Сергій Миколайович Войцеховський (16 жовтня 1883, Вітебськ, Російська імперія — 7 квітня 1951, Озерлаг, Іркутська область, Російська РФСР) — російський та чехословацький військовий, учасник Білого руху, Чехословаччини.
Сергій Войцеховський | |||||
---|---|---|---|---|---|
Сергій Войцеховський, 1938 | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 16 жовтня 1883 Вітебськ, Російська імперія | ||||
Смерть | 7 квітня 1951 (67 років) Озерлаг, Іркутська область, РРФСР (туберкульоз) | ||||
Alma Mater | Костянтинівське артилерійське училище | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Російська імперія Чехословаччина | ||||
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна | ||||
Командування | |||||
| |||||
Войцеховський Сергій Миколайович у Вікісховищі |
Військова служба
Служба в Російській Імператорській армії
Служив у 2-й артилерійській бригаді 20-ї піхотної дивізії 1-го Кавказького корпусу: інспектор навчального відділу (1904—1905), старший офіцер 3-ї батареї (1905—1907). Інспектор навчального відділу 5-го стрілецького артилерійського дивізіону в Білостоку (1907).
З 1912 служив в 1-ї гренадерської бригаді, одночасно викладав тактику в Олександрівському військовому училищі, закінчив авіаційну школу. У квітні—жовтні 1913 року служив в штабі Московського військового округу. З жовтня 1913 до липня 1914 — командир роти в 122-го Тамбовського піхотного полку.
Учасник Першої світової війни: з серпня 1914 до листопада 1915 — старший ад'ютант штабу 69-ї піхотної дивізії, з листопада 1915 до січня 1917 — штаб-офіцер для доручень 20-го армійського корпусу. Брав участь у бойових діях в Карпатах і Дніпровській улоговині, був поранений, нагороджений кількома орденами. З 1914 — капітан, з 1916 — підполковник.
Служба в Чехословацькому корпусі
З січня і до серпня або вересня 1917 в.о. начальника штабу 126-ї піхотної дивізії. З серпня 1917 — начальник штабу 1-ї Чехословацької дивізії в складі російської армії.
З грудня 1917 року — в.о. командира 3-го чехословацького імені Яна Жижки стрілецького полку, в лютому 1918-го — вступив на посаду. З травня 1918 командував чехословацькими легіонерами в районі Челябінська, входив до складу Військової колегії тимчасового виконавчого комітету чехословацьких військ в Росії.
В ніч з 26 на 27 травня 1918 року, командуючи частинами 2-го і 3-го чехословацьких стрілецьких полків, зайняв без втрат Челябінськ. З 27 травня 1918 року — командувач військовими частинами Челябінської групи і Уральського фронту. В результаті бойових дій в травні—червні 1918 на станції Татарська з'єднався з військами під командуванням Радоли Гайди.
11 червня 1918 постановою з'їзду членів Тимчасового Челябінського комітету і рішенням відділення Чехословацької національної ради отримав чин полковника, очолив Західну групу військ (2-й і 3-й чехословацькі стрілецькі полки і Курганський маршовий батальйон). У червні 1918 року війська групи взяли Троїцьк і Златоуст. У серпні—вересні 1918 група поповнювалася формуваннями 2-ї стрілецької дивізії і вела бої в районі Єкатеринбурга, за Нижній Тагіл, Кунгур і Тюмень. Особисто керував боями по оволодінню Нижнім Тагілом. 17 жовтня 1918 «за відмінності в боях і видатну службу» отримав звання генерал-майор і був призначений командувачем Самарською групою військ уряду . Під його командуванням група вела вдалі оборонні бої в Поволжі.
У період наростання протиріч між командуванням чехословацьких військ і Верховним правителем О. В. Колчаком підтримав останнього.
Генерал армії Чехословацької Республіки
1 травня 1921 році був зарахований на службу в чехословацьку армію. З вересня 1921 — командир 24-ї піхотної бригади. З лютого 1922 — заступник командувача військами Підкарпатського військового округу в Ужгороді. З 1924 — командир 9-ї піхотної дивізії в Трнаві. З 1927 року — начальник Земського військового управління (військового округу) в Брно. З 1935 — начальник Земського військового управління в Празі. 30 грудня 1929 року була проведений в чин .
У вересні—жовтні 1938 року командував 1-ю чехословацькою армією. Під час 1938 зайняв активну антикапітулянську позицію (одним з прихильників капітуляції був генерал ), за що в квітні 1939 року був відправлений у відставку. У 1939—1943 був членом Російської загально-військової спілки. У 1939 році після німецької окупації Чехословаччини створив і очолив підпільну організацію («Захист народу»), був під наглядом Гестапо, входив в , де займав пост військового міністра.
Арешт, табір, смерть
До травня 1945 проживав в Празі. 12 травня 1945 був заарештований радянською контррозвідкою «СМЕРШ» і з 30 травня 1945 утримувався в Москві в Бутирській в'язниці. Засуджений 15 вересня 1945 Особливою нарадою при НКВД СРСР за звинуваченням в участі в антирадянській організації Російська загально-військова спілка, «яка ставила собі за мету збройне повалення радянської влади і організацію терористичних актів проти керівників ВКП (б) і радянського уряду» до 10 років ув'язнення. До березня 1946 утримувався в Бутирській в'язниці, з 1946 — в Унженському таборі (станція Сухобезводне Горківської залізниці), з 25 травня 1949 — в Особливому таборі № 7 Озерлаг МВС СРСР (місто Тайшет Іркутської області). Через слабке здоров'я і похилий вік кваліфікувався як інвалід, працював санітаром табірної лікарні.
Помер в таборі від шлункової кровотечі внаслідок тривалої виразки шлунку. Місце поховання не виявлене.
Посилання
- Войцеховский Сергей Николаевич [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mikolajovich Vojcehovskij 16 zhovtnya 1883 Vitebsk Rosijska imperiya 7 kvitnya 1951 Ozerlag Irkutska oblast Rosijska RFSR rosijskij ta chehoslovackij vijskovij uchasnik Bilogo ruhu Chehoslovachchini Sergij VojcehovskijSergij Vojcehovskij 1938Zagalna informaciyaNarodzhennya16 zhovtnya 1883 1883 10 16 Vitebsk Rosijska imperiyaSmert7 kvitnya 1951 1951 04 07 67 rokiv Ozerlag Irkutska oblast RRFSR tuberkuloz Alma MaterKostyantinivske artilerijske uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya ChehoslovachchinaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Druga svitova vijnaKomanduvannyaKomanduvach 1 yi chehoslovackoyi armiyiveresen 1938 kviten 1939d 1919 Vojcehovskij Sergij Mikolajovich u VikishovishiVijskova sluzhbaSluzhba v Rosijskij Imperatorskij armiyi Sergij Vojcehovskij 1912 Sluzhiv u 2 j artilerijskij brigadi 20 yi pihotnoyi diviziyi 1 go Kavkazkogo korpusu inspektor navchalnogo viddilu 1904 1905 starshij oficer 3 yi batareyi 1905 1907 Inspektor navchalnogo viddilu 5 go strileckogo artilerijskogo divizionu v Bilostoku 1907 Z 1912 sluzhiv v 1 yi grenaderskoyi brigadi odnochasno vikladav taktiku v Oleksandrivskomu vijskovomu uchilishi zakinchiv aviacijnu shkolu U kvitni zhovtni 1913 roku sluzhiv v shtabi Moskovskogo vijskovogo okrugu Z zhovtnya 1913 do lipnya 1914 komandir roti v 122 go Tambovskogo pihotnogo polku Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni z serpnya 1914 do listopada 1915 starshij ad yutant shtabu 69 yi pihotnoyi diviziyi z listopada 1915 do sichnya 1917 shtab oficer dlya doruchen 20 go armijskogo korpusu Brav uchast u bojovih diyah v Karpatah i Dniprovskij ulogovini buv poranenij nagorodzhenij kilkoma ordenami Z 1914 kapitan z 1916 pidpolkovnik Sluzhba v Chehoslovackomu korpusi Z sichnya i do serpnya abo veresnya 1917 v o nachalnika shtabu 126 yi pihotnoyi diviziyi Z serpnya 1917 nachalnik shtabu 1 yi Chehoslovackoyi diviziyi v skladi rosijskoyi armiyi Z grudnya 1917 roku v o komandira 3 go chehoslovackogo imeni Yana Zhizhki strileckogo polku v lyutomu 1918 go vstupiv na posadu Z travnya 1918 komanduvav chehoslovackimi legionerami v rajoni Chelyabinska vhodiv do skladu Vijskovoyi kolegiyi timchasovogo vikonavchogo komitetu chehoslovackih vijsk v Rosiyi V nich z 26 na 27 travnya 1918 roku komanduyuchi chastinami 2 go i 3 go chehoslovackih strileckih polkiv zajnyav bez vtrat Chelyabinsk Z 27 travnya 1918 roku komanduvach vijskovimi chastinami Chelyabinskoyi grupi i Uralskogo frontu V rezultati bojovih dij v travni chervni 1918 na stanciyi Tatarska z yednavsya z vijskami pid komanduvannyam Radoli Gajdi 11 chervnya 1918 postanovoyu z yizdu chleniv Timchasovogo Chelyabinskogo komitetu i rishennyam viddilennya Chehoslovackoyi nacionalnoyi radi otrimav chin polkovnika ocholiv Zahidnu grupu vijsk 2 j i 3 j chehoslovacki strilecki polki i Kurganskij marshovij bataljon U chervni 1918 roku vijska grupi vzyali Troyick i Zlatoust U serpni veresni 1918 grupa popovnyuvalasya formuvannyami 2 yi strileckoyi diviziyi i vela boyi v rajoni Yekaterinburga za Nizhnij Tagil Kungur i Tyumen Osobisto keruvav boyami po ovolodinnyu Nizhnim Tagilom 17 zhovtnya 1918 za vidminnosti v boyah i vidatnu sluzhbu otrimav zvannya general major i buv priznachenij komanduvachem Samarskoyu grupoyu vijsk uryadu Pid jogo komanduvannyam grupa vela vdali oboronni boyi v Povolzhi U period narostannya protirich mizh komanduvannyam chehoslovackih vijsk i Verhovnim pravitelem O V Kolchakom pidtrimav ostannogo General armiyi Chehoslovackoyi RespublikiGeneral S Vojcehovskij v centri pid chas zagalnogo zboru vidnih diyachiv Chehoslovackoyi legionu Chehoslovachchina 1927 1 travnya 1921 roci buv zarahovanij na sluzhbu v chehoslovacku armiyu Z veresnya 1921 komandir 24 yi pihotnoyi brigadi Z lyutogo 1922 zastupnik komanduvacha vijskami Pidkarpatskogo vijskovogo okrugu v Uzhgorodi Z 1924 komandir 9 yi pihotnoyi diviziyi v Trnavi Z 1927 roku nachalnik Zemskogo vijskovogo upravlinnya vijskovogo okrugu v Brno Z 1935 nachalnik Zemskogo vijskovogo upravlinnya v Prazi 30 grudnya 1929 roku bula provedenij v chin U veresni zhovtni 1938 roku komanduvav 1 yu chehoslovackoyu armiyeyu Pid chas 1938 zajnyav aktivnu antikapitulyansku poziciyu odnim z prihilnikiv kapitulyaciyi buv general za sho v kvitni 1939 roku buv vidpravlenij u vidstavku U 1939 1943 buv chlenom Rosijskoyi zagalno vijskovoyi spilki U 1939 roci pislya nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini stvoriv i ocholiv pidpilnu organizaciyu Zahist narodu buv pid naglyadom Gestapo vhodiv v de zajmav post vijskovogo ministra Aresht tabir smertDo travnya 1945 prozhivav v Prazi 12 travnya 1945 buv zaareshtovanij radyanskoyu kontrrozvidkoyu SMERSh i z 30 travnya 1945 utrimuvavsya v Moskvi v Butirskij v yaznici Zasudzhenij 15 veresnya 1945 Osoblivoyu naradoyu pri NKVD SRSR za zvinuvachennyam v uchasti v antiradyanskij organizaciyi Rosijska zagalno vijskova spilka yaka stavila sobi za metu zbrojne povalennya radyanskoyi vladi i organizaciyu teroristichnih aktiv proti kerivnikiv VKP b i radyanskogo uryadu do 10 rokiv uv yaznennya Do bereznya 1946 utrimuvavsya v Butirskij v yaznici z 1946 v Unzhenskomu tabori stanciya Suhobezvodne Gorkivskoyi zaliznici z 25 travnya 1949 v Osoblivomu tabori 7 Ozerlag MVS SRSR misto Tajshet Irkutskoyi oblasti Cherez slabke zdorov ya i pohilij vik kvalifikuvavsya yak invalid pracyuvav sanitarom tabirnoyi likarni Pomer v tabori vid shlunkovoyi krovotechi vnaslidok trivaloyi virazki shlunku Misce pohovannya ne viyavlene PosilannyaVojcehovskij Sergej Nikolaevich 7 sichnya 2016 u Wayback Machine ros