Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Юрине́ць (28 вересня 1891, м. Олесько нині Буського району Львівської області — 4 жовтня 1937) — український філософ, доктор філософії, публіцист, поет, літературний і мистецький критик, дійсний член ВУАН (від 1929).
| Юринець Володимир | |
|---|---|
| Народився | 28 вересня 1890 Олесько нині Буського району Львівської області |
| Помер | розстріляний 04.10.1937 |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | філософ |
| Alma mater | Віденський університет, Інститут червоної професури |
| Галузь | філософія |
| Заклад | МДУ |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | НАН України |
Біографія
Навчався у Львівській академічній гімназії, після закінчення якої 1908 року вступив до Львівського королівського університету ім. Франца І на природничо-математичне відділення філософського факультету. Навчаючись в університеті, брав участь у роботі найбільш впливової на той час студентської організації — «Академічної громади».
Після масових сутичок львівських студентів з владою і польськими студентами 1910 року був змушений покинути Львівський університет і переїхати до Відня. Тут навчався майже два з половиною роки на фізико-математичному відділенні філософського факультету Віденського університету, пізніше продовжив навчання в університетах Берліна і Парижа. У Віденському університеті захистив докторську дисертацію на тему: «Grundbegrif fe von Hegels „Wissenschaft der Logik“» (Основні поняття «Науки логіки» Геґеля), здобувши ступінь доктора філософії.
Мав хист до поезії. Наприкінці 1914 р. у Львові видано збірку його філософських поезій «Етапи».
Під час Першої світової війни був мобілізований до австрійської армії. Потрапив до російського полону, деякий час перебував у м. Астрахані. Під впливом більшовицької агітації 1920 року Володимир Юринець вступив до Червоної Армії, де працював політпрацівником, редагував армійські газети. У тому ж році вступив до КП(б)У, працював у Галицькому освітньому комітеті. У 1921 р. переїхав до Москви, де закінчив 1924 року Московський інститут червоної професури. Працював професором філософії Московського Університету й Інституту Народного Господарства. На тлі «червоної професури» вирізнявся високим рівнем освіченості та наукової ерудованості: математик, поет, філософ, літературознавець, європейськи освічена людина (знав десять іноземних мов).
З 1925 року — завідувач кафедри соціології (від 1931 р. — Інституту філософії та природознавства) в Харкові, керував філософсько-соціологічними дослідженнями; співредактор журналу (1926 — 1934) і (1927 — 1933); член літературної організації «Західна Україна».
У 1928 р. виступав з доповідями у Пруській АН (Берлін) і на міжнародному конгресі в м. Осло.
1929 року був обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Цікаво, що його було обрано одночасно з колишнім професором Львівського університету Степаном Рудницьким, видатним українським географом і картографом, у якого свого часу Володимир слухав курс загальної географії.
Однак незабаром Володимир Юринець переконався у помилковості свого вибору на користь радянської влади. У дискусії про поворот на філософському фронті України (січень 1931 р.) академіка звинуватили в «меншовикуючому» і «буржуазному» ідеалізмі, гегельянстві та ін. Секретаріат ЦК КП(б)У під керівництвом П. Постишева 1933 року прийняв постанову, в якій Володимира Юринця кваліфіковано як «прихильника буржуазно-ідеалістичної філософії», «лже-вченого» і «плагіатора», далі його виключили з партії та зі складу академіків ВУАН. Це стало важким ударом для вченого — він покидає Харків і 1935 року переїжджає до Києва.
22 липня 1937 р. Володимира Юринця заарештовують, а вже 1 жовтня 1937 р. його визнають «націоналістом» і «німецьким шпигуном».
Був розстріляний 4 жовтня 1937 р.
Досі не реабілітований.
Наукова діяльність
До 1914 друкувався в львівській «Неділі» (1911 — 12), польському журналі «Widnokrąg» і видав збірку філософської поезій «Етапи»; в 1920 — 30-их роках виступав у газетах і журналах «Под знаменем марксизма», «Більшовик України», «Під прапором марксизму», «Червоний шлях», «Критика», «Літературний ярмарок», «Гарт», «Молодняк» тощо.
Праці з діалектичного та історичного матеріалізму, історії філософії, соціології, естетики, критики західної філософії й українського націоналізму з марксистських позицій. Коментував Демокрита, критикував концепцію неогеґельянства та фройдизму, зокрема методологію останнього, цікавився феноменологічною школою Е. Гуссерля.
Був яскравим представником «войовничого матеріалізму» у марксистсько-ленінській філософії. Різко критично оцінював учення Е. Гуссерля — «Едмунд Гуссерль» (1922), З. Фрейда — «Фрейдизм і марксизм» (1924) та інших представників новітньої європейської філософської думки — «Із сучасної буржуазної соціології» (1928); «Фальшування діалектики в сучасній філософській буржуазній літературі» (1929). Водночас глибоко проаналізував окремі праці марксистської філософії — «Німецька ідеологія» Маркса і Енгельса в зв'язку з деякими питаннями діалектичного та історичного матеріалізму" (1927), дав розгорнуті нариси історії філософії (зокрема новітньої) в Україні — «Український філософський фронт» (1923); «Філософський фронт на Україні» (1925). Активно звертався до питань і проблем соціальної філософії — «Філософсько-соціологічні нариси» (1930).
Найяскравіше Юринець виявився в працях з питань естетики та філософії культури: в дослідженнях естетики Е. Канта, Г.-В. Лессінґа, Г. Плеханова і гол. в критичних розвідках про М. Яцкова, Г. Сковороду, Лесю Українку, В. Сосюру, М. Хвильового, М. Бажана, Павла Тичину; брав активну участь у літературній дискусії 1925—1928 pp.
Виступав також як літературознавець — «М. Хвильовий як прозаїк» (1927), «Павло Тичина» (1928) та ін. У літературознавчій монографії «Павло Тичина. Спроба критичної аналізи» дав філософічну інтерпретацію естетики і світогляду тодішнього Тичини та порушив ряд культурних і історіософічних проблем. Книга була засуджена партійною критикою й вилучена з обігу.
Подібна доля спіткала його «Філософсько-соціологічні нариси» (1930), підручник для вищих шкіл — «Діалектичний матеріалізм» (1932) й інші.
Вибрані праці
- Эдмунд Гуссерль // ПЗМ. — 1922. — № 11 — 12, 1923. — № 4.
- Демокрит в свете новейших научных исследований // ПЗМ. — 1922. — № 9 — 10.
- Учение Ляметри о материи // Труды Ин-та красной профессуры. — Т. 1. — М., 1923.
- Фрейдизм и марксизм // ПЗМ. — 1924. — № 8 — 9.
- «Нім. ідеологія» Маркса та Енгельса у зв'язку з деякими питаннями діал. та іст. матеріалізму // Прапор марксизму. — 1927. — № 1.
- Естетика Канта у марксівському освітленні // Гарт. — 1927. — № 2 — 3.
- Хвильовий як прозаїк // Червоний шлях. — 1927. — № 1.
- Наука в СРСР в перше десятиріччя Жовтня // Червоний шлях. — 1927. — № 11.
- Г. Е. Лессінг // Критика. — 1929. — № 3.
- Криза в сучасній буржуазній фізиці в освітленні ленінського етапу філософії марксизму // За марксо-ленінське природознавство. — 1932. — № 1, 2 — 3.
- Матеріалістична діалектика як філос. наука. Діал. матеріалізм і фізика // Діал. матеріалізм для вишів і втишів. — Ч. 1. — Х., 1932.
- Укр. філос. фронт (До 15-річчя Жовтня) // Прапор марксизму-ленінізму. — 1932. — № 5 — 6.
Примітки
- Юринець Володимир. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник. litopys.org.ua. Процитовано 8 лютого 2017.
Література
- Юринець, Володимир // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 732. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Лавриненко Ю. Володимир Юринець. У кн. Розстріляне відродження. Мюнхен 1959;
- Іваньо І. Володимир Юринець — дослідник мистецтва. У ж. Філософська думка, ч. 5. К. 1970.
- М. М. Роженко. Трагедія академіка Юринця (Штрихи до історії укр. філософії рад. доби). — К., 1996.
- Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навч. посіб. — К.: Вища шк.: Т-во «Знання», 1999. — 543 с.
- Артюх В. Про тлумачення категорій історичного матеріалізму Володимиром Юринцем // Читання пам’яті Івана Бойченка — 2018. Людина. Історія. Господарство: Всеукраїнський круглий стіл (26 жовтня 2018 р.). Київ, 2018. C. 39—43.[1]
Посилання
 | Це незавершена стаття про літератора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurinec Volodi mir Yurine c 28 veresnya 1891 m Olesko nini Buskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 4 zhovtnya 1937 ukrayinskij filosof doktor filosofiyi publicist poet literaturnij i misteckij kritik dijsnij chlen VUAN vid 1929 Yurinec VolodimirNarodivsya28 veresnya 1890 1890 09 28 Olesko nini Buskogo rajonu Lvivskoyi oblastiPomerrozstrilyanij 04 10 1937Krayina Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistfilosofAlma materVidenskij universitet Institut chervonoyi profesuriGaluzfilosofiyaZakladMDUVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoNAN UkrayiniBiografiyaNavchavsya u Lvivskij akademichnij gimnaziyi pislya zakinchennya yakoyi 1908 roku vstupiv do Lvivskogo korolivskogo universitetu im Franca I na prirodnicho matematichne viddilennya filosofskogo fakultetu Navchayuchis v universiteti brav uchast u roboti najbilsh vplivovoyi na toj chas studentskoyi organizaciyi Akademichnoyi gromadi Pislya masovih sutichok lvivskih studentiv z vladoyu i polskimi studentami 1910 roku buv zmushenij pokinuti Lvivskij universitet i pereyihati do Vidnya Tut navchavsya majzhe dva z polovinoyu roki na fiziko matematichnomu viddilenni filosofskogo fakultetu Videnskogo universitetu piznishe prodovzhiv navchannya v universitetah Berlina i Parizha U Videnskomu universiteti zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Grundbegrif fe von Hegels Wissenschaft der Logik Osnovni ponyattya Nauki logiki Gegelya zdobuvshi stupin doktora filosofiyi Mav hist do poeziyi Naprikinci 1914 r u Lvovi vidano zbirku jogo filosofskih poezij Etapi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi Potrapiv do rosijskogo polonu deyakij chas perebuvav u m Astrahani Pid vplivom bilshovickoyi agitaciyi 1920 roku Volodimir Yurinec vstupiv do Chervonoyi Armiyi de pracyuvav politpracivnikom redaguvav armijski gazeti U tomu zh roci vstupiv do KP b U pracyuvav u Galickomu osvitnomu komiteti U 1921 r pereyihav do Moskvi de zakinchiv 1924 roku Moskovskij institut chervonoyi profesuri Pracyuvav profesorom filosofiyi Moskovskogo Universitetu j Institutu Narodnogo Gospodarstva Na tli chervonoyi profesuri viriznyavsya visokim rivnem osvichenosti ta naukovoyi erudovanosti matematik poet filosof literaturoznavec yevropejski osvichena lyudina znav desyat inozemnih mov Z 1925 roku zaviduvach kafedri sociologiyi vid 1931 r Institutu filosofiyi ta prirodoznavstva v Harkovi keruvav filosofsko sociologichnimi doslidzhennyami spivredaktor zhurnalu 1926 1934 i 1927 1933 chlen literaturnoyi organizaciyi Zahidna Ukrayina U 1928 r vistupav z dopovidyami u Pruskij AN Berlin i na mizhnarodnomu kongresi v m Oslo 1929 roku buv obranij akademikom Vseukrayinskoyi akademiyi nauk VUAN Cikavo sho jogo bulo obrano odnochasno z kolishnim profesorom Lvivskogo universitetu Stepanom Rudnickim vidatnim ukrayinskim geografom i kartografom u yakogo svogo chasu Volodimir sluhav kurs zagalnoyi geografiyi Odnak nezabarom Volodimir Yurinec perekonavsya u pomilkovosti svogo viboru na korist radyanskoyi vladi U diskusiyi pro povorot na filosofskomu fronti Ukrayini sichen 1931 r akademika zvinuvatili v menshovikuyuchomu i burzhuaznomu idealizmi gegelyanstvi ta in Sekretariat CK KP b U pid kerivnictvom P Postisheva 1933 roku prijnyav postanovu v yakij Volodimira Yurincya kvalifikovano yak prihilnika burzhuazno idealistichnoyi filosofiyi lzhe vchenogo i plagiatora dali jogo viklyuchili z partiyi ta zi skladu akademikiv VUAN Ce stalo vazhkim udarom dlya vchenogo vin pokidaye Harkiv i 1935 roku pereyizhdzhaye do Kiyeva 22 lipnya 1937 r Volodimira Yurincya zaareshtovuyut a vzhe 1 zhovtnya 1937 r jogo viznayut nacionalistom i nimeckim shpigunom Buv rozstrilyanij 4 zhovtnya 1937 r Dosi ne reabilitovanij Naukova diyalnistDo 1914 drukuvavsya v lvivskij Nedili 1911 12 polskomu zhurnali Widnokrag i vidav zbirku filosofskoyi poezij Etapi v 1920 30 ih rokah vistupav u gazetah i zhurnalah Pod znamenem marksizma Bilshovik Ukrayini Pid praporom marksizmu Chervonij shlyah Kritika Literaturnij yarmarok Gart Molodnyak tosho Praci z dialektichnogo ta istorichnogo materializmu istoriyi filosofiyi sociologiyi estetiki kritiki zahidnoyi filosofiyi j ukrayinskogo nacionalizmu z marksistskih pozicij Komentuvav Demokrita kritikuvav koncepciyu neogegelyanstva ta frojdizmu zokrema metodologiyu ostannogo cikavivsya fenomenologichnoyu shkoloyu E Gusserlya Buv yaskravim predstavnikom vojovnichogo materializmu u marksistsko leninskij filosofiyi Rizko kritichno ocinyuvav uchennya E Gusserlya Edmund Gusserl 1922 Z Frejda Frejdizm i marksizm 1924 ta inshih predstavnikiv novitnoyi yevropejskoyi filosofskoyi dumki Iz suchasnoyi burzhuaznoyi sociologiyi 1928 Falshuvannya dialektiki v suchasnij filosofskij burzhuaznij literaturi 1929 Vodnochas gliboko proanalizuvav okremi praci marksistskoyi filosofiyi Nimecka ideologiya Marksa i Engelsa v zv yazku z deyakimi pitannyami dialektichnogo ta istorichnogo materializmu 1927 dav rozgornuti narisi istoriyi filosofiyi zokrema novitnoyi v Ukrayini Ukrayinskij filosofskij front 1923 Filosofskij front na Ukrayini 1925 Aktivno zvertavsya do pitan i problem socialnoyi filosofiyi Filosofsko sociologichni narisi 1930 Najyaskravishe Yurinec viyavivsya v pracyah z pitan estetiki ta filosofiyi kulturi v doslidzhennyah estetiki E Kanta G V Lessinga G Plehanova i gol v kritichnih rozvidkah pro M Yackova G Skovorodu Lesyu Ukrayinku V Sosyuru M Hvilovogo M Bazhana Pavla Tichinu brav aktivnu uchast u literaturnij diskusiyi 1925 1928 pp Vistupav takozh yak literaturoznavec M Hvilovij yak prozayik 1927 Pavlo Tichina 1928 ta in U literaturoznavchij monografiyi Pavlo Tichina Sproba kritichnoyi analizi dav filosofichnu interpretaciyu estetiki i svitoglyadu todishnogo Tichini ta porushiv ryad kulturnih i istoriosofichnih problem Kniga bula zasudzhena partijnoyu kritikoyu j viluchena z obigu Podibna dolya spitkala jogo Filosofsko sociologichni narisi 1930 pidruchnik dlya vishih shkil Dialektichnij materializm 1932 j inshi Vibrani praciEdmund Gusserl PZM 1922 11 12 1923 4 Demokrit v svete novejshih nauchnyh issledovanij PZM 1922 9 10 Uchenie Lyametri o materii Trudy In ta krasnoj professury T 1 M 1923 Frejdizm i marksizm PZM 1924 8 9 Nim ideologiya Marksa ta Engelsa u zv yazku z deyakimi pitannyami dial ta ist materializmu Prapor marksizmu 1927 1 Estetika Kanta u marksivskomu osvitlenni Gart 1927 2 3 Hvilovij yak prozayik Chervonij shlyah 1927 1 Nauka v SRSR v pershe desyatirichchya Zhovtnya Chervonij shlyah 1927 11 G E Lessing Kritika 1929 3 Kriza v suchasnij burzhuaznij fizici v osvitlenni leninskogo etapu filosofiyi marksizmu Za markso leninske prirodoznavstvo 1932 1 2 3 Materialistichna dialektika yak filos nauka Dial materializm i fizika Dial materializm dlya vishiv i vtishiv Ch 1 H 1932 Ukr filos front Do 15 richchya Zhovtnya Prapor marksizmu leninizmu 1932 5 6 PrimitkiYurinec Volodimir Filosofska dumka v Ukrayini Biobibliografichnij slovnik litopys org ua Procitovano 8 lyutogo 2017 LiteraturaYurinec Volodimir Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 732 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lavrinenko Yu Volodimir Yurinec U kn Rozstrilyane vidrodzhennya Myunhen 1959 Ivano I Volodimir Yurinec doslidnik mistectva U zh Filosofska dumka ch 5 K 1970 M M Rozhenko Tragediya akademika Yurincya Shtrihi do istoriyi ukr filosofiyi rad dobi K 1996 Ogorodnik I V Ogorodnik V V Istoriya filosofskoyi dumki v Ukrayini Kurs lekcij Navch posib K Visha shk T vo Znannya 1999 543 s Artyuh V Pro tlumachennya kategorij istorichnogo materializmu Volodimirom Yurincem Chitannya pam yati Ivana Bojchenka 2018 Lyudina Istoriya Gospodarstvo Vseukrayinskij kruglij stil 26 zhovtnya 2018 r Kiyiv 2018 C 39 43 1 PosilannyaV F Asmus Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi