rezhiser ukrayinskoyi strichki Zhiv buv Shishlov 1988 2 s Laureat Derzhavnoyi premiyi Tadzhickoyi SRSR imeni Rudaki za kinostrichku Diti Pamira 1964 r Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosijskoyi Federaciyi v galuzi literaturi ta mistectv za kinostrichku Bile sonce pusteli 1998 U 2004 r znato film sho stvorenij na realnih faktah stalinskogo pokarannya i zaslannya svoyih batkiv Pracya nad kinostrichkoyu roztyaglasya na shist rokiv Prem yernij pokaz vidbuvsya lishe pislya smerti kinorezhisera u 2010 r U 2006 r vistupiv yak spivavtor knigi Avtograf stolittya Pomer 21 lyutogo 2010 r v likarni v Moskvi Pohovanij na Vostryakivskomu kladovishi Utiski radyanskoyi cenzuri U 1967 r vijskovij za tematikoyu film Zhenya Zhenechka i Katyusha viklikav skandal u radyanskih cenzoriv Kinochinovnik vinis verdikt virok sho Motil u radyanskomu kino bilshe ne pracyuvatime Ale yakos obijshlosya Nevdovolennya viklikala i kinostrichka Bile sonce pusteli i zaproshennya na zjomki hvorogo aktora Pavla Luspekayeva Film povezli na pokaz Genseku Brezhnyevu L I I lishe jogo osobistij dozvil znyav ostannyu cenzurnu zaboronu na kinoprokat Hud Sokolov Annenkova Paraska Yegorivna do shlyubu Polina Gebl Motil p yat rokiv shukav novij material dlya kinostrichki zupinivshis na temi Dekabristi Buv napisanij scenarij za tvorom pismennika Tinyanova Yuriya Mikolajovicha 1894 1943 Kyuhlya Scenarij chitali u CK Kompartiyi SRSR i zaboronili do postanovki Kinorezhiser ne vidsahnuvsya vid temi bo natrapiv na spogadi Polini Gebl Annenkova Paraska Yegorivna druzhini Annenkova Ivana Oleksandrovicha francuzhenki za pohodzhennyam Motil prigotuvav novij scenarij pro yih kohannya z nazvoyu Kometa moye kohannya I novij scenarij zaboronili do virobnictva Lishe nove zvertannya u Obkom kompartiyi Leningrada i zapit zvidti ministru kinematografiyi Garmashu probili zaboronu Kinostrichku stvorili na Lenfilmi ale z zaproshenih 3 5 miljoni rubliv dali tilki 1 5 adzhe kinostrichka bula pro dvoryan sho ne mali niyakih perevag u porivnyanni z profesijnimi revolyucionerami bilshovikami Filmografiya Diti Pamira 1962 Zhenya Zhenechka i Katyusha 1967 Bile sonce pusteli 1969 Zirka privablivogo shastya 1975 Lis 1980 Nejmovirne pari 1984 Zhiv buv Shishlov 1987 Rozluchimosya poki horoshi 1991 Nesut mene koni 1996 2010 ta in section LiteraturaKino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 279 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 514 Kinoslovar T 2 SPb 2001 S 293 294 Razzakov F Nashi lyubimye filmy M 2001 S 129 220 PosilannyaVolodimir Motil na sajti IMDb angl http www kino teatr ru kino director ros 21460 works 28 lipnya 2014 u Wayback Machine